Спосіб пластичного заміщення дефектів м’яких тканин дистальних фаланг пальців кисті при їх скелетуванні

Реферат: UA 87537 U UA 87537 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі медицини, зокрема до хірургії кисті. Найбільший відсоток руйнувань сегментів пальців кисті припадає на дистальну фалангу. її повноцінне відтворення є складністю для більшості хірургів, адже в основу реконструції покладені класичні методики, використання котрих призводить до втрати сегмента чи значного його спотворення. Руйнування дистальних фаланг ведуть до порушення усіх видів чутливості, зниження функціональних можливостей пальців кисті. Ушкодження вказаних ділянок кисті супроводжуються розвитком депресивних станів пацієнта що ускладнює перебіг післяопераційного лікування, реабілітації та соціальної адаптації в суспільстві. [1]. Так, відомий спосіб оперативного втручання при руйнуванні дистальних фаланг пальців кисті, формування кукси пальця на рівні життєздатних тканин. Цей спосіб полягає в наступному: після максимального видалення нежиттєздатних тканин, формується кукса травмованого пальця на рівні голівки середньої фаланги за загальноприйнятою методикою. [3]. Недоліками цього способу є: втрата дистальної фаланги та вкорочення пальця. Наслідком цього - відсутність повної функції травмованого пальця, незадовільний косметичний результат. Найближчим аналогом - прототипом - є спосіб пластичного заміщення дефектів м'яких тканин дистальних фаланг пальців кисті при їх скелетуванні, методом невільної шкірнофасціальної пластики з передньо-бокової поверхні передньої черевної стінки. Цей спосіб полягає в наступному: на передньо-боковій поверхні передньої черевної стінки "Н"- подібним розтином викроюють два шкірно-фасціальні клапті, розмір яких повинен бути більший за площу дефекту 1,5-2 см. Після мобілізації клаптів, висікають частину підшкірно-жирової клітковини, переміщують на реципієнтну зону та фіксують вузловими швами між собою, формуючи живлячу ніжку. Створений комплекс фіксується окремо вузловими швами до м'яких тканин середньої фаланги травмованого пальця. Дефект шкіри на донорській ділянці закривають місцевими тканинами за рахунок гарного зміщення тканин. Верхня кінцівка фіксується гіпсовою пов'язкою Дезо. Хворий в такому положенні знаходиться чотири тижня. Після закінчення терміну вимушеної іммобілізації виконується другий етап - відсічення клаптя, третім етапом виконується корекція клаптя та передньої черевної стінки. [2] Недоліками цього способу є: значна відмінність тканин кисті та передньої черевної стінки; великий об'єм підшкірно-жирової клітковини; порушення кровообігу клаптя при перегинанні його ніжки; мобілізація клаптів більш за розміри дефекту на 25 %; вимушене тривале положення верхньої кінцівки; з дванадцятої доби виконується постійне тренування клаптя, що важко робити в амбулаторних умовах; довготривалість лікування; багатоетапність хірургічного втручання; значний відсоток ускладнень; косметичні недоліки; необхідність в проведені додаткових коригуючих оперативних втручань у віддаленому періоді. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після пластики дефектів даним способом таких як некроз клаптя на протязі 5-ти днів після операції, некроз клаптя після відсікання, незадовільний косметичний результат, підвищений травматизм пересадженої тканини. [4] Задачею корисної моделі, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень при реконструкції дистальних фаланг пальців кисті при їх скелетуванні, відновлення функції та покращення косметичних результатів, запобігання повторного хірургічного втручання в пізні строки та зменшення тривалості лікування хворого. Технічний результат корисної моделі, що заявляється, полягає у застосуванні нового способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин дистальних фаланг пальців кисті при їх скелетуванні, шляхом викроювання, мобілізації з долонно-бокової поверхні сусіднього пальця гетеродигітального клапотя з ретроградним кровотоком, в апікальній та базальній частинах якого викроїли адипофасціальні клапті, виконання транспозиції виділеного комбінованого комплексу на кісткову основу залишку дистальної фаланги (гетеродигітальний клапоть на тильну та бокові поверхні, адипофасціальні на долонну поверхню формуючи пучку дистальної фаланги) фіксації між собою адипофасціальних клаптів вузловими швами та аутодермопластики створеної пучки що приводить до повного відтворення втраченого сегменту пальця, зменшення частоти післяопераційних ускладнень, відновлення функції пошкодженої області, покращення косметичних результатів, зменшення тривалості лікування більш ніж на 1/3. [5] Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування хворих з скелетуванням дистальних фаланг пальців кисті, досягти максимального функціонального та косметичного результату, запобігти інвалідизації пацієнта, зменшити строки лікування за рахунок нового сучасного способу реконструкції дистальних фаланг пальців кисті при їх скелетуванні з використанням мікрохірургічної техніки. Цей спосіб 1 UA 87537 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі пластичного заміщення дефектів м'яких тканин дистальних фаланг пальців кисті при їх скелетуванні шляхом пластики шкірно-жировим клаптем з передньої черевної стінки, згідно з корисною моделлю, викроюють, мобілізують з долонно-бокової поверхні сусіднього пальця гетеродигітальний клапоть з ретроградним кровотоком, в апікальній та базальній частинах якого викроюють адипофасціальні клапті, виконують транспозицію виділеного комбінованого комплексу на кісткову основу залишку дистальної фаланги (гетеродигітальний клапоть на тильну та бокові поверхні, адипофасціальні на долонну поверхню формуючи пучку дистальної фаланги) фіксують між собою адипофасціальні клапті вузловими швами, виконують аутодермопластику створеної пучки, накладають асептичну пов'язку. Спосіб здійснюється наступним чином. - Проводять потенційовану блокаду плечового сплетіння 1 % розчином лідокаїну. - Виконують розмітку майбутніх клаптів на долонно-боковій поверхні сусіднього пальця. - Під джгутом на плечі мобілізують в проксимальному напрямку шкірно-фасціальний клапоть - в апікальній та базальній частині якого викроюють адипофасціальні клапті. Клапті беруть на шовкові трималки та відводять у сторону. - Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяють судинну ніжку (власну пальцьову артерію) до рівня біфуркації. - Виконують транспозицію виділеного комбінованого комплексу на кісткову основу залишку дистальної фаланги (гетеродигітальний клапоть на тильну та бокові поверхні, адипофасціальні на долонну поверхню формуючи пучку дистальної фаланги).- Адипофасціальні клапті фіксують між собою вузловими швами. - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у клапті. - Аутодермопластика по Андруссону створеної пучки - Гемостаз за ходом операції. - Накладають асептичну пов'язку. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження № 1 Хворий К, 1983 р.н., історія хвороби № 10943, госпіталізований в клініку в ургентному порядку 15.09.2006 p., з діагнозом: Скелетування дистальної фаланги 3-го пальця правої кисті. Травму отримав при роботі на друкувальному станку. Виконана операція: ПХО ран, пластика дистальної фаланги 3-го пальця правої кисті. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. Виконали розмітку майбутнього клаптя на долонно-боковій поверхні середньої та проксимальної фаланги 4-го пальця. Під джгутом на плечі мобілізували в проксимальному напрямку шкірно-фасціальний клапоть в апікальній та базальній частині якого викроїли адипофасціальні клапті. Клапті брали на шовкові трималки та відводили у сторону. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинну ніжку клаптя (власну пальцьову артерію) до рівня біфуркації. Виконували транспозицію виділеного комбінованого комплексу на кісткову основу залишку дистальної фаланги (гетеродигітальний клапоть на тильну та бокові поверхні, адипофасціальні на долонну поверхню формуючи пучку дистальної фаланги). Адипофасціальні клапті фіксували між собою вузловими швами. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клаптях. Виконували аутодермоплпстику по Андруссону сформованої пучки дистальної фаланги. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернувся до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спостереження № 2 Хворий К, 1973 р.н., історія хвороби № 987, госпіталізований в клініку в ургентному порядку 21.06.2009 p., з діагнозом: Скелетування дистальної фаланги 4-го пальця, травматичне від членування дистальної фаланги 5-го пальця правої кисті. Травму отримав при роботі на штампувальному пресі. Виконана операція: ПХО ран. Формування кукси 5-го пальця на рівні голівки середньої фаланги; пластика дистальної фаланги 4-го пальця правої кисті. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетіння 1 % розчином лідокаїну. Виконано формування кукси 5-го пальця на рівні голівки середньої фаланги (за класичною методикою). Виконали розмітку майбутнього клаптя на долонно-боковій поверхні середньої та проксимальної фаланги 3-го пальця. Під джгутом на плечі в проксимальному напрямку 2 UA 87537 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 мобілізували шкірно-фасціальний в апікальній та базальній частині якого викроїли адипофасціальні клапті. Клапті брали на шовкові трималки та відводили у сторону. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію виділяли судинну ніжку клаптя (власну пальцьову артерію) до рівня біфуркації. Виконували транспозицію виділеного комбінованого комплексу на кісткову основу залишку дистальної фаланги (гетеродигітальний клапоть на тильну та бокові поверхні, адипофасціальні на долонну поверхню формуючи пучку дистальної фаланги). Адипофасціальні клапті фіксували між собою вузловими швами. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клаптях. Виконували аутодермопластику по Андруссону сформованої пучки дистальної фаланги. Гемостаз за ходом операції. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернувся до праці за старою спеціальністю через 6 тижнів. Спосіб, що заявляється, апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті на базі клінічної лікарні № 3 з 2002 по 2010 рік. За даним способом проліковано 18 хворих з скелетуванням дистальних фаланг пальців кисті. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані наступні результати: відмінно - 91 %, добре 5,8 %, задовільно - 2,8 %, незадовільно - 0,4. При лікуванні хворих за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 60 %, добрі - 15,6 %, задовільні - 14,2 %, незадовільні - 10,2 %. Як ми бачимо, інтегральні показники функції кисті у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р