Спосіб усунення вторинних дефектів твердого піднебіння

Реферат: UA 75823 U UA 75823 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме щелепно-лицевої хірургії і може бути використана для лікування хворих з дефектами твердого піднебіння. В процесі реабілітації дітей з вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки, однією з найбільш складних задач є усунення вторинних (післяопераційних) дефектів піднебіння після ураностафілопластики. Незважаючи на значний розвиток хірургії вроджених незрощень піднебіння, результати оперативного втручання не завжди бувають задовільними. Частота післяопераційних дефектів піднебіння за даними різних авторів коливається від 3,4 [1] до 11 [2] і навіть до 75 % [3]. При такому достатньо високому відсотку незадовільних результатів операцій потрібні додаткові оперативні втручання, виконати які в технічному плані буває складніше, ніж первинна ураностафілопластика. Існують різні способи усунення післяопераційних дефектів піднебіння. Сучасні способи ліквідації дефектів твердого піднебіння передбачають використання: слизово-окісних клаптів, взятих з твердого піднебіння, на одній або двох ніжках - язикоподібні і мостовидні перекинуті на 180°; інших тканин - клаптя з язика, філатовського стебля; кісткового трансплантата аутотрансплантат або алотрансплантат. Відомий спосіб закриття вторинних дефектів піднебіння, описаний в роботі [4]. При дефектах переднього відділу твердого піднебіння, дефект усувають з використанням одного перекинутого в ділянку дефекту викроєного в бічному відділі твердого піднебіння слизово-окісного клаптя з подальшим вшиванням його з носовим слизовим шаром. Ранову поверхню перекинутого слизово-окісного клаптя закривають переміщеним по площині іншим (більшим) слизово-окісним клаптем. Проте, цей спосіб має недоліки: при використанні рубцево змінених слизово-окісних клаптів є можливість утворення рецидивів дефектів. Найбільш близьким за технічним рішенням до способу, що заявляється, є спосіб усунення дефекту твердого піднебіння за допомогою двох мостовидних клаптів, які переміщують до центра один до одного вікрилом, вибраний як прототип (3). Спосіб забезпечує повне закриття дефектів піднебіння, надійну фіксацію піднебінних слизово-окісних клаптів, а також наявність двох живлячих ніжок забезпечує можливість закриття дефектів значної протяжності - передній, середній і задній відділи твердого піднебіння. Слід урахувати, що при використанні мостовидних клаптів лінія швів проходить по середині дефекта і не має під собою твердої основи. З цією метою для покращення адаптації країв клаптів їх зшивають в "поцілунковому" положенні П-подібними швами. Але цей спосіб також може мати ряд недоліків. У випадку більш широких вторинних дефектів, при недостатності пластичного матеріалу, зберігається можливість утворення вторинних дефектів піднебіння після операції. Задача корисної моделі є відновлення анатомо-функціональної недостатності і підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з дефектом твердого піднебіння, зменшення кількості ускладнень та скорочення строків лікування. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, дозволяє зменшити кількість ускладнень та значно скоротити строки лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає викроювання двох мостовидних слизово-окісних клаптів по обидві сторони дефекта і переміщення їх до центра в ділянку колишнього дефекта, фіксацію клаптів швами, йодоформними стрічками і знімною захисною пластинкою, згідно з корисною моделлю, дефект усувають за допомогою двох зустрічних трикутних клаптів, яким міняють їх положення, переміщують до центра і "ушивають між собою вікрилом. Спосіб дозволяє зменшити травматичність операції і знизити імовірність виникнення рецидиву. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, на яких подані етапи операції на Фіг. 1- викроювання зустрічних трикутних слизово-окісних клаптів (1, 2) з основою твердого піднебіння. Фіг. 2- відсепаровування і іммобілізація зустрічних трикутних слизово-окісних клаптів (1, 2). Фіг. 3 - переміщення слизово-окісних клаптів в центрі і їх фіксація (1, 2, 3). Спосіб здійснюється наступним чином: На обох краях дефекту відмічають точки і між ними відмічають візуальну лінію, від кожного кінця якого ведуть бокові розрізи, рівні по довжині візуальної лінії. Між відміченими лініями і боковими розрізами залишають такий кут, який забезпечував би при переміщенні утворених трикутних клаптів необхідне для повної ліквідації дефекту. Трикутні клапті переміщують один до одного, укладаючи їх в дефект і ушивають між собою вікрилом. 1 UA 75823 U 5 10 15 Спосіб, що заявляється, був апробований на базі дитячого щелепно-лицевого відділення ДКЛ № 7 м. Києва. У всіх хворих дітей були отримані кращі функціональні результати, скорочені строки лікування в порівнянні з дітьми, що були прооперовані по способу прототипу. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати спосіб, що заявляється, до широкого впровадження в медичну практику. Список використаної літератури: 1. Агроскина А.П., Низова Р.Ф. Возможности предупреждения вторичных деформаций неба после радикальной уранопластики. // Современные принципы восстановительной хирургии лица и шеи в реабилитации больных с врожденной и приобретенной патологией. Труды ЦНИИС. - М: ЦНИИС, 1984, т. 13, с 150. 2. Вернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области. - К.: 1985. - С. 201. 3. Харьков Л.В. Хирургическое лечение врожденных несращений неба. – К.: Здоров'я, 1992. - С. 147. 4. Мамедов Ад.А. Врожденная расщелина неба и пути ее устранения. М.: Детстомиздат, 1998.-309 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб усунення вторинних дефектів твердого піднебіння, що включає викроювання двох мостовидних слизово-окісних клаптів по обидві сторони дефекта і переміщення їх до центра в ділянку колишнього дефекта, фіксацію клаптів швами, йодоформними стрічками і знімною захисною пластинкою, який відрізняється тим, що дефект усувають за допомогою двох зустрічних трикутних клаптів, яким міняють їх положення, переміщують до центра і ушивають між собою вікрилом. 2 UA 75823 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3