Зернозбиральний комбайн, оснащений соломорізкою

1. Зернозбиральний комбайн, оснащений соломорізкою, розміщеною за осьовим сепаратором, яка складається з щонайменше одного оснащеного ножами (32) ротора (28), що приводиться в обертальний рух, а також з кожуха (29), в якому розміщено ротор (28) та ножі (32), при цьому кожух (29) вздовж осі обертання ротора (28) має першу кінцеву зону (34), середню зону (35) та другу кінцеву зону (36), крім того ножі (32), що обертаються, в середній зоні (35) описують коло з більшим радіусом, ніж в кінцевих зонах (34,36), який відрізняється тим, що додатково оснащений розподільним пристроєм (38), розміщеним за соломорізкою; ножі (32) підтримуються регульованими на кожусі (29) ножами (33), при цьому вістря всіх обертальних ножів (32) знаходяться на однаковій відстані від кожуха (29), а вістря всіх нерухомих ножів (33) - на однаковій відстані від основної частини (37) ротора (28). C2 2 UA 1 3 кремлюються від соломи, перш ніж солома, що підлягає подрібненню, протиснеться повз задній зворотний бортик ситового соломотряса і потрапить до соломорізки. Цей бортик простягається через значну частину ширини зернозбирального комбайна. Подача соломи до соломорізки здійснюється загалом не рівномірно по всій ширині бортика, а із змінюваною інтенсивністю та спонтанно. Коли комбайн застосовується на похилому ґрунті, солома у ситовому соломотрясі має схильність до того, щоб, повторюючи схил косогору, збиратися на низхідній стороні зернозбирального комбайна. При соломорізці зі спареними ножовими барабанами, що обертаються навколо вертикальної осі, як, наприклад, зображено у патентній заявці DE 100 63 554 А1, такий нерівномірний розподіл соломи на вході соломорізки має лише незначний вплив на розподіл та інтенсивність проходження подрібненої соломи на її виході. Соломорізка з ножовим валом, що обертається навколо горизонтальної осі, як, наприклад, відомо із патентної заявки ЕР 1 642 490 А1, хоча й має перевагу простої компактної конструкції, однак тут виявляється проблема у тому, що нерівномірно розподілювана по ширині входу соломорізки подача соломи призводить до відповідно нерівномірного розподілу подрібненого матеріалу на виході соломорізки і в кінцевому результаті також до нерівномірного розподілу подрібненого матеріалу по полю. Задачею даного винаходу є поліпшити соломорізку з ножовим валом, що обертається навколо горизонтальної осі, таким чином, щоб досягти рівномірного виходу подрібненого нею матеріалу. Ця задача вирішується тим, що у соломорізці з щонайменше одним обертально приведеним, несучим ножі, ротором і одним, оточуючим ротор та ножі, кожухом, - причому кожух вздовж осі обертання ротора має першу кінцеву зону, середню зону і другу кінцеву зону, - обертові ножі описують у середній зоні коло з більшим радіусом, ніж у кінцевих зонах. Таке формотворення веде до того, що матеріал соломорізки, незалежно від того, де він входить у кожух, має схильність збиратися у середній зоні. Тим що подрібнюваний матеріал зосереджується у середній зоні соломорізки, компенсується можливий нерівномірний розподіл соломи на вході соломорізки; тобто поперечний переріз потоку подрібненого матеріалу, який залишає соломорізку, лише малою мірою залежить від розподілу соломи на вході соломорізки. Такий потік матеріалу може легше рівномірно розподілятися по полю, ніж потік з поперечним перерізом, що змінюється спонтанно чи залежно від схилу косогору, яким проїжджає комбайн. Витягнений в аксіальному напрямку ротора впускний отвір для завантаження матеріалу, що підлягає подрібненню, і випускний отвір для викиду подрібненого матеріалу переважним чином передбачені на коловій поверхні кожуха. Кожух щонайменше на частині своєї окружності має у середній зоні більший радіус, ніж у кінцевих зонах. Це сприяє тому, що подрібнюваний матеріал соломорізки, який рухається під натиском 96419 4 відцентрової сили у напрямку до кожуха, спрямовується до середньої зони соломорізки. Радіус кожуха на згаданій вище частині його окружності поступово збільшується переважним чином від кінцевих зон до середньої зони. Кожух щонайменше на частині його згаданої вище окружності в аксіальному перерізі може бути, зокрема, бочкоподібної або подвійної конусної форми. Щоб, незважаючи на різні радіуси кіл, що описуються ножами, у кінцевих зонах і в середній зоні, проте, могли використовуватися ідентичні ножі, може передбачатися, що ротор у середній зоні має більший діаметр, ніж у кінцевих зонах і, відповідно, що ширина вільного простору між ротором та кожухом у середній зоні є по суті точно такої ж величини, як ів кінцевих зонах. Щоб під час подрібнення міг прийматися матеріал соломорізки, що спрямовується до середньої зони, може бути також доцільним, аби вільний простір між ротором та кожухом у середній зоні був більшим, ніж у кінцевих зонах; у цьому випадку більш доцільно, щоб і ножі також були у середній зоні довше, ніж у кінцевих зонах. Предметом винаходу є, крім того, самохідна сільськогосподарська збиральна машина із засобами для поділу потоку збираної злакової продукції на два окремих потоки, яка має соломорізку, як дано визначення вище, для подрібнення матеріалу одного із окремих потоків. Наступні відмітні ознаки та переваги винаходу будуть зрозумілими за допомогою подальшого опису прикладів виконання з посиланням на фігури креслень, що додаються. На них показано: фіг. 1 - схематичне зображення зернозбирального комбайна з соломорізкою згідно із винаходом; фіг. 2 - схематичний радіальний розріз соломорізки; і фіг. 3-5 - схематичний аксіальний розріз різних форм виконання соломорізки вздовж позначеної на фіг. 2 знаком X площини. Схематично зображений на фіг. 1 зернозбиральний комбайн 1 як суттєві складові частини має жниварку 3 для скошування та приймання збираної злакової продукції 9, молотильний пристрій 4, очищувальний пристрій 5, осьовий сепаратор 2, зерновий бункер 6, кабіну водія 7, а також розташовану після осьового сепаратора 2 соломорізку 8. Скошена жниваркою 3 рослинна продукція 9 по каналу похилого транспортера 10 потрапляє до працюючого за тангенціальним принципом молотильного пристрою 4. Він включає в себе молотильний барабан 11 і придане йому підбарабання 12. Відокремлювані на підбарабанні 12 компоненти збираної злакової продукції по дну транспортера 13 спрямовуються до очищувального пристрою 5, який тут включає в себе повітродувку 14 і верхнє та нижнє сита 15, відповідно, 16. Суміш зерна та дрібного вороху, що залишає підбарабання 12 у тангенціальному напрямку, рухається до осьового сепаратора 2. Паралельно розташований до молотильного барабана 11 обертовий реверсивний барабан 17 забезпечує процес транспортування. Осьовий сепаратор 2 розташований у поздовжньому напрямку комбайна 1 і 5 складається по суті із нерухомо утримуваного, виконаного з підвищенням у напрямку транспортування FR циліндричного кожуха 18, у якому розміщений не показаний на кресленні обертально приведений ротор. Кожух 18 має нижню зону з сепараторними решітками 20 та закриту верхню склеписту зону 21 з розташованими на внутрішній стороні напрямними пристроями для забезпечення транспортувального руху збираної рослинної продукції. Колова зона ротора обладнана грабельними зубцями або планками, які прискорюють процес сепарування. На сепараторних решітках 20 відокремлюються зерна, а також частки дрібного вороху та полови, що містяться у суміші збираної злакової продукції. Вони потрапляють по розміщеному під ними зворотному піддону 22 до очищувального пристрою 5. Очищені в останньому зерна транспортуються по горизонтальному шнековому транспортеру 23 та елеватору 24 у зерновий бункер 6. Солома те ж саме транспортується в осьовому сепараторі 2 до зворотного бортика 25. Осьовий сепаратор 2 має порівняно із згадуваним на початку ситовим соломотрясом перевагу у тому, що розподіл соломи по об'єму осьового сепаратора є по суті незалежним від того, пересувається зернозбиральний комбайн по рівному чи такому, що має бічний скіс, ґрунту. Правда, циліндрична форма осьового сепаратора і випливаюча з цього по суті півкругла конфігурація бортика 25 має як наслідок те, що потік соломи на одиницю розсіювання (вимірювану у горизонтальному напрямку) на кінцях бортика 25 є інтенсивнішим, ніж в його середині. Від зворотного бортика 25 солома падає у лійку 26, на дні якої розташована соломорізка 8. На підставі схильності стебел соломи зчіплюватися одне з одним, солома рухається не постійною у часі та за місцем вздовж всього бортика 25, а сильніший і слабший хід соломи випадково розподіляється вздовж бортика 25 у часі та за місцем. Соломорізка 8 включає в себе обладнаний ножами 32 ротор 28, який обертається навколо горизонтальної, орієнтованої поперечно до напрямку руху комбайна 1 осі, і кожух 29, який, як можна побачити у розрізі фіг. 2, дугоподібно оточує ротор 28 щонайменше на частині його окружності. Завантажувальний отвір 30 соломорізки пролягає по суту по всій довжині ротора 28. Залежно від того, від якого місця бортика 25 і з яким імпульсом падає солома поперечно до напрямку руху комбайна, вона може потрапляти у середню зону 35 або в одну із осьових кінцевих зон 34, 36 ротора28 (див. фіг. 3-5), причому на підставі циліндричної форми осьового сепаратора імовірність того, що вона потрапить в одну із кінцевих зон, є більшою, ніж імовірність потрапляння її у середню зону. У соломорізці 8 солома подрібнюється обертовими ножами 32 ротора. Ножі 32 можуть при цьому підтримуватися регульованими на корпусі 29 ножами 33. Останні зображені тут у зчепленому положенні у проміжному просторі між роторними ножами 32. Із цього положення вони можуть бути повернуті навколо вала 39 у положення за межі кожуха 29, щоб скорочувати навантаження на потрібну для роботи соломорізки привідну потужність 96419 6 у випадку, якщо ножі 32 самостійно досягають достатнього подрібнення соломи. Тим що ножі 32 обертаються по більше звернених до центру соломорізки колових орбітах, вони чинять на солому спрямоване до центру тягове зусилля, так що солома при проходженні через соломорізку прямує до середньої зони 35. Внаслідок високої частоти обертання ротора 28 загалом у декілька тисяч обертів за хвилину солома у соломорізці зазнає впливу значної відцентрової сили. Кожух 29 в аксіальному перерізі сформований таким чином, що ця відцентрова сила сприяє також тому, що подрібнена солома від кінцевих зон 34, 36 примусово рухається у середню зону 35 соломорізки 8. Тобто, незважаючи на те, що приплив соломи до соломорізки розподілений від випадку до випадку нерівномірно та зосереджений у кінцевих зонах, на випускному отворі 31 соломорізки зберігається більш рівномірний за місцем та у часі, більш сконцентрований до середини потік матеріалу соломорізки. Перша конструктивна розробка такого кожуха 29 показана на фіг. 3 в аксіальному розрізі вздовж позначеної на фіг. 2 знаком X площини. Можна зрозуміти, що кожух 29 складається по суті із двох ділянок зрізаної конічної форми, які на своїх великих основах злиті одна з одною. Ротор 28 має циліндричну основну частину 37, на якій рухомо закріплені ножі 32. За допомогою обертання ротора 28 і виникаючої з цього відцентрової сили ножі 32 завантажені у спрямоване радіально назовні положення, як показано на фіг. 3; проте гнучка підвіска надає їм можливість відхилятися, коли потрапляючий між ними і нерухомо встановленими ножами 33 матеріал соломорізки, наприклад, на підставі наявних у ньому сторонніх домішок, є занадто твердим або занадто товстим, щоб піддаватися подрібненню. Довжина ножів 32, 33 відповідно до їх аксіальної позиції у соломорізці 8 є різною; вона розрахована так, що вершини всіх обертових ножів 32 мають відповідно однакову відстань до кожуха 29, а вершини жорстко встановлених за місцем ножів 33 мають однакову відстань до основної частини 37 ротора 28. Вали 39 для регулювання перестановки ножів 33 пролягають відповідно паралельно до зовнішньої сторони кожуха 29 на половину його ширини. Знов посилаючись на фіг. 1, на виході соломорізки 8 приєднаний розподільний пристрій 38, який розсіює матеріал соломорізки по ширині колії відповідно до ширини скошеної жниваркою 3 смуги. Під розподільним пристроєм мова може йти, наприклад, про радіальний розподільник, у якому подрібнений матеріал насипається на обертову пластину і нею за допомогою відцентрової сили розкидається в усі напрямки. Фіг. 4 показує альтернативну форму виконання соломорізки в аналогічному до фіг. 3 розрізі. Тут кожух 29 має по суті форму бочки або еліпсоїда обертання. Ця форма кожуха веде до того, що схильність матеріалу соломорізки переміщатися до середини кожуха є найсильнішою на кінцях кожуха 29 і стає все меншою до середини. Таким чином, матеріал соломорізки може ефективно 7 зводитися до середини кожуха без загрози того, що там існуватиме надмірне стиснення. Ножі 33 закріплені тут відповідно на валах 39, що простягаються по всій ширині кожуха. Всі ножі 33 мають однакову довжину, але частина їхньої довжини, яка знаходиться всередині кожуха 29, поступово збільшується від кінців до середини кожуха. Фіг. 5 показує наступну форму виконання в аналогічному до фіг. 3 розрізі. Зовнішня форма кожуха 29 тут та ж сама, що й у випадку фіг. 3. Проте основна частина 37 ротора 28 тут не циліндрична, а як і кожух 29 сам по собі має форму подвійного конуса, так що ширина вільного простору між основною частиною 37 і кожухом 29 є по суті по всій ширині соломорізки однаковою. У цій формі виконання ножі 32 та 33 кожен незалежно від своєї осьової позиції у соломорізці 8 можуть бути ідентичної і, зокрема, однієї довжини. Хоча соломорізка згідно з винаходом вище була описана тільки у поєднанні із зернозбиральним комбайном з осьовим сепаратором, однак слід розуміти, що її можна раціонально використовувати також у комбайні, який як і описані на початку традиційні комбайни обладнаний ситовим соломотрясом або клавішним соломотрясом замість осьового сепаратора. Схильність клавішного соломотряса при роботі на похилому ґрунті повертати зміщуваний до спадистої сторони потік соломи у соломорізку може так само компенсуватися соломорізкою за винаходом. 1 Зернозбиральний комбайн 2 Осьовий сепаратор 96419 8 3 Жниварка 4 Молотильний пристрій 5 Очищувальний пристрій 6 Зерновий бункер 7 Кабіна водія 8 Соломорізка 9 Збирана злакова продукція 10 Канал похилого транспортера 11 Молотильний барабан 12 Підбарабання 13 Дно транспортера 14 Повітродувка 15 Верхнє сито 16 Нижнє сито 17 Реверсивний барабан 18 Кожух 20 Сепараторна решітка 21 Склеписта зона 22 Зворотний піддон 23 Шнековий транспортер 24 Елеватор 25 Розвантажувальна зона 26 Воронка 28 Ротор 29 Кожух 30 Завантажувальний отвір 31 Випускний отвір 33 Ножі 34 Кінцева зона 35 Середня зона 36 Кінцева зона 37 Основна частина 38 Розподільний пристрій 9 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 96419 Підписне 10 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601