Спосіб відновлення стану перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах крові тварин з експериментальним набряком легенів

Реферат: Спосіб відновлення стану перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах крові тварин з експериментальним набряком легенів включає введення піддослідним тваринам природної сполуки. Вводять щоденно 5 % розчин сукцинату натрію в середньотерапевтичній дозі протягом 7 днів. UA 93544 U (54) СПОСІБ ВІДНОВЛЕННЯ СТАНУ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ В ЕРИТРОЦИТАХ КРОВІ ТВАРИН З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ НАБРЯКОМ ЛЕГЕНІВ UA 93544 U UA 93544 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, насамперед до біохімії, токсикології, фармакології та експериментальної пульмонології і може бути використана для відновлення перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в еритроцитах крові тварин з експериментальним набряком легенів in vivo. Перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) - нормальний процес метаболізму, необхідна ланка в життєдіяльності організму, яка свідчить про стан найважливіших фізіологічних систем і дозволяє досить повно оцінити адаптаційну відповідь організму на вплив шкідливого чинника. Але при надмірній активації ПОЛ перетворюється на фактор, що ушкоджує (див. Кротенко, Н.М. Показатели окислительного стресса и эндогенной интоксикации в периферической крови у больных с экзогенно-органическими расстройствами в динамике фармакотерапии [Текст] / Н.М. Кротенко, А.С. Бойко, Е.М. Епанчинцева, С.А. Иванова // Бюллетень сибирской медицины. 2012. - № 1. - С. 179-185), так як продукти ПОЛ, особливо малоновий діальдегід (МДА) і гідроперекиси ліпідів (ГПЛ) мають високу токсичність. Відновлення ПОЛ необхідно для посилення відновлювальних процесів при патологічних станах. Відомий спосіб відновлення стану перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах крові в експерименті шляхом введення внутрішньочеревно триазіноіндольних сполук піддослідним тваринам з експериментальним набряком легенів, який викликаний введенням внутрішньочеревно адреналіну в дозі 15 мг/кг маси тіла (див. Кропотов, А.В. Экспериментальный отек легких и его фармакопрофилактика антигипоксантами [Текст]: автореф. дисс. … доктора мед. наук: 14.00.16 / Кропотов Александр Валентинович; СанктПетербургская медицинская академия последипломного образования. - Санкт-Петербург, 1997. - 45 с.). Однак, вказаному способу властиві наступні недоліки: - складність синтезу сполук триазіноіндольної структури; - вимагає значних матеріальних витрат. Найближчим аналогом є спосіб відновлення стану перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах крові в експерименті шляхом інгаляції водно-спиртової суспензії маткового молочка й прополісу піддослідним тваринам з експериментальним набряком легенів, який викликаний введенням внутрішньочеревно адреналіну в дозі 0,5 мг/кг маси тіла (див. Анашкина, А.А. Влияние ингаляции пчелиного маточного молочка и прополиса на эндогенную интоксикацию при экспериментальном отеке легких у крыс [Текст]: автореф. дисс. … канд. биол. наук: 3.03.01, 03.01.04 / Анашкина Анастасия Александровна; Нижегородский государственный университете им. Н.И. Лобачевского. - Нижний Новгород, 2012. - 23 с.). Однак, вказаному способу властиві наступні недоліки: - складність стандартизації нативного маткового молочка й прополісу; - спосіб вимагає значних витрат часу, тому що для отримання суспензії маткового молочка й прополісу з розміром частинок від 2 до 5 мкм потрібна доба; - спосіб складний для виконання. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб відновлення стану перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах крові тварин з експериментальним набряком легенів, в якому шляхом введення піддослідним тваринам сукцинату натрію досягається скорочення терміну дослідження з 24 годин до 2 годин, спосіб нескладний у виконанні та не вимагає значних витрат коштів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі відновлення стану перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах крові тварин з експериментальним набряком легенів, що полягає у введенні піддослідним тваринам природної сполуки, згідно корисної моделі, вводять щоденно 5 % розчин сукцинату натрію в середньотерапевтичній дозі протягом 7 днів. Сукцинат - це аніон янтарної кислоти, що утворюється в циклі трикарбонових кислот, є природним метаболітом організму. З лікувальною метою найчастіше використовують солі, бурштинової кислоти, зокрема, сукцинат натрію (бурштиновокислий натрій). Він сприяє збереженню енергетичного гомеостазу клітин і відновленню багатьох біохімічних процесів. Спосіб реалізують наступним чином. Експериментальний адреналіновий набряк легенів у щурів моделюють шляхом одноразового введення внутрішньочеревно 0,18 % розчину адреналіну в дозі 1,0 мг/кг маси тіла. 5 % розчин сукцинату натрію в дозі 100 мг/кг маси тіла вводять тваринам підшкірно протягом 7 днів після введення адреналіну. Тварин забивають під легким ефірним наркозом. Об'єктом дослідження є еритроцити крові. У крові визначають кількість МДА наступним чином: в пробірку до 0,1 мл відмитих еритроцитів додають 1,9 мл забуференового фізіологічного розчину, ретельно перемішують піпеткою і додають 0,16 мл 0,2 % розчину азиду натрію та 2 мл 0,068 % розчину гідроперекису водню. Пробу ставлять на 60 хвилин у повітряний 1 UA 93544 U 5 10 15 20 25 30 термостат. Після цього додають 2 мл 28 % розчину трихлороцтової кислоти і центрифугують 10 хвилин при 3000 об/хв. До 2 мл надосадової рідини додають 0,5 мл 1 % розчину тіобарбітурової кислоти, ставлять на водяну баню, що кипить, на 15 хвилин, потім на лід на 5 хвилин і на спектрофотометрі проти контролю визначають оптичну щільність розчину при довжині хвилі 530 нм. Контролем служить проба, в яку замість 2 мл 0,068 % розчину гідроперекису водню додають 2 мл забуференового фізіологічного розчину. Для розрахунку кількості МДА в еритроцитах крові 5 -1 -1 використовують коефіцієнт молярної екстинції, який дорівнює 1,56×10 см ×М . Отримані результати вираховують в мікромолях малонового діальдегіду на 1 л еритроцитів крові (мкмоль/л) (див. Современные методы в биохимии / Под редакцией В.Н. Ореховича. - М.: Медицина, 1977. - С. 64-68). Концентрацію ГПЛ визначають наступним чином: в пробірку до 0,1 мл відмитих еритроцитів додають 1,9 мл забуференового фізіологічного розчину і 0,2 мл 50 % розчину трихлороцтової кислоти. Суміш центрифугують 10 хвилин при 3000 об/хв. До 1 мл надосаду додають 12,5 мл етилового спирту, 0,1 мл концентрованої соляної кислоти і 0,012 мл 5 % солі Мора. Паралельно роблять контрольний дослід, де замість надосаду доливають 1 мл дистильованої води. Через 30 секунд в обидві пробірки додають по 0,5 мл 20 % розчину тіоционату амонію. Через 5 хвилин на спектрофотометрі проти контролю визначають оптичну щільність розчину при довжині хвилі 480 нм. Результат оцінюють в умовних одиницях на 1 мл еритроцитів за формулою Х = Е×22,0, де Е - оптична щільність екстинції (див. В.И. Бенесович, Л.И. Идельсон. Образование перекисей непредельных жирных кислот в оболочке эритроцитов при болезни Маркиафа-Микели // Вопр. мед. химии. - 1973. - № 6. - С. 596-599). За результатами проведених досліджень встановлено, що при введенні піддослідним тваринам з експериментальним набряком легенів щоденно 5 % розчину сукцинату натрію в дозі 100 мг/кг маси тіла протягом 7 днів відбувається достовірне збільшення вмісту МДА в еритроцитах крові з 34,64±1,30 мкмоль/л до 50,06±2,22 мкмоль/л та ГПЛ з 2,67±0,06 ум.од/мл до 3,09±0,09 ум.од/мл, тобто відбувається відновлення стану ПОЛ в еритроцитах крові при експериментальному набряку легенів до рівня контрольних величин. Дані, наведені в таблиці, свідчать про позитивний вплив на стан перекисного окиснення ліпідів сукцинату натрію, що підтверджує зміну його показників в еритроцитах крові (дів. таблицю). Таблиця Дія сукцинату натрію на перекисне окиснення ліпідів в еритроцитах крові щурів з експериментальним набряком легенів, (М±м) Групи тварин Інтактні тварини (n=10) Тварини з набряком легенів, що не отримували сукцинат натрію (n=8) Тварини з набряком легенів, що отримували сукцинат натрію (n=10) МДА, мкмоль/л 34,64±1,30 ГПЛ, ум.од/мл 2,67±0,06 44,31±4,32* 3,74±0,17* 35,03±2,34 2,62±0,05 Примітки: * - різниця показників по відношенню до інтактних щурів вірогідна (Р