Спосіб визначення частоти діагностичних ознак різних клінічних варіантів овуляторного синдрому

Реферат: UA 96915 U UA 96915 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме акушерства і гінекології, і може знайти широке застосування у визначенні частоти ультразвукових діагностичних ознак різних клінічних варіантів овуляторного синдрому. В останнє десятиріччя все частіше в медичній практиці як оцінка стану здоров'я та контролю лікування використовується такий показник як якість життя. У найбільш загальному розумінні "якість життя" характеризується як здібність кожного індивідуума повноцінно функціонувати в суспільстві відповідно до свого соціального положення та можливість отримувати задоволення від життя [1]. "Якість життя" є багатокомпонентним поняттям і включає медичні, психологічні, соціальні, економічні, екологічні та інші характеристики. Медичні аспекти "якості життя" характеризують вплив захворювання та лікування (як медикаментозного, так і не медикаментозного) на функціональні здібності пацієнта та його повсякденне життя [2]. Мільйони жінок у всьому світі страждають від болючих менструацій. Ниючий та спастичний біль може дійсно погіршити якість життя, лишаючи без енергії та знижуючи повсякденну активність. Але багато жінок відчувають болючий спастичний біль і в проміжках між менструаціями. Такий синдром має назву "синдром Міттельшмерц (Mittelschmerz)” або овуляторний синдром [3]. Такий біль може бути таким же неприємним, як і щомісячний спастичний біль, та виникати кожного місяця протягом багатьох років. Овуляторний синдром - це комплекс симптомів під час виходу яйцеклітини з фолікулу (овуляція), головним чином, болючі відчуття в ділянці живота, підвздошних або гіпо(астральних ділянках. Біль може бути тривалим або короткотривалим, тягнучим або колючим, найчастіше у нижніх відділах живота, з того боку, де відбулась овуляція. Іншою характерною ознакою овуляторного синдрому є мажучі кров'янисті виділення протягом 2-3 днів після овуляції. Причини болю під час овуляції ще й досі остаточно не встановлені, однак вважається, що це обумовлено розривом стінки фолікула, а також витіканням крові в малий таз, яка є сильним подразником очеревини. В зв'язку з тим, що дозрівший фолікул після розриву перестає виробляти гормони в достатній кількості, а жовте тіло, що сформувалось на його місці ще не включилось в роботу на повну силу, відбувається падіння рівня естрадіолу, що обумовлює невелике відшарування ендометрію, яке супроводжується скудними кров'янистими виділеннями. Виникнення болю і мажучих кров'янистих виділень потребує уточнення діагнозу для подальшого ведення пацієнтки. Існує декілька клініко-патогенетичних варіантів овуляторного синдрому: болісні овуляції та преовуляторні болі. Преовуляторний біль з'являється за 1-2 дні до фізіологічного розриву домінантного фолікулу. Внизу живота розвивається несильний ниючий біль, що скінчується одразу після овуляції. Поява болю пов'язана із надзвичайно великими (в даному циклі) розмірами преовуляторного фолікулу, який викликає незначне і тимчасове перерозтягнення мезооваріуму. Інтенсивність клінічного стану невелика; зазвичай це слабкі або не різко виражені больові відчуття. Виразність скарг поступово наростає, досягаючи піку на момент овуляції, після чого больові відчуття минають. Овуляторний біль - виникає безпосередньо під час овуляції і обумовлений певним надлишком фізіологічного крововиливу в жовте тіло; перебігає з незначною кровотечею в порожнину малого тазу і подразненням кров'ю алгорецепторів очеревини. При цьому розвивається слабкий або не різко виражений біль тривалістю від 15-30 хвилин до 1,5 діб; зазвичай декілька годин. Для визначення остаточного діагнозу крім клінічних ознак необхідно проведення ультразвукового дослідження для виключення ендометріозу, кіст яєчників, синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та апендициту. Відомий спосіб діагностики різних варіантів овуляторного синдрому, вибраний як прототип (1), який включає проведення клініко-лабораторних обстежень. Проте цей спосіб має суттєві недоліки, а саме низьку інформативність. В основу корисної моделі поставлена задача, що полягає у визначенні частоти ультразвукових ознак різних клінічних варіантів овуляторного синдрому. Технічним результатом є підвищення точності діагностики різних клінічних варіантів овуляторного синдрому. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає проведення клініко-лабораторних обстежень, згідно з корисною моделлю, додатково проводять ультразвукове дослідження органів малого тазу, виявляють різні патогенетичні варіанти овуляторного синдрому, порівнюють з контролем і при виявлені певних особливостей, які характеризують різні патогенетичні прояви овуляторного синдрому, визначають частоту діагностичних ознак різних клінічних варіантів овуляторного синдрому 1 UA 96915 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Відмінною особливістю способу, що заявляється, є поєднання клініко-лабораторних обстежень з проведенням ультразвукового дослідження органів малого тазу, яке дозволяє виявити різні патогенетичні варіанти овуляторного синдрому і при виявлені певних особливостей, які характеризують різні патогенетичні прояви овуляторного синдрому, визначити частоту діагностичних ознак різних клінічних варіантів овуляторного синдрому. Для дослідження включено 36 жінок з овуляторним синдромом, які були розділені на 3 групи: 1. - група - 8 (38,1 %) жінок з преовуляторним болем 2 - група - 13 (61,9 %) жінок з овуляторним болем; 3 - група - 15 здорових жінок (контрольна). Усім жінкам крім клініко-лабораторного обстеження проводили, ультразвукові дослідження (УЗД) органів малого тазу з оцінкою стану ендометрію, яєчників, наявності рідини або крові в черевній порожнині. Ультразвукове обстеження проводилось із залученням методу транс-абдомінального (з використанням конвіксного датчика частою»» І ОМІ) і трансвагінального (з використання внутрішньопорожнинного датчика і частотою 7 МГц сканування на апараті "АЛОКА SSD-1700" (Японія). Показниками ехографічного дослідження різних патогенетичних варіантів овуляторного синдрому були: Варіант І - на ехограмі визначався великий домінантний (преовуляторний) фолікул величиною 24-37 мм: - в матці - проліферативний (тришаровий) ендометрій товщиною 8-10 мм. Варіант II - при цьому варіанті візуалізується вільна рідина, що вилилась в порожнину малого тазу з функціонально-оваріальної камери; - в яєчнику водночас може бути відмічено менструальне жовте тіло; - в матці потовщений до 9-10 мм ендометрій змішаного проліферативно-секреторного типу. Результати досліджень та їх обговорення. Середній вік обстежених становив від 20 до 32 років. Основними скаргами жінок були періодичні мажучі кров'янисті виділення в середині менструального циклу та різної інтенсивності біль внизу живота, частіше з одного боку. Давність даних скарг була від початку менархе у 4 (50,0 %) жінок 1-ої групи та у 5 (38,5 %) пацієнток 2-ої групи. Більш пізній початок клінічних ознак відмічено у 3 (37,5 %) жінок 1-ої та у 4 (30,8 %) - 2-ої групи. Періодичні прояви даного синдрому відмічали 1 (12,5 %) пацієнтка 1-ої та 2 (15,4 %) жінки 2-ої групи. Оцінка менструальної функції показала, що пізнє або раннє менархе відмічалось у 3 (37,5 %) жінок 1-ої групи, у 5 (38,5 %) 2-ої групи. Порушення менструальної функції за типом оліго-опсоменореї спостерігалось у 2 (25,0 %) жінок 1-ої групи та у 4 (30,8 %) - 2-ої; за типом гіперполіменореї відмічено у 2 (25,0 %) жінок 1-ої групи та у 5 (38,5 %) пацієнток 2-ої групи. Лікування з приводу порушень менструальної функції жодна жінка не приймала. Вагітність в анамнезі мали 6 (75,0 %) жінок 1-ої групи і 9 (69,2 %) жінок 2-ої групи. Штучними абортами закінчилась вагітність у 3 (50,0 %) пацієнток 1-ої та у 4 (30,8 %) - 2-ої групи. Мимовільні викидні мали місце у 1 (7,7 %) жінки 2-ої групи. Пологи мали в анамнезі 2 (25,0 %) жінки 1-ої групи та 4 (30,8 %) - 2-ої групи. Ускладнень під час вагітності та пологів не відмічено. Після завершення післяпологового періоду повторні епізоди овуляторного болю мали 2 (25,0 %) жінки 1-ої та 4 (30,8 %) - 2 групи. Отже, аналізуючи стан менструальної та репродуктивної функції слід зазначити, що особливої різниці між групами не відмічено. Аналіз загального стану жінок в групах під час прояву синдрому показав, що легка нудота турбувала 3 (37,5 %) пацієнток 1-ої групи і 6 (46,2 %) 2-ої, головний біль відмічали 4 (50,0 %) пацієнток 1-ої та 8 (61,5 %) жінок 2-ої групи, незначні кров'янисті виділення відмічали 6 (75,0 %) обстежених 1-ої групи та 10 (76,9 %) 2-ої. Практично всі жінки кожної групи відмічали погіршення настрою, порушення сну. Відновлення стану здоров'я і настрою відбувалось через 2-3 дні після епізоду клінічного прояву синдрому. При ехографічному обстеженні жінок були виявлені певні особливості, які характеризували різні патогенетичні прояви овуляторного синдрому. Результати ехографічного дослідження залежать від часу виконання ультразвукового дослідження відносно овуляції. 60 2 UA 96915 U Таблиця Результати ехографічного дослідження Показник Домінантний фолікул 24-27 мм 28-31 мм 32-35 мм Вільна рідина в порожнині малого газу Ендометрій проліферативного типу проліферативно-секреторного типу Товщина ендометрію 8-10 мм 9-11 мм Жовте тіло 5 10 15 20 1 група п=8 2 - (25,0 %) 5 - (62,5 %) 1 - (12,5 %) + + 2 група п=13 3 група п=15 13-100 % 10 - (66,7 %) 5 - (33,3 %) 7 - (46,7 %) 8 - (53,3 %) 7 - (46,7 %) 8 - (53,3 %) 8 - (53,3 %) + + 12 (92,3 %) Аналіз отриманих результатів свідчив про відмінності показників у залежності від часу проведення УЗ обстеження. Ехографічна картина мала чітку характеристику відносно піку овуляції і відповідала різним варіантам клініко-патогенетичного перебігу овуляторного синдрому. Розвиток овуляторного синдрому за варіантом II супроводжувався, як правило, наявністю рідини в порожнині малого тазу і "більш виразним больовим синдромом. Слід зазначити, що рецидиви проявів цього варіанту овуляторного синдрому відмічались рідше, ніж преовуляторний біль, але останній частіше викликав супутні прояви: нудоту, головний біль, зміну настрою та зниження працездатності. На базі кафедри акушерства та гінекології № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в умовах Київської міської клінічної лікарні № 5 був апробований спосіб, що заявляється. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати його для широкого використання в практичній медицині. Джерела інформації: 1. Ягенський А.В., Січкарук І.М. Оцінка якості життя у сучасній медичній практиці. // Лікарюпрактику. - 2002. - № 3 (3). 2. Исаева А.С., Яблучанский Н.И. Качество жизни - инструмент в оценке состояния здоров'я и контроля лечения. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2002. - Вип. 3. - С. 90-94. 3. Kerin J.F., Edmonds D.K., Warnes G.M. et. al. Morphologycal and function of Graafian follsce growth to ovulation in women bsing ultrasonic, laparoscopic and biochemical measuremtnt // Br. J. Obstetr Gynecol. - 1981. - Vol. 88, № 3. - Р. 81-90. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб визначення частоти діагностичних ознак різних клінічних варіантів овуляторного синдрому, що включає проведення клініко-лабораторних обстежень, який відрізняється тим, що додатково проводять ультразвукове дослідження органів малого тазу, виявляють різні патогенетичні варіанти овуляторного синдрому, порівнюють з контролем і при виявлені певних особливостей, які характеризують різні патогенетичні прояви овуляторного синдрому, визначають частоту діагностичних ознак різних клінічних варіантів овуляторного синдрому. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3