Спосіб прогнозування та ранньої діагностики функціональних порушень серцево-судинної системи у новонароджених в умовах гіпоксії

Реферат: UA 93773 U UA 93773 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме неонатології, педіатрії та дитячої кардіології. Даний спосіб дозволить удосконалити прогнозування та ранню діагностику порушень функціонального стану серцево-судинної системи у новонароджених при перинатальній патології, завдяки чому забезпечити своєчасне лікування дітей, що надасть змогу зменшити ймовірність розвитку функціональних та органічних порушень серцево-судинної системи, знизити затрати на диспансеризацію та лікування даної категорії пацієнтів. Гіпоксичні ураження серцево-судинної системи займають одне з провідних місць у структурі захворюваності новонароджених та зустрічаються у 40-70 % дітей, які перенесли внутрішньоутробну або перинатальну гіпоксію [Похилько В.І. Особливості мітохондріального енергетичного обміну у новонароджених, які перенесли перинатальну асфіксію. Нейропротекторний та метаболічний захист / В.І. Похилько, О.М. Ковальова, Н.Р. Касянчук // Міжнар. неврологічний журнал. - 2009. - № 2 (24). - С. 27-35]. Патогенез гіпоксії характеризується складною динамікою, широким спектром поліорганних і функціонально-метаболічних порушень, що контролюють його на органному, клітинному та молекулярному рівнях. Доведено, що дія перинатальної гіпоксії у частини новонароджених призводить до розвитку ішемії серцевого м'яза. Це реалізується зниженням скоротливої здатності міокарда, порушеннями ритму, провідності з розвитком у важких випадках серцево-судинної недостатності [Феномен "Оглушенного" миокарда при транзиторной ишемии миокарда новорожденных / Третьякова О.С, Заднипряный И.В., ЕнгЛуСан, [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2012. - Т. П. - № 1(3). - С. 65-70]. Існуючі методи діагностики функціональних порушень серцево-судинної системи у новонароджених та дітей грудного віку включають визначення показників крові, таких як рівень міоглобіну, тропініну Т; активності креатинфосфокінази (КФК), трансаміназ сироватки крові (АлАТ, АсАТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), а також газового складу та кислотно-лужного стану артеріальної та венозної крові. Однак, зазначені показники не дають у повній мірі визначити ступінь тяжкості та глибину порушень серцево-судинної системи для проведення відповідної лікувальної корекції. Крім того, суттєвим недоліком усіх досліджень є відсутність комплексного підходу, що не дозволяє оцінити тяжкість гіпоксичних порушень. Аналогом корисної моделі є спосіб використання клініко-біохімічних маркерів ураження міокарду в недоношених новонароджених [Желев В.А., Барановская С.В., Михалев Е.В., Филиппов Г.П., Єрмоленко С.П., Попова Ю.Ю. Клинико-биохимические маркеры поражения миокарда у недоношенных новорожденных. Бюлетень сибирской медицины., №4, 2007. - С. 8690]. Спосіб аналогу включає дослідження активності в крові КФК, ЛДГ, ACT, глікогенфосфорилази (ГФ), рівня міоглобіну, ланцюгів міозину та кардіотропонинів Т та І. Недоліком аналога-способу є те, що він за переліком показників не в повній мірі характеризує функціональний стан серцево-судинної системи, а тому не дає можливості своєчасного прогнозування та виявлення патології. Крім того, даний аналог вивчає серцевосудинні ураження лише у недоношених дітей. Прототипом корисної моделі є спосіб визначення біохімічних особливостей гіпоксичного синдрому організму [Шмелева Анжелика Юрьевна. Клинико-инструментальные и биохимические особенности постгипоксического синдрома дезадаптации сердечно-сосудистой системы у новорожденных детей: диссертация кандидата медицинских наук: 14.00.09 / Шмелева Анжелика Юрьевна; [Место защиты: Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования "Астраханская государственная медицинская академия"]. - Астрахань, 2004. - 168 с: ил.]. Згідно запропонованого прототипу, гострота патологічних процесів у новонароджених дітей оцінювалась по дослідженню рівня тропоніну-Т, активності креатинфосфокінази (КФК), креатинфосфокінази-МВ (КФК-МВ) сироватки крові та вмісту α-глицерофосфатдегідрогінази (αГФДГ) лімфоцитів. Недоліком прототипу-способу є те, він не враховує оцінку показників стреслімітуючих систем організму за умов гіпоксії, а саме стану прооксидантної системи (ПОС) та антиоксидантної системи захисту (АОСЗ), баланс яких сприяє адекватній адаптації дитини після народження. Тому є необхідність комплексного вивчення показників для прогнозування та виявлення патології на її ранніх етапах розвитку. Запропонований спосіб дозволяє удосконалити методи прогнозування та діагностики порушень функціонального стану серцево-судинної системи у новонароджених за умов гіпоксії при перинатальній патології у комплексі з показниками ПОС та АОСЗ, що забезпечує відповідне лікування даної категорії пацієнтів на ранніх етапах розвитку порушень та значно зменшує ймовірність виникнення хронічної патології вказаної системи органів у подальшому. 1 UA 93773 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Ознаками корисної моделі є дослідження комплексу показників: активності КФК, КФК-МВ, ЛДГ, ACT, рівня МА, ОМБ, рівня ЦП, ГлSH, HS-груп плазми та еритроцитів крові, активності КТ, ГГТ, FST, ГР та ГП для прогнозування та ранньої діагностики порушень функціонального стану серцево-судинної системи у новонароджених за умов гіпоксії при перинатальній патології. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є: визначення активності КФК та КФК-МВ. Відмінними ознаками прототипу та корисної моделі є: оцінка активності ЛДГ і ACT та визначення показників ПОС (МА, ОМБ), показників АОСЗ (рівень ЦП, ГлSН, HS-груп плазми та еритроцитів крові, активність КТ ГГТ; ГST, ГР та ГП). Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: гіпоксія, новонароджені, серцево-судинна система, діагностика. Спосіб здійснюється наступним чином. У дітей, які мають ризик ураження серцево-судинної системи за умов гіпоксії (з урахуванням анамнезу перебігу вагітності та пологів у матері, показників стану плода за даними кардіотокографії (КТГ) та біофізичного профілю (БФП), порушення адаптації при народженні) поводять забір крові з пупкової вени, з якої визначають комплекс біохімічних показників (активність КФК, КФК-МВ, ЛДГ, ACT), показники ПОС (рівень малонового альдегіду (МА), окисної модифікації білків (ОМБ)) та показники АОСЗ (рівень церулоплазміну (ЦП), HS-груп плазми та еритроцитів крові, активність каталази та γглутамілтрансферази (ГГТ); рівень відновленого глутатіону (ГлSH), активність глутатіон-Sтрансферази (ГSТ), глутатіонредуктази (ГР) та глутатіонпероксидази (ГП)). Отримані результати порівнюються з середніми показниками контрольної групи (група здорових новонароджених дітей). При наявності відхилень від середньостатистичної норми констатують ймовірність розвитку або наявність порушень функціонального стану серцево-судинної системи для призначення відповідної терапевтичної корекції. Застосування корисної моделі ґрунтується на комплексному підході до прогнозування та виявлення порушень функціонального стану серцево-судинної системи у новонароджених з урахуванням факторів ризику соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу матері, перебігу пологів, клінічних особливостей адаптації дитини після народження та комплексу лабораторних методів обстеження. Метод дозволяє підвищити ефективність прогнозування та діагностики порушень функціонального стану серцево-судинної системи у новонароджених за умов гіпоксії при перинатальній патології, завдяки чому призначити своєчасне патогенетично обґрунтоване лікування та попередити розвиток хронічної патології вказаної системи органів у подальшому. Приклад конкретного використання запропонованого методу. Було обстежено 42 дітей, які народилися у пологовому будинку м. Чернівці за період з 2010 по 2013 pp. Проведено аналіз анамнезу соматичного статусу, перебігу гестаційного періоду та пологів у матерів обстежених дітей, оцінку стану адаптації при народженні за шкалою Апгар. За наявності клінічних ознак порушень адаптації у новонароджених проводився забір крові з пупкової вени для проведення комплексного біохімічного дослідження (активність КФК, КФК-МВ, ЛДГ, ACT), визначення показників ПОС (МА, ОМБ) та показників АОСЗ (рівень ЦП, ГлSH, HSгруп плазми та еритроцитів крові, активність КТ ГГТ; FST, ГР та ГП). В результаті дослідження виявлено, що показники досліджуваної групи дітей мали значні відхилення в порівнянні з показниками контрольної групи, внаслідок чого у новонароджених була своєчасно діагностована кардіоваскулярна патологія. Технічний результат. Проведення досліджень комплексу показників: активності КФК, КФКМВ, ЛДГ, ACT, рівня МА, ОМБ, рівня ЦП, ГлSH, HS-груп плазми та еритроцитів крові, активності КТ, ГГТ, ГST, ГР та ГП дозволяє здійснювати прогнозування та ранню діагностику порушень функціонального стану серцево-судинної системи у новонароджених за умов гіпоксії при перинатальній патології, з призначенням відповідного своєчасного лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування та ранньої діагностики функціональних порушень серцево-судинної системи у новонароджених в умовах гіпоксії шляхом визначення клініко-біохімічних маркерів ураження міокарда, який відрізняється тим, що застосовують комплексний підхід до прогнозування та виявлення порушень функціонального стану серцево-судинної системи у новонароджених з урахуванням факторів ризику соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу матері, перебігу пологів, клінічних особливостей адаптації дитини після народження і визначають активність ферментів: КФК, КФК-МВ, ЛДГ, ACT, показники ПОС: рівень малонового альдегіду (МА), окисної модифікації білків (ОМБ) та показники АОСЗ: рівень церулоплазміну (ЦП), HS-груп плазми та еритроцитів крові, активність каталази та γ-глутамілтрансферази (ГГТ), 2 UA 93773 U рівень відновленого глутатіону (ГлSН), активність глутатіонредуктази (ГР) та глутатіонпероксидази (ГП). глутатіон-8-трансферази Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3 (FST),