Спосіб зміщення дефектів м’яких тканин долонної поверхні дистальних фаланг пальців кисті

Спосіб заміщення дефектів м'яких тканин долонної поверхні дистальних фаланг пальців кисті шляхом мобілізації шкірно-жирового клаптя з межами по нейтральній лінії бокових поверхонь середньої та проксимальної фаланг травмованого 3 Недоліками цього способу є: сповільнене і спотворене відновлення чутливості, трофічні порушення переміщеного клаптя, розвиток рубцевого процесу. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після закриття дефектів даним способом таких, як відновлення чутливості шляхом спонтанної реіннервації, трофічні порушення переміщеного клаптя, рубцева контрактура прооперованого пальця. Найбільш близьким та вибраним як прототип є спосіб закриття дефектів м'яких тканин долонної поверхні дистальних фаланг пальців кисті долонним «ковзаючим» клаптем за Moberg [4]. Цей спосіб полягає в наступному: на бокових поверхнях середньої та проксимальної фаланг травмованого пальця по нейтральних лініях розмічають межі шкірно-жирового клаптя. Мобілізують клапоть, до його складу включають власний судинно-нервовий пучок. Другий судинно-нервовий пучок залишають інтактним. Згинають палець для полегшення переміщення клаптя. Після мобілізації виконують транспозицію клаптя на реципієнтну зону (дефект). Кисть іммобілізують гіпсовою лонгетою на 1 тиждень. Недоліками цього способу є: незначна мобілізація клаптя, фіксація пальця в згинальному положенні, розвиток рубцевого процесу. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після пластики дефектів даним способом таких, як неможливість заміщення термінальних дефектів м'яких тканин долонної поверхні дистальної фаланги, розвиток згинальної контрактури оперованого пальця. Задачею корисної моделі, що заявляється, є збереження довжини пальця, відновлення всіх видів чутливості клаптя, запобігання повторного хірургічного втручання, зменшення строків непрацездатності з покращенням косметичних результатів. Технічний результат полягає у розмітці проксимального краю клаптя трикутної форми з переходом на долонну поверхню кисті, мобілізації судинно-нервових пучків клаптя до рівня біфуркації загальної пальцьової артерії зі збереженням тильних гілок власного пальцьового нерву при використанні мікрохірургічної техніки, що приводить до збереження довжини пальця, відновлення всіх видів чутливості клаптя, запобігання повторного хірургічного втручання, зменшення строків непрацездатності з покращенням косметичних результатів. Відмінними особливостями способу, що заявляється, є можливість значно покращити лікування хворих з дефектами м'яких тканин дистальних фаланг пальців кисті, покращення результатів по відновленню функції та чутливості, зменшення строків непрацездатності, покращення косметичних результатів за рахунок нового сучасного способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин дистальних фаланг пальців кисті з використанням мікрохірургічної техніки. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такий спосіб невідомо. 60909 4 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає мобілізацію шкірножирового клаптя з межами по нейтральній лінії бокових поверхонь середньої та проксимальної фаланг травмованого пальця, його транспозицію на власному судинно-нервовому пучку на реціпієнтну ділянку, згідно з корисною моделлю, виконують розмітку проксимального краю нейроваскулярного шкірно-жирового клаптя трикутної форми з переходом вершини на долонну поверхню кисті, виділяють судинно-нервові пучки клаптя до рівня біфуркації загальної пальцьової артерії зі збереженням тильних гілок за допомогою мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням (х5), транспонують клапоть, ушивають донорську рану в лінію атравматичним шовним матеріалом (нейлон4/0), фіксують вузловими швами, накладають асептичну пов'язку. Спосіб здійснюється наступним чином. - Проводять потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. - Виконують розмітку проксимального краю майбутнього клаптя трикутної форми з переходом вершини на долонну поверхню кисті та межами по нейтральній лінії бокових поверхонь середньої та проксимальної фаланг травмованого пальця. - Під джгутом на плечі мобілізують нейроваскулярний шкірно-жировий клапоть в проксимальному напрямку. Клапоть беруть на трималки та відводять у сторону. - Під оптичним збільшенням (5), за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинно-нервові пучки клаптя до рівня біфуркації загальної пальцьової артерії зі збереженням тильних гілок. - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. - Виконують транспозицію клаптя на реципієнту ділянку (дефект). - Клапоть фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). - Донорську рану ушивають в лінію атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). - Накладають асептичну пов'язку. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1 Хворий Т., 48 років, історія хвороби № 15014, був прийнятий в клініку в ургентному порядку 20. 11. 2007 p., з діагнозом: травматичні дефекти м'яких тканин дистальних фаланг 3, 4-го пальців лівої кисті. Травму отримав при роботі на фуговальному станку. Виконана операція: ПХО ран лівої кисті, пластика дефекту 3-го пальця острівцевим клаптем з гомологічного пальця на ретроградному кровотоці, алодермопластика; пластика дефекту 4-го пальця нейроваскулярним острівцевим клаптем з гомологічного пальця на антеградному кровотоці за нашою методикою. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі виконували пластику дефекту 3-го пальця острівцевим клаптем з гомологічного пальця на ретроградному кровотоці, алодермопластику донорської ділянки. На 4-му пальці кисті виконують розмітку проксимального краю майбутнього клаптя трикутної форми 5 з переходом вершини на долонну поверхню кисті та межами по нейтральній лінії бокових поверхонь середньої та проксимальної фаланг травмованого пальця. Мобілізують нейроваскулярний шкірножировий клапоть в проксимальному напрямку. Клапоть беруть на трималки та відводять у сторону. Під оптичним збільшенням (5), за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинно-нервові пучки клаптя до рівня біфуркації загальної пальцьової артерії зі збереженням тильних гілок. Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. Виконують транспозицію клаптя на реципієнту ділянку (дефект). Клапоть фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Донорську рану ушивають в лінію атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Накладають асептичну пов'язку. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК терапія. Шви знімали на 16 добу. Перевіряли відновлення якісних та кількісних показників чутливості на: 3, 9, 14, 21-у добу та в 1, 2, 3, 6, 12-й місяці післяопераційного періоду. Відновлення якісних та кількісних показників відбувалось на протязі першого місяця. Рухливих порушень пальців кисті не відмічали. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернулася до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спостереження №2 Хворий P., 43 роки, історія хвороби № 1024, був прийнятий в клініку в ургентному порядку 12. 04. 2007 p., з діагнозом: травматичний дефект м'яких тканин дистальної фаланги 2-го пальця, рвані рани 3, 4, 5-го пальців лівої кисті з пошкодженням сухожилків згиначів 3-го в 2-й зоні. Травму отримав в результаті роботи з циркулярною пилою. Виконана операція: ПХО ран 2, 3, 4, 5-го пальців лівої кисті, шов сухожилка глибокого згинача 3-го пальця, пластика дефекту м'яких тканин дистальної фаланги 2-го пальця нейроваскулярним острівцевим клаптем з гомологічного пальця на антеградному кровотоці за нашою методикою. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі виконували пластику шов сухожилка глибокого згинача 3-го пальця в 2-й зоні з висіченням поверхневого. На 2-му пальці кисті виконують розмітку проксимального краю майбутнього клаптя трикутної форми з переходом вершини на долонну поверхню кисті та межами по нейтральній лінії бокових поверхонь середньої та проксимальної фаланг травмованого пальця. Мобілізують нейроваскулярний шкірно-жировий клапоть в проксимальному напрямку. Клапоть беруть на трималки та відводять у сторону. Під оптичним збільшенням (5), за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинно-нервові пучки клаптя до рівня біфуркації загальної пальцьової артерії зі збереженням тильних гілок. Далі знімають джгут, обережно виконують біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. Виконують транспозицію клаптя на реципієнту ділянку (дефект). Клапоть фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Донорську рану ушивають в лінію атравматичним шовним матеріалом 60909 6 (нейлон 4/0). Накладають асептичну пов'язку. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК терапія. Шви знімали на 16 добу. Перевіряли відновлення якісних та кількісних показників чутливості на: 3, 9, 14, 21-у добу та в 1, 2, 3, 6, 12-й місяці післяопераційного періоду. Відновлення якісних та кількісних показників відбувалось протягом першого місяця. Рухливих порушень пальців кисті не відмічали. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернувся до праці за старою спеціальністю через 8 тижнів. Спосіб, що заявляється, апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті на базі клінічної лікарні № 3 з 2006 по 2010 роки. За даним способом проліковано 12 хворих з травматичними дефектами дистальних фаланг пальців кисті. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані наступні результати: відмінно - 90 %, добре - 6,6 %, задовільно - 3,4 %. При лікуванні хворих за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 58,2 %, добрі 15,6 %, задовільні - 10,3 %, незадовільні - 15,9 %. Як ми бачимо, інтегральні показники функції кисті у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р