Спосіб спряження фундаментної стрічки з фундаментною плитою

Реферат: Спосіб спряження фундаментної стрічки при підсиленні існуючої стрічкової фундаментної системи новою фундаментною плитою включає влаштування в тілі фундаментної стрічки перпендикулярно до її повздовжньої осі з певним кроком у горизонтальному напрямку окремих горизонтальних консольних залізобетонних балок кругового перерізу, які на виході з тіла фундаментної стрічки з'єднуються між собою горизонтальною обв'язувальною залізобетонною балкою, що з одного боку примикає до фундаментної стрічки, а з другого боку з'єднується з фундаментною плитою. Консольні балки роблять на деякій ділянці на вході в тіло фундаментної стрічки більшим діаметром, ніж в останній частині, що забезпечує збільшення площі контакту балок з матеріалом стрічкового фундаменту саме в зоні найбільшої концентрації стискальних напружень, а в торцевій зоні, де виникають стискальні напруження протилежного знаку, після бетонування балок та набору бетоном проектної міцності, через прокладені в тілі консольних балок трубки проводиться ін'єктування цементним розчином матеріалу стрічкового фундаменту, що збільшує площу контакту балок та одночасно зміцнює матеріал фундаментної стрічки в зоні контакту з консольними балками. UA 81970 U (54) СПОСІБ СПРЯЖЕННЯ ФУНДАМЕНТНОЇ СТРІЧКИ З ФУНДАМЕНТНОЮ ПЛИТОЮ UA 81970 U UA 81970 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі будівництва і може бути використана при підсиленні стрічкового фундаменту будівлі шляхом влаштування залізобетонної плити. Відомий спосіб спряження існуючих фундаментних стрічок з новою залізобетонною фундаментною плитою шляхом влаштування в тілі фундаментних стрічок штраб глибиною 3040 см [1]. Недоліком цього способу є неможливість влаштування штраби значної довжини з міркувань забезпечення стійкості фундаментної стрічки і стіни на ній, що обмежує технологічні параметри виконання робіт з підсилення, та неможливість затиснення плити в кладці фундаментів, що призводить до збільшення згинального моменту в плиті та веде до збільшення її товщини. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб спряження існуючих фундаментних стрічок, що включає влаштування в тілі фундаментної стрічки перпендикулярно до її повздовжньої осі з певним кроком у горизонтальному напрямку окремих горизонтальних консольних залізобетонних балок кругового перерізу, які на виході з тіла фундаментної стрічки з'єднуються між собою горизонтальною обв'язувальною залізобетонною балкою, що з одного боку примикає до фундаментної стрічки, а з другого боку з'єднується з фундаментною плитою [2]. Недоліком цього технічного рішення є те, що його неможливо застосовувати при низькій міцності матеріалу фундаментних стрічок. Це пов'язано з тим, що на контакті консольної балки і матеріалу фундаментних стрічок виникають значні напруження, що концентруються на кінцях консольної балки. В основу корисної моделі поставлена задача збільшення несучої спроможності консольних балок за рахунок зменшення концентрації напружень в матеріалі фундаментної стрічки біля вхідної зони консольних балок та збільшення міцності матеріалу фундаментної стрічки під кінцями консольних балок, де також виникає концентрація напружень. Поставлена задача вирішується тим, що консольні балки роблять на деякій ділянці на вході в тіло фундаментної стрічки більшим діаметром ніж в останній частині, що забезпечує збільшення площі контакту балок з матеріалом стрічкового фундаменту саме в зоні найбільшої концентрації стискальних напружень, а в торцевій зоні, де виникають стискальні напруження протилежного знаку, після бетонування балок та набору бетоном проектної міцності, через прокладені в тілі консольних балок трубки проводиться ін'єктування цементним розчином матеріалу стрічкового фундаменту, що збільшує площу контакту балок та одночасно зміцнює матеріал фундаментної стрічки в зоні контакту з консольними балками. На Фіг. 1 зображено епюру напружень консольної балки по її довжині h внаслідок дії поперечної сили Q на матеріал фундаментної стрічки до виконання технічних заходів винаходу, а на Фіг. 2 зображено ту саму епюру після виконання технічних заходів винаходу. На Фіг. 3 наведено технічні заходи при влаштуванні консольної балки, які передбачено винаходом, а саме, збільшення діаметра балки на вхідній ділянці 1-2 та ін'єктування матеріалу стрічкового фундаменту в зоні 5 через ін'єкційну трубку 4. Влаштування консольних балок, згідно з розробленою корисною моделлю, відбувається наступним чином. На вхідній ділянці 1-2 балок в стрічковому фундаменті вибурюють отвори діаметром d1. Потім на ділянці 2-3 вибурюють отвори діаметром d2 таким чином, щоб нижні твірні двох отворів співпадали. В пробурені з різними діаметрами отвори вставляють арматурні каркаси та ін'єкційні трубки, які розміщують по нижній твірній отворів до їх дна. Після встановлення арматурних каркасів, ін'єкційних трубок та опалубок консольні балки бетонують. Після надбання бетоном балок проектної міцності, через ін'єкційні трубки накачують цементний розчин, консистенція і кількість якого відповідають якості та технічному стану кладки стрічкових фундаментів. Після твердіння ін'єкційного розчину консольні балки можуть навантажуватись. Перелік посилань: 1. Коновалов П.А. Основания и фундаменты реконструируемых зданий. - М.: Стройиздат, 1988.-170 с. 2. Гембарский Л.В., Гришин В.Α., Снисаренко В.И., Щерба Μ.Α., Тищенко М.И. Реконструкция и усиление фундаментной части здания главного учебного корпуса Одесской национальной академии связи им. А.С. Попова, Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Серія: Технічні науки. - Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2010. - № 14. - С. 124. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб спряження фундаментної стрічки при підсиленні існуючої стрічкової фундаментної системи новою фундаментною плитою, що включає влаштування в тілі фундаментної стрічки перпендикулярно до її повздовжньої осі з певним кроком у горизонтальному напрямку окремих 1 UA 81970 U 5 10 горизонтальних консольних залізобетонних балок кругового перерізу, які на виході з тіла фундаментної стрічки з'єднуються між собою горизонтальною обв'язувальною залізобетонною балкою, що з одного боку примикає до фундаментної стрічки, а з другого боку з'єднується з фундаментною плитою, який відрізняється тим, що консольні балки роблять на деякій ділянці на вході в тіло фундаментної стрічки більшим діаметром, ніж в останній частині, що забезпечує збільшення площі контакту балок з матеріалом стрічкового фундаменту саме в зоні найбільшої концентрації стискальних напружень, а в торцевій зоні, де виникають стискальні напруження протилежного знаку, після бетонування балок та набору бетоном проектної міцності, через прокладені в тілі консольних балок трубки проводиться ін'єктування цементним розчином матеріалу стрічкового фундаменту, що збільшує площу контакту балок та одночасно зміцнює матеріал фундаментної стрічки в зоні контакту з консольними балками. 2 UA 81970 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3