Шарнірно-дистракційний апарат для проксимального епіметафізу великогомілкової кістки

Реферат: Шарнірно-дистракційний апарат для проксимального епіметафізу великогомілкової кістки включає вертикальну стійку, чотири стрижні з кінцевою нарізкою, які з'єднані послідовно з базовим стрижнем з суцільною різьбою за допомогою напівшарнірних кронштейнів "чоловічого типу" з двома отворами, циліндричних втулок з гладким подовжнім каналом і нарізним поперечним отвором. Додатково використовують горизонтальну стійку, на якій закріплені вертикальні рами фіксуючих затискачів та градуйовані ротаційні замки. UA 75827 U (12) UA 75827 U UA 75827 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до ортопедії та травматології, і може бути використана при лікуванні травматичних пошкоджень проксимального епіметафізу великогомілкової кістки та різноманітних ортопедичних захворювань в ділянці колінного суглоба. Переломи виростків великогомілкової кістки становлять від 8,9 % до 11 % відносно до переломів кісток гомілки і до 87 % серед переломів колінного суглоба. У даній групі, переломи латерального виростка зустрічаються від 52 % до 80 % випадків, медіального - до 7 %, а переломи типу С - у 41 % пацієнтів. Частка даних переломів різко зростає з віком пацієнтів -1 % від усіх видів переломів у молодих і 8 % у людей похилого віку. Переломи даної локалізації часто супроводжуються ушкодженням м'якотканинних структур колінного суглоба - до 56 % випадків. Так, пошкодження менісків діагностується від 50 % до 94 % пацієнтів, колатеральних великогомілкових зв'язок - від 20 % до 83 %, передньої схрещеної - від 20 % до 69 %, сухожилків м'язів стегна - до 47 %, розриви капсули суглоба - до 75 %, вільні хондральні та остеохондральні фрагменти в порожнині суглоба - 54 %, малогомілкового нерва - в 3 % випадків. За літературними даними позитивні віддалені результати лікування переломів проксимального епіметафізу великогомілкової кістки дещо перевищують 50 %, що визначає високу зацікавленість ортопедів в вирішенні цієї проблеми уже протягом багатьох років [2,4]. Окрім цього, внутрішньосуглобові пошкодження є суттєвим чинником в розвитку остеоартрозу (ОА), який залишається однією з актуальних та далеко не вирішених проблем сучасної артрології та однією з найпоширеніших форм патології людини і за розповсюдженістю посідає перше місце серед усіх захворювань суглобів. Епідеміологічні дослідження показали, що на ОА хворіє 10-12 % обстеженого населення. Це захворювання уражає осіб працездатного віку 30-50 років, а у 18,3 % хворих перші ознаки захворювання з'являються до 30 років. Відомо, що частота цього захворювання прогресивно збільшується з віком: серед людей похилого і старечого віку ОА може досягати 80-90 %. В Україні зареєстровано більше 500 тис. хворих на ОА. Велику частку серед чинників, які призводять до розвитку ДО є, окрім внутрішньосуглобових пошкоджень, порушення біомеханічної осі нижньої кінцівки, що потребує виконання коригуючих остеотомій та відповідної фіксації [3]. Таким чином, проблема лікування травматичних пошкоджень та захворювань в ділянці колінного суглоба є актуальною як в медичному, так і в соціальному плані. Як прототип вибраний апарат зовнішньої фіксації, який використовується при лікуванні переломів виростків великогомілкової кістки [1]. Основними складовими даної конструкції є: чотири стрижні з кінцевою нарізкою, двох фіксуючих і двох репонуючих, однакової конструкції і розмірів. Репонуючі стрижні з'єднані послідовно з базовим стрижнем з суцільною різьбою за допомогою напівшарнірних кронштейнів "чоловічого типу" з двома отворами, циліндричних втулок з гладким подовжнім каналом і нарізним поперечним отвором, стрижнями з суцільною різьбою. При послабленні з'єднань кожний окремий репонуючий стрижень може переміщуватись в різних напрямках. Фіксуючі стрижні з кінцевою нарізкою за допомогою гвинтових пластин з двома отворами і гайок послідовно з'єднані з базовим стрижнем, на якому нанесено суцільну різьбу. Суттєвими недоліками конструкції є: - при використанні даної конструкції виникають труднощі з виконанням корекції та фіксації кісткових фрагментів, а відсутність конструктивних складових для здійснення корекції зміщень кісткових фрагментів не дає змоги виконати ці маніпуляції швидко та з необхідною точністю; - при послабленні з'єднань кожний репонуючий стрижень може пересуватися в різних напрямках, що змінює характер зміщення і потребує повторного рентгенологічного контролю; - складність та багатокомпонентість конструкції потребує відповідної підготовки апарата в передопераційному періоді та подовжує термін оперативного втручання. В основу корисної моделі поставлена задача, що полягає в забезпеченні надійної фіксації, точної та динамічної корекції відламків під час оперативного втручання та в післяопераційному періоді, спрощення монтажу конструкції. Технічний результат - підвищення ефективності лікування хворих з травматичними пошкодженнями в ділянці проксимального епіметафізу великогомілкової кістки при травматичних пошкодженнях та ортопедичній патології. Поставлена задача вирішується тим, що у відомій конструкції апарата зовнішньої фіксації, що включає вертикальну стійку, чотири стрижні з кінцевою нарізкою, які з'єднані послідовно з базовим стрижнем з суцільною різьбою за допомогою напівшарнірних кронштейнів "чоловічого типу" з двома отворами, циліндричних втулок з гладким подовжнім каналом і нарізним поперечним отвором, згідно з корисною моделлю, додатково використовують горизонтальну стійку, на якій закріплені вертикальні рами фіксуючих затискачів та градуйовані ротаційні замки. 1 UA 75827 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Відмінною особливістю конструкції, що заявляється, є градуйовані ротаційні замки, які дозволяють провести точну репозицію в сагітальній та фронтальній площині на основі математичних розрахунків; вертикальні рами фіксуючих затискачів, які дозволяють корегувати рівень виростків, та горизонтальна стійка, по якій можливе переміщення вертикальних рам фіксуючих затискачів, що створює міжуламкову компресію в фронтальній площині. Суть корисної моделі пояснюється графічно. На кресленні представлено загальний вигляд шарнірно-дистракційного апарата для проксимального епіметафізу великогомілкової кістки, де: 1 - фіксуючі затискачі для стрижнів; 2 - горизонтальна стійка; 3 - поздовжня різьбова стійка; 4 - вертикальні рами фіксуючих затискачів; 5 - градуйовані ротаційні замки. Шарнірно-дистракційний апарат для проксимального епіметафізу великогомілкової кістки монтують наступним чином. Після проведення стрижнів в виростки та діафіз великогомілкової кістки їх фіксують у фіксуючих затискачах для стрижнів 1. Дистракцію проводять за рахунок переміщення фіксуючих затискачів для стрижнів по поздовжній різьбовій стійці 3. Репозиція відламків в фронтальній та сагітальній площині проводять за рахунок градуйованих ротаційних замків 5, а корекцію рівня виростків - за рахунок переміщення (вверх-вниз) фіксуючих затискачів для стрижнів 1 по вертикальних рамах фіксуючих затискачів 4. Міжвідламкова компресія забезпечується переміщенням вертикальних рам фіксуючих затискачів 4 по горизонтальній стійці 2. КОНКРЕТНІ ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ. Хворий С, 43 років (історія хвороби № 423) госпіталізований в ортопедо-травматологічне відділення з приводу перелому виростків великогомілкової кістки зі зміщенням відламків. Після відповідної передопераційної підготовки хворому на другу добу проведена артроскопічна ревізія колінного суглоба та монтаж апарата запропонованої конструкції. Під контролем артроскопа проведена репозиція відламів та їх фіксація. На 3 добу після зменшення больових відчуттів почали проводити дозовані пасивні та активні рухи в колінному суглобі. Консолідація констатована через 2,5 місяців після операції, функція в колінному суглобі в повному об'ємі, проведено демонтаж апарата. Через 10 діб пацієнт приступив до роботи. Хвора А., 58 років (історія хвороби № 307) госпіталізована з діагнозом: деформуючий артроз II ст., варусна деформація правого колінного суглоба. Після проведення передопераційної підготовки хворій виконано: дебридмент, коригуючі остеотомія з фіксацією відламків апаратом запропонованої конструкції. На 2 добу почали проводити дозовані пасивні та активні рухи в колінному суглобі. Консолідація через 7 тижнів, демонтаж апарата. Біомеханічна вісь кінцівки, опороздатність та рухи в колінному суглобі відновлені. За період з 2007 по 2010 рік на клінічних базах кафедри (дорожня клінічна лікарня № 1, НДІ травматології та ортопедії АМН України, міська клінічна лікарня №9 м. Києва, було проліковано 11 хворих, у яких в комплексному лікуванні був застосований шарнірно-дистракційний апарат для проксимального епіметафізу великогомілкової кістки. Клінічна практика показала високу ефективність використання даної конструкції, що проявлялось значним покращенням функціональних властивостей колінного суглоба, скороченням терміну непрацездатності за рахунок об'єднання періодів консолідації та реабілітації, покращення загального стану пацієнтів, розширенням їх побутової та соціальної активності. Запропонований шарнірно-дистракційний апарат для проксимального епіметафізу великогомілкової кістки може бути використаний при лікуванні хворих з переломами даної локалізації та при дегенеративно-дистрофічних ураженнях колінного суглоба з порушенням анатомо-біомеханічної осі нижньої кінцівки. Спосіб, що заявляється, був апробований на базі кафедри травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та на базі Дорожньої клінічної лікарні № 1 м. Києва. Джерела інформації: 1. Пат. Україна, МПК А61В 17/58. Апарат для лікування переломів виростків великогомілкової кістки /Бабоша В.О., Маурісіу Іносенсіу, Ілларіонов В.В., заявник і патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - № 13915; заяв. 14.11.2005; опуб. 17.04.2006, Бюл. № 4. 2 UA 75827 U 5 2. Поливода А.Н. Лечение больных с переломами проксимального отдела большеберцовой кости/ А.Н. Поливода, И.Е. Щербина// Літопис травматології та ортопедії. - 2009. - № 1-2. - C. 7779. 3. Пустовойт Б.А. Полуцилиндрическая остеотомия большеберцовой и бедренной кости при фронтальных деформациях коленного сустава / Б.А. Пустовойт, А.И. Белостоцкий, Рашид Тарик// Літопис травматології та ортопедії.-2003. № 3-4. - С. 100-101. 3. Шестаков Д.Ю. Оперативное лечение закрытых внутрисуставных переломов мыщелков большеберцовой кости методом чрезкостного остеосинтеза: Дис. … канд. Мед. Наук. - М. Российская мед. Академия последипломного образования. 14.01.21. М.: - 2003.-21с. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Шарнірно-дистракційний апарат для проксимального епіметафізу великогомілкової кістки, що включає вертикальну стійку, чотири стрижні з кінцевою нарізкою, які з'єднані послідовно з базовим стрижнем з суцільною різьбою за допомогою напівшарнірних кронштейнів "чоловічого типу" з двома отворами, циліндричних втулок з гладким подовжнім каналом і нарізним поперечним отвором, який відрізняється тим, що додатково використовують горизонтальну стійку, на якій закріплені вертикальні рами фіксуючих затискачів та градуйовані ротаційні замки. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3