Спосіб визначення фальсифікації м’яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном

Реферат: Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном. 3 Використовують м'язову тканину площею розміром 2,5×3,0 см, на яку наносять 0,5-1,0 см суміші концентрованих азотної та сірчаної кислот у співвідношенні 1:25 і через 4-6 хвилин 3 встановлюють інтенсивність кольору, при цьому враховують, що суміш містить 1,0-1,1 см 3 концентрованої азотної кислоти та 25,0-25,1 см концентрованої сірчаної кислоти. UA 81943 U (12) UA 81943 U UA 81943 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до ветеринарної медицини, і може бути використана для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном при визначенні їх якості та безпечності у виробничих лабораторіях на потужностях з переробки м'яса, супермаркетах, оптових базах, у державних лабораторіях ветеринарної медицини та у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках. За результатами цього методу можна отримати якісні показники при оцінці м'яса забійних тварин та птиці. Аналогом корисної моделі є метод визначення інтенсивності кольору м'яса за допомогою приладу монохромату УМ-2 [1], в якому використовують зняття спектрів відображення селеновим фотоелементом кольору м'яса і м'ясних продуктів при різних довжинах хвилі 545 нм, 582, 650 нм. Як еталон для побудови градуйованого графіку і проведення аналізу використовують молочне скло із відомим коефіцієнтом відображення, що відкалібрований по свіжоприготованому оксиду магнію. Недоліком даного методу є те, що він громіздкий та довготривалий у підготовці, виконанні та підрахунку, оксид магнію не стійкий. Крім цього метод дає похибку у визначенні 25-30 %. Прототипом корисної моделі є метод визначення ступеня свіжості м'яса забійних тварин і птиці за допомогою реакції з міді сульфатом [2], в якому використовують витяжку з свіжих м'язів забійних тварин та розчин міді сульфату з масовою концентрацією 5 %. По інтенсивності забарвлення м'ясної витяжки встановлюють ступінь свіжості м'яса. Недоліком даного методу є те, що дослідження повинні проводити відразу після забою тварин. Крім цього метод дає похибку у визначенні 40-45 %. В основу даної корисної моделі поставлено задачу - визначити фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці за обробки їх формаліном для довготривалого зберігання та усунення ознак псування за допомогою використання суміші концентрованих азотної та сірчаної кислот, що забезпечить достовірність результатів при визначенні якості та безпечності м'яса. Задача корисної моделі вирішується тим, що на поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та на тушку птиці площею розміром 2,5×3,0 см 3 наноситься 0,1-0,5 см суміші концентрованих азотної та сірчаної кислот у співвідношенні 1:25 і через 4-6 хвилин встановлюють зміну кольору. Етапи вирішення даної задачі наведено у нижчезазначених прикладах. Приклад 1. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 2,5×3,0 см, на яку 3 наносять 0,1-0,2 см суміші концентрованих азотної та сірчаної кислот у співвідношенні 1:5 і через 10-12 хвилин встановлюють зміну кольору: жовто-бурий або фіолетово-червоний. Приклад 2. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 2,5×3,0 см, на яку 3 наносять 0,5-1,0 см суміші концентрованих азотної та сірчаної кислот у співвідношенні 1:10 і 810 хвилин встановлюють зміну кольору: жовто-бурий або фіолетово-червоний. Приклад 3. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 2,5×3,0 см, на яку 3 наносять 0,1-0.5 см суміші концентрованих азотної та сірчаної кислот у співвідношенні 1:25 і 46 хвилин встановлюють зміну кольору: жовто-бурий або фіолетово-червоний. Порівняльна оцінка результатів випробування вищезазначених способів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном до прототипу представлена в таблиці 1. 1 UA 81943 U Таблиця 1 Порівняння методів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном до прототипу № п/п 1 1. 2. 3. 3. 7. 8. 9. 5 10 Приклади 2 5 2,5×3,0 Показники, що порівнюються Прототип 2 Кількість проби м'язів Площа м'язів, см Кількість дистильованої води, 3 см Додавання реактиву: 3 Розчин міді сульфату, см концентрація, % 3 Суміш кислот, см співвідношення Склад суміші: 3 азотна кислота, см 3 сірчана кислота, см Експозиція появи кольору, хв. Швидкість визначення досліду, хв. Стабільність показників інтенсивності кольору, % % співвідношення результатів досліджень до вмісту аміноаміачного азоту в м'ясі % співвідношення результатів досліджень до вмісту сірководню в м'ясі 3 10,0 г 1 4 2,5×3,0 30,0 0,3 5,0 0,1-0,2 1:5 0,5-1,0 1:10 0,1-0,5 1:25 5,0 1,0-1,1 5,0-5,0 10-12 1,0-1,1 10,0-10,1 8-10 1,0-1,1 25,0-25,1 4-6 25,0 16-18 12-16 10-11 54,8 71,5 84,6 99,4 64,2-65,1 89,8-92,5 91,4-95,5 98,7-99,0 61,5-63,1 90,2-94,2 92,2-94,7 98,9-99,2 3 6 2,5×3,0 Дані таблиці 1 свідчать, що стабільність показників інтенсивності кольору при встановленні фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном була найвищою у прикладі № 3-99,4 %. Також більш достовірні дані - у 98,7-99,0 % були отримані в порівнянні до методу визначення вмісту аміно-аміачного азоту в м'ясі [3] та у 98,9-99,2 % до методу визначення вмісту сірководню в м'ясі [4]. Використовуючи метод за прикладом № 3, ми визначили фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці формаліном за інтенсивністю кольору на 42 пробах: 8 пробах свинини; 9 пробах яловичини, 6 пробах баранини; 5 пробах козлятини; 4 пробах конини; 10 пробах тушок птиці. Результати представлено у таблиці 2. 2 UA 81943 U Таблиця 2 Показники фальсифікації м'яса формаліном за інтенсивністю кольору № п/п Види м'яса 1. 2. 25 Конина 6. 20 Козлятина 5. 15 Баранина 4. 10 Яловичина 3. 5 Свинина Тушки птиці Показники інтенсивності Кількість кольору за прикладом № 3 за проб фальсифікації м'яса формаліном Наявність фіолетово8 червоного кольору Наявність фіолетово9 червоного кольору Наявність фіолетово6 червоного кольору Наявність фіолетово5 червоного кольору Наявність фіолетово4 червоного кольору Наявність фіолетово10 червоного кольору Показники інтенсивності кольору за прикладом № 3 за відсутності фальсифікації м'яса формаліном Наявність жовто-бурого кольору Наявність жовто-бурого кольору Наявність жовто-бурого кольору Наявність жовто-бурого кольору Наявність жовто-бурого кольору Наявність жовто-бурого кольору Проведеними дослідженнями визначено, що за фальсифікації формаліном м'яса різних видів забійних тварин та тушок птиці відмічалось за інтенсивністю фіолетово-червоний колір, а за відсутності фальсифікації формаліном - жовто-бурий колір. Ці дані по інтенсивності кольору були стабільними та достовірними, отже ці показники можна використовувати при визначенні якості та безпечності м'яса забійних тварин та птиці. Крім цього слід зазначити, що метод є експресним, простим у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники інтенсивності кольору при визначенні фальсифікації м'яса забійних тварин і птиці за обробки формаліном. Метод за прикладом № 3 нами пропонується як якісний спосіб для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном поряд з іншими методами визначення даних якостей (вміст аміно-аміачного азоту, сірководню, аміаку, величина рН, органолептика) [3, 4]. Метод має перевагу перед існуючими методами визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці в тому, що результати мають конкретні, достовірні якісні показники за інтенсивністю кольору. Джерела інформації: 1. Антипова Л.В., Глотова И.А., Рогов И.А. Определение цветности мяса и мясных продуктов// Методы исследования мяса и мясных продуктов. - М.: Колос, 2001. - С. 204-211. 2. ГОСТ 23392-78 Мясо. Методы химического и микроскопического анализа свежести мяса. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1978. - 8 с. - (Межгосударственный стандарт). 3. Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів. Наказ держ. департаменту вет. мед № 28, 2002. - 68 с. 4. Богатко Н.М. Біохімічні та мікроскопічні дослідження м'яса та м'ясопродуктів за визначення їх ветеринарно-санітарної оцінки: Методичні рекомендації/ Н.М. Богатко. - Біла Церква, 2012. - 46 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки формаліном, який відрізняється тим, що використовують м'язову тканину площею розміром 2,5×3,0 см, на яку 3 наносять 0,5-1,0 см суміші концентрованих азотної та сірчаної кислот у співвідношенні 1:25 і через 4-6 хвилин встановлюють інтенсивність кольору, при цьому враховують, що суміш містить 3 3 1,0-1,1 см концентрованої азотної кислоти та 25,0-25,1 см концентрованої сірчаної кислоти. 35 Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3