Спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алогерніопластики при пахвинних грижах

Реферат: Спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алогерніопластики при пахвинних грижах включає лапароскопічну пластику грижонебезпечних ділянок пахвинностегнової зони сітчастим імплантатом з фіксацією сітки та її наступною перитонізацією очеревиною шляхом накладання скобок-фіксаторів, виконання фіксації сітки-імплантату по верхньому її краю з одночасною її перитонізацією очеревиною шляхом накладання 3-4 трансмускулярно-апоневротичних субкутанних "пункційних" швів. UA 80875 U (12) UA 80875 U UA 80875 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії, а саме до способів хірургічного лапароскопічного лікування пахвинних та стегнових гриж з використанням сітчастого імплантату. Протягом останнього десятиліття спостерігається широке впровадження ненатяжних алопластичних, відкритих та лапароскопічних способів хірургічного лікування пахвинних гриж, що значно покращило віддалені результати, суттєво знизивши відсоток рецидивів гриж та виникнення синдрому хронічного післяопераційного пахвинного болю [1-4]. Лапароскопічні алогерніопластики, маючи ряд важливих переваг (мала травматичність втручання, можливість виконання двобічних і симультанних операцій, мінімальний післяопераційний больовий синдром, зменшення післяопераційних ускладнень, швидша фізична і соціальна реабілітація, косметичний ефект), володіють і безумовними недоліками (необхідність загального знеболення, технічна складність і висока собівартість операції). Також не можна не відзначити обмежені можливості застосування лапароскопічних методик при невправимих, ковзних та защемлених грижах. Тому більшість хірургів обґрунтовано вважають лапароскопічні методики прерогативою спеціалізованих герніологічних центрів [2, 3, 4]. Одним з чинників професійного оволодіння та, відповідно, ширшого впровадження лапароскопічних методик є вдосконалення і технічне спрощення етапів операції. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лапароскопічного лікування пахвинних гриж [5] - лапароскопічна трансабдомінальна преперитонеальна алогерніопластика (ТАРР). Спосіб включає декілька послідовних хірургічних етапів. Виконується лапароскопія з введенням троакарів у трьох стандартних точках. Дугоподібно розсікається очеревина над латеральною та медіальною пахвинними ямками та відшаровується донизу разом з грижовим мішком. При наявності косої пахвинної грижі на даному етапі грижовий мішок відділяється від сім'яного канатика та його судин. Для подальшої повноцінної і достатньої фіксації сітчастого імплантату виділяють наступні анатомічні структури: лонний горбок, Куперову зв'язку, іліо-пубічний тракт, фасцію прямого та поперечного м'язів живота. У черевну порожнину через широкий порт вводиться згорнута сітка достатніх розмірів (не менше 8 × 13 см). Після розправлення та правильного розміщення сітки, чим досягається закриття всіх грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової зони, імплантат фіксується по краях за допомогою герніостеплера у стандартних 8-10 точках. Останній етап операції полягає в обов'язковій перитонізації сітки очеревиною шляхом фіксації нижнього відмобілізованого її клаптя до верхнього скобками-фіксаторами за допомогою герніостеплера. Недоліками фіксації сітки по її верхньому краю (до м'язів) скобками герніостеплера є потенційно можливі ускладнення у вигляді зміщення сітки з виникненням рецидиву грижі у віддаленому післяопераційному періоді через ймовірну недостатню глибину проникнення скобок у м'язові структури і, відповідно, недостатню надійність фіксації імплантату. Недоліками перитонізації сітки очеревиною за допомогою скобок герніостеплера є потенційно можливі ускладнення у вигляді внутрішньочеревної кровотечі та післяопераційних парестезій з розвитком хронічного пахвинного болю через те, що скобки герніостеплера можуть травмувати судини та нервові структури. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки такого способу лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алогерніопластики при пахвинних грижах, в якому вдосконалюються етапи фіксації верхнього краю сітки та її перитонізації шляхом фіксації верхнього краю сітки та очеревини не скобками герніостеплера, а швами за допомогою спеціальної пункційно-зшиваючої голки, що знижує кількість післяопераційних ускладнень та покращує віддалені результати операції. Поставлена задача вирішується таким чином, що в способі лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алогерніопластики при пахвинних грижах, який включає лапароскопічну пластику грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової зони сітчастим імплантатом з фіксацією сітки та її наступною перитонізацією очеревиною шляхом накладання скобок-фіксаторів за допомогою герніостеплера, згідно з корисною моделлю, фіксацію сіткиімплантата по верхньому її краю з одночасною її перитонізацією очеревиною виконують шляхом накладання 3-4 трансмускулярно-апоневротичних субкутанних "пункційних" швів спеціальною пункційно-зшиваючою голкою. Фіксація верхнього краю сітки та очеревини швами за допомогою спеціальної пункційнозшиваючої голки забезпечує зниження кількості післяопераційних ускладнень та покращення віддалених результатів внаслідок збільшення надійності фіксації імплантату, зменшення травмування судин та нервових структур. Спосіб виконують наступним чином. 1 UA 80875 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Під ендотрахеальним наркозом за допомогою голки Вереша створюється пневмоперитонеум. За допомогою троакарів у черевну порожнину встановлюють три порти у стандартних місцях (над пупком, у правій та лівій здухвинних ділянках). Виконують дугоподібний розріз очеревини, огинаючи латеральну та медіальну пахвинні ямки. Очеревина відшаровується донизу разом з грижовим мішком. При наявності косої пахвинної грижі на даному етапі грижовий мішок відділяється від сім'яного канатика та його судин. Для подальшої повноцінної і достатньої фіксації сітчастого імплантату виділяють наступні анатомічні структури: лонний горбок, Куперову зв'язку, іліо-пубічний тракт, фасцію прямого та поперечного м'язів живота. У черевну порожнину через широкий порт вводиться згорнута сітка достатніх розмірів (не менше 8 × 13 см). Після розправлення та правильного розміщення сітки, яким досягається закриття всіх грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової зони, імплантат фіксується за допомогою герніостеплера у стандартних точках до виділених вище вказаних анатомічних структур. Для додаткової фіксації сітки та її послідуючої перитонізації верхній край сітки разом з відшарованим нижнім клаптем очеревини одночасно фіксуються до черевної стінки накладанням швів. Цей оперативний прийом виконується шляхом пункції через точковий розріз шкіри всіх шарів передньої черевної стінки спеціальним інструментом із заправленою в ньому лігатурою (пункційно-зшиваючою голкою), з подальшим інтраабдомінальним проколюванням і фіксацією спочатку верхнього краю сітки, потім верхнього краю відшарованого клаптя очеревини. При повторній пункції через попередній точковий розріз вільною (без лігатури) голкою лігатура, що фіксує сітку з очеревиною, захоплюється і виводиться назовні (на передню черевну стінку) і зав'язується таким чином, що вузол залишається під шкірою, у підшкірній клітковині. Для додаткової фіксації сітки і достатньої фіксації очеревини для повного прикриття нею імплантату вистачає накладання 3-4 "пункційних" швів. Точкові розрізи шкіри для пункцій виконують по умовній лінії між лоном та spina iliaca anterior superior, відступаючи від них на 3-4 см, і не потребують зашивання. Приклад. Хворий Л., 1976 року народження (історія хвороби № 11266/2163). Діагноз: лівобічна вправима коса пахвинна грижа. 23.11.2011р. під ендотрахеальним наркозом виконана лапароскопічна трансабдомінальна преперитонеальна алогерніопластика поліпропіленовою сіткою, згідно з корисною моделлю. Післяопераційний період проходив гладко, без ускладнень. Виписаний у задовільному стані на третій день після операції. Троакарні рани загоїлася первинним натягом. Контрольно оглядався на 7-й день після операції, через 3 місяці і через 1 рік. Скарг не має, виконує попередню фізичну роботу, рецидиву грижі та хронічного пахвинного болю не відзначено. Протягом 2011-2012 pp. у хірургічній клініці Ужгородської центральної міської клінічної лікарні виконано 25 лапароскопічних трансабдомінальних преперитонеальних алогерніопластик сітчастим імплантатом за корисною моделлю. Інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не спостерігалося. Віддалені результати прослідковані від одного місяця до півтора року після операції. Хронічного пахвинного болю та рецидиву грижі не спостерігалося. Використання способу лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пахвинної алогерніопластики за допомогою пункційно-зшиваючої голки дозволяє покращити результати хірургічного лікування хворих з пахвинними грижами і може бути рекомендоване для практичного застосування у хірургічних відділеннях. Джерела інформації: 1. Крышень В.П., Кудрявцев А.В., Мущинин В.А. и др. Сравнительная характеристика различных методов герниоаллопластики по поводу паховых грыж // Клін. хірургія.-2010. - № 3. С. 24-26. 2. Ничитайло М.Е., Булик И.И. Современные аспекты эндовидеохирургического лечения сложных и рецидивных паховых грыж // Клін. хірургія.-2010. - № 3. - С. 10-16. 3. Фелештинський Я.П., Свиридовський С. Α., Ватаманюк В.Ф. Лапароскопічна трансабдомінальна преперитонеальна герніопластика та операція Ліхтенштейна при пахвинних грижах // 36. наук, статей по матеріалах XXII з'їзду хірургів України. - Вінниця, 2010. - Т. 2. - С. 197. 4. Simons M.P., Aufenacker Т., Bay-Nielsen Μ. et al. European Hernia Society guidelines on the treatment of inguinal hernia in adult patients // Hernia.-2009. - Vol.13. - P. 343-403. 5. Corbitt J.D. Transabdominal preperitoneal herniorraphy // Surg.Laparosc.Endosc.-1994. - Vol.4. - P. 410. - прототип. 2 UA 80875 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алогерніопластики при пахвинних грижах, який включає лапароскопічну пластику грижонебезпечних ділянок пахвинностегнової зони сітчастим імплантатом з фіксацією сітки та її наступною перитонізацією очеревиною шляхом накладання скобок-фіксаторів за допомогою герніостеплера, який відрізняється тим, що фіксацію сітки-імплантату по верхньому її краю з одночасною її перитонізацією очеревиною виконують шляхом накладання 3-4 трансмускулярноапоневротичних субкутанних "пункційних" швів спеціальною пункційно-зшиваючою голкою. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3