Спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пахвинної алогерніопластики

Реферат: Спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пахвинної алогерніопластики включає лапароскопічну пластику грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової зони сітчастим імплантатом з наступною перитонізацією сітки очеревиною шляхом накладання скобокфіксаторів за допомогою герніостеплера. Перитонізацію сітки очеревиною виконують шляхом накладання 3-4 трансмускулярних субкутанних "пункційних" швів за допомогою спеціальної пункційно-зшиваючої голки. UA 71837 U (54) СПОСІБ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ТРАНСАБДОМІНАЛЬНОЇ ПРЕПЕРИТОНЕАЛЬНОЇ ПАХВИННОЇ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ UA 71837 U UA 71837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії, а саме до способів хірургічного лапароскопічного лікування пахвинних та стегнових гриж з використанням сітчастого імплантата. Сучасні методи хірургічного лікування пахвинних гриж пов'язані з широким впровадженням ненатяжних алопластичних, відкритих та лапароскопічних, способів сітчастими матеріалами, що значно покращило віддалені результати, суттєво знизивши відсоток рецидивів гриж та виникнення синдрому хронічного пахвинного болю [1, 3, 4]. За даними Європейської Асоціації герніологів, у країнах Євросоюзу лапароскопічні методики займають друге місце за частотою застосування при лікування пахвинних гриж після відкритих алогерніопластик, витіснивши традиційні аутопластичні операції [4]. Лапароскопічні операції при пахвинних грижах є новітнім прогресивним хірургічним напрямом, однак широке його впровадження у практику обмежене матеріально-технічними причинами і можливе лише у спеціалізованих герніологічних центрах або при відповідній професійній підготовці хірургів [1, 2, 3]. Одним з чинників професійного оволодіння та, відповідно, ширшого впровадження лапароскопічних методик є вдосконалення і технічне спрощення етапів операції. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лапароскопічного лікування пахвинних гриж [5] - лапароскопічна трансабдомінальна преперитонеальна алогерніопластика (ТАРР). Спосіб складається з декількох послідовних хірургічних етапів. Виконується лапароскопія з введенням троакарів у трьох стандартних точках. Дугоподібно розсікається очеревина над латеральною та медіальною пахвинними ямками та відшаровується донизу разом з грижовим мішком. При наявності косої пахвинної грижі на даному етапі грижовий мішок відділяється від сім'яного канатика та його судин. Для наступної повноцінної і достатньої фіксації сітчастого імплантата виділяють наступні анатомічні структури: лонний горбок, Куперову зв'язку, іліо-пубічний тракт, фасцію прямого та поперечного м'язів живота. У черевну порожнину через широкий порт вводиться згорнута сітка достатніх розмірів (не менше 8×13 см). Після розправлення та правильного розміщення сітки, яким досягається закриття всіх грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової зони, імплантат фіксується за допомогою герніостеплера у стандартних 8-10 точках. Останній етап операції полягає в обов'язковій перитонізації сітки очеревиною шляхом фіксації нижнього відмобілізованого її клаптя до верхнього скобками-фіксаторами за допомогою герніостеплера. Недоліками останнього етапу операції (перитонізації сітки очеревиною) є потенційно можливі ускладнення у вигляді внутрішньочеревної кровотечі та післяопераційних парестезій з розвитком хронічного пахвинного болю у віддаленому післяопераційному періоді через те, що скобки герніостеплера можуть травмувати судини та нервові структури. Задачею корисної моделі є розробка такого способу лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пахвинної алогерніопластики, в якому вдосконалюється останній етап перитонізації сітки шляхом фіксації очеревини не скобками герніостеплера, а швами за допомогою спеціальної пункційно-зшиваючої голки, що знижує кількість післяопераційних ускладнень та покращує віддалені результати операції. Поставлена задача вирішується таким чином, що в способі лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пахвинної алогерніопластики, який включає лапароскопічну пластику грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової зони сітчастим імплантатом з наступною перитонізацією сітки очеревиною шляхом накладання скобокфіксаторів за допомогою герніостеплера, який відрізняється тим, що перитонізацію сітки очеревиною виконують шляхом накладанням 3-4 трансмускулярних субкутанних "пункційних" швів за допомогою спеціальної пункційно-зшиваючої голки. Фіксація очеревини швами за допомогою спеціальної пункційно-зшиваючої голки на етапі перитонізації сітки забезпечує зниження кількості післяопераційних ускладнень та покращення віддалених результатів внаслідок зменшення травмування судин та нервових структур. Спосіб виконують наступним чином. Під ендотрахеальним наркозом за допомогою голки Вереша створюється пневмоперитонеум. За допомогою троакарів у черевну порожнину встановлюють три порти у стандартних місцях (над пупком, у правій та лівій здухвинних ділянках). Виконують дугоподібний розріз очеревини, огинаючи латеральну та медіальну пахвинні ямки. Очеревина відшаровується донизу разом з грижовим мішком. При наявності косої пахвинної грижі на даному етапі грижовий мішок відділяється від сім'яного канатика та його судин. Для наступної повноцінної і достатньої фіксації сітчастого імплантата виділяють наступні анатомічні структури: лонний горбок, Куперову зв'язку, іліо-пубічний тракт, фасцію прямого та поперечного м'язів живота. У черевну порожнину через широкий порт вводиться згорнута сітка достатніх розмірів (не менше 8×13 см). Після розправлення та правильного розміщення сітки, яким досягається закриття всіх грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової 1 UA 71837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 зони, імплантат фіксується за допомогою герніостеплера у стандартних 8-10 точках до виділених вище вказаних анатомічних структур. Для перитонізації сітки відшарований нижній клапоть очеревини фіксується до черевної стінки накладанням швів. Цей оперативний прийом виконується шляхом пункції через точковий розріз шкіри всіх шарів передньої черевної стінки спеціальним інструментом із заправленою в ньому лігатурою (пункційно-зшиваючої голки), з наступним інтраабдомінальним проколюванням і фіксацією верхнього краю відшарованого клаптя очеревини. При повторній пункції через попередній точковий розріз вільною (без лігатури) голкою лігатура, що фіксує очеревину, захоплюється і виводиться назовні (на передню черевну стінку) і зав'язується таким чином, що вузол залишається під шкірою, у підшкірній клітковині. Для достатньої фіксації очеревини для повного прикриття нею сітки-імплантата вистачає накладання 3-4 "пункційних" швів. Точкові розрізи шкіри для пункцій виконують по умовній лінії між лоном та spina iliaca anterior superior, відступаючи від них на 3-4 см. Приклад. Хворий Б., 1970 року народження (історія хвороби № 10392/1994). Діагноз: правобічна вправима коса пахвинна грижа. 3.11.2010 р. під ендотрахеальним наркозом виконана лапароскопічна трансабдомінальна преперитонеальна алогерніопластика проленовою сіткою за корисною моделлю. Післяопераційний період протікав гладко, без ускладнень. Виписаний у задовільному стані на третій день після операції. Рана загоїлася первинним натягом. Контрольно оглядався на 7-й день після операції, через 1 і 3 місяці. Скарг не має, виконує попередню фізичну роботу, рецидиву грижі не відзначено. Протягом останніх чотирьох місяців у хірургічній клініці Ужгородської центральної міської клінічної лікарні виконано 9 лапароскопічних трансабдомінальних преперитонеальних алогерніопластик сітчастим імплантатом за корисною моделлю. Інтраопераційних та післяопераційних ускладнень не спостерігалося. Віддалені результати прослідковані від одного до чотирьох місяців після операції. Хронічного пахвинного болю та рецидиву грижі не спостерігалося. Використання способу лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пахвинної алогерніопластики дозволяє покращити результати хірургічного лікування хворих з пахвинними грижами і може бути рекомендоване для практичного застосування у хірургічних відділеннях. Джерела інформації: 1. Білянський Л.С., Перехрестенко О.В., Свісенко О.В., Давиденко Н.Г. Порівняльний аналіз методів відкритої та лапароскопічної алопластики пахвинного каналу // Хірургія України. - 2011. № 3. - С. 7-9. 2. Грубнік В.В., Бугрідзе З.Д., Воротинцева К.О. Лапароскопічна герніопластика, як метод вибору хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж // Львівський медичний часопис. 2009. - № 3. - С. 39-42. 3. Фелештинський Я.П., Свиридовський С.А. Оцінка ефективності різних способів алопластики при пахвинних грижах // Хірургія України. - 2011. - № 3. - С.111-113. 4. Simons M.P., Aufenacker Т., Bay-Nielsen M. et al. European Hernia Society guidelines on the treatment of inguinal hernia in adult patients // Hernia. - 2009. - Vol. 13. - P. 343-403. 5. Corbitt J.D. Transabdominal preperitoneal herniorrhaphy // Surg.Laparosc.Endosc. - 1994. Vol. 4. - P. 410. - прототип. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної пахвинної алогерніопластики, який включає лапароскопічну пластику грижонебезпечних ділянок пахвинно-стегнової зони сітчастим імплантатом з наступною перитонізацією сітки очеревиною шляхом накладання скобок-фіксаторів за допомогою герніостеплера, який відрізняється тим, що перитонізацію сітки очеревиною виконують шляхом накладання 3-4 трансмускулярних субкутанних "пункційних" швів за допомогою спеціальної пункційно-зшиваючої голки. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2