Спосіб прискореної опіатної детоксикації

Реферат: Спосіб прискореної опіатної детоксикації включає в себе використання прямих антагоністів опіоїдних препаратів. Через 3-5 хвилин після премедикації та довенного введення налоксону наркозалежним багатократно проводять аутоанестезію закисом азоту та сліпе зондування жовчовивідних шляхів. UA 81942 U (12) UA 81942 U UA 81942 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме - психіатрії та наркології, може застосовуватись для лікування наркозалежних шляхом повного утримання від прийому наркотичних засобів, видалення з організму вказаних засобів, їх метаболітів та продуктів порушення обміну речовин. Відомий спосіб опіатної детоксикації (патент України на винахід № 55422, кл. МПК А61К 31/44, А61Р 26/36, опубл. Бюл. № 4, 2003 р.), в якому використовуються прямі антогоністи опіоїдних препаратів, проводять багаторазове дрібне введення налоксону гідрохлориду на фоні нейролептоаналгезії з ввідним наркозом тіопенталом натрію, а при відсутності проявлення абстинентного синдрому припиняють введення налоксону гідрохлориду. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу прискореної опіатної детоксикації шляхом проведення ауто анестезії та сліпого зондування жовчовивідних шляхів, що дозволяє отримати позитивний ефект при лікуванні наркозалежних. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб прискореної опіатної детоксикації, що включає в себе використання прямих антагоністів опіоїдних препаратів, згідно з корисною моделлю, вводиться те, що через 3-5 хвилин після премедикації та довенного введення налоксону наркозалежним проводять аутоанестезію закисом азоту та сліпе зондування жовчовивідних шляхів. Спосіб прискореної опіатної детоксикації здійснюється наступним чином. Хворому зразу ж після проведення налоксонового тесту і появи передвісників абстиненції проводиться премедикація: внутрішньом'язово - Атропіну сульфат 0,01мг/кг, Супрастін 0,3 мг/кг, Дроперидол 0,07 мг/кг; орально - 50 мл 25 % сульфату магнезії. Після цього наркозалежні прикладають теплу грілку на ділянку правого підребер'я і розміщуються у м'якому кріслі в напівлежачому положенні на правому боці в окремій ізольованій добре провітрюваній кімнаті. Проводиться моніторинг життєво важливих функцій організму вимірювання частоти серцевих скорочень, дихальних рухів, артеріального тиску, електрокардіомоніторинг та пульсоксиметрія, катетеризується вена та налагоджується система для внутрішньовенної інфузії. Починають з інгаляції чистого кисню протягом 2-3-х хвилин через лицеву маску по напіввідкритому чи напівзакритому контуру апарата "Полинаркон-5" (пацієнт держить маску самостійно). Закис азоту подається у поступово зростаючій концентрації під контролем сестрианестезистки: спочатку N2O/O2 - 0/10 л/хв, всього 2-3 хвилини; потім 2/8 л/хв (3-5 хв), далі 3/70 л/хв (5-7 хв); потім N2O/O2 - 4/6 (10 хв, при таких цифрах газового потоку наступає аналгезія) та збільшують його об'ємну концентрацію до настання загальної анестезії (N2O/O2 - 6/4 л/хв - 10 хв.), що проявляється знепритомненням пацієнта, після чого пацієнт відпускає маску, і подача наркотичної суміші припиняється. Через деякий час (3-5 хв.) настає пробудження хворого, що супроводжується аналгезією, яка притаманна закису азоту. Стан притомності пацієнта використовується медперсоналом для суггестивної терапії, вживання легкозасвоюваної їжі пацієнтом та фізіологічних відправлень (сечопускання та часті випорожнення, які є наслідком сліпого зондування). Наступний сеанс ауто анестезії закисом азоту проводять відразу ж при появі перших симптомів чи передвісників абстиненції. Кожних 30-40 хвилин повторно довенно вводять налоксон у індивідуально підібраній дозі. При необхідності потенціювання анастезії закисом азоту використовують довенне та дом'язове уведення малих доз нестероїдних протизапальних препаратів, нейролептиків, атарактиків та клофеліну. Фармакологічні властивості закису азоту, а саме - м'яке введення в анестезію, відсутність депресивного впливу на життєво важливі органи та системи, відсутність тривалої післянаркозної депресії, рання моторна активація пацієнта дозволяють безпечно проводити процедуру прискореної опіатної детоксикації протягом 8-10 годин, а при необхідності і більше. Повторне пероральне вживання 30-50 мл 25 % сульфату магнезії (через 3-3,5 год.) залежить від частоти та характеру випорожнень, як правило - двічі, тричі за процедуру. Критерієм для продовження прискореної опіатної детоксикації є позитивний тест сечі на опіати. Критерієм для припинення сеансів ауто анестезії є відсутність симптомів абстиненції через 5-60 хвилин після двократного довенного введення 0,4 мг налоксону. Приклад 1. Хворий А., 28 років. Маса тіла 68 кг, ріст - 181 см. Клінічний діагноз: психічні та поведінкові розлади в результаті вживання опіатів (3 грами героїну довенно за добу), синдром активної залежності. Прийшов на лікування через 7 годин після останнього прийому дози наркотика. Синдром відміни - 0 ступеня вираженості. За даними системного налоксонового тесту індивідуальна доза 1 UA 81942 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 становила 0,4 мг налоксону, а ознаки синдрому відміни склали 23 бали, що відповідало помірному ступеню вираженості. Детоксикацію проводили таким чином. Відразу ж після проведення налоксонового тесту і появи передвісників абстиненції проведена премедикація: внутрішньом'язово Атропіну сульфат 0,1 % - 0,7 мл, Супрастин 1 % - 2 мл, Дроперидол 0,25 % - 2мл та орально 50 мл 25 % сульфату магнезії. Після цього пацієнту приклали теплу грілку на ділянку правого підребер'я і розмістили у м'якому кріслі в напівлежачому положенні на правому боці в окремій ізольованій добре провітрюваній кімнаті. Моніторинг життєво важливих функцій організму - вимірювання частоти серцевих скорочень, дихальних рухів, артеріального тиску, електрокардіомоніторинг та пульсоксиметрія, катетеризували ліктьову вену та налагодили систему для внутрішньовенної інфузії. Розпочали інгаляцію чистого кисню протягом 2-3-х хвилин через лицеву маску по напіввідкритому контуру апарата "Полинаркон-5" (пацієнт держав маску самостійно). Закис азоту подавався у поступово зростаючій концентрації під контролем сестри-анестезистки: спочатку N2O/O2- - 0/10 л/хв, всього 3 хвилини, потім 2/8 л/хв (3 хв), а далі 3/7 л/хв (5 хв); відмічалась аналгезія; потім N2O/O2 - 4/6 (5 хв) та збільшувала його об'ємну концентрацію до настання загальної анестезії (N2O/O2 - 6/4 л/хв - 10 хв), що проявилось знепритомненням пацієнта, після чого пацієнт відкинувся у м'якому кріслі, і подача наркотичної суміші припинялась. За період сеансу ауто анестезії зареєстровано такі результати моніторингу: частота серцевих скорочень - 80-88 за хв, дихальних рухів 16-18 за хв, AT 120-130/70-80 мм.рт.ст., пульсоксиметрія - 97-98 об. %. Через чотири хвилини пацієнт притомний, орієнтований в часі і просторі, здатен самостійно ходити та себе обслуговувати, аналгезія збережена при цьому ще 10 хв. Позивів на дефекацію не було. З моменту першого введення антагоніста опіоїдів пройшло 40 хв., тому, довенно введено наступну дозу налоксона 0,4 мг. Наступний сеанс ауто анестезії повторили в такому ж порядку. Дані моніторингу частоти серцевих скорочень - 78-85 за хв.; дихальних рухів - 15-18 за хв, AT-115-130/70-80 мм.рт.ст., пульсоксиметрії - 97-99 об. %. Після пробудження наркозалежний відмітив позиви до дефекації. Були випорожнення кашоподібної консистенції у великій (приблизно 1000 мл) кількості. Через 35 хв. появились симптоми абстиненції - нервозність, парестезії, "гусяча шкіра", тремор. Сеанс ауто анестезії повторили. Дані моніторингу частоти серцевих скорочень - 72-84 за хв; дихальних рухів - 14-16 за хв.; AT - 110-125/60-70 мм.рт.ст.; пульсоксиметрії- 97-99 об. %. Після пробудження пацієнта симптоми абстиненції відсутні, відчував спрагу та голод, випив 200 мл теплого солодкого чаю та з'їв 50 г молочного шоколаду. Через 10 хвилин дефекація. Випорожнення рідкі у кількості 500 мл. Протягом наступних 5 хвилин симптомів відміни не було, далі - відмітив неспокій та нервозність, тому введено чергову дозу налоксону та проведено сеанс ауто анестезії. Перед четвертим сеансом аутоанестезії довенно ввели Атропіну сульфат 0,1 % 0,5 мл, Супрастин 1 % - 1 мл, Дроперидол 0,25 % - 2мл. та орально. 50 мл 25 % сульфату магнезії. Всього за процедуру прискореної детоксикації девять разів довенно вводили по 0,4 мг налоксона (загальна доза - 3,6 мг) та проводили сеанси аутоанестезії закисом азоту, двічі вводили Атропіну сульфат0,1 % (0,7+0,5 мл), Супрастин 1 % - (2+1 мл), Дроперидол 0,25 % (2+2мл) та орально приймав 100 мл (50+50) 25 % сульфату магнезії. Всередину прийняв рідини у вигляді солодкого чаю та соку - 1000 мл, легкозасвоюваної їжі (печиво, джем, шоколад, морозиво, йогурт) - 300 г. Інфузійна терапія: р-н натрію хлориду 0,9 % 1000 мл, р-н глюкози 5 % - 1000 мл, р-н Рінгера 500 мл. Виділилось сечі 800мл, сечопуск самостійний; випорожнень рідкої та кашоподібної консистенції - 3000 мл. Тривалість процедури 6 годин 20 хв. Після десятого введення 0,4 мг налоксону симптоми відміни не проявились. Через годину - контрольне введення 0,4 мг налоксону, абстиненція відсутня. Тест сечі на опіати - негативний. Процедуру прискореної детоксикації завершено. Вночі пацієнт спав поверхнево, двічі пробуджувався, палив. На наступний день після довенного введення 0,4 мг налоксону симптомів абстиненції не виявлено. Приклад 2. Хвора Б. 25 років. Маса тіла 51кг, ріст - 165 см. Клінічний діагноз: психічні та поведінкові розлади в результаті вживання опіатів (2 грами героїну довенно за добу), синдром активної залежності. Прийшла на лікування через 8 годин після останнього прийому дози наркотика. Синдром відміни - 2 ступеня вираженності. За даними системного налоксонового тесту індивідуальна доза становила 0,8 мг налоксону, а ознаки синдрому відміни склали 34 бали, що відповідало важкому ступеню вираженності. Детоксикацію проводили наступним чином. Зразу ж після проведення налоксонового тесту і появи передвісників абстиненції проведена премедикація: внутрішньом'язово Атропіну сульфат 2 UA 81942 U 5 10 15 20 25 30 0,1 % - 0,5 мл, Супрастин 1 % - 2 мл, Дроперидол 0,25 % - 1мл та орально 50 мл 25 % сульфату магнезії. Після чого пацієнтці приклали теплу грілку на ділянку правого підребер'я і розмістили у м'якому кріслі в напівлежачому положенні на правому боці в окремій ізольованій добре провітрюваній кімнаті. Моніторинг життєво важливих функцій організму - вимірювання частоти серцевих скорочень, дихальних рухів, артеріального тиску, електрокардіомоніторинг та пульсоксиметрія, катетеризували ліктьову вену та налагодили систему для внутрішньовенної інфузії. Розпочали інгаляцію чистого кисню протягом 2-3-х хвилин через лицеву маску по напіввідкритому контуру апарата "Полинаркон -5" (пацієнтка тримала маску самостійно). Закис азоту подавався у поступово зростаючій концентрації під контролем сестри-анестезистки до моменту знепритомніння пацієнтки. Після анестезії наркозалежна адекватна, орієнтована в часі та просторі, здатна себе обслужити. Повторне введення 0,8 мг налоксону та чергова анестезія закисом азоту відбувалось через 40 хвилин. Всього за процедуру прискореної детоксикації сім разів довенно вводили по 0,8 мг налоксону (загальна доза - 5,6 мг) та проводили сеанси ауто анестезії закисом азоту, двічі вводили: Атропіну сульфат 0,1 % - (0,5+0,5 мл), Супрастин 1 % (2+1) мл, Дроперидол 0,25 % - (1+1)мл та брально прийняла 100 мл (50+50 мл) 25 % сульфату магнезії. Всередину прийняла рідини у вигляді солодкого чаю та соку - 900 мл, легкозасвоюваної їжі (печиво, джем, шоколад, морозиво, йогурт) - 250г. Інфузійна терапія: р-н натрію хлориду 0,9 % 1000 мл, р-н глюкози 5 % - 500мл, р-н Рінгера 500 мл. Виділилось сечі 700мл, сечопуск самостійний; випорожнень рідкої та кашоподібної консистенції 2500 мл. Тривалість процедури 5 годин 10 хв. Після восьмого введення 0,8 мг налоксону симптоми відміни не проявились. Через годину - контрольне введення 0,8 мг налоксону, абстиненція відсутня. Тест сечі на опіати - негативний. Процедуру прискореної детоксикації завершено. Вночі пацієнтка попередньо прийняла 3 мг мелатоніну всередину. Сон поверхневий, кілька разів пробуджувалась, палила. На наступний день після довенного введенні 0,8 мг налоксону симптомів астиненції не виявлено. До переваг запропонованого способу прискореної опіатної детоксикації відноситься те, що на відміну від прототипу для стабілізації діяльності життєво-важливих органів і систем та профілактики алергічних реакцій у процедурі опіатної детоксикації використовується премедикація, для загальної анестезії багатократно використовується ауто анестезія закисом азоту, фармокологічні властивості якого найбільш прийнятні для пацієнтів, а елімінацію опіоїдів, циркулюючих в шлунко-кишковому тракті проводять шляхом сліпого зондування. Таким чином запропонований спосіб лікування наркозалежних дозволяє отримати позитивний ефект. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб прискореної опіатної детоксикації, що включає в себе використання прямих антагоністів опіоїдних препаратів, який відрізняється тим, що через 3-5 хвилин після премедикації та довенного введення налоксону наркозалежним багатократно проводять аутоанестезію закисом азоту та сліпе зондування жовчовивідних шляхів. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3