Спосіб заміщення дефектів м’яких тканин дистальної фаланги першого пальця кисті

Реферат: UA 87919 U UA 87919 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до галузі медицини, зокрема до хірургії кисті. Досягнення відновлення втрачених шкірних покривів першого пальця, особливо в ділянці дистальної фаланги та області між фалангового суглобу є однією з першочергових завдань у реконструктивно-відновній хірургії кисті [1]. Частота травматичних дефектів м'яких тканин першого пальця кисті складає 39 % від всіх випадків травматичних дефектів м'яких тканин пальців [2]. За останнє десятиріччя частота травм з втратою працездатності значно зросла, непрацездатність у зв'язку з пошкодженням кисті складала 51 % від усіх травм [4]. Незважаючи на значні успіхи сучасної хірургії кисті, численні публікації, які присвячені заміщенню дефектів м'яких тканин, залишається цілий ряд невирішених проблем як тактичного, так і технічного плану при лікуванні дефектів м'яких тканин першого пальця кисті в поєднанні з дефектами та внутрішньосуглобовими переломами фаланг пальців, а саме одноетапного пластичного заміщення дефекту з відновленням пошкоджених структур з використанням мікрохірургічної техніки. Так відомий спосіб оперативного втручання при дефектах дистальної фаланги першого пальця кисті, метод невільної шкірно-фасціальної пластики з бокової поверхні проксимальної фаланги другого пальця (cross-пластика) [3]. Цей спосіб полягає в наступному: на боковій поверхні проксимальної фаланги другого пальця викроюють П-подібний шкірно-фасціальний клапоть, розмір якого повинен перевищувати дефект на 0,5 см. Мобілізований клапоть переміщують на реципієнтну зону та фіксують вузловими швами. Дефект шкіри на донорській ділянці закривають аутодермальним повношаровим трансплантатом. Оперовані пальці іммобілізують гіпсовою лонгетою на 4 тижні. Після закінчення терміну вимушеної іммобілізації виконується другий етап операції - відсікання клаптя. Після адаптації автономного кровообігу у клапті, виконують його корекцію. Недоліками цього способу є: вимушене тривале положення оперованих пальців; порушення кровообігу клаптя при перегинанні його ніжки; мобілізація клаптів більш за розміри дефекту на 25 %; з дванадцятої доби виконується постійне тренування клаптя, що важко робити в амбулаторних умовах; довготривалість лікування; багатоетапність хірургічного втручання; значний відсоток ускладнень; необхідність в проведені додаткових коригуючих оперативних втручань у віддаленому періоді. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після пластики дефектів даним способом таких як, некроз клаптя протягом 5-ти днів після операції, некроз клаптя після відсікання, артрогенні контрактури оперованих пальців, незадовільні косметичні результати. Найближчим аналогом - прототипом - є спосіб закриття дефектів м'яких тканин шляхом транспозиції гетеродигітального клаптя з бокової поверхні четвертого пальця [5]. Цей спосіб полягає в наступному: на боковій поверхні середньої фаланги четвертого пальця згідно розмірів дефекту розмічають розміри шкірно-жирового клаптя. Розмір клаптя повинен бути більший за дефект на 0,5 см. Мобілізують клапоть, до його складу включають власну пальцьову артерію, яку перетинають та перев'язують в апікальній частині клаптя, мобілізують артерію до рівня поверхневої артеріальної дуги після мобілізації виконують транспозицію клаптя на реципієнтну зону (дефект). Дефект донорської зони заміщують аутодермальним повношаровим трансплантатом з накладанням "пелоту". Кисть іммобілізують гіпсовою лонгетою на 1 тиждень. Недоліками цього способу є: травматизація донорського пальця, виключення пальцьової артерії з процесу васкуляризації пальця-донора, розвиток рубцевого процесу, післяопераційний неврит. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після пластики дефектів даним способом таких, як післяопераційний неврит пальцьового нерву, зменшення об'єму васкуляризації пальця, вегетативні порушення (підвищення холодової чутливості), розвиток контрактури донорського пальця, додаткові розтини на долонній поверхні кисті. Задачею корисної моделі, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень після пластики дефектів дистальної фаланги першого пальця кисті, відновлення функції та покращення косметичних результатів, запобігання повторного хірургічного втручання в пізні строки та зменшення тривалості лікування хворого. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин дистальної фаланги першого пальця кисті, гомодигітальним адипофасціальним клаптем з бокової поверхні основної фаланги однойменного пальця із ретроградним кровотоком при використанні мікрохірургічної техніки, що приводить до зменшення частоти післяопераційних ускладнень, відновлення функції пошкодженої області, покращення косметичних результатів, зменшення тривалості лікування більш ніж на 1/3. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування хворих з дефектами м'яких тканин дистальної фаланги першого пальця 1 UA 87919 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кисті, покращення результатів по відновленню функції, покращення косметичних показників, зменшення строків лікування за рахунок нового сучасного способу пластичного заміщення дефектів м'яких тканин дистальної фаланги першого пальця кисті з використанням мікрохірургічної техніки. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі закриття дефектів м'яких тканин дистальної фаланги першого пальця кисті шляхом викроювання шкірно-фасціального клаптя на боковій поверхні середньої фаланги донорського пальця з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа, його мобілізації та транспозиції на реципієнтну зону, згідно з корисною моделлю, викроюють адипофасціальний клапоть на боковій поверхні основної фаланги травмованого пальця, мобілізують на власній пальцьовій артерії, виконують транспозицію на реципієнтну ділянку, клапоть фіксують вузловими швами та вкривають аллодермальним покриттям, накладають асептичну пов'язку. Спосіб здійснюється наступним чином. - Проводять потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. - Під джгутом на плечі виконують Z-подібний доступ на долонній поверхні основної фаланги, препарують шкіру в медіальному та латеральному напрямку. - Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію в проксимальній частині основної фаланги викроюють адипофасціальний клапоть котрий відповідає своїми розмірами розміру дефекту, до його складу включають власну пальцьову артерію, яку перетинають та перев'язують в апікальній частині клаптя. Артерію мобілізують в дистальному напрямку до рівня основи дистальної фаланги. - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз, перевіряють - кровообіг у клапті. - Виконують транспозицію клаптя на реципієнтну ділянку (дефект). - Гемостаз за ходом операції. - Клапоть фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 5/0). - Виконують аллодермопластику області пластики. - Донорська рана зашивається в лінію, згідно з виконаними доступами. - Накладають асептичну пов'язку. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження № 1 Хворий М., 1969 р. н., історія хвороби № 11/ 6237, госпіталізований в клініку в ургентному порядку 19.03.2011 p., з діагнозом: Травматичний дефект м'яких тканин дистальної фаланги першого пальця правої кисті. Травму отримав при роботі з циркулярною пилою. Виконана операція: ПХО ран. Пластика дефекту першого пальця правої кисті гомодигітальним адипофасціальним клаптем з ретроградним кровотоком. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі виконували Zподібний доступ на долонній поверхні основної фаланги, препарували шкіру в медіальному та латеральному напрямку. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію в проксимальній частині основної фаланги викроїли адипофасціальний клапоть, котрий відповідає своїми розмірами розміру дефекту, до його складу включали власну пальцьову артерію, яку перетнули та перев'язали в апікальній частині клаптя. Артерію мобілізували в дистальному напрямку до рівня основи дистальної фаланги. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Виконували транспозицію клаптя на реципієнтну ділянку (дефект). Гемостаз за ходом операції. Виконали аллодермопластику області пластики. Рана зашита в лінію згідно виконаного доступу. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернулася до праці за старою спеціальністю через 4-ри тижні. Спостереження № 2. Хворий Л., 1977 р. н., історія хвороби № 10/ 1237, госпіталізований в клініку в ургентному порядку 21.06.2010 p., з діагнозом: Травматичний дефект м'яких та кісткових тканин долонної поверхні дистальної фаланги першого пальця лівої кисті. Травму отримав в результаті роботи з фуганком. Виконана операція: ПХО ран. Пластика дефекту першого пальця правої кисті гомодигітальним адипофасціальним клаптем з ретроградним кровотоком. Хід операції: проводили потенційовану блокаду плечового сплетення 1 % розчином лідокаїну. Під джгутом на плечі виконували Z-подібний доступ на долонній поверхні основної фаланги, препарували шкіру в медіальному та латеральному напрямку. Під оптичним збільшенням х5 разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію в проксимальній частині основної фаланги викроїли 2 UA 87919 U 5 10 15 20 25 30 35 40 адипофасціальний клапоть, котрий відповідає своїми розмірами розміру дефекту, до його складу включали власну пальцьову артерію, яку перетнули та перев'язали в апікальній частині клаптя. Артерію мобілізували в дистальному напрямку до рівня основи дистальної фаланги. Далі знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у клапті. Виконували транспозицію клаптя на реципієнтну ділянку (дефект). Гемостаз за ходом операції. Виконали аллодермопластику області пластики. Рана зашита в лінію згідно виконаного доступу. Асептична пов'язка. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК. Шви знімали на 14 добу. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Хворий повернулася до праці за старою спеціальністю через 4-ри тижні. Спосіб, що заявляється, апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті на базі клінічної лікарні № 3 з 2009 по 2011 рік. За даним способом проліковано 17 хворих з травматичними дефектами тильної поверхні проксимальних фаланг довгих пальців кисті. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані наступні результати: відмінно - 89 %, добре - 7,6 %, задовільно - 3,4 %. При лікуванні хворих за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні - 60 %, добрі - 15,6 %, задовільні - 14,2 %, незадовільні - 10,2 %. Як ми бачимо, інтегральні показники функції кисті у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р