Спосіб виготовлення олійних екстрактів лікарських рослин, косметичних фітокремів та лікувальних фітомазей

Реферат: UA 92440 U UA 92440 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способу удосконалення процесу виробництва олійних екстрактів сировини лікарських рослин, а також процесу виробництва косметичних фітокремів та лікувальних фітомазей, може використовуватись у медицині. Відповідно до Державної фармакопеї СРСР X, ст. 253, основними відомими методами екстракції є мацерація (настоювання) та перколяція (витеснення), реперколяція, протиточна та циркуляційна екстракція, при цьому, в якості основних речовин екстракторів використовуються вода та спирт етиловий, можуть використовуватися органічні екстрактори. Згідно патенту на корисну модель в Україні № 33279 МПК А61К 360, А61К 310 03.03.2008 (приклад №1 опису до патенту на корисну модель) запропонована корисна модель реалізується шляхом здійснення екстракції суміші олії і рослинної сировини в присутності води, як каталізатора, підтримуючи температурний режим не нижче 90 °C, в прикладі конкретного застосування цієї корисної моделі в якості олії використовувалась олія соняшникова. Згідно А.с. СРСР № 1680197, МКВ A61K35Y78, 30.09.1991 для екстракції рослинної сировини використовується рослинна олія шляхом підвищення температури до 60 °C, тривалість екстракції 3 години. Згідно А.с. СРСР № 1694143, МКВ A61K35V78, 30.11.1991 олійний екстракт сухого подрібненого чайного листа отримують шляхом витримування суміші при температурі до 7085 °C протягом 3-4 години. Згідно А.с. СРСР № 1752395, МКВ A61K35Y78, 07.06.1992 екстракцію рослинною олією отримують шляхом проведення цього процесу на паровій бані при температурі близько 100 °C протягом 6 годин. Згідно деклараційного патенту на корисну модель в Україні №3435 МПК А61К7/48 15.11.2004 рослинну сировину заливають олійною основою і витримують упродовж доби, потім підігрівають до температури 70-80 °C протягом 15 хвилин. Загальним недоліком вищенаведених аналогів є руйнування нестійких та летких біологічно активних речовин при застосуванні високих технологічних температур в процесі екстракції сировини лікарських рослин. Згідно деклараційного патенту на корисну модель в Україні № 3435 МПК А61К7\48 02.03.2004 (приклад № 1 опису до патенту на корисну модель) запропонована наступна корисна модель виробництва фітокрему з лікувальним ефектом: рослинну сировину завантажують у ємність, заливають олійною основою і витримують впродовж доби, потім проціджують, в отриману суміш додають прополіс, нагрівають до температури 70-80 °C, отриману масу фільтрують та фасують. Згідно патенту України № 589 МПК A61K35V78 15.12.1993 виготовляють крем для лікувального масажу шляхом розігріву воску та олії касторової до 60-70 °C, потім до відфільтрованої в гарячому стані суміші додають додаткові компоненти та фільтрують. Згідно патенту України № 587 МПК А61К35\64 15.12.1993 виготовляють засіб для лікування геморою шляхом багатостадійного процесу з використанням декількох плавильних реакторів. Згідно деклараційного патенту України на корисну модель № 16844 МПК А61К96, А61К330 15.08.2006 для виготовлення мазі "Живиця" в емалірований казан завантажують рецептурну кількість воску бджолиного, живицю, масу нагрівають до 70-80 °C, додають вибрану олію з наступних видів: олія соняшникова, олія кукурудзяна, олія лляна; потім отриману масу фільтрують та фасують. Загальним недоліком вищенаведених аналогів є руйнування нестійких та летких біологічно активних речовин при застосуванні високих технологічних температур в процесі виготовлення фітомазей або фітокремів, а також тривалої дії вказаних високих технологічних температур при поєднанні процесу екстракції сировини лікарських рослин та процесу виготовлення фітомазей або фітокремів. З метою усунення вищевказаних недоліків нами пропонується розділити процес екстракції сировини лікарських рослин та процес виготовлення фітомазей або фітокремів. Пропонується здійснення процесу екстракції сировини лікарських рослин при температурі 18-25 °C, як екстрагенти нами експериментально встановлено, що може бути використані такі рослинні олії: соняшникова олія, соєва олія, олія зародків пшениці, кукурудзяна олія, маслинова олія, лляна олія, арахісова олія, олія виноградних кісточок, кокосова олія, пальмова олія, ріпакова олія, а також їх композиційний купаж. Згідно патенту України на корисну модель № 87161 МПК А61К8\18 27.01.2014 для виготовлення фітокремів серії "Монастирські" застосовується роздільне нагрівання олійного екстракту лікарських рослин та розплавлення воску бджолиного для їх наступного з'єднання для значного зниження рівня температури технологічного нагрівання олійного екстракту лікарських рослин. 1 UA 92440 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поряд із зазначеним механізмом зниження рівня температури технологічного нагрівання з метою збереження нестійких та летких біологічно активних речовин встановлено, що вказане завдання вирішується шляхом зворотної циркуляційної екстракції із циклічним проміжним фільтруванням при температурі екстрагування 18-25 °C, при цьому, отриманий таким чином олійний екстракт лікарських рослин, може використовуватися як етапна основа для виготовлення косметичних фітокремів та лікувальних фітомазей. Процес екстракції сировини лікарських рослин шляхом використання механізму зворотної циркуляційної екстракції із застосуванням циклічної проміжної фільтрації здійснюється наступним чином: рослинну сировину завантажують у ємність для екстракції; заливають олійним екстрагентом згідно рецептури та екстрагують при температурі 18-25 °C, при цьому ємність для екстракції складається з двох частин: верхньої, в яку завантажується сировина та заливається екстрагент, а також нижньої частини, до якої поступає фільтрований екстракт; верхня та нижня частини ємності для екстракції розділені фільтром із марлі медичної; нижня частина ємності для екстракції забезпечена насосним пристроєм, який переміщує екстракт з нижньої частини цієї ємності до верхньої, що забезпечує багатократність екстракції та фільтрації у необхідній кількості. Встановлено, що отриманий екстракт сировини лікарських рослин може використовуватися як самостійний косметичний або лікарський засіб з метою змащування шкіри, лікувальних втирань та масажу. Отримані олійні екстракти лікарських рослин можуть використовуватися як основа для виготовлення косметичних фітокремів або лікувальних фітомазей шляхом додавання воску бджолиного, застосування вказаного етапного технологічного процесу виготовлення фітокремів або фітомазей забезпечує краще збереження в них біологічно активних речовин за рахунок зниження температури технологічного нагрівання та короткочасності такого нагріву при додаванні воску бджолиного. Згідно патенту України на корисну модель № 87161 МПК А61К8М8 27.01.2014 для виготовлення фітокремів серії "Монастирські" використовується віск бджолиний як джерело біологічно активних речовин, згущувач, емульгатор та консервант, що дозволяє уникнення штучних інгредієнтів в складі цих фітокремів. Експериментально встановлено, що поряд із вказаним якостями віск бджолиний має властивості наповнювача, стабілізатора кислотності, барвника (світло-жовтий) та ароматизатора (медовий). Вказані унікальні властивості воску бджолиного створюють умови для виготовлення косметичних фітокремів або лікувальних фітомазей шляхом використання виключно природних інгредієнтів без додавання штучних складових. Корисна модель ілюструється прикладами конкретної реалізації способу виготовлення олійних екстрактів лікарських рослин, лікувальних косметичних фітокремів та лікувальних фітомазей. Приклад 1. Подрібнену сировину: стебла та листя буквиці, квітки каштану кінського, взяті в рівних долях, заливають в ємності для екстракції олією соєвою у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 3 частини екстрагента при температурі 22 °C. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує зворотну циркуляційну екстракцію із циклічним проміжним фільтруванням при температурі 22 °C, кратність 6 разів. Такий олійний екстракт може використовуватися для розтирання при запаленні суглобів. Приклад 2. Подрібнену сировину - стебла та листя живокосту, квітки ромашки аптечної, взяті в рівних долях, заливають в ємності для екстракції олією виноградних кісточок у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 3 частини екстрагента при температурі 22 °C. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує зворотну циркуляційну екстракцію із циклічним проміжним фільтруванням при температурі 22 °C, кратність 6 разів. Такий олійний екстракт може використовуватися для змащення сухої шкіри. Приклад 3. Подрібнену сировину: стебла та листя буквиці, квітки каштану кінського, кореня живокосту, взяті в рівних долях, заливають в ємності для екстракції олією соєвою у співвідношенні мас: 1 частина вказаної суміші рослинної сировини на 3 частини екстрагента. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує зворотну циркуляційну екстракцію із циклічним проміжним фільтруванням при температурі 22 °C, кратність 6 разів. До отриманого олійного екстракту рослинної сировини додають розплавлений віск бджолиний при температурі 80 °C, із розрахунку 5 % до загальної маси, при постійному перемішуванні протягом 20 хвилин 2 UA 92440 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 щодо досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують та фасують. Віск бджолиний використовується в якості наповнювача, стабілізатора кислотності, барвника (світложовтий) та ароматизатора (медовий) при виготовленні фітомазі. Така композиція лікарських рослин надає фітомазі виражену протизапальну, венотонічну терапевтичні властивості, що має доцільним його використання при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок. Приклад 4. Подрібнену сировину: квітки рози заливають в ємності для екстракції рівними частинами олії виноградних кісточок та олії зародків пшениці у співвідношенні мас: 1 частина вказаної рослинної сировини на 3 частини екстрагента. Марлевий фільтр ємності для екстракції складає 10 шарів, що забезпечує зворотну циркуляційну екстракцію із циклічним проміжним фільтруванням при температурі 22 °C, кратність 6 разів. До отриманого олійного екстракту рослинної сировини додають розплавлений віск бджолиний при температурі 80 °C, із розрахунку 5 % до загальної маси, при постійному перемішуванні протягом 20 хвилин щодо досягнення однорідної консистенції, отриману масу фільтрують та фасують. Віск бджолиний використовується в якості наповнювача, стабілізатора кислотності, барвника (світло-жовтий) та ароматизатора (медовий) при виготовленні фітокрему. Даний косметичний фітокрем має доцільним його використання для змащення сухої шкіри обличчя як засіб профілактики зморшок. Наведені приклади реалізації корисної моделі не вичерпують всіх варіантів способу виготовлення олійних екстрактів лікарських рослин, лікувальних фітомазей та косметичних фітокремів, можливі інші видозміни в межах втілення і без обходу головного винахідницького замислу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб виготовлення олійних екстрактів лікарських рослин, косметичних фітокремів та лікувальних фітомазей, який відрізняється тим, що при виготовленні олійних екстрактів лікарських рослин використовується процес екстракції шляхом зворотної циркуляційної екстракції із циклічним проміжним фільтруванням. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при виготовленні олійних екстрактів лікарських рослин як екстрагент використовуються такі рослинні олії: соняшникова олія, соєва олія, олія зародків пшениці, кукурудзяна олія, маслинова олія, лляна олія, арахісова олія, олія виноградних кісточок, кокосова олія, пальмова олія, ріпакова олія, а також їх композиційний купаж. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при виготовленні олійних екстрактів лікарських рослин застосовується температура екстрагування 18-25 °C. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що олійний екстракт лікарських рослин може використовуватися як готовий косметичний або лікувальний засіб. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що олійний екстракт лікарських рослин може використовуватися як етапна основа для виготовлення косметичних фітокремів та лікувальних фітомазей. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для виготовлення косметичних фітокремів та лікувальних фітомазей віск бджолиний використовується як наповнювач, стабілізатор кислотності, барвник та ароматизатор. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3