Дипентафторфенілазометинфенілові етери з фрагментами тетрафторбензолу та октафторбіфенілу як мономери для поліазометинвмісних полімерів

Реферат: Дипентафторфенілазометинфенілові етери (ДПФФАФЕ) з фрагментами тетрафторбензолу та октафторбіфенілу загальної формули: F F F F O F F H N F F H F F F n F де при n=1-ДФФАФЕ-1, n=2-ДФФАФЕ-2, як мономери для поліазометинвмісних полімерів. O N F F , UA 90798 U (54) ДИПЕНТАФТОРФЕНІЛАЗОМЕТИНФЕНІЛОВІ ЕТЕРИ З ФРАГМЕНТАМИ ТЕТРАФТОРБЕНЗОЛУ ТА ОКТАФТОРБІФЕНІЛУ ЯК МОНОМЕРИ ДЛЯ ПОЛІАЗОМЕТИНВМІСНИХ ПОЛІМЕРІВ UA 90798 U UA 90798 U Корисна модель належить до сполук, які містять вуглець та азот, з воднем, галогенами та киснем або без них, зв'язаних з атомом вуглецю шестичленного ароматичного ядра, а саме дипентафторфенілазометинфенілових етерів (ДПФФАФЕ) з фрагментами тетрафторбензолу та октафторбіфенілу, загальної формули: F F F F O F H F N F F F H 5 10 15 F N O F F F F , де при n=1-ДПФФАФЕ-1, n=2-ДПФФАФЕ-2, як мономери для поліазометинвмісних полімерів. Отримані сполуки можуть бути використані як мономери в синтезі термостійких поліазометинвмісних полімерів та виробів на їх основі, розчинних в органічних розчинниках, що дозволяє переробляти такі полімери у матеріали, придатні для застосування в електроніці, нелінійній оптиці, та як флуоресцентних і рідкокристалічних сполук [1-6]. Присутність у складі ДПФФАФЕ фрагментів тетрафторбензолу (ДПФФАФЕ-1) та октафторбіфенілу (ДПФФАФЕ-2) надасть можливість, окрім очікуваного підвищення термічної стійкості, покращити фізико-хімічні властивості полімерів та вироби на їх основі, так як відомо, що заміна атомів водню на атоми фтору призводить до зниження коефіцієнта заломлення та оптичних втрат такого типу полімерів [7, 8]. Найбільш близькою за хімічною будовою до сполук, які заявляються, є мономер формули [9]: F F F F N F 20 n F N F F F F . Задачею запропонованої корисної моделі є синтез дипентафторфенілазометинфенілових етерів з фрагментами тетрафторбензолу та октафторбіфенілу, які відповідають загальній формулі, як мономерів для поліазометинвмісних полімерів. Поставлена задача вирішується синтезом дипентафторфенілазометинфенілових етерів з фрагментами тетрафторбензолу та октафторбіфенілу за схемою: F O F H2N F n NH2 O F F H F O C6H6 F F F F F F F O F F H N F F H F F F n F 1 O N F F , UA 90798 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 де при n=1-ДПФФАФЕ-1, n=2-ДПФФАФЕ-2, як мономерів для поліазометинвмісних полімерів. Вказані фторовмісні ароматичні дипентафторфенілазометинфенілові етери з фрагментами тетрафторбензолу та октафторбіфенілу, їх властивості та спосіб отримання в літературі не описані. Суть запропонованої корисної моделі пояснюється прикладами. Приклад 1 Синтез дипентафторфенілазометинфенілового етеру N-[(1Е)-(пентафторфеніл)метилен]-N{3-[2,3,5,6-тетрафтор-4-(3-{[(1Z)-(петафторфеніл)метилен]аміно}фенокси)фенокси]феніл}аміну (ДПФФАФЕ-1). Суміш 1 г (0,00274 моль) 1,4-біс(3-амінофенілового етеру)тетрафторгідрохінону та 1,08 г (0,00549 моль) пентафторбензальдегіду кип'ятили в 15 мл бензолу протягом 6 год. Після охолодження реакційної суміші, отриманий продукт, що випав із розчину, відфільтровували. Отриманий в такий спосіб ДПФФАФЕ-1 очищали кип'ятінням в бензолі. Будова синтезованого дипентафторфенілазометинфенілового етеру (ДПФФАФЕ-1), який 1 містить у своєму складі фрагмент тетрафторбензолу, доведена методами ІЧ- та H ЯМР спектроскопії та даними елементного аналізу. Брутто формула: С32Н10F14N2O2. Вихід (%) - 89. Тпл. = 198-200 °C. Обчислено (%): С-54,87; F-33,81; N-4,04. Знайдено (%): С-53,95; F-32,51, N-3,96. -1 ІЧ спектр (см ): 3054-2883 (СH), 1625 (-CH=N-), 1510 (Ph), 1204 (Ph-O-Ph), 991 (C-F). 1 H ЯМР (м. д.) - (CDCl3) : 8.55 (с, 2Н, CH), 7.41-7.36 (т, 2Н, Ph), 6.96-6.93 (м, 4Н, Ph), 6.85 (с, 2Н, Ph). Приклад 2 Синтез дипентафторфенілазометинфенілового етеру 3-{[2,2',3,3',5,5',6,6'-октафтор-4'-(3{[(1Е)-(пентафторфеніл)-метилен]-аміно}фенокси)-1,1'-біфеніл-4-іл]окси}-N-[(1Z)пентафторфеніл)-метилен]аніліну (ДПФФАФЕ-2). ДПФФАФЕ-2 отримували аналогічно ДПФФАФЕ-1. Будова отриманого ДПФФАФЕ-2, який містить у своєму складі фрагмент октафторбіфенілу, 1 доведена методами ІЧ- та Н ЯМР спектроскопії та даними елементного аналізу. Брутто формула: С39Н20F10N2O2. Вихід (%)-93. Тпл, = 199-203 °C Обчислено (%): С-52,55; F-39,38; N-3,23. Знайдено (%): С-51,01; F-38,86, N-3,16. -1 ІЧ-спектр (см ): 3040-2863 (СH), 1627 (-CH=N-), 1501 (Ph), 1207 (Ph-O-Ph), 998 (C-F). 1 H ЯМР (m. д.) - (CDCl3) : 8.57 (с, 2Н, CH), 7.43-7.39 (т, 2Н, Ph), 7.01-6.97 (м, 4Н, Ph), 6.90 (с, 2Н, Ph). Фторовмісний поліазометин (ФПАМ) синтезований на основі 1,4-біс(3гідроксифенокси)терафторбензолу та 3-{[2,2',3,3',5,5',6,6'-октафтор-4'-(3-{[(1Е)(пентафторфеніл)метилен]аміно}фенокси)-1,1'-біфеніл-4-іл]окси}-N-[(1Z)пентафторфеніл)метилен]аніліну (ДПФФАФЕ-2). Синтез полімеру здійснювали в середовищі диметилацетаміду при температурі 60-70 °C протягом 8 годин. Після закінчення реакції, отриманий в такий спосіб ФПАМ, висаджували у воду, промивали метанолом та сушили при температурі 60 °C протягом 8 годин. Будова синтезованого ФПАМ доведена даними ІЧ спектроскопії. -1 ІЧ спектр (см ): 3080-2945 (CH), 1625(-CH=N-), 1513 (Ph), 1207 (Ph-O-Ph), 991 (C-F). Джерела інформації: 1. Yang C.-J., Jenekhe S.A. // Macromolecules. 1995. V. 28. № 4. P. 1180. 2. Liu C.-L., Tsai F.-C., Chang C.-C., Hsieh K.-H., Lin J.-L., Chen W.-C. // Polymer. 2005. V. 46. № 13. P. 4950. 3. D'alelio G., Crivello J., Dehner Т., Schoenig R. // Journal of Macromolecular Science Chemistry. 1967. V. 1. № 7. P. 1331. 4. Tsai F.-C., Chang C.-C., Liu C.-L., Chen W.-C., Jenekhe S.A. // Macromolecules. 2005. V. 38. № 5. P. 1958. 5. Choi E.-J., Ahn J.-C., Chien L.-C., Lee C.-K., Zin W.-C., Kim D.-C., Shin S. - T.// Macromolecules. 2004. V. 37. № 1. P. 71. 2 UA 90798 U 5 6. Barbera J., Marcos M., Serrano J.L. // Chemistry-A European Journal. 1999. V. 5. № 6. P. 1834. 7. Aljoumaa K., Qі Y., Ding J. // Macromolecules. 2009.V. 42. № 23. P. 9275. 8. Kim J.-P., Lee W.-Y., Kang J.-W. // Macromolecules. 2001. V. 34. № 22. P. 7817. 9. D'alelio G.F., Crivello J.V., Schoenig R.K., Huemmer T.F. // Journal of Macromolecular Science Part A - Chemistry. 1967. V. 1. № 7. 1251. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Дипентафторфенілазометинфенілові етери (ДПФФАФЕ) з фрагментами тетрафторбензолу та октафторбіфенілу загальної формули: F F F F O F F H N F F H F F F n O N F F F , де при n=1-ДФФАФЕ-1, n=2-ДФФАФЕ-2, як мономери для поліазометинвмісних полімерів. 15 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3