Спосіб діагностики ендотеліальної дисфункції у підлітків із артеріальною гіпертензією та гіперурикемією

Реферат: Спосіб діагностики ендотеліальної дисфункції у підлітків із артеріальною гіпертензією включає проведення антропометричних та лабораторних досліджень. У хворих підлітків визначають показник індексу маси тіла, оцінюють рівень сечової кислоти у сироватці крові та суми 2 метаболітів оксиду азоту плазми венозної крові. При значеннях індексу маси тіла > 24,9 кг/м , підвищенні рівня сечової кислоти вище > 0,352 ммоль/л та показників 2-мікроглобуліну >2,09 мг/л діагностують формування дисфункції ендотелію та несприятливий перебіг захворювання. UA 95701 U (12) UA 95701 U UA 95701 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме терапії, і може бути використана для виявлення ендотеліальної дисфункції у дітей та підлітків із артеріальною гіпертензією (АГ) та гіперурикемією. Ризик формування судинних ускладнень при артеріальній гіпертензії у підлітків залежить не тільки від рівня підвищення артеріального тиску, але й від суми факторів, які здійснюють вплив на формування змін у структурі та функції судин окремих серцево-судинних басейнів (коронарного, церебрального, ниркового). Доведено, що при артеріальній гіпертензії дисфункція ендотелію є тим ланцюгом, який зв'язує докупи всі фактори ризику серцево-судинних захворювань. Гіперурикемія є одним із найбільш впливових факторів щодо формування змін структури і функції ендотелію нирок, перш за все їх канальцевого апарату та інтерстицію взагалі. Порушення останніх суттєво впливають на формування змін судинного тонусу організму в цілому, змін гемодинаміки, формування патологічних взаємовідносин мікроциркуляторного кровотоку в басейнах життєво важливих органів - серця, центральної нервової системи. Особливо несприятливий вплив гіперурикемії відбувається у підлітків із наявністю надлишкової маси тіла та ожирінням. Основним патогенетичним механізмом розвитку дисфункції ендотелію є порушення рівноваги між продукцією вазоконстрикторних та вазодилатуючих біологічно активних субстанцій (ендотелій-1, NO, простагландини). Порушення функції ендотелію призводить до розвитку вазоконстрикції, тромбоутворення, запалення, проліферації в судинній стінці. Тому важливою є рання діагностика ендотеліальної дисфункції у хворих із артеріальною гіпертензією з метою профілактики формування тяжких її ускладнень. Із неінвазивних інструментальних методів дослідження вазорегулюючої функції ендотелію судин найбільш широко використовується ультразвуковий з використанням ультразвуку високого розрізнення (УЗВР). Недоліком цього способу є досить велика тривалість його проведення - 30-35 хвилин, складність виконання, яка потребує утримання датчиків у певному положенні, а також залучення ще одного дослідника для накладання манжети сфігмоманометра. Окрім того, під час виконання цього дослідження має місце виникнення суб'єктивних неприємних відчуттів у пацієнта від нагнітання повітря в манжету та утримання в ній високого тиску протягом декількох хвилин, що створює труднощі виконання цього дослідження в підлітків. Існують також способи визначення ендотеліальної дисфункції за рахунок використання лабораторних показників - ендотеліальних маркерів, концентрація яких може бути визначена в крові пацієнта. Серед них оксид азоту, ендотелій, β2-мікроглобулін, тромбомодулін, молекули клітинної адгезії, інтерлейкін-6 і т.д. Відомий спосіб діагностики порушень ендотеліальної функції у підлітків із артеріальною гіпертензією на основі реєстрації показників ендотелійзалежної та ендотелійстимульованої вазодилатаційних проб з визначенням у сироватці крові рівня С-реактивного протеїну та обчисленням показника індексу маси тіла. У підлітків з артеріальною гіпертензією вимірюють 2 зріст і масу тіла, на підставі яких обчислюють показник індексу маси тіла (ІМТ, кг/м ), оцінюють ендотелійзалежну та ендотелійстимульовану вазодилатаційну функції ендотелію за допомогою цифрової системи ультразвукової діагностики, а також визначають у сироватці крові рівень Среактивного протеїну. Ендотелійзалежну вазодилатацію плечової артерії вважають нормальною при збільшенні діаметра на 10 % від вихідного [Патент України №66549, МПК А61В10/00 G01N33/48. Спосіб діагностики порушень ендотеліальної функції у підлітків з артеріальною гіпертензією; опубл. 10.01.12, Бюл. № 1]. Недоліками цього способу є використання ультразвукового методу дослідження та відсутність показників функціонального стану ендотелію судин окремих серцево-судинних басейнів, перш за все ниркового, який є першою точкою ураження підвищеного артеріального тиску. Відомий також спосіб визначення ранніх ознак порушення ендотеліальної функції клубочкового та канальцевого апарату нирок у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією. Відмічено, що в юнаків з артеріальною гіпертензією має місце підвищення рівня маркерів гломерулярної та тубулярної ендотеліальної дисфункції - мікроальбумінурії та рівня β2мікроглобуліну сироватки крові. [Богмат Л.Ф. Эндотелиальная функция почек у подростков с первичной артериальной гипертензией / Л.Ф. Богмат, Т.В. Евдокимова // Артериальная гипертензия.- 2009.- № 4.- С. 26-27]. Недоліком цього способу є те, що не аналізують асоціації між показниками ниркової дисфункції ендотелію та метаболічними факторами, які можуть сприяти порушенню вазодилатуючої функції ендотелію, особливо у підлітків з надлишковою масою тіла та ожирінням при наявності гіперурикемії. 1 UA 95701 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Найбільш близьким аналогом є спосіб оцінки функції ендотелію у чоловіків, хворих на подагру із артеріальною гіпертензією та гіперурікемією [Кушнаренко Н.Н. Состояние функции эндотелия у больных подагрой с артериальной гипертензией / Н.Н.Кушнаренко, А.В. Говорин, К.Е. Кушнаренко // Системные гипертензии. - 2012. - №.2. - С.48-52], у якому встановлено зворотний кореляційний зв'язок між показником ендотелійзалежної вазодилатації та рівнем сечової кислоти сироватки крові, а також значне підвищення рівня сумарних метаболітів оксиду азоту серед обстежених пацієнтів. Недоліками є те, що не досліджується функціональний стан ендотелію ниркових судин, які є першою точкою ураження підвищеного рівня сечової кислоти крові (гіперурикемії). В основу корисної моделі поставлена задача, що полягає у створенні способу діагностики порушення ендотеліальної функції у підлітків з артеріальною гіпертензією шляхом визначення лише антропометричних та окремих лабораторних параметрів. Поставлена задача, згідно з корисною моделлю, вирішується шляхом оцінювання функції ендотелію за рахунок співставлення показників індексу маси тіла з рівнем сечової кислоти, рівнем β2-мікроглобуліну сироватки крові та показником суми метаболітів оксиду азоту (ΝΟ2+ΝΟ3) плазми. Спосіб діагностики полягає в наступному: при наявності у підлітка артеріальної гіпертензії вимірюють зріст і масу тіла, на підставі яких обчислюється показник індексу маси тіла, оцінюють рівень сечової кислоти у сироватці крові (ензиматичним, колориметричним методами з уриказою та пероксидазою), показники β 2-мікроглобуліну сироватки крові (радіоімунологічним методом) та суми метаболітів оксиду азоту (NO 2+NO3) плазми венозної крові (за реакцією Гриса після відновлення нітрату в нітрит цинковим пилом). 2 При значеннях індексу маси тіла вище 24,9 кг/м , підвищенні рівня сечової кислоти сироватки крові понад 0,352 ммоль/л та концентрації β 2-мікроглобуліну крові понад 2,09 мг/л діагностують дисфункцію ендотелію та несприятливий перебіг захворювання. Спосіб дозволяє удосконалити якість діагностики дисфункції ендотелію за рахунок співставлення у підлітків із артеріальною гіпертензією показників індексу маси тіла з рівнем сечової кислоти та р2-мікроглобуліну в сироватці крові. Клінічний приклад 1. Хворий Максим, 15 років (історія хвороби № 711). Діагноз: артеріальна гіпертензія, лабільна форма. Був госпіталізований у відділення кардіоревматології зі скаргами на періодичне підвищення артеріального тиску до 160/80 мм рт.ст., частий головний біль пульсуючого та стискаючого характеру в тім'яно-скроневій області, що виникає переважно після психо-емоційного перенавантаження. Із анамнезу хвороби: тривалість хвороби біля 3-х років, з того часу як почав турбувати інтенсивний головний біль та пов'язані з ним носові кровотечі. Із анамнезу життя: народився від нормальної вагітності та термінових пологів. Вага при народженні 3350 г. Зростав та розвивався відповідно віку. Спадковість: у батька та матері гіпертонічна хвороба. Об'єктивно: загальний стан задовільний. Зріст 190 см, маса тіла 92,8 кг, індекс маси тіла = 2 25,7 кг/м , що відповідає надлишковій масі тіла. Шкірні покрови чисті, слизові оболонки блідорожевого кольору. В легенях везикулярне дихання. Границі відносної тупості серця в межах фізіологічної норми. Тони серця ритмічні, ясні. Живіт м'який, доступний глибокому пальпаторному дослідженню, безболісний. Печінка на рівні нижнього краю реберної дуги, селезінка не пальпується. За даними лабораторних досліджень відмічалося підвищення рівня сечової кислоти сироватки крові - 0,457 ммоль/л, β2-мікроглобулін крові склав 2,32 мг/л, сума метаболітів оксиду азоту (NO2+NO3) плазми дорівнювала 40,5 мкмоль/л. При проведенні оклюзійної проби відсоток приросту діаметра плечової артерії був меншим за 10 %, що є свідоцтвом недостатньої ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД). При обчисленні ЕЗВД запропонованим способом = -252,19-0,7940,5+138,612,3279,350,457=1,1 %. Отриманий результат нижче 10,0 %, що дає змогу зробити висновок про порушення ендотелійзалежної вазодилатації в даного пацієнта та не проводити дослідження вазорегулюючої функції ендотелію судин ультразвуковим методом. Клінічний приклад 2. Хворий Рамід, 14 років (історія хвороби № 1262). Діагноз: артеріальна гіпертензія, стабільна форма, 2 стадія. Госпіталізований у відділення кардіоревматології зі скаргами на періодичне підвищення цифр артеріального тиску до 160/100 мм рт.ст., частий інтенсивний головний біль в скроневих та потиличній областях пульсуючого характеру, пов'язаний з психоемоційним перенавантаженням, який супроводжувався носовими кровотечами. Із анамнезу хвороби: вважає себе хворим біля 1,5 років, після випадково виявленого при профогляді підвищеного артеріального тиску. 2 UA 95701 U 5 10 15 Із анамнезу життя: народився від вагітності, що перебігала на тлі загрози переривання у першій половині строку, пологи природнім шляхом. Вага при народженні 3000 г. Зростав та розвивався відповідно віку. Спадковість по захворюваннях серцево-судинної системи не обтяжена. Об'єктивно: загальний стан задовільний. Зріст 174 см, маса тіла 101 кг, індекс маси тіла = 2 34,1 кг/м , тобто відповідає ожирінню. Шкірні покрови чисті, слизові оболонки блідо-рожевого кольору. В легенях везикулярне дихання. Границі відносної тупості серця в межах фізіологічної норми. Тони серця ритмічні, ясні, декілька приглушені. Живіт м'який, доступний глибокому пальпаторному дослідженню, безболісний. Печінка на рівні нижнього краю реберної дуги, селезінка не пальпується. За даними лабораторних досліджень: рівень сечової кислоти сироватки крові становив 0,542 ммоль/л, β2-мікроглобуліну крові - 2,22 мг/л, сума метаболітів оксиду азоту (ΝΟ2+ΝΟ3) плазми крові склала 14,8 мкмоль/л. Після оклюзійної проби приріст діаметра плечової артерії був недостатнім, не досягаючи нормативних 10 %, що є свідоцтвом порушення ендотелійзалежної вазодилатації. При обчисленні ЕЗВД запропонованим способом: ЕЗВД = -252,19-0,7914,8+138,612,22-79,35 0,542=0,82 %. Отриманий результат не досягає 10 %, тому зроблено висновок про наявність у даного пацієнта зниженої вазодилатаційної спроможності ендотелію та зміну діаметра судин після декомпресії ультразвуковим методом. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб діагностики ендотеліальної дисфункції у підлітків із артеріальною гіпертензією та гіперурикемією, що включає проведення антропометричних та лабораторних досліджень, який відрізняється тим, що у хворих підлітків визначають показник індексу маси тіла, оцінюють рівень сечової кислоти у сироватці крові та суми метаболітів оксиду азоту плазми венозної 2 крові, і при значеннях індексу маси тіла > 24,9 кг/м , підвищенні рівня сечової кислоти вище > 0,352 ммоль/л та показників 2-мікроглобуліну >2,09 мг/л діагностують формування дисфункції ендотелію та несприятливий перебіг захворювання. 30 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3