Спосіб корекції больового синдрому при синдромі печії порожнини рота

Реферат: UA 82363 U UA 82363 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме ортопедичної стоматології. Пекучі больові відчуття в порожнині рота визначають від 14 до 26 % дорослого населення. Проте, в більшості випадків, ніякої органічної основи для скарг не виявляється. У цих ситуаціях стан позначають як синдромом печії порожнини рота (СППР). Вживані лікарські методи терапії СППР мають короткочасну дію, часто недостатньо ефективні, мають безліч протипоказань, а тривале лікування даної категорії хворих нерідко призводить до значних ускладнень. Наполегливий тривалий перебіг захворювання, що часто призводить до особової дезорганізації хворих середнього і немолодого віку, робить цю проблему не тільки медичною, але і соціальною (Банченко Г.В., Максимовский Ю. М., Гринин В.М. Язык - "зеркало" организма. - М.: Изд-во ЗАО "Бизнес-центр "Стоматология", 2000.-408 с.). Протибольовий ефект і загальносистемний характер дії, за даними ряду дослідників, має лазеротерапія, вибрана за прототип, що поліпшує мікроциркуляцію, стимулює окислювальновідновні процеси, активізує ферментативні реакції (Якупов Р.А., Сафиуллина Г.И. Методы лазерной рефлексотерапии: Учебное пособие для врачей. - Казань, 2004.-28 с.). Проте аналіз даних літератури по застосуванню лазеротерапії свідчить про явну недостатність її при лікуванні і реабілітації хворих з СППР (Борисова Э.Г. Диагностика и лечение болевых синдромов лица и полости рта в амбулаторных условиях: Монография. Воронеж: Изд-во Воронеж, гос. унта, 2011.-128 с.). Тому актуальний пошук немедикаментозних засобів, економічно вигідних і доступних багатьом верствам населення. Потрібно визнати, що, не дивлячись на певні досягнення в діагностиці і лікуванні СППР, розробка і вдосконалення програм по діагностиці і лікуванню при даній патології як і раніше залишається насущною проблемою сучасної стоматології і неврології. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу корекції больового синдрому при синдромі печії порожнини рота, в якому за рахунок зміни характеру впливу, досягається нормалізація стану вегетативної нервової системи і ендокринних функцій, унаслідок чого поліпшується мікроциркуляція, нормалізується тиск, поліпшується функція органів і систем. Поставлена задача вирішується в способі корекції больового синдрому при синдромі печії порожнини рота, який здійснюють шляхом фізіотерапевтичного впливу, згідно з корисною моделлю, здійснюють аурикулярну мікроголкотерапію голками-кнопками на точки 2І, 3І, 4І зони І мочки вуха, мікроголкотерапію проводять циклами, а саме безперервним впливом на групу акупунктурних точок, тривалість циклу 7 днів, на курс лікування проводять 3 курси аурикулярної мікроголкотерапії, інтервал між циклами складає 5 днів. Запропонована нами аурикулярна мікроголкотерапія забезпечила виражений терапевтичний ефект як відносно інтенсивності больових відчуттів, так і психічних змін. Акупунктурне знеболення має ряд переваг перед іншими методами знеболення. Відсутність токсичного ефекту при незначних циркуляторних розладах дозволяє використовувати цей метод при лікуванні немолодих хворих. У людини вушна раковина має багату судинну мережу і через систему черепно-мозкових нервів пов'язана з життєво важливими системами. При дії акупунктурою змінюється загальний вегетативний тонус організму, сприяє прискоренню формування найважливіших характеристик адаптованого організму - здібності підтримки гомеостазу з мінімальними енергетичними витратами і високої мобілізаційної готовності до оптимального реагування на стресові, потенційно патогенні, больові дії. Рефлексотерапія є найбільш фізіологічним і безпечним методом, широко використовуваним для досягнення медичної реабілітації. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Проводять аурикулярну мікроголкотерапію голками-кнопками на точки 2І, 3І, 4І зони І мочки вуха, мікроголкотерапію проводять циклами, а саме безперервним впливом на групу акупунктурних точок, тривалість циклу 7 днів, на курс лікування проводять 3 курси аурикулярної мікроголкотерапії, інтервал між циклами складає 5 днів. Під нашим спостереженням знаходилися 73 пацієнти з синдромом печії порожнини рота. Середній вік обстежених склав 57,4±3,6 років. Тривалість захворювання коливалася від 1 до 6 років. Чоловіків було 17 осіб (23,3 %), жінок - 56 осіб (76,7 %). Хворі скаржилися на відчуття тяжкості, "втому" мови, особливо при підвищеному мовному навантаженні, порушення слиновиділення, зміна смакової чутливості: різні присмаки в роті (смакові парестезії). Локалізація больових і неприємних відчуттів склала: на кінчику язика (передня третина) - 41,4 %, на бічних поверхнях - 27,4 %, на спинці - 31,2 %. Іноді парестезії розповсюджувалися на губи і піднебіння. Парестетичні і больові відчуття не мали чітких меж і 1 UA 82363 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 носили непостійний характер. За даними анамнезу вони зникали під час їди, вранці неприємні відчуття частіше були відсутні або були виражені слабо, посилювалися до вечора або при тривалій розмові, нервовому збудженні. Для вивчення клінічних проявів був використаний клініко-анамнестичний метод. Заповнювалися анкети хворих з СППР, в яких відбивалися характер, тимчасові і просторові параметри паління, супутні симптоми (порушення сну, тривога, недовірливість, плаксивість, канцерофобія і ін.), що дозволяло прослідкувати формування СППР. Для оцінки больового синдрому і об'єктивізації результатів лікування всім хворим основної і контрольної груп пропонувалося щодня оцінювати інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ), де 0 - відсутність болю, а 10 - нестерпний біль. Всі хворі заносили результати обстеження до лікування і після нього в "больовий опитувальник". Для оцінки рівня реактивної і особової тривожності використовували комп'ютерну програму психодіагностичного тесту Спілбергера-Ханіна. Цей метод не вимагає великих тимчасових і фінансових витрат і, до того ж, ефективний, оскільки значно спрощує процес тестування, скорочує час обробки отриманого результату, а також є важливим джерелом потрібної інформації і одним із способів оцінки медичного статусу пацієнта. Хворі обстежені двічі: до початку лікування і після проведення курсу лікування. Клінічне обстеження включало: збір анамнезу, загальносоматичне, стоматологічне і клініко-психологічне обстеження. Хворі контрольної групи (20 чоловік) отримували тільки стандартну медикаментозну терапію, що включає амітриптилін по ½ таб. вранці і увечері, вегетотропну мікстуру (валеріана, пустирник, натрію бромід) по 1 стол. ложці 3 рази на день, нейромультивіт по 1 табл. 2 рази на день, аплікації на язик (суспензія метилурацилу і анестезину в персиковому маслі) по 20 хвилин 2 рази на день, феназепам по 0,001 гр на ніч. Хворим основної групи (53 людини) застосовували аурикулярну мікроголкотерапію голкамикнопками. Мікроголкотерапію проводили циклами, а саме безперервним впливом на групу акупунктурних точок. Тривалість циклу 7 днів. Застосовували особисту композицію точок акупуктури зон мочки вуха. Для досягнення значущого кліничного ефекту, а також для закріплення отриманих результатів проводять 3 курси аурикулярної мікроголкотерапії. Інтервал між циклами складає 5 днів. Застосовувають голки "Dong Bang" (Південна Корея) з декоративним покриттям зі срібла. Діаметр голки 0,22 мм, довжина робочої частини 0,18 мм. У всіх пацієнтів основної групи після 2-3 курсів аурикулярної мікроголкотерапії голкамикнопками наголошувався не тільки значний регрес болю (до лікування - 10-7 балів, в середині лікування - 2-3 бали), але і стабілізація психоемоційного стану (зниження рівнів реактивної і особової тривожності, поліпшення сну, віра в одужання, зниження відчуття млявості і стомлюваності). Після проведеного курсу лікування у 78,1 % (57 осіб) пацієнтів відмічено повне припинення болів, печії і нормалізація психологічних розладів, що є невід'ємною складовою клінічних проявів СППР. У контрольній групі до 10-го дня лікування тільки у 45,0 % хворих (9 осіб) регресувала клінічна симптоматика, у 55,0 % пацієнтів (11 осіб) залишилася незначна печія кінчика язика, проблеми із засипанням, невіра в успіх лікування. Цій групі хворих (11 осіб) було запропоновано провести через тиждень тільки курс аурикулярної мікроголкотерапії по описуваній вище методиці. В результаті лікування були отримані наступні дані: у 9 пацієнтів (81,8 %) був відмічений значний регрес клінічної симптоматики (стабілізація психоемоційного стану і зниження рівня болю по шкалі до 1-2 балу). Позитивна динаміка психологічного статусу хворих виявлялася в зменшенні вираженості тривожно-депресивних розладів, підвищенні стресостійкості, врівноваженості, оптимістичності, активності і настрою. Приклад. Хворий С, 53 років, звернувся зі скаргами на відчуття печії в передніх 2/3 язика, сухість порожнини рота, порушення сну і підвищену дратівливість. Вважає себе хворим близько 1 року, коли вперше виникли описувані явища після стресової ситуації на роботі. При огляді язик звичайного забарвлення, рухи язика безболісні, наголошується незначне зниження чутливості на кінчику язика. При оцінці болю по візуально-аналоговій шкалі (ВАШ)- 8 балів, були високі рівні реактивної тривожності - 56, особистої тривожності - 61. Хворим призначено: курс аурикулярної мікроголкотерапії голками-кнопками. Ми використовували власну композицію (рецепт) точок акупунктури: 2І, 3І, 4І зони І мочки вуха. Застосовувалися голки "Dong Bang" (Південна Корея) з декоративним покриттям зі срібла. Діаметр голки 0,22мм, довжина робочої частини 0,18 мм. 2 UA 82363 U 5 10 Після 1 курсу лікування хворий відзначив зменшення утруднення мови, поліпшення засипання. Після 2 курсу - парестезії значно зменшилися (ВАШ - 1 бал), нормалізувався сон, зникла дратівливість (були низькі рівні реактивної тривожності - 16, особистої тривожності - 19). Контроль спостережень проводили на 20-й день, 1 місяць, 3, 6, 12 місяців. Рецидивів немає. Таким чином, використовуючи отримані нами результати можна припустити, що застосування аурикулярної мікроголкотерапії голками-кнопками без медикаментозного лікування може служити профілактичною мірою при виникненні симптомів СППР. Запропонована мікроголкотерапія для лікування СППР дозволяє досягти стійкого клінічного ефекту. Мікроголкотерапія відрізняється гарною переносимістю пацієнтами. Протягом всього періоду спостереження у хворих зберігається стійкий терапевтичний ефект відносно інтенсивності больових відчуттів і психічних змін. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб корекції больового синдрому при синдромі печії порожнини рота, який здійснюють шляхом фізіотерапевтичного впливу, який відрізняється тим, що здійснюють аурикулярну мікроголкотерапію голками-кнопками на точки 2І, 3І, 4І зони І мочки вуха, мікроголкотерапію проводять циклами, а саме безперервним впливом на групу акупунктурних точок, тривалість циклу 7 днів, на курс лікування проводять 3 курси аурикулярної мікроголкотерапії, інтервал між циклами складає 5 днів. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3