Спосіб прогнозування перебігу стабільної стенокардії

Реферат: UA 95827 U UA 95827 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для прогнозування перебігу стабільної стенокардії (СС). Хвороби системи кровообігу є провідною причиною інвалідності та смертності населення більшості країн світу. Впродовж останніх десятиріч країни Європи і США демонструють приклади успішної боротьби з цією проблемою, у цей же час в Україні спостерігається протилежна тенденція: за останні 30 років поширеність серцево-судинних захворювань (ССЗ) серед населення зросла у 3,5 рази, а рівень смертності від них - на 46,0 %. У зв'язку з цим серцево-судинні захворювання, їх універсальний вплив на важливі для людини функції залишаються на першому місці в структурі причин смертності та первинної інвалідності дорослого населення України. Науковці шукають шляхи, які б дозволили виявити предиктори тяжкості перебігу ССЗ і попередити розвиток коронарних інцидентів. Дослідження показали, що підвищення концентрації циркулюючого неоптерину сироватки крові має місце у пацієнтів, хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), та прямо пропорційне вираженості серцевої недостатності (СН) у хворих на інфаркт міокарда та постінфарктний кардіосклероз. Результати трайлу PROVE IT-TIMI 22 (PRavastatin Or atorVastatin Evaluation Infection Therapy-Thrombolysis In Myocardial Infarction) свідчать про зростання ризику смерті або гострого коронарного синдрому на тлі збільшення концентрації неоптерину крові. Це робить можливим розглядати неоптерин як маркер активності атеросклеротичної бляшки, що дозволяє ідентифікувати хворих із найвищим ризиком несприятливих серцево-судинних подій, що потребують істотнішої модифікації чинників ризику та інтенсифікації медикаментозного лікування незалежно від тяжкості ІХС. Відомий аналог є спосіб прогнозування несприятливого перебігу ранньої постінфарктної стенокардії (Пат. № 52174 Україна А61В 5/00, G01N 33/48. Спосіб прогнозування несприятливого перебігу ранньої постінфарктної стенокардії / Рокита О.І., Амосова К.М., Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - № u201004732, заявл. 21.04.2010; опубл. 10.08.2010, Бюл. № 15), в якому визначають діаметр плечової артерії під час кінцеводіастолічної фази кровотоку, проводять компресію судини манжеткою з тиском 300 мм рт. ст., накладеною на передпліччя, і на 60-й секунді після компресії артерії визначають рівень ендотелійзалежної вазодилятації в крові; отримані показники порівнюють з вихідними даними і, при поєднанні наявності нічних ангінозних болів, зниженні ендотелій залежної вазодилятації менше 4,4 %, збільшенні кількості лейкоцитів більше 10×109/л, прогнозують несприятливий перебіг ранньої постінфарктної стенокардії. Недоліками аналогу є велика кількість показників та відсутність даних щодо віддаленого прогнозу. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб прогнозування виникнення та/або розвитку серцевої недостатності у хворих на різні клінічні форми гострого коронарного синдрому (Пат. № 26793 Україна А61В 8/02; G01N30/00; G01 N33/49. Спосіб прогнозування виникнення та/або розвитку серцевої недостатності у хворих на різні клінічні форми гострого коронарного синдрому / Копиця М.П., Петюніна О.В., Літвін О.І. та ін…, ДУ "Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України". - № u200704812, заявл. 28.04.2007; опубл. 10.10.2007, Бюл. № 16), суть якого полягає у тому, що як маркер імунної запальної активності визначають в сироватці крові концентрацію неоптерину, прогностичні показники визначають та оцінюють у гострому (під час госпіталізації хворого) та віддалених періодах (на 28 добу та через 3-6 місяців від початку захворювання), при підвищенні концентрації неоптерину порівняно з нормою більш ніж у 3 рази, у тих хворих на гострий коронарний синдром (ГКС), у яких під час госпіталізації відсутні порушення систолічної функції лівого шлуночка і значення фракції викиду (ФВ) залишається у межах норми (більше ніж 40 %), прогнозують ймовірність виникнення СН протягом 6-ти місяців після захворювання, а у тих хворих на ГКС, у яких під час госпіталізації значення ФВ менше ніж 40 % і верифікована СН І-ІІ класу, прогнозують ризик зростання ступеня СН протягом 6-ти місяців після захворювання. Недоліками найближчого аналога є відсутність даних про концентрацію неоптерину; кількісне визначення неоптерину в сироватці крові проводять всім пацієнтам, що є економічно недоцільним, так як даний аналіз є досить дороговартісним. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб прогнозування перебігу стабільної стенокардії шляхом визначення показника сумарної депресії сегмента ST (ST) та додатково, для підтвердження прогнозу, рівня неоптерину. Спільними ознаками найближчого та корисної моделі є те, що діагностичним маркером служить неоптерин. Відмінні ознаки корисної моделі та найближчого аналогу наведені у наступній таблиці. 1 UA 95827 U Таблиця Порівняння корисної моделі та найближчого аналога за ознаками Ознаки Визначення показника ST Визначення рівня неоптерину 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель проводять залежно від показника ST - для підтвердження прогнозу Найближчий аналог не проводять всім пацієнтам Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: стабільна стенокардія, показник сумарної депресії сегмента ST, рівень неоптерину. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Дизайн дослідження корисної моделі включав обстеження 120 хворих на СС напруження ІІІІІ ФК і 20 практично здорових осіб, які знаходилися на лікуванні та обстеженні у відділенні хронічної ІХС Чернівецького обласного кардіологічного диспансеру. Верифікація діагнозу стенокардії включала клінічну оцінку, лабораторні тести та інструментальні неінвазивні дослідження для визначення ішемії та структурно-функціонального стану міокарда ЛШ (ЕКГ спокою, ЕхоКС, ВЕМ) згідно з рекомендаціями Європейського Товариства Кардіологів і наказу МОЗ України № 436 від 3.07.2006 року "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Кардіологія". Повний обсяг обстежень проведений при надходженні та на фоні лікування і спостереження через 14 діб (госпітальний етап) та 9 міс. (амбулаторний етап). Критеріями виключення зі спостереження були захворювання печінки з підвищеним рівнем загального білірубіну, активності аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази, захворювання нирок із явищами ниркової недостатності, декомпенсована СН, гострі інфекційні хвороби. У результаті дослідження встановлено, що початковий рівень неоптерину прямолінійно залежить від вираженості ішемічних змін на ЕКГ. З'ясовано, що показник сумарної депресії сегмента ST становив 6,00±2,00 мм та був вірогідно вищим у пацієнтів зі значенням неоптерину більше 7,6 нмоль/л при 2,00±0,24 мм у осіб із рівнем неоптерину менше 7,6 нмоль/л (р