Спосіб ліквідації залишкового дефекту твердого піднебіння

Реферат: UA 75822 U UA 75822 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до щелепно-лицевої хірургії, і може бути використана для уникнення додаткового етапу хірургічного лікування дітей з однобічним незрощенням твердого піднебіння. Одним з етапів комплексної реабілітації дітей з вродженими однобічними наскрізними незрощеннями є закриття залишкового дефекту твердого піднебіння після попередньої велопластики. Лікування таких дітей проводиться поетапно. Першим етапом - ліквідують незрощення верхньої губи - операція хейлопластика. Другим - ліквідують, як правило, незрощення м'якого піднебіння. Така тактика обумовлена тим, що при надто широкому незрощенні виконати в один етап ураностафілопластику можливо, але це негативно впливає на розвиток верхньої щелепи. Раннє закриття дефекту в передньому відділі твердого піднебіння може призвести в подальшому до розвитку значних зубо-щелепних деформацій внаслідок затримки росту щелепи, які складно усувати як хірургічно, так і ортодонтично. Ураностафілопластика є досить травматичним оперативним втручанням і в деяких випадках проводиться в декілька етапів. Так, існує спосіб (1), що полягає у проведенні операції закриття дефекту твердого піднебіння за допомогою слизово-окістного клаптя, який викроюють з одного фрагменту, перекинутого на 180° і введеного в нішу слизової оболонки на іншому. Наведений спосіб не дозволяє одночасно ліквідувати дефект, який виникає при цьому на рівні межі твердого та м'якого піднебіння. Також відомий спосіб (2) закриття дефекту переднього відділу твердого піднебіння за допомогою ротаційного клаптя. Цей спосіб дозволяє ліквідувати дефект лише частково і не дає змоги закрити його одноетапно. Вказаний спосіб, як і попередній не вирішує основної проблеми - ліквідування дефекту твердого піднебіння з одночасним усуненням фістули на рівні переходу твердого в м'яке піднебіння. Ще одним з способів (3) закриття дефектів твердого піднебіння є спосіб, суть якого полягає в тому, що викроївши слизово-окістний клапоть з дистального відділу одного фрагменту, його перекидають на 180° і вводять в кишеню слизової оболонки на іншому. Але цей спосіб не дозволяє ліквідувати незрощення в передньому відділі твердого піднебіння. Відомий спосіб закриття дефекту твердого піднебіння за допомогою клаптя з леміша (4). Цей спосіб був запропонований Göteborg в 1977 році, передбачає викроювання та відшарування слизово-окістного клаптя з леміша, на межі переходу леміша в тверде піднебіння, перекидання на 180° і також вшивання по краю дефекту в нішу на малому фрагменті Пподібними швами. Спосіб дозволяє закрити більшу частину дефекту, але не дає можливості відразу ліквідувати і залишок дефекту, який найчастіше виникає, при цьому в дистальній частині на межі твердого та м'якого піднебіння. Найбільш близьким за технічним рішенням до способу, що заявляється, є спосіб закриття дефекту твердого піднебіння за допомогою клаптя з леміша, запропонований Л.В. Харьков в 1983 році (5). Цей спосіб передбачає викроювання та відшарування слизово-окістного клаптя з леміша, який не перекидають на 180°, а "виймають" з незрощення, мобілізують його з подальшим введенням в нішу слизової оболонки на меншому фрагменті. Так, цей спосіб дійсно дозволяє закрити більшу частину дефекту, але не дає можливості відразу ліквідувати і залишок дефекту, який найчастіше виникає при цьому в дистальній частині на межі твердого та м'якого піднебіння. Задачею корисної моделі є одноетапна ліквідація дефекту твердого піднебіння за допомогою комбінованого клаптя, який викроюється з леміша та більшого фрагменту. Технічний результат, що досягається, полягає у тому, що запропонований спосіб ліквідації дефекту твердого піднебіння підвищує ефективності хірургічного втручання та скорочення етапів комплексного хірургічного лікування дітей з вродженими незрощеннями піднебіння. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає викроювання та відшарування слизово-окісного клаптя з леміша, мобілізацію його з подальшим введенням в нішу слизової оболонки на меншому фрагменті, згідно з корисною моделлю, одночасно викроюють розщеплений клапоть з більшого фрагмента, розсікають слизову оболонку до кістки на малому фрагменті паралельно краю дефекту, відступивши від нього на 5 мм, при цьому вузьку смужку відсепаровують по всій довжині і перекидають на 180° в бік дефекту, переміщують лемішево-слизово-окісний клапоть з великого фрагмента до малого і укладають його на перекинутий, в нижньому полюсі на межі твердого та м'якого піднебіння викроюють, відшаровують і перекидають на 180° "підкладочний" клапоть, на який вкладають і вшивають вікрилом лемішево-слизово-окісний клапоть, ліквідуючи таким чином дефект на межі твердого та м'якого піднебіння. Запропонований спосіб дозволяє виключити необхідність проведення другого етапу цієї операції. 1 UA 75822 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Суть способу пояснюється кресленнями: Фіг. 1 - до операції. Фіг. 2 - схема викроювання клаптів, де 1 - леміш; 2 - лемішево-слизово-окісний клапоть з великого фрагмента; 3 - більший фрагмент; 4 - менший фрагмент; 5 - відсепаровують по всій довжині і перекидають на 180°слизово-окісний клапоть з малого фрагмента в бік дефекту; 6 - на межі твердого та м'якого піднебіння розщеплений і перекинутий на 180° "підкладочний" клапоть; 7 - дефект. Фіг. 3- вигляд піднебіння після накладання швів, де 1 - леміш; 2 - лемішево-слизово-окісний клапоть з великого фрагмента; 3 - більший фрагмент; 4 - менший фрагмент. Спосіб виконується наступним чином: На малому фрагменті, паралельно краю дефекту, розсікають слизову оболонку до кістки, відступивши від нього на 5 мм, при цьому вузьку смужку відсепаровують по всій довжині і перекидають на 180° в бік дефекту (4). Викроюють та відшаровують лемішево-слизово-окісний клапоть з великого фрагмента, переміщують до малого і укладають його на перекинутий (1). При цьому з'являється невеликий дефект на межі переходу твердого в м'яке піднебіння. Для закриття його в нижньому полюсі на межі твердого та м'якого піднебіння викроюють, відшаровують і перекидають на 180° "підкладочний" клапоть, на який вкладають і вшивають вікрилом лемішево-слизово-окісний клапоть, ліквідуючи таким чином дефект на межі твердого та м'якого піднебіння. Після цього обидва клапті утримуються в новому положенні завдяки швам та захисній пластинці, яка притискає їх до країв дефекту через йодоформний тампон. Таким чином, одноетапно проводиться закриття дефекту твердого піднебіння, що дає можливість скоротити етапи хірургічного лікування хворих з вродженими наскрізними незрощеннями, а значить і прискорити комплексну реабілітацію їх. Потрібно відмітити, що багатоетапність оперативного лікування впливає на психоемоційний розвиток дитини, а запропонована методика передбачає скорочення таких етапів. Таким чином, запропонований спосіб ліквідації залишкового дефекту твердого піднебіння при вроджених однобічних незрощеннях піднебіння виявився ефективним. В Українському Центрі по наданню допомоги дітям із вродженими та набутими дефектами та деформаціями щелепно-лицевого відділення ДКЛ №7 у 2012 році запропонованим способом було проліковано 15 дітей із вродженими однобічними незрощеннями твердого піднебіння. В усіх випадках був отриманий позитивний результат, що проявлявся у відсутності дефекту твердого піднебіння в наслідок проведення одного (за один етап) етапу операції - закриття дефекту твердого піднебіння. Застосування запропонованого способу одноетапного лікування незрощень твердого піднебіння дозволяє скоротити комплексне оперативне лікування таких дітей на 1 етап. При порівняльному аналізі ефективності лікування запропонованим способом та способомпрототипом виявлено, що використання багатоетапної методики закриття дефекту твердого піднебіння сприяє формуванню додаткових деформуючих рубців на твердому піднебінні, що тягне за собою розвиток зубо-щелепних деформацій у дітей, крім цього багатоетапність лікування подовжує реабілітацію таких хворих та впливає на психоемоційний розвиток дитини. Треба відмітити також і те, що запропонований спосіб може бути використаний також для ліквідації дефектів твердого піднебіння різної етіології - посттравматичних, післяопераційних та інших. Джерела інформації:. 1. Millard, D.R. - Cleft lip and cleft palate - Trans. I.P.S., London, 1989 2. Ф.Буриан - Атлас пластической хирургии - Прага - Москва, 1967 3. Perko Μ.А. - Primary closure of the cleft palate using a palatal mucosal flap. An attempt to prevent growth impairment. J. maxillofac. Surg., 1974, 2,40. 4. Millard, D.R. - Cleft lip and cleft palate - Trans. I.P.S., London, 1989 5. Харьков Л.В. - Хирургическое лечение врождѐнных несращений нѐба - К.: Здоров'я, 1992 г. 60 2 UA 75822 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб ліквідації залишкового дефекту твердого піднебіння, що включає викроювання та відшарування слизово-окісного клаптя з леміша, мобілізацію його з подальшим введенням в нішу слизової оболонки на меншому фрагменті, який відрізняється тим, що одночасно викроюють розщеплений клапоть з більшого фрагмента, розсікають слизову оболонку до кістки на малому фрагменті паралельно краю дефекту, відступивши від нього на 5 мм, при цьому вузьку смужку відсепаровують по всій довжині і перекидають на 180° в бік дефекту, переміщують лемішево-слизово-окісний клапоть з великого фрагмента до малого і укладають його на перекинутий, в нижньому полюсі на межі твердого та м'якого піднебіння викроюють, відшаровують і перекидають на 180° "підкладочний" клапоть, на який вкладають і вшивають вікрилом лемішево-слизово-окісний клапоть, ліквідуючи таким чином дефект на межі твердого та м'якого піднебіння. 3 UA 75822 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4