Спосіб корекції кігтистоподібної посттравматичної деформації дистальних фаланг пальців кисті

Реферат: UA 87538 U UA 87538 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі медицини, зокрема до хірургії кисті. Найбільший відсоток руйнувань сегментів пальців кисті припадає на дистальну фалангу. Її повноцінне відтворення є складністю для більшості хірургів, адже в основу реконструкції покладені класичні методики, використання котрих призводить до втрати сегменту чи значного його спотворення. Руйнування дистальних фаланг ведуть до порушення усіх видів чутливості, зниження функціональних можливостей пальців кисті. Ушкодження вказаних ділянок кисті супроводжуються розвитком депресивних станів пацієнта, що ускладнює перебіг післяопераційного лікування, реабілітації та соціальної адаптації в суспільстві [1]. Так, відомий спосіб корекції кігтистоподібної посттравматичної деформації дистальних фаланг пальців кисті, формування кукси пальця на рівні життєздатних тканин. Цей спосіб полягає в наступному: після максимального видалення деформованих тканин, формується кукса травмованого пальця на рівні голівки середньої фаланги за загальноприйнятою методикою [2]. Недоліками цього способу є: втрата дистальної фаланги та вкорочення пальця. Наслідком цього - відсутність повної функції травмованого пальця, незадовільний косметичний результат. Найближчим аналогом - прототипом - є спосіб моделювання дистальних фаланг пальців шляхом часткової резекції дистальної частини деформованої нігтьової пластинки та V-Y пластики дефекту м'яких тканин долонної поверхні [4]. Недоліками цього способу є: обмежена мобілізація та транспозиція місцевих тканин (клаптя) на ділянку дефекту, значний натяг тканини, деформація сформованої дистальної фаланги, спотворення росту нігтя. Наслідком цього є: некрози переміщених тканин, вадні кукси, спотворення дистальної фаланги, порушення росту нігтя та незадовільні функціональні результати [3]. Задачею корисної моделі, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень при моделюванні дистальних фаланг пальців кисті, відновлення функції та покращення косметичних результатів, запобігання повторному хірургічному втручанню в пізні строки та зменшенню тривалості лікування хворого. Технічний результат корисної моделі, що заявляється, полягає у застосуванні нового способу корекції кігтистоподібної посттравматичної деформації дистальних фаланг пальців кисті, шляхом резекції 2/3 спотвореної нігтьової пластинки, викроювання, мобілізації по долонній поверхні травмованого пальця подвійного гомодигітального та адипофасціального клаптів з антеградним кровотоком, виконання транспозиції виділеного комбінованого комплексу на кісткову основу залишку дистальної фаланги (гомодигітальний клапоть на долонну поверхню, адипофасціальний на тильну поверхню, формуючи нігтьове ложе) фіксації між собою вузловими швами, алодермопластики створеного нігтьового ложа що приводить до повного відтворення втраченого сегмента пальця, зменшення частоти післяопераційних ускладнень, відновлення функції пошкодженої області, покращення косметичних результатів, зменшення тривалості лікування більш ніж на 1/3. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити результати лікування хворих з кігтистоподібними посттравматичними деформаціями дистальних фаланг пальців кисті, досягти максимального функціонального та косметичного результату, запобігти інвалідизації пацієнта, зменшити строки лікування за рахунок нового сучасного способу відновлення дистальних фаланг пальців кисті з використанням мікрохірургічної техніки. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі корекції кігтистоподібної посттравматичної деформації дистальних фаланг пальців кисті шляхом часткової резекції дистальної частини деформованої нігтьової пластинки та V-Y пластики дефекту м'яких тканин долонної поверхні, згідно з корисною моделлю, виконують резекцію 2/3 спотвореної нігтьової пластинки, викроюють, мобілізують по долонній поверхні травмованого пальця подвійний гомодигітальний та адипофасціальний клапті з антеградним кровотоком, виконують транспозицію виділеного комбінованого комплексу на кісткову основу залишку дистальної фаланги (гомодигітальний клапоть на долонну поверхню, адипофасціальний на тильну поверхню формуючи нігтьове ложе) клапті фіксують між собою вузловими швами, виконують алодермопластику створеного нігтьового ложа, накладають асептичну пов'язку. Спосіб здійснюється наступним чином. - Проводять потенційовану блокаду плечового сплетіння 1 % розчином лідокаїну. - Виконують резекцію 2/3 спотвореної нігтьової пластинки. - Розмічають майбутній клапоть на долонній поверхні дистальної та середньої фаланг травмованого пальця. 1 UA 87538 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - Під джгутом на плечі мобілізують шкірно-фасціальний клапоть в проксимальному напрямку. Клапоть беруть на шовкові трималки та відводять у сторону. - Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинні ніжки клаптя (обидва власних пальцьових судинно нервових пучки) до рівня середньої третини проксимальної фаланги. - В апікальній частині гомодигітального клаптя викроюють клиновидний адипофасціальний комплекс. - Адипофасціальний комплекс мобілізують та переміщують на тильну поверхню. - За допомогою мікрохірургічного інструментарію фіксують комплекс перед зоною росту нігтя (нейлон 9.0), формують нігтьове ложе. - Адаптують краї гомодигітального клаптя та формують апікальну частину дистальної фаланги. - Виконують алодермопластику сформованого нігтьового ложа. - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. - Гемостаз за ходом операції. - Накладають асептичну пов'язку. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1 Хворий Ж, 1977 р.н., історія хвороби № 09/818, був прийнятий в клініку в ургентному порядку 25.03.2009 p., з діагнозом: ВНТП правої кисті. Кігтистоподібна посттравматична деформація дистальної фаланги 2-го пальця. Виконана операція: Корекція кігтистоподібної посттравматичної деформації дистальних фаланг пальців кисті. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетіння 1 % розчином лідокаїну. Виконали резекцію 2/3 спотвореної нігтьової пластинки, розмітили майбутній клапоть на долонній поверхні середньої фаланги травмованого пальця. Під джгутом на плечі мобілізували шкірно-фасціальний клапоть в проксимальному напрямку. Клапоть брали на шовкові трималки та відводили у сторону. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинні ніжки клаптя (обидва власних пальцьових судинно нервових пучки) до рівня середньої третини проксимальної фаланги. В апікальній частині гомодигітального клаптя викроювали клиновидний адипофасціальний комплекс. Мобілізували утворений комбінований комплекс в дистальному напрямці та перемістили адипофасціальний комплекс на тильну поверхню фаланги. Комплекс фіксували перед ростковою зоною (нейлон 9.0) формуючи нігтьове ложе. Адаптували краї гомодигітального клаптя та формували апікальну частину дистальної фаланги. Виконали алодермопластику створеного нігтьового ложа. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернувся до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спостереження №2 Хворий Ж, 1980 р.н., історія хвороби № 10/7245, був прийнятий в клініку в ургентному порядку 17.01.2010 p., з діагнозом: ВНТП лівої кисті. Кігтистоподібна посттравматична деформація дистальної фаланги 4-го пальця. Виконана операція: Корекція кігтистеподібної посттравматичної деформації дистальних фаланг пальців кисті. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. Виконали резекцію 2/3 спотвореної нігтьової пластинки, розмітили майбутній клапоть на долонній поверхні середньої фаланги травмованого пальця. Під джгутом на плечі мобілізували шкірно-фасціальний клапоть в проксимальному напрямку. Клапоть брали на шовкові трималки та відводили у сторону. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинні ніжки клаптя (обидва власних пальцьових судинно нервових пучки) до рівня середньої третини проксимальної фаланги. В апікальній частині гомодигітального клаптя викроювали клиновидний адипофасціальний комплекс. Мобілізували утворений комбінований комплекс в дистальному напрямці та перемістили адипофасціальний комплекс на тильну поверхню фаланги. Комплекс фіксували перед ростковою зоною (нейлон 9.0) формуючи нігтьове ложе. Адаптували краї гомодигітального клаптя та формували апікальну частину дистальної фаланги. Виконали алодермопластику створеного нігтьового ложа. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернувся до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. 2 UA 87538 U 5 10 15 20 25 30 Спосіб, що заявляється, апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті на базі клінічної лікарні № 3 з 2002 по 2007 рік. За даним способом проліковано 14 хворих з кігтистоподібною посттравматичною деформацією дистальних фаланг пальців кисті. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючи результати: відмінно - 91 %, добре - 5,8 %, задовільно - 2,8 %, незадовільно - 0,4. При лікуванні хворих за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 60 %, добрі 15,6 %, задовільні - 14,2 %, незадовільні - 10,2 %. Як ми бачимо, інтегральні показники функції кисті у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р