Проліпосомальні композиції тестостерону

Реферат: Винахід стосується проліпосомальної порошкової дисперсії, яка включає тестостерон, холестерин та принаймні один фосфоліпід у визначеному масовому співвідношенні. UA 115058 C2 (12) UA 115058 C2 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Перехресне посилання на споріднені заявки Ця заявка заявляє пріоритет для Заявки США під реєстраційним номером 61/644,996, поданої 9 травня 2012 р., і включає її зміст шляхом посилання. Галузь винаходу Авторами описуються проліпосомальні фармацевтичні композиції для доставляння тестостерону, які збільшують розчинність та біодоступність тестостерону. Рівень техніки Тестостерон за Біофармацевтичною системою класифікації належить до медикаментів II класу. Якщо не вказано іншого, термін “тестостерон” означає тестостерон, який за хімічним складом є ідентичним тестостеронові, який виробляється людським організмом, тобто, “природному” або “ендогенному” тестостеронові. Тестостерон може бути виділений з природних джерел або одержаний з застосуванням промислових способів синтезу. Короткий опис винаходу Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються проліпосомальні порошкові дисперсії, які включають (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід. У деяких варіантах втілення (a) та b) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : (b) від 1 : 0,05 до 1 : 0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : ((b) + (c)) від 1 : 1 до 1 : 2,5. У деяких варіантах втілення (a) та b) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : (b) від приблизно 1 : приблизно 0,05 до приблизно 1 : приблизно 0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : ((b) + (c)) від приблизно 1 : приблизно 1 до приблизно 1 : приблизно 2,5. Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються фармацевтичні композиції, які включають (a) описану авторами проліпосомальну порошкову дисперсію та (b) принаймні одну фармацевтично прийнятну допоміжну речовину. Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються пероральні дозовані форми, які включають фармацевтичну композицію. У деяких варіантах втілення пероральна дозована форма є таблеткою або капсулою, яка включає (a) описану авторами проліпосомальну порошкову дисперсію та (b) принаймні одну фармацевтично прийнятну допоміжну речовину. У деяких варіантах втілення таблетка або капсула є вкритою покриттям відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинним покриттям). У деяких варіантах втілення таблетка або капсула є вкритою кишковорозчинним покриттям. Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються пероральні дозовані форми тестостерону, які мають показники фармакокінетичного профілю натщесерце, які характеризуються середніми показниками концентрації тестостерону у плазмі від приблизно 350 до приблизно 950 нг/дл тестостерону приблизно через п’ять годин після приймання дозованих форм. Наведена вище середня концентрація у плазмі в альтернативному варіанті може вказуватись як така, що становить від приблизно 4 до приблизно 7 нг/дл/мг тестостерону через п’ять годин після приймання. У деяких варіантах втілення фармакокінетичний профіль натщесерце характеризується середньою концентрацією тестостерону у плазмі, яка становить від 350 до 950 нг/дл тестостерону через п’ять годин після приймання дозованої форми. Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються способи тестостеронозамісної терапії, яка включає введення описаної авторами проліпосомальної порошкової дисперсії, описаної авторами фармацевтичної композиції або описаної авторами дозованої форми суб’єктові, який цього потребує. Відповідно, авторами описуються способи лікування суб’єкта, який потребує тестостеронової терапії, які включають етап введення суб’єктові терапевтично ефективної кількості описаної авторами проліпосомальної порошкової дисперсії, описаної авторами фармацевтичної композиції або описаної авторами дозованої форми. Короткий опис фігур Фіг. 1 показує in vitro профілі розчинення тестостерону інкапсульованих невкритих PLF-C2, які: (a) ще не зберігалися; (b) зберігалися протягом трьох місяців при кімнатній температурі; і (c) o зберігалися протягом трьох місяців при 30 C. Див. Порівняльний приклад 2. Фіг. 2 показує in vitro профілі вивільнення тестостерону з невкритих капсул PLF-C2 та PLFC4 (які виготовляли з різними співвідношеннями DPMG з розчином розчинника EtOH:вода) на основі випробування розчинення, які здійснювали у PBS при pH 6,80. Див. Порівняльний приклад 2. Фіг. 3 показує динаміку середніх показників концентрації тестостерону у плазмі після перорального введення суспензії PLF-C1 та нерецептованої контрольної суспензії тестостерону щурам після приймання їжі. Див. Порівняльний приклад 3. Фіг. 4 показує динаміку середніх показників концентрації тестостерону у плазмі після перорального введення суспензії PLF-C2 та суспензії PLF-C3 щурам натщесерце. Див. 1 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Порівняльний приклад 3. ® Фіг. 5 показує in vitro профілі розчинення тестостерону: (a) PLF-C5; (b) PLF-C5 з Avicel ® ® PH101; (c) PLF-C5 з Avicel PH101 та розпушувачем Explotab ; (d) гідратованих PLF-C2; (e) PLFC6; і (f) ліофілізованих PLF-C5. Див. Порівняльний приклад 4 та Таблицю 3. Фіг. 6 показує розчинність тестостерону через 72 години у: (a) буфері HCl, pH 1,2; (b) ацетатному буфері, pH 4,5; (c) фосфатному буфері, pH 6,8; і (d) фосфатному буфері, 7,4. Див. Приклад 1. Фіг. 7 показує показники розчинності тестостерону (T) після розчинення нижчезазначених інкапсульованих композицій у PBS, pH 6,80, при 37 C: F1 (60%T, 32% DSPC та 8% холестерину); F2 (60%T, 36% DSPC та 4% холестерину); F3 (60%T, 40% DSPC та 0% холестерину); F4 (50%T, 40% DSPC та 10% холестерину); F5 (50%T, 45% DSPC та 5% холестерину); F6 (50%T, 50% DSPC та 0% холестерину); F7 (40%T, 48% DSPC та 12% холестерину); F8 (40%T, 54% DSPC та 9% холестерину); і F9 (40%T, 60% DSPC та 0% холестерину). Див. Приклад 1 та Таблицю 4. Фіг. 8 показує показники розчинності тестостерону після розчинення: (a) нерецептованого тестостерону у 0,5% SLS; (b) нерецептованого тестостерону в 1% SLS; (c) нерецептованого тестостерону у 2% SLS; (d) PLF-2 у 0,5% SLS; (e) PLF-2 у 1% SLS; і (f) PLF-2 у 2% SLS. Див. Приклад 3. Фіг. 9 показує in vitro профілі розчинення тестостерону в інкапсульованих і вкритих кишковорозчинним покриттям PLF-1, які: (a) ще не зберігалися; (b) зберігалися протягом трьох o місяців при кімнатній температурі; або (c) зберігалися протягом трьох місяців при 30 C. Див. Приклад 4. Фіг. 10 показує динаміку середніх показників концентрації тестостерону у плазмі після перорального введення: (a) 300 мг/кг (тестостерон / маса щура) нерецептованого тестостерону; (b) PLF-2, які включали 300 мг/кг тестостерону; (c) PLF-2, які включають 150 мг/кг тестостерону; та (d) PLF-4, які включають 300 мг/кг тестостерону, самцям щурів натщесерце. Див. Приклад 5. Фіг. 11 показує динаміку середніх показників концентрації тестостерону у плазмі після перорального введення: a) 300 мг/кг (тестостерон / маса щура) нерецептованого тестостерону; (b) 31 мг/кг (тестостерон / маса щура) нерецептованого тестостерону; (c) PLF-2, які включають 31 мг/кг тестостерону; (d) PLF-2, які включають 15,5 мг/кг тестостерону; та (e) PLF-2, які включають 7,75 мг/кг тестостерону, самцям щурів натщесерце. Див. Приклад 5. Фіг. 12 показує in vitro профілі розчинення тестостерону в таких композиціях: (a) ® ® інкапсульованих PLF-5 з Avicel PH 101 та 1% розпушувачем Explotab ; (b) таблетованими PLF® ® 5 з Avicel PH 101, SD лактозою, стеаратом магнію; та 1% розпушувачем Explotab ; (c) ® ® таблетованих PLF-5 з Avicel PH 101, стеаратом магнію; та 5% розпушувачем Explotab ; та (d) ® ® порошкових PLF-5 з Avicel PH 101, стеаратом магнію; та 5% розпушувачем Explotab . Див. Приклад 6. Фіг. 13 показує in vitro профілі розчинення тестостерону в таких таблетованих композиціях: ® ® (a) PLF-6 з Avicel PH 101, стеаратом магнію; та розпушувачем Explotab ; (b) PLF-6 з 20% ® ® ® Pearlitol , Avicel PH 102, стеаратом магнію; та розпушувачем Explotab ; (c) PLF-6 з 10% ® ® ® ® Pearlitol , Avicel PH 102, стеаратом магнію; та розпушувачем Explotab ; (d) PLF-7 з Avicel PH ® ® 102, стеаратом магнію; та розпушувачем Explotab ; і (e) PLF-6 з Avicel PH 101, стеаратом ® магнію; та розпушувачем Explotab . Розчинення у (e) здійснювали у пристрої II типу при 75 об/хв, а не при 50 об/хв, як здійснювали для (a) - (d). Див. Приклад 7. Фіг. 14 показує in vitro профілі розчинення тестостерону в таких композиціях: (a) ® ® інкапсульованих PLF-2 з Avicel PH 101; (b) таблетованих PLF-6 з Avicel PH 101, стеаратом ® магнію; та розпушувачем Explotab ; і (c) PLF-8 (нерецептований контрольний препарат тестостерону). Див. Приклад 8 та Таблицю 9. Фіг. 15 показує in vitro профілі розчинення тестостерону у нижчезазначених інкапсульованих ® ® ® композиціях: (a) PLF-9 з Avicel PH 102 (1:2); (b) PLF-9 з Avicel PH 102 (1:0,5); (c) PLF-9 з Avicel ® ® PH 102 (1:1); (d) PLF-9 з Avicel PH 102 (1:0,6); і (e) PLF-9 з Avicel PH 102 (1:0,6) та ® розпушувачем Explotab . Див. Приклад 9 та Таблицю 10. Фіг. 16 показує in vitro профілі розчинення тестостерону у нижчезазначених інкапсульованих ® композиціях та відсоток SLS у середовищах розчинення: (a) PLF-11 з Avicel PH 102, ® ® розчинених в 1% SLS; (b) PLF-11 з Avicel PH 102, розчинених у 2% SLS; (c) PLF-12 з Avicel PH ® ® 102 та розпушувачем Explotab , розчинених у 0,5% SLS; і (d) PLF-12 з Avicel PH 102 та ® розпушувачем Explotab , розчинених у 1% SLS. Див. Приклад 10 та Таблицю 11. Фіг. 17 показує in vitro профілі розчинення тестостерону у нижчезазначених інкапсульованих ® ® ® композиціях: (a) PLF-16 з Avicel PH 102 та розпушувачем Explotab ; (b) PLF-17 з Avicel PH 102 ® ® та розпушувачем Explotab ; (c) PLF-18 з SMCC та розпушувачем Explotab ; (d) PLF-19 з DCP та 2 UA 115058 C2 ® 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ® ® розпушувачем Explotab ; (e) PLF-20 з Avicel PH 102 та розпушувачем Explotab ; (f) PLF-21 з ® ® SMCC та розпушувачем Explotab ; і (g) PLF-22 з DCP та розпушувачем Explotab . Див. Приклад 12 та Таблицю 13. Фіг. 18 показує in vitro профілі розчинення тестостерону в інкапсульованих (a) PLF 24 (плацебо) з кишковорозчинним покриттям та (b) PLF 25 з кишковорозчинним покриттям, які містять тестостерон. Див. Приклад 13 та Таблицю 14. Фіг. 19 показує in vitro профілі розчинення тестостерону у нижчезазначених інкапсульованих композиціях: (a) PLF-26 з кишковорозчинним покриттям; (b) PLF-27 з кишковорозчинним покриттям та (c) невкритих PLF-29. Див. Приклад 14 та Таблицю 18. Фіг. 20 показує транспорт тестостерону, який вивільнюється з композицій, перелічених у Таблиці 20, крізь моношар клітин Caco-2. Див. Приклад 15B та Таблицю 20. Фіг. 21 показує динаміку середніх показників концентрації тестостерону у плазмі, отриманих від людей з гіпогонадизмом після перорального введення 120 мг або 240 мг тестостерону, як описується у фармакокінетичному дослідженні Прикладу 16. Показники концентрації тестостерону (T) регулювали за вихідним показником. Показники концентрації тестостерону у плазмі визначали у вказаний час після введення: (a) 120 мг T натщесерце; (b) 240 мг T натщесерце; (c) 120 мг T при прийманні їжі; та (d) 240 мг T при прийманні їжі. Фіг. 22 показує динаміку середніх показників концентрації метаболіту тестостерону DHT у плазмі, отриманих від людей з гіпогонадизмом після перорального введення 120 мг або 240 мг тестостерону, який було рецептовано, як показано у Таблиці 20. Показники концентрації DHT регулювали за вихідним показником. Показники концентрації DHT у плазмі визначали у вказаний час після введення: (a) 120 мг рецептованого T натщесерце; (b) 240 мг рецептованого T натщесерце; (c) 120 мг рецептованого T при прийманні їжі; і (d) 240 мг рецептованого T при прийманні їжі. Фіг. 23 показує середні показники концентрації тестостерону у плазмі (24-годинний профіль) у людей з гіпогонадизмом після приймання двічі на день шляхом перорального введення 120 мг або 240 мг рецептованого тестостерону (T) протягом періоду часу в один день (D1) та п’ятнадцять днів (D15). Дозовану форму 120 мг, яку застосовували для отримання даних, описано у Прикладі 18. Дози 240 мг вводили двома дозами по 120 мг. Фіг. 24 показує середні показники концентрації тестостерону (T) у плазмі людей з гіпогонадизмом кожні дві години протягом перших 24 годин 15-денного режиму лікування з введенням дозованої форми 120 мг тестостерону, такої, як дозована форма, описана у Прикладі 18, двічі на день. Фіг. 25 показує середні показники концентрації тестостерону (T) у плазмі людей з гіпогонадизмом кожні дві години протягом перших 24 годин 15-денного режиму лікування з введенням проліпосомальної дозованої форми 240 мг тестостерону, яку описано у Прикладі 18, двічі на день. Фіг. 26 показує середні показники концентрації тестостерону у плазмі собак породи бігль протягом 24-годинного періоду у перший день або після перорального введення: (a) плацебо, (b) 120 мг, (c) 600 мг або (d) 1200 мг тестостерону, який було рецептовано згідно зі складом та способом приготування проліпосомальної дозованої форми тестостерону, описаної у Прикладі 18. Фіг. 27 показує середні показники концентрації тестостерону у плазмі собак породи бігль протягом 24-годинного періоду 57-го дня після перорального введення (a) плацебо, (b) 120 мг, (c) 600 мг або (d) 1200 мг тестостерону, який було рецептовано згідно зі складом та способом приготування проліпосомальної дозованої форми тестостерону, описаної у Прикладі 18. Фіг. 28 показує середні показники концентрації тестостерону у плазмі собак породи бігль протягом 24-годинного періоду 91-го дня після перорального введення (a) плацебо, (b) 120 мг, (c) 600 мг або (d) 1200 мг тестостерону, який було рецептовано згідно зі складом та способом приготування проліпосомальної дозованої форми тестостерону, описаної у Прикладі 18. Детальний опис винаходу Тестостерон та дефіцит тестостерону Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються композиції та способи лікування дефіциту тестостерону. Також авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються способи та композиції для лікування хвороб, порушень або станів, які характеризуються дефіцитом тестостерону. Багато ситуацій (включаючи старіння, застосування антиандрогенної терапії для лікування раку передміхурової залози або генетичні відхилення) можуть призводити до патологічно низького рівня тестостерону (тобто, дефіциту тестостерону). До наслідків, пов’язаних з дефіцитом тестостерону у чоловіків, крім інших, належать збільшення жирової маси, зменшення м’язової маси та сили, статева дисфункція та остеопороз. Дефіцит 3 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тестостерону також може бути пов’язаний з розвитком багатьох метаболічних та серцевосудинних станів. Зі старінням чоловіка кількість тестостерону в його організмі поступово зменшується. Це природне зниження починається з віку 30 років і триває протягом усього життя. До інших причин низького рівня тестостерону, крім інших, належать: травмування, інфекція або втрата яєчок; хіміотерапія або променеве лікування раку; генетичні відхилення, такі, як синдром Клайнфельтера (додаткова X-хромосома); гемохроматоз (надлишок заліза в організмі); дисфункція гіпофізу (залози у головному мозку, яка продукує багато важливих гормонів); запальні хвороби, такі, як саркоїдоз (стан, який викликає запалення легенів); медикаментозне лікування, зокрема, застосування гормонів для лікування раку передміхурової залози та кортикостероїдних медикаментів; хронічна хвороба; хронічна ниркова недостатність; цироз печінки; стрес; алкоголізм; ожиріння (зокрема, абдомінальне); та уроджені патології, такі, як синдром Каллманна. Чоловічий гіпогонадизм або синдром дефіциту тестостерону (TDS) є результатом нездатності яєчок до вироблення достатньої кількості андрогену. Пацієнти мають низький рівень циркулюючого тестостерону у комбінації з клінічними симптомами, такими, як втома, еректильна дисфункція та зміни складу організму. Причина може бути первинною (генетичне відхилення, синдром Клайнфельтера) або вторинною (дефект гіпоталамусу або гіпофізу), але часто виявляється через незмінну систематологію. У літніх пацієнтів віковий чоловічий андрогенний дефіцит (ADAM) є важливою причиною вторинного гіпогонадизму, оскільки рівень тестостерону поступово знижується після 40 років. Пацієнти з гіпогонадизмом мають зміни не лише у статевій функції та складі організму, але й у когнітивній функції та обміні речовин. Незалежно від етіології, пацієнти з гіпогонадизмом, у яких виявляються симптоми, і які мають клінічно значущі зміни у лабораторних показниках, є придатними кандидатами для лікування. Мета гормонозамісної терапії у цих чоловіків полягає у відновленні гормонального рівня у нормальних межах та послабленні симптомів, які вказують на дефіцит гормонів. Це може здійснюватися різними способами, хоча найчастіше застосовують тестостеронозамісну терапію (TRT). Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються проліпосомальні порошкові дисперсії для лікування гіпогонадизму, які включають: (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід, причому (a) та (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a):(b) від 1: 0,05 до 1:0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a):((b) + (c)) від 1: 1,0 до 1:2,5. Крім того, авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються способи лікування гіпогонадизму у суб’єкта, який цього потребує, який включає введення суб’єктові проліпосомальної порошкової дисперсії, яка включає: (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід, причому (a) та (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a):(b) від 1: 0,05 до 1:0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a):((b) + (c)) від 1: 1,0 до 1:2,5. Синдром Клайнфельтера, (синдром 47XXY або XXY) є станом, при якому чоловіки мають додаткову X-хромосому. У людини 47XXY є найбільш поширеною анеуплоїдією статевої хромосоми у чоловіків і другим за поширенням станом, викликаним присутністю додаткових хромосом. Фізичні ознаки синдрому стають більш очевидними після настання статевої зрілості, якщо вона настає. Основними наслідками є гіпогонадизм та знижена фертильність. Різні інші фізичні та поведінкові відмінності та проблеми є спільними, хоча їх тяжкість може бути різною, і у багатьох хлопчиків з XXY спостерігається мало помітних симптомів. Не у всіх хлопчиків та чоловіків з XXY розвиваються симптоми синдрому Клайнфельтера. Генетичні зміни є незворотними. Лікування тестостероном рекомендується для деяких суб’єктів, які бажають мати більш чоловічий вигляд та самовідчуття. Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються проліпосомальні порошкові дисперсії для лікування синдрому Клайнфельтера, які включають: (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід, причому (a) та (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a):(b) від 1 : 0,05 до 1 : 0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a):((b) + (c)) від 1 : 1 до 1 : 2,5. Крім того, авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються способи лікування синдрому Клайнфельтера у суб’єкта, який цього потребує, які включають введення суб’єктові проліпосомальної порошкової дисперсії, яка включає: (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід, причому (a) та (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a):(b) від 1 : 0,05 до 1:0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a):((b) + (c)) від 1: 1,0 до 1:2,5. До інших хвороб або станів, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім, крім інших, належать, еректильна дисфункція, ідіопатичний дефіцит гонадотропіну, гіпоталамогіпофізарне ураження через пухлини, остеопороз, цукровий діабет, хронічна серцева недостатність, хіміотерапія, гемохроматоз, цироз, ниркова недостатність, СНІД, саркоїдоз, 4 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 синдром Каллманна, дефекти андрогенного рецептора, дефіцит 5-альфа-редуктази, міотонічна дистрофія, крипторхідизм, паротидний орхіт, старіння, синдром фертильного євнуха та порушення гіпофізу. Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються проліпосомальні порошкові дисперсії для лікування хвороб, порушень або станів, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім, які включають: (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід, причому (a) та (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a):(b) від 1 : 0,05 до 1 : 0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : ((b) + (c)) від 1 : 1 до 1 : 2,5. Крім того, авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються способи лікування хвороб, порушень або станів, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім, які включають введення суб’єктові, який цього потребує, проліпосомальної порошкової дисперсії, яка включає: (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід, причому (a) та (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a):(b) від 1 : 0,05 до 1 :0,30, і (a), (b) та (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : ((b) + (c)) від 1 : 1 до 1 : 2,5. У будь-яких з вищезгаданих варіантів втілення хворобою, порушенням або станом, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім, є еректильна дисфункція, ідіопатичний дефіцит гонадотропіну, гіпоталамо-гіпофізарне ураження через пухлини, остеопороз, цукровий діабет, хронічна серцева недостатність, хіміотерапія, гемохроматоз, цироз, ниркова недостатність, СНІД, саркоїдоз, синдром Каллманна, дефекти андрогенного рецептора, дефіцит 5-альфаредуктази, міотонічна дистрофія, крипторхідизм, паротидний орхіт, старіння, синдром фертильного євнуха та порушення гіпофізу. У будь-яких з вищезгаданих варіантів втілення хворобою, порушенням або станом, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім, є еректильна дисфункція. У будь-яких з вищезгаданих варіантів втілення хворобою, порушенням або станом, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім, є цукровий діабет. У будьяких з вищезгаданих варіантів втілення хворобою, порушенням або станом, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім, є хронічна серцева недостатність. Терапевтична ефективність медикаменту залежить від його біодоступності, тобто, міри швидкості та ступеня абсорбції та доступності медикаменту або активного компонента з лікарського продукту у місці дії. Низька біодоступність медикаменту залежить від багатьох чинників, причому до особливо важливих чинників належать розчинність медикаменту у шлунково-кишковому середовищі (GI-середовищі), стійкість медикаменту у шлунковокишковому тракті (стійкість перед кислотами та ферментами) та системна концентрація медикаменту без значної втрати для ворітної системи печінки до досягнення решти організму (ефект першого проходження). Якщо медикамент не відповідає одному з цих аспектів, цей медикамент не може бути достатньою мірою доступним для біологічної активності. Затверджена Управлінням з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) Біофармацевтична система класифікації (BCS) вказує принципи прогнозування абсорбції пероральних ліків через врахування розчинності медикаменту у воді та проникності тканин. Зокрема, BCS розділяє медикаменти на класи з I по IV на основі їх водорозчинності та проникності. Медикаменти I класу є високорозчинними і високопроникними, медикаменти II класу мають низьку розчинність, але високу проникність, медикаменти III класу є високорозчинними, але мають низьку проникність; і медикаменти IV класу мають низьку розчинність і слабку проникність. Тестостерон згідно з BCS є медикаментом II класу. Якщо не вказано іншого, термін “тестостерон” означає тестостерон, який за хімічним складом є ідентичним тестостеронові, який продукується людським організмом, тобто, “природному” або “ендогенному” тестостеронові або похідній тестостерону. Тестостерон може бути виділений з природних джерел або може бути одержаний з застосуванням промислових способів синтезу. У деяких варіантах втілення тестостероном, який застосовують в описаних авторами проліпосомальних порошкових дисперсіях, є тестостерон, який за хімічним складом є ідентичним тестостеронові, який продукується людським організмом, тобто, “природному” або “ендогенному” тестостеронові або похідній тестостерону. У деяких варіантах втілення тестостероном, який застосовують в описаних авторами проліпосомальних порошкових дисперсіях, є похідна тестостерону, причому кількість похідної тестостерону у проліпосомальній дисперсії відповідає молярній кількості тестостерону, яка допускається у проліпосомальній дисперсії на основі діапазону масових співвідношень тестостерону з іншими вказаними авторами компонентами проліпосомальної дисперсії. У деяких варіантах втілення тестостероном, який застосовують в описаних авторами проліпосомальних порошкових дисперсіях, є похідна тестостерону, вибрана з-поміж таких сполук: ундеканоат тестостерону (або ундецилат тестостерону), епітестостерон, флуоксиместерон, местеролон, метилтестостерон, 19-нортестостерон, 17-альфаметилтестостерон, 7-альфа-алкіл-19-нортестостерон або енантат тестостерону. В одному 5 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 варіанті втілення тестостерон, який застосовують в описаних авторами фармацевтичних композиціях, естерифікують у 17-бета-гідроксилі. У деяких варіантах втілення естерифікація 17бета-гідроксильної групи підвищує гідрофобність. В одному варіанті втілення тестостероном, який застосовують в описаних авторами проліпосомальних порошкових дисперсіях, є сіль тестостерону. Прикладами солей тестостерону, крім інших, є: ацетат тестостерону та пропіонат тестостерону. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія включає тестостерон, який за хімічним складом є ідентичним тестостеронові, який продукується людським організмом, тобто, “природному” або “ендогенному” тестостеронові, похідній тестостерону або солі тестостерону, або його окремі комбінації. Головною перешкодою для успішної комерціалізації тестостерону є проблема підвищення не лише швидкості його розчинення, але й ступеня його розчинення. Дійсно, той факт, що медикаменти II класу згідно з BCS, такі, як тестостерон, мають низьку розчинність, часто пов’язується з низькою й дуже мінливою біодоступністю цих медикаментів. Інший недолік введення тестостерону полягає в тому, що велика кількість прийнятого тестостерону метаболізується до того, як досягає місця (місць) призначення. Більш конкретно, ворітна система печінки, яка переносить тестостерон з кишечника до печінки, де він метаболізується, перш ніж досягти системного кровообігу. Це явище отримало назву “ефект першого проходження”. Крім того, що метаболізований медикамент не забезпечує такого ефекту, як вихідний медикамент, ефект першого проходження також може викликати гепатотоксичність. Як обговорювалося нижче, розроблялися різні підходи з метою уникнення ефекту першого проходження, пов’язаного з введенням тестостерону. Один з підходів до уникнення ефекту першого проходження під час лікування тестостероном полягає у застосуванні проліків тестостерону та інших похідних тестостерону, які не піддаються ефектові першого проходження. Дійсно, естерні проліки тестостерону, такі, як пропіонат тестостерону, ципіонат тестостерону, енантат тестостерону, деканоат тестостерону та ундеканоат тестостерону, застосовують як замісники тестостерону, наприклад, ті, що продаються під торговими назвами Restandol® та Andriol®. У США інша похідна тестостерону нині є доступною у різних дозованих формах: енантат тестостерону для внутрішньом’язових ін’єкцій (під торговою назвою Delatestryl®), розчин для місцевого застосування (під торговою назвою Axiron®), букальний пластир (під торговою назвою Striant®), гель для місцевого застосування (під торговими назвами AndroGel® та AndroGel® 1,62%). Інший підхід до лікування тестостероном ґрунтується на спостереженні, згідно з яким визнано, що циркулюючий тестостерон у здорового чоловіка метаболізується до дигідротестостерону (DHT) та до естрадіолу. Як правило, співвідношення тестостерону з DHT становить 10 : 1, а з естрадіолом становить 200 : 1. Зміни в цих співвідношеннях впливають на андрогенну активність. Клінічне застосування мають похідні тестостерону, завдяки тому, що вони відновлюють співвідношення тестостерону з його метаболітами. Ці типи похідних тестостерону, таких, як алкіловані похідні, які застосовуються для пероральної терапії (метилтестостерон), метаболізуються повільно, таким чином, допускаючи вищий рівень DHT, що, у свою чергу, змінює співвідношення тестостерону : DHT у кровообігу. Однак тривале застосування алкілованих похідних тестостерону є пов’язаним з розвитком важкої гепатотоксичності. Ще один підхід до лікування тестостероном полягає у застосуванні ліпосом як ефективних систем-носіїв для пероральних форм тестостерону. Ліпосоми, які абсорбуються кишковою лімфатичною системою, включаються у хіломікрони (тобто, тип ліпопротеїнових частинок, які утворюються в абсорбуючих клітинах тонкого кишечника). Хіломікрони, разом з рештою ліпосом, обходять печінку (портальний кровообіг) і переміщуються через лімфатичну систему до підключичної вени. У кровотоці ці ліпосоми розщеплюються ліпопротеїнліпазами з капілярних стінок, що вивільнює медикамент. Однак, незважаючи на переваги, які забезпечує ліпосомальне доставляння ліків, вони також зустрічають перешкоди, які створюються шлунковокишковими розщеплювачами, коливанням pH, жовчними солями і ліполітичними та протеолітичними ферментами. Наприклад, типові ліпосоми здебільшого розщеплюються шлунковими кислотами, що робить систему доставляння неефективною для перорального введення. Один підхід до опосередкованого ліпосомами доставляння ліків, який забезпечує переваги ліпосом, але мінімізує руйнівний вплив шлунково-кишкової системи на ліпосоми, полягає у застосуванні проліпосомальної системи доставляння ліків. При застосуванні цього підходу медикамент з низькою водорозчинністю, такий, як тестостерон, може бути включений у сухий, вільнотекучий порошок, який утворює інкапсульований у ліпосоми тестостерон у водному середовищі. Оскільки проліпосомальні композиції є сухими порошками, вони, на відміну від 6 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ліпосом, можуть бути вкриті покриттям відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинним покриттям), яке захищає композицію доти, доки вона не досягає менш агресивного середовища тонкого кишечнику, в якому ліпосоми можуть утворюватися у значно менш деструктивному середовищі. Існує потреба у розробці проліпосомальних фармацевтичних композицій, які збільшують розчинність тестостерону і роблять його доступним у місці дії. У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять суб’єктові, який потребує тестостеронозамісної терапії. У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять суб’єктові, який цього потребує, для лікування від еректильної дисфункції, гіпогонадизму, ідіопатичного дефіциту гонадотропіну, гіпоталамогіпофізарного ураження через пухлини, остеопорозу, цукрового діабету, хронічної серцевої недостатності, при хіміотерапії, лікування синдрому Клайнфельтера, гемохроматозу, цирозу, ниркової недостатності, СНІДу, саркоїдозу, синдрому Каллманна, дефектів андрогенного рецептора, дефіциту 5-альфа-редуктази, міотонічної дистрофії, крипторхідизму, паротидного орхіту, старіння, синдрому фертильного євнуха, порушення гіпофізу та інших станів, при яких рівень ендогенного тестостерону є недостатнім. Відповідно, авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються способи лікування суб’єкта, який потребує тестостеронової терапії, які включають введення суб’єктові терапевтично ефективної кількості описаної авторами проліпосомальної порошкової дисперсії. У деяких варіантах втілення проліпосомальну порошкову дисперсію або фармацевтичну композицію вводять перорально в описаній авторами дозованій формі. Фармацевтичні композиції Описані авторами фармацевтичні композиції рецептують для доставляння у будь-який придатний спосіб. До типових форм описаних авторами фармацевтичних композицій належать таблетки, пігулки, порошки, капсули (включаючи м’які або тверді капсули, виготовлені з желатину тваринного походження або HPMC рослинного походження), пакети-саше, пастилки, кульки, гранули, емульсії та розчини. Ці описані авторами фармацевтичні композиції можуть бути виготовлені традиційними способами, відомими спеціалістам у галузі фармацевтики. До традиційних способів приготування описаних авторами фармацевтичних композицій належать, наприклад, один спосіб або комбінація способів: (1) сухе перемішування, (2) пряме пресування, (3) перемелювання, (4) суха або безводна грануляція, (5) волога грануляція або (6) злиття. Див., наприклад, Lachman et al., The Theory and Practice of Industrial Pharmacy (1986). До інших способів належать, наприклад, прилування, висушування розпиленням, дражування, гранулювання з розплаву, грануляція, спосіб Вюрстера, тангенційне вкривання, верхнє розпилення, таблетування, екструзія, коацервація і т. ін. Авторами на прикладах деяких варіантів втілення описуються нові композиції тестостерону, в яких фармацевтично ефективну кількість тестостерону включають до системи фосфоліпіду/холестерину для утворення проліпосомальної порошкової дисперсії. У деяких варіантах втілення проліпосомальні порошкові дисперсії містяться у капсулі відстроченого вивільнення для перорального введення і для витримування кислого середовища шлунка. У деяких варіантах втілення проліпосомальні порошкові дисперсії містяться у капсулі з кишковорозчинним покриттям для перорального введення і для витримування кислого середовища шлунка. Після контакту з середовищем тонкого кишечника проліпосомальну порошкову дисперсію диспергують і гідратують, що веде до утворення ліпосом та поглинання тестостерону через лімфатичну систему. У деяких варіантах втілення описані авторами композиції зменшують побічний ефект першого проходження, який зазвичай є пов’язаним з пероральним введенням тестостерону. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія включає (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід. У контексті цього опису "проліпосомальна порошкова дисперсія” означає суміш принаймні (a) тестостерону, (b) холестерину та (c) принаймні одного фосфоліпіду, диспергованих один водному, яка утворює ліпосому при контакті з водним середовищем. Як показано нижче у прикладах, проліпосомальні порошкові дисперсії з малою кількістю холестерину мають поліпшену проникність з меншим стандартним відхиленням порівняно з порошковими дисперсіями без холестерину або порошковими дисперсіями, які містять відносно велику кількість холестерину. У деяких варіантах втілення тестостерон (a) та холестерин (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : (b) у межах від приблизно 1 : приблизно 0,05 до приблизно 1 : приблизно 0,3. У деяких варіантах втілення тестостерон (a) та холестерин (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : (b) у межах від 1 : 0,05 до 1 : 0,3. У деяких варіантах втілення тестостерон 7 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (a) та холестерин (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : (b) приблизно 1 : приблизно 0,05, приблизно 1 : приблизно 0,1, приблизно 1 : приблизно 0,15, приблизно 1 : приблизно 0,2, приблизно 1 : приблизно 0,25 або приблизно 1 : приблизно 0,3. У деяких варіантах втілення тестостерон (a) та холестерин (b) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : (b) 1 : 0,05, 1 : 0.1, 1 : 0,15, 1 : 0,2, 1 : 0,25 або 1 : 0,3. У деяких варіантах втілення співвідношення тестостерону з (b) та принаймні одним фосфоліпідом (c), тобто, співвідношення (a) : ((b) + (c)) становить від приблизно 1 : приблизно 1 до приблизно 1 : приблизно 2,5. У деяких варіантах втілення співвідношення тестостерону з (b) та принаймні одним фосфоліпідом (c), тобто, (a) : ((b) (c)) становить від 1 : 1 до 1 : 2,5. У деяких варіантах втілення співвідношення тестостерону з (b) та принаймні одним фосфоліпідом (c), тобто, (a) : ((b) + (c)) становить приблизно 1 : приблизно 1, приблизно 1 : приблизно 1,1, приблизно 1 : приблизно 1,2, приблизно 1 : приблизно 1,3, приблизно 1 : приблизно 1,4, приблизно 1 : приблизно 1,5, приблизно 1 : приблизно 1,6, приблизно 1 : приблизно 1,7, приблизно 1 : приблизно 1,8, приблизно 1 : приблизно 1,9, приблизно 1 : приблизно 2,0, приблизно 1 : приблизно 2,1, приблизно 1 : приблизно 2,2, приблизно 1 : приблизно 2,3, приблизно 1 : приблизно 2,4 або приблизно 1 : приблизно 2,5. У деяких варіантах втілення співвідношення тестостерону з (b) та принаймні одним фосфоліпідом (c), тобто, (a) : ((b) + (c)) становить 1 : 1, 1 : 1.1, 1 : 1,2, 1 : 1,3, 1 : 1,4, 1 : 1,5, 1 : 1,6, 1 : 1,7, 1 : 1,8, 1 : 1,9, 1 : 2,0, 1 : 2,1, 1 : 2,2, 1 : 2,3, 1 : 2,4 або 1 : 2,5. Масові співвідношення компонентів у порошковій дисперсії можуть коливатись у цих межах. У деяких варіантах втілення масові співвідношення тестостерону : холестерину : принаймні одного фосфоліпіду складають: приблизно 1 : приблизно 0,1 : приблизно 0,9; приблизно 1 : приблизно 0,2 : приблизно 1,8; і приблизно 1 : приблизно 0,2 : приблизно 1,3. У деяких варіантах втілення масові співвідношення тестостерону : холестерину : принаймні одного фосфоліпіду складають: 1 : 0,1 : 0,9; 1 : 0,2 : 1,8; і 1 : 0,2 : 1,3. У деяких варіантах втілення масове співвідношення (a) : (b) становить від приблизно 1 : приблизно 0,1 до приблизно 1 : приблизно 0,2, і (a), (b) та принаймні один фосфоліпід (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : ((b) + (c)) від приблизно 1 : приблизно 1,1 до приблизно 1 : приблизно 2. У деяких варіантах втілення масове співвідношення (a) : (b) становить від 1 : 0,1 до 1 : 0,2, і (a), (b) та принаймні один фосфоліпід (c) є присутніми у масовому співвідношенні (a) : ((b) + (c)) від 1 : 1,1 до 1 : 2. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія включає (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія включає (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) два фосфоліпіди. Фосфоліпідний компонент описаної авторами порошкової дисперсії може бути фармацевтично прийнятним фосфоліпідом та сумішшю таких фосфоліпідів. Можуть застосовуватися природні, а також синтетичні фосфоліпіди. Фосфоліпіди є молекулами, які мають дві основні ділянки: гідрофільну головну ділянку, яка складається з фосфату органічної молекули та один або кілька гідрофобних жирнокислотних хвостів. Природні фосфоліпіди зазвичай мають гідрофільну ділянку, яка складається з холіну, гліцерину та фосфату, та дві гідрофобні ділянки, які складаються з жирної кислоти. Коли фосфоліпіди надходять до водного середовища, гідрофільні головні частини з’єднуються у лінійній конфігурації з їхніми гідрофобними хвостами, вирівняними по суті паралельно один одному. Друга лінія молекул потім вирівнюється хвіст до хвоста з першою лінією, оскільки гідрофобні хвости намагаються уникнути водного середовища. Для досягнення максимального уникнення контакту з водним середовищем, тобто, на краях двошарових структур, при одночасній мінімізації співвідношення площі поверхні з об’ємом та досягненні, таким чином, мінімальної конформації енергії, дві лінії фосфоліпідів, відомих як фосфоліпідна двошарова структура або ламела, з’єднуються у ліпосому. При цьому ліпосоми (або фосфоліпідні сфери) затримують певну кількість водного середовища та того, що може бути в ньому розчинене або суспендоване, у ядрі сфери. Це можуть бути описані авторами компоненти проліпосомальної порошкової дисперсії, такі, як тестостерон та інші компоненти. Прикладами придатних фосфоліпідів, які можуть застосовуватися в описаній авторами проліпосомальній порошковій дисперсії, можуть бути, крім інших, дистеароїлфосфатидилхолін, дипальмітоїлфосфатидилхолін, диміристоїлфосфатидилхолін, яєчний фосфатидилхолін, соєвий фосфатидилхолін, диміристилфосфатидилгліцерин натрію, 1,2-диміристоїл-фосфатидна кислота, дипальмітоїлфосфатидилгліцерин, дипальмітоїлфосфат, 1,2-дистеароїл-sn-гліцеро-3фосфо-rac-гліцерин, 1,2-дистеароїл-sn-гліцеро-3-фосфатидна кислота, фосфатидилсерин та сфінгомієлін. Описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії також можуть включати окремі комбінації будь-яких з вищезгаданих фосфоліпідів. У деяких варіантах втілення застосовують фосфоліпіди, які містять насичені жирні кислоти. У деяких випадках застосування фосфоліпідів, які містять насичені жирні кислоти, дозволяє уникати проблем зі стійкістю 8 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (хімічною), які іноді можуть бути пов’язаними з ненасиченими жирними кислотами. Було виявлено, що фосфоліпід дистеароїлфосфатидилхолін є особливо придатним для описаних авторами порошкових дисперсій. У деяких варіантах втілення фосфоліпідом є дистеароїлфосфатидилхолін. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія включає (a) тестостерон, (b) холестерин та (c) принаймні один фосфоліпід. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія включає (a) тестостерон, (b) похідну холестерину та (c) принаймні один фосфоліпід. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія включає (a) тестостерон, (b) холестерин, похідну холестерину або їх комбінацію та (c) принаймні один фосфоліпід, причому кількість похідної холестерину у проліпосомальній дисперсії відповідає молярній кількості холестерину, яка є допустимою у проліпосомальній дисперсії на основі діапазону масових співвідношень холестерину з іншими компонентами проліпосомальної дисперсії, які вказуються авторами. Описаним авторами холестериновим компонентом проліпосомальної порошкової дисперсії є холестерин (3β-гідрокси-5-холестен-5-холестен-3β-ол) або похідна холестерину. Прикладами прийнятних холестеринів та похідних, крім інших, є: 22(R)-гідроксихолестерин; 22(S)гідроксихолестерин; 25-гідроксихолестерин; 5-холестен-3β-ол-7-он; 5α-холест-7-ан-3β-ол; 5αхолестан-3β-ол; 5α- холестан; 5β-холестан-3α-ол; 7β-гідроксихолестерин; кампестерин; холестa-3,5-дієн; холестанол; холестерин 5α,6α-епоксид; холестерин 5β,6β-епоксид; холестерин–ПЕГ 600; холестерин; холестерил-10-ундеканоат; холестерилацетат; холестериларахидонат; холестерилбегенат; холестерилбутират; холестерилкаприлат; холестерилдодеканоат; холестерилелаїдат; холестерилерукат; холестерилгептадеканоат; холестерилгептаноат; холестерилгексаноат; холестериллінолеат; холестериллінолелаїдат; холестерилміристат; хлорид холестерил-N-(триметиламоніоетил)карбатату; холестерил-nдеканоат; холестерил-n-валерат; холестерилнервонат; холестерилолеат; холестерилпальмітат; холестерилпальмітелаїдат; холестерилпеларгонат; холестерилфенілацетат; холестерилстеарат; гідрат гліколевої кислоти; ланостерин; холестерилсульфат натрію; ® стигмастанол; SyntheChol ; тиохолестерин. Описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії також можуть включати окремі комбінації будь-яких з вищезгаданих компонентів холестерину. У деяких варіантах втілення описану авторами проліпосомальну порошкову дисперсію приготовляють спочатку шляхом розчинення тестостерону в розчиннику. Розчинник може бути будь-яким розчинником, у якому розчиняється тестостерон, але в оптимальному варіанті є змішуваним з водою розчинником. Прикладами таких розчинників, крім інших, є етанол, метанол, хлороформ, дихлорометан, ацетон, ізопропіловий спирт та діетиловий етер. Якщо має бути присутньою вода у комбінації зі змішуваним з водою розчинником (наприклад, система етанолу та водного розчинника), вода може додаватися до або після розчинення тестостерону. Системи розчинник-вода також приготовляють на основі співвідношення об’ємів, і кількість води не повинна бути настільки великою, щоб фосфоліпід утворював ліпосоми. Як правило, розчин розчинника не повинен включати 10% або більше води (об’єм/об’єм). Відразу після розчинення тестостерону у деяких варіантах втілення холестерин та принаймні один фосфоліпід, а також будь-які інші проліпосомальні порошкові компоненти додають до розчину і змішують для утворення розчину або дисперсії компонентів у розчиннику. У різних варіантах втілення кількість фосфоліпіду та холестерину, які додають до розчину, є такою, що співвідношення (маса/маса) тестостерону з фосфоліпідом та холестерином становить (0,50-3,50):(0,50-3,00):(0,05-0,50). У різних варіантах втілення кількість фосфоліпіду та холестерину, які додають до розчину, є такою, що співвідношення (маса/маса) тестостерону з фосфоліпідом та холестерином становить (приблизно 0,50 - приблизно 3,50) : (приблизно 0,50 - приблизно 3,00) : (приблизно 0,05 - приблизно 0,50). У деяких варіантах втілення співвідношення (маса/маса) тестостерону з фосфоліпідом та холестерином становить: (1,00 : 0,90 : 0,10); (1,50 :1,35 : 0,15); (1,50 : 2,70 : 0,30); (1,00 : 1,35 : 0,15); або (3,00 : 2,70 : 0,30), відповідно, а також будь-яке співвідношення у цьому діапазоні. У деяких варіантах втілення співвідношення (маса/маса) тестостерону з фосфоліпідом та холестерином становить: (приблизно 1,00 : приблизно 0,90 : приблизно 0,10); (приблизно 1,50 : приблизно 1,35 : приблизно 0,15); (приблизно 1,50 : приблизно 2,70 : приблизно 0,30); (приблизно 1,00 : приблизно 1,35: приблизно 0,15); або (приблизно 3,00 : приблизно 2,70 : приблизно 0,30), відповідно, а також будь-яке співвідношення у цьому діапазоні. Розчинення тестостерону та змішування інших компонентів здійснюють в один етап або кілька етапів і у будь-який прийнятний спосіб, в оптимальному варіанті – шляхом перемішування. У деяких варіантах втілення після змішування розчинник видаляють для одержання порошку. Розчинник видаляють придатним способом, наприклад, шляхом 9 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 випарювання, шляхом поміщення розчину у вакуум, шляхом висушування розпиленням або шляхом застосування висушувального газу і т. ін. У деяких варіантах втілення компоненти змішують шляхом перемішування при кімнатній температурі до випарювання розчинника, тобто, шляхом перемішування протягом доби. У деяких варіантах втілення спосіб видалення розчинника також включає застосування нагрівання. Розмір частинок одержаної в результаті порошкової дисперсії може бути зменшений шляхом перемелювання, пропущення порошку крізь сита або іншими придатними способами. У деяких варіантах втілення частинки в описаній авторами проліпосомальній порошковій дисперсії можуть мати розмір від приблизно 10 до 200 меш, від 20 до 120 меш або від 40 до 80 меш. Якщо потрібно, проліпосомальна порошкова дисперсія може піддаватися подальшому висушуванню для видалення або зменшення кількості будь-якого залишкового розчинника, який ще є присутнім у порошку. Такий етап додаткового висушування здійснюють шляхом застосування одного або кількох способів висушування, які обговорювалися вище, або з застосуванням іншого способу висушування. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія також включає інші фармацевтично прийнятні допоміжні речовини. При приготуванні описаної авторами проліпосомальної порошкової дисперсії зазвичай додають допоміжні речовини до комбінованої порошкової суміші тестостерону, холестерину та фосфоліпіду, тобто, допоміжні речовини додають “ззовні.” Наприклад, вільнотекуча порошкова композиція може змішуватися з принаймні однією фармацевтично прийнятною допоміжною речовиною. До типових фармацевтично прийнятних допоміжних речовин, крім інших, належать: (a) наповнювачі або розріджувачі, такі, як, наприклад, крохмалі, лактоза (наприклад, моногідрат лактози), цукроза, глюкоза, маніт та кремнієва кислота; (b) зв’язувальні речовини, такі, як, наприклад, похідні ® целюлози, включаючи мікрокристалічну целюлозу, наприклад, різні продукти Avicel PH (FMC ® ® BioPolymer – Philadelphia, PA) (наприклад, Avicel PH-101 та PH-102) і Prosolv SMCC 90 та ® Prosolv SMCC 90 HD (JRS Pharma - Rosenberg, Німеччина), крохмаль, альгінати, желатин, полівінілпіролідон, цукроза та гуміарабік, (c) зволожувачі, такі, як, наприклад, гліцерин, (d) дезінтегратори, такі, як, наприклад, агар-агар, карбонат кальцію, картопляний або тапіоковий ® крохмаль, наприклад, натрій крохмаль гліколят (наприклад, розпушувач Explotab (JRS Pharma – Rosenberg, Німеччина)), альгінова кислота, кроскармелоза натрію, комплексні силікати та карбонат натрію, (e) уповільнювачі розчинення, такі, як, наприклад, парафін, (f) прискорювачі абсорбції, такі, як, наприклад, четвертинні сполуки амонію, (g) зволожувальні агенти, такі, як, наприклад, цетиловий спирт та моностеарат гліцерину, стеарат магнію і т. ін., (h) адсорбенти, такі, як, наприклад, каолін та бентоніт, (i) мастила, такі, як, наприклад, тальк, стеарат кальцію, стеарат магнію, тверді поліетиленгліколі, лаурилсульфат натрію (SLS), (j) пластифікатори та (k) ® диспергатори, включаючи маніт, наприклад, Pearlitol SD 2000 (Roguette Pharma – Lestrem, Франція), або їх комбінації. У деяких варіантах втілення фармацевтично прийнятні допоміжні речовини застосовують у будь-якій прийнятній кількості для конкретної допоміжної речовини. Якщо допоміжна речовина не є зв’язувальною речовиною, у деяких варіантах втілення допоміжні речовини є присутніми у масовому співвідношенні тестостерону : допоміжної речовини від приблизно 1 : приблизно 0,05 до приблизно 1 : приблизно 0,3 і від приблизно 1 : приблизно 0,1 до приблизно 1 : приблизно 0,2. Якщо допоміжна речовина не є зв’язувальною речовиною, у деяких варіантах втілення допоміжні речовини є присутніми у масовому співвідношенні тестостерону : допоміжної речовини від 1 : 0,05 до 1 : 0,3 і від приблизно 1 : 0,1 до 1 : 0,2. Якщо допоміжні речовини є зв’язувальними речовинами, у деяких варіантах втілення масове співвідношення тестостерону : допоміжної речовини становить від приблизно 1 : приблизно 0,5 до приблизно 1 : приблизно 4. Якщо допоміжні речовини є зв’язувальними речовинами, у деяких варіантах втілення масове співвідношення тестостерону : допоміжної речовини становить від 1 : 0,5 до 1 : 4. У деяких варіантах втілення описана авторами композиція також включає дезінтегратор. У різних варіантах втілення композиція включає дезінтегратор, натрій крохмаль гліколят, ® наприклад, розпушувач Explotab . Також можуть застосовуватись інші прийнятні дезінтегратори. У деяких варіантах втілення співвідношення дезінтегратора з комбінованою сумішшю тестостерону, фосфоліпіду та холестерину (“проліпосомального порошкового компонента композиції”) становить від приблизно 1 : приблизно 10 до приблизно 1 : приблизно 35 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням дезінтегратора з тестостероном, яке становить від приблизно 1 : приблизно 5 до приблизно 1 : приблизно 20. У деяких варіантах втілення співвідношення дезінтегратора з комбінованою сумішшю тестостерону, фосфоліпіду та холестерину (“проліпосомальним порошковим компонентом композиції”) становить від 1 : 10 до 1 : 35 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням дезінтегратора з тестостероном, яке становить від 1 : 5 до 1 : 20. 10 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У деяких варіантах втілення описана авторами композиція також включає зв’язувальну речовину. Оскільки зв’язувальні речовини часто класифікуються згідно з розміром частинок, розмір частинок допоміжної зв’язувальної речовини, включеної до композиції, вибирають на основі відомостей та кваліфікації спеціалістів у галузі виробництва фармацевтичних композицій. У деяких варіантах втілення зв’язувальною речовиною є мікрокристалічна целюлоза, така, як ® Avicel®PH-101, що має розмір частинок 50 мкм, або Avicel PH-102, що має розмір частинок 100 ® мкм. В альтернативних варіантах втілення зв’язувальною речовиною є Prosolv SMCC 90 або ® Prosolv SMCC 90 HD, які є зв’язувальними мікрокристалічними целюлозами, кожна з яких має розмір частинок 110 мкм. В інших варіантах втілення зв’язувальною речовиною є двоосновний фосфат кальцію (DCP). У деяких варіантах втілення співвідношення зв’язувальної мікрокристалічної целюлози з проліпосомальним порошковим компонентом композиції становить від 1 : 1 до 3 : 1 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням зв’язувальної речовини з тестостероном, яке становить від 4 : 1 до 1,5 : 1. У деяких варіантах втілення співвідношення зв’язувальної мікрокристалічної целюлози з проліпосомальним порошковим компонентом композиції становить від приблизно 1 : приблизно 1 до приблизно 3 : приблизно 1 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням зв’язувальної речовини з тестостероном, яке становить від 4 : 1 до 1,5 : 1. У деяких варіантах втілення зв’язувальною речовиною є DCP, і співвідношення зв’язувальної речовини з проліпосомальним порошковим компонентом становить від 0,25 : 1 до 1,6 : 1 маса/маса), що корелює зі співвідношенням зв’язувальної речовини з тестостероном, яке становить від 0,20 : 1 до 0,50 : 1. У деяких варіантах втілення зв’язувальною речовиною є DCP, і співвідношення зв’язувальної речовини з проліпосомальним порошковим компонентом становить від приблизно 0,25 : приблизно 1 до приблизно 1,6 : приблизно 1 маса/маса), що корелює зі співвідношенням зв’язувальної речовини з тестостероном, яке становить від приблизно 0,20 : приблизно 1 до приблизно 0,50 : приблизно 1. У деяких варіантах втілення описана авторами композиція також включає мастило. У деяких варіантах втілення композиція включає мастило, стеарат магнію (Mg). У деяких варіантах втілення співвідношення мастила з проліпосомальним порошковим компонентом композиції становить від 145 : 1 до 225 : 1 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням мастила з тестостероном, яке становить від 70 : 1 до 115 : 1. У деяких варіантах втілення співвідношення мастила з проліпосомальним порошковим компонентом композиції становить від приблизно 145 : приблизно 1 до приблизно 225 : приблизно 1 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням мастила з тестостероном, яке становить від приблизно 70 : приблизно 1 до приблизно 115 : приблизно 1. У деяких варіантах втілення описана авторами композиція також включає диспергатор. У ® деяких варіантах втілення композиція включає диспергатор, маніт, наприклад, Pearlitol SD 200. У деяких варіантах втілення співвідношення диспергатора з проліпосомальним порошковим компонентом композиції становить від 0,20 : 1 до 0,60 : 1 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням диспергатора з тестостероном, яке становить від 0,40 : 1,0 до 1,5 : 1.0. У деяких варіантах втілення співвідношення диспергатора з проліпосомальним порошковим компонентом композиції становить від приблизно 0,20 : приблизно 1 до приблизно 0,60 : приблизно 1 (маса/маса), що корелює зі співвідношенням диспергатора з тестостероном, яке становить від приблизно 0,40 : приблизно 1,0 до приблизно 1,5 : приблизно 1,0. Авторами описуються деякі варіанти втілення, які стосуються пероральної дозованої форми, яка включає проліпосомальну порошкову дисперсію або описану авторами фармацевтичну композицію. Типовими формами описаних авторами фармацевтичних композицій є таблетки, пігулки, порошки, капсули (включаючи м’які або тверді капсули, виготовлені з желатину тваринного походження або HPMC рослинного походження), пакети-саше, пастилки, кульки, гранули, емульсії та розчини. У деяких варіантах втілення пероральна дозована форма є таблеткою або капсулою. У деяких варіантах втілення пероральна дозована форма має покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинне покриття). У деяких варіантах втілення пероральна дозована форма має кишковорозчинне покриття. Таблетки виготовляють у будь-який прийнятний спосіб (наприклад, пресування). До традиційних способів належать, наприклад, один спосіб або комбінація способів: (1) сухе перемішування, (2) пряме пресування, (3) перемелювання, (4) суха або безводна грануляція, (5) волога грануляція або (6) злиття. Див., наприклад, Lachman et al., The Theory and Practice of Industrial Pharmacy (1986). До інших способів належать, наприклад, висушування розпиленням, дражування, гранулювання з розплаву, грануляція, висушування розпиленням або вкривання у псевдорозрідженому шарі (наприклад, спосіб Вюрстера), тангенційне вкривання, верхнє розпилення, таблетування, екструзія і т. ін. Пресовані таблетки є твердими дозованими формами, які виготовляють шляхом пресування 11 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 описаних вище композицій у формі сипкої суміші. В інших варіантах втілення пресовані таблетки включають плівку, яка оточує готову пресовану таблетку. У деяких варіантах втілення ® плівкове покриття сприяє дотриманню пацієнтом режиму (наприклад, покриття Opadry або ® цукрове покриття). Плівкові покриття, які включають Opadry , зазвичай складають від приблизно 1% до приблизно 5% маси таблетки. В інших варіантах втілення пресовані таблетки включають одну або кілька допоміжних речовин. Авторами пропонуються фармацевтичні композиції у вкритих плівкою дозованих формах, які включають комбінацію активного інгредієнта або його фармацевтично прийнятної солі, сольвату або проліків; та одну або кілька допоміжних речовин для таблетування для утворення ядра таблетки з застосуванням традиційних способів таблетування та наступного вкривання ядра. Ядра таблеток виготовляють з застосуванням традиційних способів грануляції, наприклад, вологої або сухої грануляції, з необов’язковим розпиленням гранул і з наступним пресуванням та вкриванням. У деяких варіантах втілення пресовані таблетки є твердими дозованими формами, які виготовляють шляхом пресування описаних вище композицій у формі сипкої суміші. У деяких варіантах втілення пресовані таблетки включають плівку, яка оточує готову пресовану таблетку. Також авторами пропонуються фармацевтичні композиції у дозованих формах з кишковорозчинним покриттям, які включають комбінацію активного інгредієнта, або його фармацевтично прийнятну сіль, сольват або проліки; і одну або кілька регулюючих вивільнення допоміжних речовин для застосування у дозованій формі з кишковорозчинним покриттям. Фармацевтичні композиції також включають допоміжні речовини, які не є регулюючим вивільнення. Кишковорозчинні покриття є покриттями, які є стійкими перед шлунковою кислотою, але розчиняються або розпадаються у кишечнику. До капсул належать м’які та тверді капсули, наприклад, капсули, виготовлені з желатину тваринного походження або HPMC рослинного походження. У деяких варіантах втілення капсула має розмір 5, 4, 3, 2, 1, 0, 0E, 00, 000, 13, 12, 12el, 11, 10, 7 або Su07. У різних варіантах втілення капсула є капсулою розміру ‘00’ Vcaps або твердою желатиновою капсулою. У деяких варіантах втілення капсули наповнюють описаною авторами порошковою проліпосомальною композицією тестостерону, включаючи допоміжні речовини. В одному варіанті втілення фармацевтичні композиції для перорального введення включають тверді капсули, виготовлені з желатину, а також м’які герметичні капсули, виготовлені з желатину та пластифікатора, такого, як гліцерин або сорбіт. Крім того, в одному варіанті втілення додають стабілізатори. Капсули наповнюють, застосовуючи будь-які прийнятні способи. Капсула може бути виготовлена шляхом поміщення описаної вище композиції у формі сипкої суміші всередину капсули. Слід розуміти, що багато носіїв та допоміжних речовин можуть виконувати кілька функцій, навіть в одній композиції. Як обговорювалося вище, наповнені капсули можуть вкриватися покриттям відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинним покриттям). У деяких варіантах втілення покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинне покриття) вивільнює проліпосомальну порошкову дисперсію у тонкому кишечнику. У різних варіантах втілення композиція покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинне покриття) включає полімер, такий, як водна дисперсія аніонних полімерів з метакриловою кислотою як функціональною групою ® (наприклад, Eudragit L30D-55 (Evonik Industries). У деяких варіантах втілення композиція покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинного покриття) включає пластифікатор (наприклад, триетилцитрат). У деяких варіантах втілення композиція покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинного покриття) включає засіб проти злипання (наприклад, тальк). У деяких варіантах втілення композиція покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинного покриття) включає розріджувач, такий, як вода. У деяких варіантах втілення композиція покриття включає: приблизно 42 масових % (мас. %) водної дисперсії аніонних полімерів з метакриловою кислотою як функціональною групою; приблизно 1,25 мас. % пластифікатора; приблизно 6,25 мас. % засобу проти злипання; і приблизно 51 мас. % розріджувача. У деяких варіантах втілення композиція покриття включає приблизно: 42 мас. % (мас. %) водної дисперсії аніонних полімерів з метакриловою кислотою як функціональною групою; 1,25 мас. % пластифікатора; 6,25 мас. % засобу проти злипання; та 51 мас. % розріджувача. У деяких варіантах втілення, наприклад, у випадках, коли бажаним є великомасштабне виробництво, застосовують належну кількість аніонного співполімеру на ® ® основі метакрилової кислоти та етилакрилат, такого, яке Eudragit L100-55, замість Eudragit L30D-55. Композицію покриття наносять на капсули будь-якими придатними способами, до яких, 12 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 крім інших, належить застосування пристрою для дражирування Procept та міні-пристрою для вкривання у повітряній суспензії Caleva для вкривання капсул до досягнення від 10% до 15% збільшення маси. У деяких варіантах втілення описані авторами тверді дозовані форми можуть бути рецептовані як пероральні дозовані форми відстроченого вивільнення з кишковорозчинним покриттям, тобто, як пероральна дозована форма описаної авторами фармацевтичної композиції, у якій застосовується покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинне покриття) для вивільнення у тонкому кишечнику шлунково-кишкового тракту. У деяких варіантах втілення описані авторами тверді дозовані форми мають покриття. У різних передбачених винаходом варіантах його втілення покриття, наприклад, являє собою стійке до шлункового середовища покриття, таке, як покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинне покриття), покриття для регульованого вивільнення, ферментативно регульоване покриття, плівкове покриття, покриття уповільненого вивільнення, покриття негайного вивільнення, покриття відстроченого вивільнення або гідроізолююче покриття. Див., наприклад, Remington's Pharmaceutical Sciences, 20th Edition (2000). У деяких варіантах втілення композицію відстроченого вивільнення приготовляють шляхом (a) напилення проліпосомальної дисперсії на кульки нонпарель шляхом верхнього розпилення, (b) вкривання кульок бар’єрним покриттям та (c) вкривання кульок полімерним покриттям відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинне покриття). Кульки нонпарель з кишковорозчинним покриттям після цього рецептують як таблетки або капсули. Термін “відстрочене вивільнення” у контексті цього опису стосується доставлення таким чином, щоб вивільнення відбувалося у певному в цілому прогнозованому місці у кишковому тракті, більш віддаленому від місця, в якому це відбувалося б за відсутності змін відстроченого вивільнення. У деяких варіантах втілення описані авторами фармацевтичні композиції вивільнюють тестостерон у тонкому кишечнику. У деяких варіантах втілення описані авторами фармацевтичні композиції вивільнюють тестостерон у дванадцятипалій кишці, порожній кишці або клубовій кишці. У деяких варіантах втілення описані авторами фармацевтичні композиції вивільнюють тестостерон у товстій кишці. У деяких варіантах втілення способом відстрочення вивільнення є вкривання. Будь-яке нанесене покриття повинно мати достатню товщину, таким чином, щоб усе покриття не розчинялось у шлунково-кишкових рідинах при рівні pH, нижчому за приблизно 5, але розчинялося при pH приблизно 5 і вище. Очікується, що будь-який аніонний полімер, який має залежний від pH профіль розчинності, може застосовуватись як покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинне покриття) згідно з описаними авторами способами та композиціями для забезпечення доставлення до нижнього відділу шлунково-кишкового тракту. У деяких варіантах втілення описані авторами полімери є аніонними карбоновими полімерами. В інших варіантах втілення до полімерів та їх сумісних сумішей та деяких їхніх властивостей, крім інших, належать: (a) Шелак, також відомий як очищений лак, рафінований продукт, одержаний зі смолистої секреції комах. Це покриття розчиняється у середовищах з pH >7; (b) Акрилові полімери. Характеристики акрилових полімерів (насамперед їхня розчинність у біологічних рідинах) можуть змінюватися залежно від ступеня та типу заміщення. Прикладами придатних акрилових полімерів є співполімери метакрилової кислоти та співполімери ® метакрилату амонію. Серії Eudragit E, L, S, RL, RS та NE (Evonik industries) можна придбати як солюбілізовані в органічному розчиннику, у формі водної дисперсії або сухих порошків. Серії ® Eudragit RL, NE та RS є нерозчинними у шлунково-кишковому тракті, але є проникними і ® застосовуються насамперед для спрямування до ободової кишки. Eudragit серії E ® розчиняється у шлунку. Серії Eudragit L, L-30D та S є нерозчинними у шлунку і розчиняються у кишечнику; (c) Похідні целюлози. Прикладами придатних похідних целюлози є: етилцелюлоза; реакційні суміші неповних ацетатних естерів целюлози з фталевим ангідридом. Характеристики можуть змінюватися залежно від ступеня та типу заміщення. Ацетатфталат целюлози (CAP) розчиняється при pH >6. Aquateric (FMC) є системою на водній основі і являє собою висушений розпиленням полімерний псевдозоль CAP з розміром частинок 5, і він є значно менш проникним для водяної пари та шлункових рідин. У деяких варіантах втілення покриття може містити пластифікатор та, можливо, інші допоміжні речовини покриття, такі, як барвники, тальк та/або стеарат магнію, які є добре відомими спеціалістам у даній галузі. До прийнятних пластифікаторів належать триетилцитрат (Citroflex 2), триацетин (гліцерил триацетат), ацетилтриетилцитрат (Citroflec A2), Carbowax 400 (поліетиленгліколь 400), діетилфталат, трибутилцитрат, ацетиловані моногліцериди, гліцерин, естери жирних кислот, пропіленгліколь та дибутилфталат. Зокрема, аніонні карбонові акрилові полімери зазвичай містять 10-25% за масою пластифікатора, зокрема, дибутилфталату, поліетиленгліколю, триетилцитрату та триацетину. Для нанесення покриття застосовують традиційні способи вкривання, такі, як напилення або дражування. Товщина покриття має бути достатньою для забезпечення збереження неушкодженості пероральної дозованої форми до досягнення потрібного місця у кишковому тракті, до якого вона має бути доставлена. Крім пластифікаторів, до покриття додають барвники, засоби для усунення в’язкості, поверхнево-активні речовини, протиспінювачі, мастила (наприклад, карнаубський віск або ПЕГ) для солюбілізації або диспергування матеріалу покриття та поліпшення характеристик покриття та вкритого продукту. У деяких варіантах втілення описана авторами проліпосомальна порошкова дисперсія поліпшує біодоступність тестостерону. У різних варіантах втілення фармакокінетичний профіль натщесерце середньої концентрації тестостерону у плазмі становить від 300 нг/дл до 1050 нг/дл (включаючи від 400 нг/дл до 950 нг/дл, від 500 нг/дл до 950 нг/дл і від 600 нг/дл до 950 нг/дл) тестостерону через п’ять годин після введення натщесерце, тобто, поглинання описаної авторами пероральної дозованої форми, яка включає від 60 мг до 240 мг тестостерону. У деяких варіантах втілення фармакокінетичний профіль натщесерце середньої концентрації тестостерону у плазмі становить від приблизно 300 нг/дл до приблизно 1050 нг/дл тестостерону через п’ять годин після введення натщесерце, тобто, поглинання описаної авторами пероральної дозованої форми, яка включає від 60 мг до 240 мг тестостерону. У деяких варіантах втілення фармакокінетичний профіль натщесерце середньої концентрації тестостерону у плазмі становить від приблизно 300 нг/дл до приблизно 1050 нг/дл (включаючи від приблизно 400 нг/дл до приблизно 950 нг/дл, від приблизно 500 нг/дл до приблизно 950 нг/дл і від приблизно 600 нг/дл до приблизно 950 нг/дл) тестостерону через п’ять годин після введення натщесерце, тобто, поглинання описаної авторами пероральної дозованої форми, яка включає від приблизно 60 мг до приблизно 240 мг тестостерону. У деяких варіантах втілення фармакокінетичний профіль натщесерце середньої концентрації тестостерону у плазмі становить приблизно 350 нг/дл тестостерону через п’ять годин після введення натщесерце, тобто, поглинання описаної авторами пероральної дозованої форми, яка включає від приблизно 100 мг до приблизно 260 мг тестостерону. Такі результати представляють 130 - 150-разове поліпшення середньої концентрації тестостерону у плазмі порівняно з введенням таких самих доз нерецептованого тестостерону. Описана авторами дозована форма поліпшує біодоступність тестостерону при прийманні їжі. Коли описану авторами дозовану форму вводять при прийманні їжі, максимальна концентрація у плазмі (C max) становить приблизно половину від Cmax натщесерце через п’ять годин після введення. У деяких варіантах втілення Cmax метаболіту тестостерону, дигідротестостерону (DHT), становить приблизно 70 нг/дл через п’ять годин. У деяких варіантах втілення показник Cmax метаболіту тестостерону, дигідротестостерону (DHT), становить 70 нг/дл через п’ять годин для дози 120 мг. У деяких варіантах втілення через приблизно 24 години при прийманні їжі концентрація тестостерону у плазмі після введення описаної авторами дозованої форми є більшою, ніж приблизно 350 нг/дл, а метаболіт тестостерону, DHT, має Cmax приблизно 40 нг/дл, і обидва ці показники перевищують типові нормальні діапазони для ендогенного тестостерону та DHT, відповідно, у людини. У деяких варіантах втілення через 24 години при прийманні їжі концентрація тестостерону у плазмі після введення описаної авторами дозованої форми становить 350 нг/дл, і метаболіт тестостерону, DHT5, має Cmax 40 нг/дл, і обидва ці показники перевищують типові нормальні діапазони ендогенного тестостерону та DHT, відповідно, у людини. Кількість дози У деяких варіантах втілення кількість тестостерону у фармацевтичних композиціях становить від приблизно 5 мг до приблизно 1,0 г на дозу, від 10 мг до приблизно 1,0 г на дозу, 14 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 від приблизно 50 мг до приблизно 500 мг на дозу. У деяких варіантах втілення кількість тестостерону у фармацевтичних композиціях становить приблизно 5 мг на дозу, 10 мг на дозу, приблизно 50 мг на дозу, приблизно 100 мг на дозу, приблизно 120 мг на дозу, приблизно 150 мг на дозу, приблизно 180 мг на дозу, приблизно 210 мг на дозу, приблизно 240 мг на дозу, приблизно 270 мг на дозу, приблизно 300 мг на дозу, приблизно 350 мг на дозу, приблизно 400 мг на дозу, приблизно 450 мг на дозу, приблизно 500 мг на дозу або приблизно 1000 мг на дозу. У деяких варіантах втілення кількість тестостерону у фармацевтичних композиціях становить приблизно 120 мг на дозу. У деяких інших варіантах втілення кількість тестостерону у фармацевтичних композиціях становить приблизно 240 мг на дозу. В цілому дози, які застосовують для лікування здорової людини, зазвичай складають 50 мг 1000 мг на день. В одному аспекті дози, які застосовують для лікування здорової людини, становлять від приблизно 100 мг до приблизно 300 мг на день. У деяких варіантах втілення дози, які застосовують для лікування здорової людини, становлять приблизно 120 мг на день. У деяких варіантах втілення дози, які застосовують для лікування здорової людини, становлять приблизно 240 мг на день. В одному варіанті втілення потрібна доза може бути передбачена як єдина доза або може бути розділена на менші дози, які вводять одночасно (або протягом короткого періоду часу) або з відповідними інтервалами, наприклад, двома, трьома, чотирма або більшою кількістю часткових доз на день. В одному варіанті втілення денні дози, які є прийнятними для тестостерону, складають від приблизно 0,01 до приблизно 10 мг/кг маси тіла. В інших варіантах втілення денна доза або кількість активної речовини у дозованій формі є нижчою або вищою за вказані авторами межі. Способи дозування та режими лікування У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять суб’єктові, який потребує тестостеронозамісна терапія за потребою у тестостеронозамісній терапії. В одному варіанті втілення описані авторами фармацевтичні композиції вводять для профілактичного та/або терапевтичного лікування. При терапевтичному застосуванні композиції вводять суб’єктові, який вже страждає від хвороби або стану, у кількості, достатній для усунення всіх симптомів або принаймні часткового стримування принаймні одного з симптомів хвороби або стану. У деяких варіантах втілення кількість, ефективна для цього застосування, залежить від тяжкості та перебігу хвороби або стану, попередньої терапії, стану здоров’я суб’єкта, маси та реакції на медикаменти та/або на розсуд лікаря, що займається лікуванням. При профілактичному застосуванні описані авторами композиції вводять суб’єктові, який є сприйнятливим до конкретних хвороби, порушення або стану, або у якого існує інший ризик їх виникнення. Така кількість визначається як “профілактично ефективна кількість або доза”. При такому застосуванні точна кількість також залежить від стану здоров’я суб’єкта, маси і т. ін. При застосуванні для суб’єкта ефективна кількість для цього застосування залежить від тяжкості та перебігу хвороби, порушення або стану, попередньої терапії, стану здоров’я пацієнта та реакції на ліки, і на розсуд лікаря, що займається лікуванням. У деяких варіантах втілення введення композицій або застосування терапії, як описано авторами, включає хронічне введення. У деяких варіантах втілення хронічне введення включає введення протягом тривалого періоду часу, наприклад, протягом усього життя суб’єкта, з метою послаблення або іншого контролювання або обмеження симптомів хвороби або стану суб’єкта. У деяких варіантах втілення хронічне введення включає щоденне введення. У деяких варіантах втілення введення композицій або застосування терапії, як описано авторами, здійснюють безперервно. В альтернативних варіантах втілення дозу медикаменту, що вводиться, тимчасово знижують або тимчасово призупиняють на певний період часу (тобто, на час “лікарських канікул”). У деяких варіантах втілення тривалість лікарських канікул становить від 2 днів до 1 року, включаючи, наприклад, лише 2 дні, 3 дні, 4 дні, 5 днів, 6 днів, 7 днів, 10 днів, 12 днів, 15 днів, 20 днів, 28 днів, 35 днів, 50 днів, 70 днів, 100 днів, 120 днів, 150 днів, 180 днів, 200 днів, 250 днів, 280 днів, 300 днів, 320 днів, 350 днів та 365 днів. Зниження дози під час лікарських канікул становить 10%-100%, включаючи, наприклад, лише 10%, 15%, 20%, 25%, 30%, 35%, 40%, 45%, 50%, 55%, 60%, 65%, 70%, 75%, 80%, 85%, 90%, 95% та 100%. Відразу після поліпшення стану суб’єкта у розі необхідності вводять підтримувальну дозу. Після цього у конкретних варіантах втілення дозу або частоту введення, або і те, й інше, знижують залежно від симптомів, до рівня, при якому зберігається поліпшення при хворобі, порушенні або стані. Однак у деяких варіантах втілення суб’єкт потребує інтермітуючої терапії на довготривалій основі при будь-якому рецидиві симптомів. Кількість тестостерону, яка відповідає такій кількості, коливається залежно від таких чинників, як конкретна похідна тестостерону, хвороба або стан та їх тяжкість, індивідуальні дані 15 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (наприклад, маса, стать) суб’єкта або носія, який потребує лікування, але все одно може бути визначена відповідно до конкретних обставин даного випадку, включаючи, наприклад, конкретний засіб, який вводиться, шлях введення, стан, від якого здійснюється лікування, та суб’єкта або носія, який піддається лікуванню. Комбіноване лікування У деяких випадках належним вважають введення описаних авторами проліпосомальних порошкових дисперсій та фармацевтичних композицій з іншим терапевтичним засобом. В цілому описані авторами композиції та, у варіантах втілення, в яких застосовується комбінаційна терапія, інші засоби не обов’язково мають вводитися в одній фармацевтичній композиції і вводяться, через різні фізичні та хімічні характеристики, різними шляхами. В одному варіанті втілення початкове введення здійснюють згідно з прийнятими протоколами, а потім, залежно від ефекту, що спостерігається, дозу, режим введення та час введення, піддають подальшим змінам. У різних варіантах втілення багато терапевтичних засобів вводять паралельно (наприклад, одночасно, по суті одночасно або у рамках одного протоколу лікування) або послідовно, залежно від характеру хвороби, стану пацієнта та фактичного вибору застосовуваних сполук. У деяких варіантах втілення визначення порядку введення та кількість повторюваних введень кожного терапевтичного засобу протягом протоколу лікування залежить від оцінки хворобу, яка піддається лікуванню, та стану суб’єкта. Для описаної авторами комбінованої терапії дози терапевтичних засобів, які спільно вводяться, можуть коливатися залежно від типу медикаментів, спільно з якими їх вводять, від конкретного застосовуваного медикаменту, від хвороби або стану, які піддаються лікуванню, і т. ін. Окремі терапевтичні засоби таких комбінацій вводять послідовно або одночасно і окремих або комбінованих фармацевтичних композиціях. В одному варіанті втілення окремі терапевтичні засоби вводять одночасно у комбінованій фармацевтичній композиції. Відповідні дози відомих терапевтичних засобів визначаються спеціалістами у даній галузі. Описані авторами комбінації для зручності виготовляють у формі фармацевтичних композицій разом з фармацевтично прийнятним(и) розріджувачем(ами) або носієм(ями). У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять у комбінації з іншими терапевтичними засобами, які зменшують тяжкість або усувають негативні ефекти, пов’язані з додаванням тестостерону. У деяких варіантах втілення до негативних ефектів додавання тестостерону належать висипання та жирна шкіра, підвищений гематокрит, загострення апное під час сну та прискорення розвитку вже існуючого раку передміхурової залози у суб’єктів, яких було піддано антиандрогенній терапії. Іншим негативним ефектом може бути значна втрата волосся та/або стоншення волосся. Екзогенний тестостерон також викликає пригнічення сперматогенезу і може призводити до безпліддя. У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять у комбінації з іншими терапевтичними засобами, які змінюють метаболізм тестостерону. У деяких варіантах втілення інші терапевтичні засоби знижують метаболізм тестостерону до дигідротестостерону (DHT). У деяких варіантах втілення інші терапевтичні засоби знижують метаболізм тестостерону до естрогенів (наприклад, естрадіолу). У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять у комбінації з синтетичним інгібітором 5-альфа-редуктази. Інгібітори 5-альфа-редуктази блокують DHT, побічний продукт тестостерону в організмі. До інгібіторів 5-альфа-редуктази, крім інших, належать фінастерид, альфатрадіол та дутастерид. У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять у комбінації з кломіфеном. Гонадотропінову та тестостеронову терапію застосовують для лікування гіпогонадизму у чоловіків. Стратегія лікування залежить від віку пацієнта та цілей терапії (відновлення фертильності та/або створює й підтримує вірилізацію). Гонадотропіни та GnRH застосовують для стимуляції сперматогенезу. У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять у комбінації з гонадотропінами та/або GnRH. У деяких варіантах втілення описані авторами композиції та способи також застосовують у зв’язку з інгібіторами естрогену, наприклад, інгібіторами ароматази. У деяких варіантах втілення описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції вводять у комбінації з інгібітором ароматази або комбінацією інгібіторів ароматази. До типових інгібіторів 16 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ароматази, крім інших, належать, аміноглутетімід, тестолактон, анастрозол, летрозол, эксеместан, ворозол, форместан, фадрозол, 4-гідроксіандростендіон, 1,4,6-андростатриєн-3,17діон (ATD) та 4-андростен-3,6,17-тріон (“6-OXO”). В одному варіанті втілення описані авторами композиції та способи також застосовують у зв’язку з іншими терапевтичними реагентами, які вибирають завдяки їх корисності при стані, який піддають лікуванню. Наприклад, описані авторами композиції можуть вводитись у комбінації з інсуліном при таких станах, як дефіцит тестостерону, пов’язаний з діабетом; композиція може вводитись у комбінації з кальцієм або лікарським засобом від остеопорозу, причому станом, який підлягає лікуванню, є дефіцит тестостерону, пов’язаний з остеопорозом; композиції можуть вводитись у комбінації з лікарським засобом від ВІЛ/СНІД, причому станом, який підлягає лікуванню, є дефіцит тестостерону, пов’язаний з ВІЛ/СНІД; композиції можуть вводитись у комбінації з хіміотерапією або променевою терапією, причому станом, який підлягає лікуванню, є дефіцит тестостерону, пов’язаний з раком. Типовими засобами медикаментозного лікування остеопорозу є кальцій, кальцитотін, паратиреоїдний гормон, рекомбінантний паратиреоїдний гормон (наприклад, терипаратид), інгібітор RANKL (наприклад, деносумаб), бісфосфонат (наприклад, етидронат, клодронат, тилудронат, памідронат, неридронат, олпадронат, алендронат, ібандронат, ризедронат, золедронат). Типовими засобами медикаментозного лікування від ВІЛ/СНІД є абакавір; ампренавір; атазанавір; дарунавір; делавірдин; диданозин; едюрант; ефавіренц; емтрицитабін; енфувіртид; етравірин; фосампренавір; індинавір; ламівудин; лопінавір; маравірок; нелфінавір; невірапін; ралтегравір; ритонавір; саквінавір; ставудин; дизопроксил фумарат (DF) тенофовіру; типранавір; залцитабін; зидовудин. Типовими хіміотерапевтичними засобами є азотисті іприти, такі, як, наприклад, бендамустин, хлорамбуцил, хлорметин, циклофосфамід, іфосфамід, мелфалан, преднімустин, трофосфамід; алкілсульфонати, такі, як бусульфан, маносульфан, треосульфан; етиленіміни, такі, як карбоквон, тіотепа, триазиквон; нітрозосечовини, такі, як кармустин, фотемустин, ломустин, німустин, ранімустин, семустин, стрептозоцин; епоксиди, такі, як, наприклад, етоглюцид; інші алкілуючі агенти, такі, як, наприклад, дакарбазин, мітоброніт, піпоброман, темозоломід; аналоги фолієвої кислоти, такі, як, наприклад, метотрексат, перметрексед, пралатрексат, ралітрексед; аналоги пурину, такі, як, наприклад, кладрибін, клофарабін, флударабін, меркаптопурин, неларабін, тіогуанін; аналоги піримідину, такі, як, наприклад, азацитидин, капецитабін, кармофкр, цитарабін, децитабін, фтороурацил, гемцитабін, тегафур; алкалоїди барвінка, такі, як, наприклад, вінбластин, вінкристин, віндезин, вінфлунін, вінорелбін; похідні подофілотоксину такі, як, наприклад, етопозид, теніпозид; похідні колхіцину, такі, як, наприклад, демеколцин; таксани, такі, як, наприклад, доцетаксел, паклітаксел, паклітаксел поліглумекс; інші рослинні алкалоїди та природні продукти, такі, як, наприклад, трабектедин; актиноміцини, такі, як, наприклад, дактиноміцин; антрацикліни, такі, як, наприклад, акларубіцин, даунорубіцин, доксорубіцин, епірубіцин, ідарубіцин, мітоксантрон, пірарубіцин, валрубіцин, зорубіцин; інші цитотоксичні антибіотики, такі, як, наприклад, блеоміцин, іксабепілон, мітоміцин, плікаміцин; сполуки платини, такі, як, наприклад, карбоплатин, цисплатин, оксаліплатин, сатраплатин; метилгідрразини, такі, як, наприклад, прокарбазин; сенсибілізатори, такі, як, наприклад, амінолевулінова кислота, ефапроксирал, метиламінолевулінат, порфімер натрію, темопорфін; інгібітори протеїнкінази, такі, як, наприклад, дазатиніб, ерлотиніб, еверолімус, гефітиніб, іматиніб, лапатиніб, нілотиніб, пазонаніб, сорафеніб, сунітиніб, темсиролімус; інші протипухлинні засоби, такі, як, наприклад, алітретиноїн, алтретамін, амзакрин, анагрелід, триоксид арсену, аспарагіназа, бексаротен, бортезоміб, целекоксиб, денілейкін дифтитокс, естрамустин, гідроксикарбамід, іринотекан, лонідамін, мазопрокол, мілтефозин, мітогуазон, мітотан, облімерсен, пегаспаргаза, пентостатин, ромідепсин, ситимаген цераденовек, тіазофурин, топотекан, третиноїн, вориностат; естрогени, такі, як, наприклад, діетилстилбенол, етинілестрадіол, фосфестрол, поліестрадіол-фосфат; прогестогени, такі, як, наприклад, гестонорон, медроксипрогестерон, мегестрол; аналоги гонадотропін-вивільнюючого гормону такі, як, наприклад, бусерелін, гозерелін, лейпрорелін, трипторелін; антиестрогени, такі, як, наприклад, фулвестрант, тамоксифен, тореміфен; антиандрогени, такі, як, наприклад, бікалутамід, флутамід, нілутамід, інгібітори ферментів, аміноглутетімід, анастрозол, эксеместан, форместан, летрозол, ворозол; інші антагоністи гормонів, такі, як, наприклад, абарелікс, дегарелікс; імуностимулятори, такі, як, наприклад, гістамін дигідрохлорид, міфамуртид, підотимод, плериксафор, роквінімекс, тимоментин; імунодепресанти, такі, як, наприклад, еверолімус, гусперимус, лефлуномід, мікофенолова кислота, сиролімус; інгібітори кальцинейрину, такі, як, наприклад, циклоспорин, такролімус; інші імунодепресанти, такі, як, 17 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наприклад, азатіоприн, леналідомід, метотрексат, талідомід; та радіофармацевтичні засоби такі, як, наприклад, йобенгуан; імуностимулятори, такі, як, наприклад, анцестим, філграстим, ленограстим, молграмостим, пегфілграстим, сарграмостим; інтерферони, такі, як, наприклад, інтерферон альфа природний, інтерферон альфа-2a, інтерферон альфа-2b, інтерферон альфакон-1, інтерферон альфа-n1, інтерферон бета природний, інтерферон бета-1a, інтерферон бета-1b, інтерферон гамма, пегінтерферон альфа-2a, пегінтерферон альфа-2b; інтерлейкіни, такі, як, наприклад, альдеслейкін, опрелвекін; інші імуностимулятори такі, як, наприклад, вакцина Кальметта-Герена, глатирамер ацетат, гістамін дигідрохлорид, імуноціанін, лентинан, вакцина проти меланоми, міфамуртид, пегадемаза, підотимод, плериксафор, полі I:C, полі ICLC, роквінімекс, тазонермін, тимоментин; імунодепресанти, такі, як, наприклад, абатацепт, абетимус, алефацепт, антилімфоцитарний імуноглобулін (коня), антитимоцитарний імуноглобулін (кроля), екулізумаб, ефалізумаб, еверолімус, гусперимус, лефлуномід, муромабCD3, мікофенолова кислота, наталізумаб, сиролімус; інгібітори TNF-альфа, такі, як, наприклад, адалімумаб, афелімомаб, цертолізумаб пегол, етанерцепт, голімумаб, інфлуксимаб; інгібітори інтерлейкіну, такі, як, наприклад, анакінра, базиліксимаб, канакінумаб, даклізумаб, меполізумаб, рилонацепт, тоцилізумаб, устекінумаб; інгібітори кальцинейрину, такі, як, наприклад, циклоспорин, такролімус; імунодепресанти такі, як, наприклад, азатіоприн, леналідомід, метотрексат, талідомід; адалімумаб, алемтузумаб, базиліксимаб, бевацизумаб, цетуксимаб, цертолізумаб пегол, даклізумаб, екулізумаб, ефалізумаб, гемтузумаб, ібритутомаб тіуксетан, інфлуксимаб, муромонаб-CD3, наталізумаб, панітумумаб, ранібізумаб, ритуксимаб, тозитумомаб, трастузумаб і т. ін., або їх комбінація. Комплекти / промислові вироби Також описуються комплекти / промислові вироби для застосування згідно з описаними авторами терапевтичними способами. Такі комплекти включають носій, упаковку або вмістище, яке необов’язково має відділення для приймання однієї або кількох доз фармацевтичної композиції тестостерону, як описано авторами. Передбачені згідно з винаходом комплекти містять пакувальні матеріали. До пакувальних матеріалів для застосування у пакуванні фармацевтичних продуктів, крім інших, належать ті, що описуються, наприклад, у Патенті США № 5,323,907. Прикладами фармацевтичних пакувальних матеріалів, крім інших, є блістерні упаковки, пляшки, туби, пакети, контейнери, пляшки та будь-який пакувальний матеріал, прийнятний для вибраної композиції та передбаченого режиму введення та лікування. Передбачається багато різних запропонованих авторами композицій сполук та препаратів, оскільки існують різні способи лікування будь-якої хвороби, порушення або стану, при яких сприятливою є тестостеронозамісна терапія. Наприклад, контейнер(и) включає(ють) описані авторами проліпосомальні порошкові дисперсії та фармацевтичні композиції, окремо або у комбінації з іншим описаним авторами засобом. Такі комплекти необов’язково включають розпізнавальний опис або ярлик або інструкції, що стосуються їх застосування згідно з описаними авторами способами. Комплект зазвичай включає ярлики з переліком вмісту та/або інструкції з застосування та вкладки з інструкціями з застосування. Також зазвичай включають набір інструкцій. В одному варіанті втілення ярлик є приклеєним або прикріпленим до вмістища. В одному варіанті втілення ярлик передбачено не вмістищі, і при цьому літери, цифри або інші знаки, з яких складається ярлик, є прикріпленими, витисненими або витравленими на самому вмістищі; ярлик є прикріпленим до вмістища, коли він є передбаченим у межах резервуара або носія, який також тримає вмістище, наприклад, у вигляді аркуша-вкладки. В одному варіанті втілення ярлик застосовують для вказування на те, що вміст має використовуватися для конкретного терапевтичного призначення. Ярлик також містить вказівки з використання вмісту, наприклад, згідно з описаними авторами способами. У деяких варіантах втілення фармацевтичні композиції передбачаються в упаковці або у розподільному пристрої, який містить одну або кілька одиничних дозованих форм, які включають сполуку, яка пропонується згідно з винаходом. Упаковка, наприклад, містить металеву фольгу або пластикову плівку, наприклад, як блістерна упаковка. В одному варіанті втілення до упаковки або розподільного пристрою додаються інструкції з введення. В одному варіанті втілення до упаковки або розподільного пристрою також додається пам’ятка, прикріплена до вмістища у формі, визначеній урядовим органом, який регулює виробництво, застосування або продаж фармацевтичних засобів, і ця пам’ятка відображає затвердження цим органом форми медикаменту, призначеного для введення людині або тварині. Така пам’ятка може бути, наприклад, ярликом, затвердженим Управлінням США з контролю над продуктами харчування та ліками для вказаних ліків, або затвердженою вкладкою. В одному варіанті втілення композиції, які містять запропоновану авторами сполуку, рецептовану в сумісному 18 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 фармацевтичному носії, також приготовляють, поміщують у відповідне вмістище й маркують для лікування від зазначеного стану. Приклади Представлені нижче інгредієнти, композиції, процеси та процедури для практичного втілення описаних авторами способів відповідають тим, що є описаними вище. Представлені нижче процедури описуються на типових пояснювальних необмежувальних прикладах втілення композицій, які включають тестостерон, та способів їх застосування. Порівняльний приклад 1: Приготування проліпосомальних композицій тестостерону та DMPG Порівняльні проліпосомальні композиції (“PLF-C”), PLF-C1, PLF-C2, PLF-C3 та PLF-C4 містили тестостерон та диміристилфосфатидилгліцерин натрію (DMPG). У Таблиці 1 перелічуються компоненти та кількість кожного з них, яку застосовують для одержання цих композицій. Для PLF-C1 0,5 г тестостерону розчиняли у 3 мл суміші 9:1 етанолу з водою (об’єм/об’єм) і до цього розчину додавали 0,5 г DMPG. Потім розчин перемішували при кімнатній температурі до досягнення повного випарювання розчинника, зазвичай протягом доби. Порошкову композицію, одержану після випарювання розчинника, пропускали просіювали крізь відповідне сито, наприклад, меш #60. Просіяний порошок після цього переносили у скляний флакон і зберігали при кімнатній температурі з захистом від світла. Композиції PLF-C2 та PLF-C3 за складом були подібними до PLF-C1, за винятком того, що для PLF-C2 1,5 г тестостерону та 1,5 г DMPG розчиняли у 20 мл розчину 9:1 етанолу-води, а для PLF-C3 0,5 г тестостерону та 1 г DMPG розчиняли у 10 мл розчину 9:1 етанолу-води. Композицію PLF-C4 також приготовляли у такий самий спосіб, як для PLF-C1, за винятком того, що 0,5 г тестостерону та 0,5 г DMPG розчиняли у 12 мл суміші 1 : 1 : 0,3 (об’єм/об’єм) хлороформу, етанолу та води, відповідно. Кожну з вищезазначених композицій поміщали у тверді желатинові капсули розміру "00", а потім випробували на їх розчинення. Лише капсули PLF-C1 мали кишковорозчинне покриття. ® Зокрема, матеріалом покриття для PLF-C1 був Eudragit L 30 D-55. Вкривання капсул PLF-C1 ® здійснювали спочатку шляхом приготування дисперсії Eudragit L 30 D-55. До цієї дисперсії ® додавали кількість триетилцитрату, рівноцінну 10% маси полімеру Eudragit , для сприяння утворенню плівки. Кожну капсулу занурювали у дисперсію, а потім висушували на повітрі загалом чотири рази. Деякі з капсул з композиції PLF-C1 не вкривалися. Ці невкриті капсули також використовували у випробуванні розчинення разом із капсулами з кишковорозчинним покриттям. Таблиця 1 Інгредієнти Тестостерон DMPG Суміш (9:1) етанол:вода Суміш хлороформ-етанол-вода (1:1:0,3) Співвідношення медикаменту : ліпіду PLF-C1 Кільк. 0,50 г 0,50 г 3 мл 1:1 PLF-C2 Кільк. 1,50 г 1,50 г 20 мл 1:1 PLF-C3 Кільк. 0,50 г 1,00 г 10 мл 1:2 PLF-C4 Кільк. 0,50 г 0,50 г 12 мл 1:1 35 40 45 50 Порівняльний приклад 2: In vitro розчинення проліпосомальних композицій тестостерону та DMPG Одержували in vitro профілі розчинення тестостерону з капсул PLF-C1 з кишковорозчинним покриттям та невкритих капсул. Для цих досліджень застосовували три різні середовища розчинення для капсул з кишковорозчинним покриттям. Капсули з кишковорозчинним покриттям (n=3) розчиняли у 500 мл: 1) 0,1 N HCl (pH 1,20) протягом 1 год; буфера з ацетату натрію (pH 4,50) протягом 1 год; буфера з фосфату калію (pH 6,80) протягом 3 год. Для невкритих капсул (n=3) використовували лише 0,1N HCl (pH 1,20) і зразки збирали через 1, 2 та 2,5 год. Розчинення відбувалося у пристрої USP 1 типу зі швидкістю 50 обертів на хвилину (об/хв) при 37 °C протягом 0,5 год, 1 год, 2 год та 3 год. У кожен момент часу збирали зразки по 5 мл. Кількість тестостерону, яка вивільнювалася у кожен момент часу, визначали, застосовуючи представлений нижче спосіб аналізу шляхом рідинної хроматографії високого тиску (HPLC) для аналізу зразка, взятого у кожен момент часу. Для кожної композиції, яку піддавали аналізові, кількість композиції, яка містить 25 мг тестостерону, розчиняли у 25 мл етанолу. Цей вихідний розчин відповідним чином розводили розчином метанол : вода (1:1), доки концентрація тестостерону не досягала 10 мкг/мл. Аліквотну кількість 20 мкл після цього вводили у колонку 19 UA 115058 C2 5 10 15 для HPLC. Композиція мобільної фази, яку застосовували для HPLC-аналізу, являла собою розчин ацетонітрилу:(води з 0,2% мурашиної кислоти) (75:25 (об’єм/об’єм)). Розділення фаз ® досягали, застосовуючи колонку C18 (100 x 4,6 мм; 5 мкм) Kinetex, Phenomenex , при швидкості потоку 1,0 мл/хв. Загальний час прогону для кожного зразка становив 5 хв, і детектор з фотодіодною матрицею (PDA) було встановлено на довжину хвилі 243 нм. Композиції як невкритих, так і вкритих капсул демонстрували вивільнення медикаменту, менше за 3,46% за 3 години у PBS при pH 6,80. Капсули з кишково-розчинним покриттям залишалися неушкодженими протягом 2 годин при кислому показнику pH. Також одержували in vitro профілі розчинення тестостерону з невкритих капсул PLF-C2. Для цих досліджень невкриті капсули розчиняли у 900 мл буфера з фосфату калію (pH 6,80). Параметри розчинення та аналізу, які застосовували, були такими самими, як описано вище для досліджень з застосуванням PLF-C1. in vitro профілі вивільнення тестостерону з невкритих капсул PLF-C2, які зберігали у скляних флаконах з загвинчуваними кришками при різних температурах, показано у Таблиці 2 і на Фіг. 1. Розбіжності між профілями вивільнення тестостерону з невкритих капсул PLF-C2 та PLF-C4, які включають DMPG у різних співвідношеннях, показано на Фіг. 2. Таблиця 2 Композиція PLF-C2 (D:DMPG 1:1) 20 25 30 35 40 45 Темп. зберіг. Час зберіг. (місяці) % аналізу RT 30ºC RT 30ºC RT 30ºC 0, початк. 1 1 2 2 3 3 138,23 123,81 118,02 122,92 122,80 137,72 % медикаменту, розчинений у кожен момент часу (години) 0,5 1 2 3 0,46 ± 0,64 1,15 ± 0,70 1,88 ± 0,91 2,38 ± 1,03 0,30 ± 0,03 0,76 ± 0,07 1,39 ± 0,26 1,88 ± 0,48 0,38 ± 0,13 1,00 ± 0,23 1,98 ± 0,38 2,53 ± 0,43 Порівняльний приклад 3: In vivo випробування проліпосомальних композицій тестостерону та DMPG Композиції PLF-C1, PLF-C2 та PLF-C3 випробували на їх in vivo характеристики після перорального введення щурам (n=3). У цих дослідженнях застосовували затверджений Комітетом з формування етики поводження з тваринами (IACUC) in vivo протокол, який ® передбачав використання самців щурів Sprague Dawley (Charles Rivers – Wilmington, MA), кожен з яких важив приблизно 250 грамів, і яким вводили катетер у яремну вену і використовували для дослідження. Композицію PLF-C1 в її сипкій проліпосомальній порошковій формі та контрольний розчин дисперсії тестостерону (0,5 % (маса/об’єм) тестостерону у суспензії HPMC випробували у щурів, які отримували їжу, після перорального введення. PLF-C1 та контрольні розчини тестостерону приготовляли шляхом їх диспергування у 0,5% (маса/об’єм) суспензії гідроксипропілметилцелюлози (HPMC). Щурам, які отримували їжу, вводили 1 мл розчину чистого медикаменту (доза 300 мг/кг маси тіла) та 2,5 мл композиції PLFC1 (доза 300 мг/кг маси тіла) перорально, відповідно. Зразки крові збирали на початку відліку часу і через 1, 2, 4, 8, 12, 24 год після введення дози. Зразки зберігали при 4 °C до центрифугування. Плазмову частину зразків крові відокремлювали від крові шляхом центрифугування при 12 000 об/хв та 4 °C протягом 15 хв з застосуванням центрифуги ® Microfuge 22R (Beckman-Coulter). Зразки плазми зберігали при -20 °C до їх аналізу. In vivo дослідження також здійснювали, використовуючи композиції PLF-C2 та PLF-C3. Ці композиції вводили перорально самцям щурів SD, яких не годували протягом доби з вільним доступом до води. Тварин розділяли на дві групи, кожна з яких включала по 3 тварини. Композицію PLF-C2 вводили одній групі, а PLF-C3 вводили іншій групі. Для приготування PLF-C2 та PLF-C3 для введення кількість кожної, достатню для введення експериментальної дози 300 мг/кг маси тіла п’ятьом щурам, зважували й диспергували у 20 мл води. Щурам вводили 4 мл відповідних суспендованих композицій. Зразки крові збирали на початку відліку часу (до введення дози), а також через 1, 2, 4, 8, 12 та 24 год після введення. Зібрані зразки зберігали у холодильнику до центрифугування при 12000 об/хв протягом 15 хв. при 4° C. Плазму відокремлювали і зберігали при -20 °C до її аналізу. Виявлення тестостерону у зразках плазми здійснювали з застосуванням затвердженого способу рідинної хроматографії з тандемною мас-спектрометрією (LC-MS/MS), як описується нижче. 20 UA 115058 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Елюйовані у процесі HPLC зразки підготовляли для MS-аналізу тестостерону та концентрації DHT. У загальних рисах, система HPLC являла собою систему Shimadzu CLASS® VP . Розчинами мобільної фази були (A) 0,2% мурашиної кислоти у воді та (B) 0,2% мурашиної кислоти в ацетонітрилі. Колонкою, яку застосовували для аналізу, була колонка 2 x 10 мм ® Duragel G C18 guard cartridge (Peeke Scientific - Novato, CA). Об’єм введення становив 25 мкл, градієнт визначали шляхом переходу від 5% до 30% розчину буфера (B) за 0,5 хвилини, з наступним переходом від 30% до 55% розчину (B) за 2 хвилини. Швидкість потоку становила 400 мкл/хв. Внутрішні стандарти, тобто, калібрувальні стандарти, зразки контролю якості (QC) та HPLCелюйовані зразки плазми приготовляли для аналізу LC/MS/MS шляхом осадження 50 мкл кожного зразка з 2x об’ємами розчину внутрішнього стандарту (ацетонітрил з вмістом 50 нг/мл тестостерону 16, 16, 17 – d3, d3-тестостерону) крижаної температури. Крім d3-тестостерону, який служив внутрішнім стандартом, застосовували дигідротестостерон (DHT) як стандарт контролю якості. Осаджені зразки центрифугували при 6100 x g протягом 30 хвилин (або в рівноцінних умовах). Після центрифугування 100 мкл кожного супернатанту переносили на пластину автодозатора і поміщали у нагрівальний модуль на 1 год для часткового випарювання ацетонітрилу у зразках. Потім здійснювали MS-аналіз зразків згідно з нижчезазначеними параметрами. Етап виявлення тестостерону під час аналізу здійснювали, застосовуючи пристрій Applied ® Biosystems / MDS SCIEX API 3000 , оснащений системою електророзпилювального інтерфейсу ® (ESI) TurboIonSpray (Applied Biosystems). Потік рідкого розчинника з аналітичної колонки надходив до інтерфейсу з нагрітим розпилювачем аналізатора MS/MS. Зазначену суміш розчинника/зразка спочатку перетворювали на пару у нагрітому трубопроводі інтерфейсу при o 400 C. Аналіти (тестостерон, DHT та [D3]-тестостерон), які містились у розпиленому розчиннику, іонізували і додавали позитивний заряд за допомогою голки для коронного розряду інтерфейсу, яка забезпечує велику напругу суміші розпиленого розчинника / аналіту. Іони проходили через отвір пристрою і надходили у перший квадруполь. Квадруполі 1 та 3 (Q1 та Q3) були масс-фільтрами, які дозволяли відбирати іони на основі їх співвідношення маси з зарядом (m/z). Quadrapole 2 (Q2) являв собою реакційну комірку, в якій іони піддавалися фрагментації через зіткнення з молекулами аргону. Перший квадруполь MS/MS (Q1) відбирав тестостерон з показником m/z 289,2, DHT з показником m/z 291,2 або внутрішній стандарт, d3-тестостерон, з показником m/z 292,2. Іони з цими показниками m/z проходили до камери зіткнення (Q2), тоді як іони з будь-яким іншим показником m/z одарялися об краї квадруполі і руйнувалися. Іони, які надходили до Q2, співударялися з молекулами нейтрального газу. Цей процес називається індукованою зіткненнями дисоціацією (CID). CID-газом, який застосовували в цьому прикладі, був аргон. Утворені дочірні іони проходили у квадруполь 3 (Q3), де дочірні іони тестостерону з показником m/z 96,9, DHT з показником m/z 255,2 або іони тестостерону 16, 16, 17-d3 (d3-тестостерону), внутрішнього стандарту, з показником m/z 96,9, проходили відбір, а інші іони відсіювалися. Вибрані дочірні іони збиралися детектором. Кількісне визначення ґрунтується на співвідношення площ піків аналітів, тобто, тестостерону з внутрішнім стандартом, які отримували шляхом спостереження вибіркових реакцій (SRM) у позитивному режимі. Профілі залежності від часу середньої концентрації у плазмі композиції PLF-C1 та контрольного розчину тестостерону при прийманні їжі показано на Фігурі 3. Профілі залежності від часу середньої концентрації у плазмі композицій PLF-C2 та PLF-C3 натщесерце показано на Фігурі 4. Порівняльний приклад 4: Розчинення композицій на основі DMPG з Avicel PH101 та моногідратом лактози Для рецептування композиції PLF-C5 тестостерон розчиняли у суміші етанолу:води (9:1). До цього розчину додавали диміристилфосфатидилгліцерин натрію (DMPG) та моногідрат лактози і перемішували протягом доби до повного випарювання розчинника при кімнатній температурі. Додавали лактозу, яка сприяла диспергуванню та запобігала утворенню грудок при приготуванні дозувального розчину для дослідів на тваринах. ® ® Іншу композицію (PLF-C5+Avicel PH101) приготовляли шляхом додавання Avicel PH101 ззовні до композиції (PLF-C5), яка містила медикамент:DMPG:лактозу (1:1:1). Цей підхід ® застосовували для того, щоб дослідити, чи допомагає Avicel PH101 підвищити диспергованість композиції під час розчинення. ® У ще одному прикладі композицію (PLF-C5+Avicel PH101 + розпушувач Explotab ) ® ® приготовляли шляхом додавання Avicel та розпушувача Explotab (1%) ззовні до PLF-C5. Цю композицію приготовляли з метою підвищення диспергованості, а отже, розчинення ® проліпосомальної композиції за допомогою супердезінтегратора, розпушувача Explotab , та 21 UA 115058 C2 ® 5 10 15 20 25 30 кращої диспергованості Avicel PH101. У ще одному прикладі брали композицію PLF-C2, яка містила тестостерон : DMPG у співвідношенні 1 : 1 і спочатку диспергували у 5 мл середовища для розчинення, а потім здійснювали розчинення. Це здійснювали для порівняння розчинення інкапсульованого PLF-C2 з диспергованим PLF-C2, оскільки перед введення дози тварині композицію диспергували у воді. У ще одному прикладі композицію PLF-C6 приготовляли шляхом розчинення тестостерону у суміші етанолу:води (9:1). До утвореного в результаті розчину тестостерону додавали DMPG та ® Avicel PH 101 у співвідношенні 1 : 1 : 2 і диспергували шляхом перемішування суміші протягом доби до повного випарювання розчинника при кімнатній температурі для утворення проліпосомального порошку. До висушеної проліпосомальної композиції ззовні додавали ® ® розпушувач Explotab і суміш порошку та розпушувача Explotab рецептували як капсулу. Мета ® полягала в тому, щоб пересвідчитись у впливі застосування диспергованого Avicel PH101 на розчинення проліпосомальної композиції. Проліпосомальну композицію тестостерону ліофілізували. Більш докладно, брали композицію PLF-C5 (500 мг), яка містила тестостерон : DMPG : лактозу (1:1:1), і диспергували у 20 мл води. Гідратували у 40ºC протягом 30 хвилин, а потім ліофілізували протягом більш, ніж 24 годин. Композиції варіантів PLF-C5, які утворювали шляхом додавання різних застосовуваних допоміжних речовин, перелічено у Таблиці 3. In vitro дослідження розчинення композицій PLF-C5 та PLF-C5, які включали додаткові допоміжні речовини, здійснювали, застосовуючи пристрій I типу при 50 об/хв. Як середовище розчинення застосовували 900 мл фосфатного буфера (pH 6,80), який тримали при 37± 0,5° C. Зразки (5мл) збирали через 1, 2, 3 та 4 години після розчинення. Застосовували пристрій II типу для розчинення всіх інших композицій з Таблиці 3. Усі інші параметри розчинення були такими самими, як описані вище параметри PLF-C5. Аналізи розчинення тестостерону представлених вище композицій PLF-C5 здійснювали згідно зі способом, описаним у Порівняльному приклад 2. in vitro профіль вивільнення усіх композицій DMPG, описаних у Порівняльному прикладі 4, показано на Фігурі 5. Як показано на ® ® Фігурі 5, композиції, які містять Avicel та розпушувач Explotab , мали вищі показники вивільнення порівняно з іншими. Таблиця 3 Інгредієнти Тестостерон DMPG (NOF Corp. Japan) Моногідрат лактози Avicel PH 101 Explotab Суміш (9:1) етанол:вода Середовище розчинення Вода 35 40 45 (a) PLF-C5 1,0 г 1,0 г 1,0 г 25 мл (b) (c) 0,10 г (PLF-C5) 0,10 г 300 мг 600 мг 9 мг 20 мл (d) PLF-C2 Гідратован. 50 мг 50 мг 5 мл (e) PLF-C6 (f) Ліофілізован. 1,0 г 1,0 г 1,0 г 0.01 г 0,50 г 20 мл Приклад 1: Дослідження розчинності у різних буферах Випробували розчинність тестостерону в різних середовищах. Тестостерон (100 мг) додавали до кожного з чотирьох скляних флаконів, які містили 10 мл: a) буфера HCl (pH 1,20), b) ацетатного буфера (pH 4,50), c) фосфатного буферного розчину (PBS), pH 6,80, та d) ультраочищеної води. Ці зразки піддавали збовтуванню у водяній ванні протягом 72 год при кімнатній температурі. Зразки відповідним чином розводили й аналізували з застосуванням способу HPLC, описаного у Порівняльному прикладі 2. Розчинність тестостерону була високою у фосфатному буфері з pH 6,80. Див. Фігуру 6. Розчинність тестостерону вимірювали у присутності ліпідних компонентів при 37 C у водному середовищі (pH 6,8) в умовах in vitro розчинення, описаних у Порівняльному прикладі 2. Композиції фізичних сумішей приготовляли шляхом змішування сухих компонентів згідно зі складом композицій, представлених у Таблиці 4 (F1-F9). Параметри розчинення, які застосовували для цих досліджень, перелічено нижче. Зразки, зібрані у кожен момент часу, розводили відповідним чином і аналізували способом HPLC, представленим у Порівняльному прикладі 2. 22 UA 115058 C2 5 Параметри розчинення для цих досліджень розчинення були такими, як вказано нижче. Композиції розчиняли, застосовуючи пристрій USP 2 типу (лопать), в об’ємі 1000 мл буфера з фосфату калію, pH 6,80 (USP 30). Розчинення здійснювали при 37 °C і при 75 об/хв. Зразки (5 мл) брали для аналізу через 3, 5, 8 10, 12, 18 та 24 год. Криву розчинення показано на Фігурі 7. Композиції F7 та F9 з максимальною кількістю DSPC у межах від 48% до 60% (маса/маса) демонстрували високу розчинність у PBS (pH 6,80). Див. Фігуру 7. Таблиця 4 Композиція F1 F2 F3 F4 F5 F6 F7 F8 F9 10 15 Тестостерон Мас. % мг/капс. 60 144,00 60 144,00 60 144,00 50 120,0 50 120,00 50 120,00 40 96,00 40 96,00 40 96,00 DSPC Мас. % мг/капс. 32 76,8 36 86,4 40 96,0 40 96,0 45 108,0 50 120,0 48 115,20 54 129,60 60 144,00 Холестерин Мас. % мг/капс. 8 19,20 4 9,60 0 0 10 24,0 5 12,00 0 0 12 28,80 9 21,60 0 0 Приклад 2: Приготування проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину та DSPC Проліпосомальну композицію (PLF)-1, PLF-2, PLF-3 та PLF-4 приготовляли шляхом розчинення тестостерону в суміші 9:1 (об’єм/об’єм) етанолу та води з додаванням дистеароїлфосфатидилхоліну (DSPC) та холестерину у співвідношенні 9:1 DSPC з холестерином (маса/маса). Утворену в результаті дисперсію перемішували протягом доби до повного випарювання розчинника при кімнатній температурі. Склад цих композицій детально представлено у Таблиці 5. Порошок, одержаний після видалення розчинника, просіювали крізь відповідне сито (меш #60), переносили у скляну пляшку і зберігали при кімнатній температурі з захистом від світла. Таблиця 5 Інгредієнти Тестостерон DSPC Холестерин Суміш (9:1) етанол:вода Співвідн. медикаменту:ліпіду Ліпід (DSPC + Холестерин) PLF-1 1,00 г 0,90 г 0,10 г 20 мл PLF-2 1,50 г 1,35 г 0,150 г 20 мл PLF-3 1,50 г 2,70 г 0,30 г 20 мл PLF-4 1,0 г 1,350 г 0,150 г 20 мл 1:1 1:1 1:2 1:1,5 20 25 30 35 Приклад 3: Дослідження розчинності Визначали розчинність: a) 10 мг чистого тестостерону; та b) композиції PLF-2, еквівалентної 10 мг тестостерону у 0,5 %, 1% або 2% SLS після обробки ультразвуком протягом 10 хв. Для цих досліджень 10 мг чистого тестостерону зважували й розчиняли у 100 мл 0,5 %, 1% або 2% (маса/об’єм) SLS, відповідно, у мірних колбах. Кількість композиції PLF-2, яка містила 10 мг тестостерону, зважували і зразки розчину приготовляли у спосіб, подібний до описаного вище для тестостеронового контролю. Ці розчини піддавали обробці ультразвуком протягом 10 хв в ультразвуковій ванні. Потім зразки фільтрували й відповідно розводили у відповідній концентрації SLS. Кількість розчинного тестостерону для кожної концентрації SLS визначали, застосовуючи спосіб HPLC, описаний у Порівняльному прикладі 2. І для тестостеронового контролю, і для PLF-2 спостерігалася висока розчинність тестостерону в 1% SLS (маса/об’єм). Див. Фігуру 8. Приклад 4: In vitro дослідження розчинення проліпосомальних композицій тестостерону/холестерину та DSPC Композицію PLF-1 поміщали у тверді желатинові капсули розміру "00". Деякі з цих капсул вкривали кишковорозчинним покриттям, як описано у Порівняльному прикладі 2. Розчинення вкритих кишковорозчинним покриттям (n=3) та невкритих капсул (n=3) здійснювали у 900 мл буфера з фосфату калію (pH 6,80) і умови розчинення підтримували протягом трьох годин при 23 UA 115058 C2 37± 0,5 °C. Зразки (5 мл) збирали через 0,5, 1, 2 та 3 години після розчинення, а потім піддавали аналізові згідно зі способом HPLC, як описано вище у Порівняльному прикладі 2. Дані стійкості PLF-1 зведено у Таблиці 6, а профіль in vitro вивільнення представлено на Фігурі 9. Таблиця 6 Композиція, Умови яку зберігали у зберігання скляному флаконі Час зберігання (місяці) % аналізу Початков. Кімн. темп. 30ºC Кімн. темп. 30ºC 1 1 2 2 94,03 99,17 110,33 Кімн. темп. PLF-1 D:DSPC:CH (1:0,9:0,1) 90,50 3 91,40 3 101,06 30ºC % медикаменту, розчиненого у зазначені моменти часу 0,5 год 3,54 ± 1,54 3,86 ± 5,39 5,97 ± 2,60 1 год 7,15 ± 4,66 8,92 ± 9,65 13,49 ± 2,24 2 год 13,25 ± 9,59 18,27 ± 8,29 23,41 ± 1,29 3 год 18,01 ± 12,34 24,58 ± 6,11 29,17 ± 2,78 5 10 15 20 25 30 35 40 Приклад 5: In vivo випробування проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину та DSPC Композиції PLF-2 та PLF-4 приготовляли згідно зі способом їх приготування, описаним у Прикладі 2. Потім композиції перорально вводили самцям щурів Sprague Dawley® (SD) після голодування протягом доби. Композицію PLF-2 випробували у дозах тестостерону 300 мг/кг, 150 мг/кг, 31 мг/кг, 15,5 мг/кг та 7,75 мг/кг маси тіла. Композицію PLF-4 вводили перорально у дозі 300 мг/кг маси тіла. Для дослідження використовували самців щурів SD, яким вводили катетер у яремну вену, і які важили приблизно 250 грамів. Тварин тримали без їжі протягом доби з вільним доступом до води. Забирання зразків та аналіз здійснювали згідно зі способом, описаним в абзацах [063 067] порівняльного Прикладу 4. Профілі динаміки середньої концентрації у плазмі для випробуваних композицій показано на Фігурах 10 та 11. Концентрацію тестостерону у плазмі після перорального введення різних випробуваних композицій та контрольної дисперсії тестостерону спостерігали протягом певного часу. Досліджували 300 мг/кг та 31 мг/кг (доза тестостерону / маса тіла) контрольної та випробуваних композицій. Приклад 6: Розчинення проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину та DSPC, які включають Avicel PH 101, моногідрат лактози, стеарат магнію. Основну композицію під назвою PLF-5 приготовляли шляхом розчинення 1,5 мг тестостерону у 20 мл суміші 9:1 (об’єм/об’єм) етанолу та води з наступним додаванням 1,35 мг дистеароїлфосфатидилхоліну (DSPC) та 0,15 мг холестерину (тобто, у співвідношенні 9:1 DSPC з холестерином (маса/маса)). Утворену в результаті дисперсію перемішували протягом доби до повного випарювання розчинника при кімнатній температурі. Порошок, одержаний після видалення розчинника, просіювали крізь відповідне сито (меш #60), переносили у скляну пляшку і зберігали при кімнатній температурі з захистом від світла. Потім композицію PLF-5 піддавали подальшому рецептуванню у композиції PLF-5 (a-d), як показано у Таблиці 7 і описується нижче. ® PLF-5 (a) приготовляли у формі капсул для того, щоб визначити, чи підвищують Avicel ® PH101 та розпушувач Explotab диспергованість композиції під час розчинення. PLF-5 (a) приготовляли шляхом зовнішнього додавання (тобто, змішування допоміжних речовин та їх перемішування з проліпосомальними композиціями тестостерону/холестерину та DSPC) таких ® ® інгредієнтів до PLF-5: Avicel PH 101 у співвідношенні 1:2 (маса/маса); та Explotab у кількості 1% (маса/маса). Суміш композиції після цього поміщали у капсули. PLF-5 (b) приготовляли у формі таблетки для того, щоб визначити, чи збільшує додавання ® ® Avicel PH101, Explotab , стеарату магнію (Mg) та висушеного розпиленням моногідрату лактози диспергованість композиції під час розчинення. PLF-5 (b) приготовляли шляхом зовнішнього ® додавання таких інгредієнтів до PLF-5: Avicel PH 101 у співвідношенні 1:2 (маса/маса); ® Explotab у кількості 1% (маса/маса); висушеного розпиленням моногідрату лактози у кількості, еквівалентній 0,04 г на таблетку; та стеарату магнію у кількості, еквівалентній 8,75 мг на таблетку. Суміш рецептували у круглу опуклу з двох сторін таблетку з діаметром 8,9 мм та 24 UA 115058 C2 5 10 масою 350 мг. Композицію PLF-5 (c), яка містила вдвічі більшу кількість PLF-5 на дозу, ніж композиції PLF-5 ® (a) та (b), приготовляли шляхом зовнішнього додавання таких інгредієнтів PLF-5: Avicel PH 101 ® у співвідношенні 1,5:1 (маса/маса); Explotab у кількості 5% (маса/маса); та стеарату магнію у кількості, еквівалентній 0,00875 г на таблетку. Суміш рецептували у круглу опуклу з двох сторін таблетку з діаметром 8,9 мм та масою 350 мг. PLF (d) приготовляли так само, як PLF (c), але не таблетували. In vitro профілі розчинення тестостерону для композицій PLF-5 (a-d) представлено на Фігурі ® ® 12. Композиції, які містять Avicel разом з розпушувачем Explotab демонстрували кращі профілі ® розчинення. Крім того, композиції, які містили 1 мас. % та 5 мас. % розпушувача Explotab , демонстрували подібні профілі вивільнення. Профілі визначали, застосовуючи пристрій II типу при 50 об/хв у 900 мл PBS (pH 6,80) для розчинення композицій. Зразки збирали через 1, 2, 3 та 4 години після розчинення і аналізували способом HPLC, описаним у Порівняльному прикладі 2. 15 Таблиця 7 Інгредієнти PLF-5 (a) Капсула PLF-5 1,5 г тестостерону 1,35 г DSPC 100 мг 0,15 г холестерину Моногідрат лактози, висушений розпиленням (SD) Avicel® PH 101 200 мг Explotab® 3 мг Стеарат магнію 20 25 30 35 40 45 PLF-5 (b) Таблетка PLF-5 (c) Таблетка PLF-5 (d) Порошок 100 мг 200 мг 200 мг 45 мг 200 мг 3,5 мг 8,75 мг 131 мг 17,5 мг 8,75 мг 131 мг 17,5 мг 8,75 мг Приклад 7: Розчинення проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину та DSPC, ® які включають Avicel® PH 101/102, моногідрат лактози, стеарат магнію та Pearlitol 200 SD. Основну композицію під назвою PLF-6 приготовляли шляхом розчинення 3 мг тестостерону у 40 мл суміші 9:1 (об’єм/об’єм) етанолу та води з наступним додаванням 2,7 мг DSPC та 0,30 мг холестерину (тобто, у співвідношенні 9:1 DSPC з холестерином (маса/маса)). Утворену в результаті дисперсію перемішували протягом доби до повного випарювання розчинника при кімнатній температурі. Порошок, одержаний після видалення розчинника, просіювали крізь відповідне сито (меш #60). Другу основну композицію під назвою PLF-7 також приготовляли для цих досліджень шляхом розчинення 1,2 мг тестостерону у 30 мл суміші 9:1 (об’єм/об’єм) етанолу та води з наступним додаванням 1,08 мг DSPC та 0,12 мг холестерину (тобто, у співвідношенні 9:1 DSPC з холестерином (маса/маса)). Утворену в результаті дисперсію перемішували протягом доби до повного випарювання розчинника при кімнатній температурі. Порошок, одержаний після видалення розчинника, просіювали крізь відповідне сито (меш #60). PLF-6 та PLF-7 піддавали подальшому рецептуванню у композиції PLF-6 (a-c) та композиції ® PLF-7 (d-e), відповідно, шляхом зовнішнього додавання відповідної кількості Avicel PH 101 або ® ® 102, Explotab , стеарату магнію, Pearlitol 200 SD, як вказано у Таблиці 8. PLF-6 (a-c) та PLF-7 (d-e) пресували у круглі опуклі з двох сторін таблетки по 650 мг. Застосовували десятипуансонний роторний таблетувальний прес (Riddhi Pharma machinery Ltd., ® Ahmedabad, Індія) для виготовлення таблеток шляхом прямого пресування. Avicel PH 102 ® застосовували як допоміжну речовину для прямого пресування. Маніт (Pearlitol SD 200) застосовували з метою збільшення диспергованості таблетки, а отже, її розчинення. Профілі розчинення таблеток порівнювали з показниками композицій капсул. In vitro розчинення PLF-6 (a-c) та PLF-7 (d) здійснювали, застосовуючи пристрій II типу при 50 об/хв у 900 мл PBS, pH 6,80. Однак розчинення PLF-7 (e) здійснювали при 75 об/хв. Зразки збирали з інтервалами часу, вказаними на Фігурі 13, для аналізу вивільнення тестостерону з композицій. Аналізи здійснювали згідно зі способом HPLC, описаним у Порівняльному прикладі 2. ® ® Порівняння композицій, які містили Avicel PH 101 або Avicel PH 102, продемонструвало подібні результати стосовно розчинення. В цілому підвищення швидкості перемішування в результаті збільшувало швидкість розчинення. Ці дослідження також продемонстрували, що 25 UA 115058 C2 ® композиції, які містять 20% Pearlitol (маса/маса), мають поліпшену розчинність порівняно з ® композиціями, які містять 10% Pearlitol . Таблиця 8 Інгредієнти PLF-6 3,0 г тестостерону 2,7 г DSPC 0,3 г холестерину PLF-7 1,2 г тестостерону 1,080 г DSPC 0,12 г холестерину Pearlitol® 200 SD Avicel® PH 101 Avicel® PH 102 Explotab®3 мас, % Стеарат магнію 5 10 PLF-6 (a) Таблетка PLF-6 (b) Таблетка PLF-6 (c) Таблетка PLF-7 (d) Таблетка PLF-7 (e) Таблетка 240 мг 240 мг 240 мг 360 мг 240 мг 388 мг 19,50 мг 1,625 мг 130 мг 259 мг 19,50 мг 1,625 мг 65 мг 323 мг 19,50 мг 1,625 мг 268 мг 19,50 мг 1,625 мг 388 мг 19,50 мг 1,625 мг Приклад 8: Порівняння розчинення композицій у формі капсули, таблетки та порошку Порівнювали розчинення капсул PLF-2 з розчиненням таблеток PLF-6 і з розчиненням нерецептованого тестостерону (T1-175). PLF-2 та PLF-6 приготовляли, як описано у Прикладах 5 та 7, відповідно, і піддавали подальшому рецептуванню шляхом зовнішнього додавання допоміжних речовин, як вказано у Таблиці 9. Розчинення композицій у формі капсул та таблеток порівнювали з розчиненням чистого медикаменту у PBS (pH 6,80) з 1 % (маса/об’єм) SLS. Додавання 1% (маса/об’єм) SLS продемонструвало повне вивільнення медикаменту за 0,5 год. In vitro профілі вивільнення показано на Фігурі 14. Композиції a, b та c у Таблиці 9 корелювали з лініями a, b та c на Фіг. 14. Таблиця 9 Інгредієнти Тестостерон PLF-2 PLF-6 Avicel® PH 101 Explotab® 3 мас. % Стеарат магнію a Капсула 100 мг 200 мг b Таблетка 650 мг 240 мг 388 мг 19,50 мг 1,625 мг c Чистий медикамент 50 мг 15 20 25 30 Приклад 9: Розчинення проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину та DSPC з ® ® Avicel PH 102 та розпушувачем Explotab . ® Композиції капсул PLF-9 (a-e) приготовляли шляхом зовнішнього додавання Avicel PH 102 ® та розпушувача Explotab , як показано у Таблиці 10, які включали два препарати, приготовляли ® ® з мінімальною кількістю Avicel , з розпушувачем Explotab і без нього. Склад усіх композицій, описаних у цьому прикладі, показано у Таблиці 10. Розчинення всіх цих композицій здійснювали, застосовуючи пристрій II типу з тягарем для капсул, у середовищі PBS (pH 6,80), яке не містило SLS. Мета цих досліджень полягала в тому, щоб визначити чи підвищує ® збільшення співвідношення Avicel з тестостероном розчинність тестостерону з проліпосомальних композицій. In vitro профілі вивільнення композицій, перелічених у Таблиці 10, показано на Фігурі 15. ® Композиції зі співвідношенням основного препарату : Avicel 1 : 1 корелювали зі збільшенням ® вивільнення тестостерону. Інші композиції, які містили мінімальну кількість Avicel , продемонстрували менше вивільнення тестостерону через низьку диспергованість композицій. Композиції PLF-9 та PLF-2 були однаковими, за винятком того, що розмір порції PLF-9 становив 5 г, а не 3 г, як для PLF-2. 26 UA 115058 C2 Таблиця 10 Інгредієнти PLF-9 Avicel® PH 102 Explotab® 5 10 15 PLF-9 (a) Vcaps® розміру ‘00’ 120 мг 240 мг (1:2) PLF-9 (b) Vcaps® розміру ‘00’ 120 мг 60 мг (1:0,5) PLF-9 (c) Vcaps® розміру ‘00’ 120 мг 120 мг (1:1) PLF-9 (d) Vcaps® Plus розміру ‘0’ 240 мг 40 мг (1:0,6) PLF-9 (e) Vcaps® Plus розміру ‘00’ 240 мг 40 мг (1:0,6) 8,5 мг Приклад 10: Розчинення проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину та DSPC ® з мінімальною кількістю Avicel® PH102 та розпушувача Explotab у капсулах HPMC розміру ‘0’. Композиції PLF-11 (a та b) та PLF-12 (c і d) у капсулах HPMC розміру ‘0’ приготовляли ® ® шляхом зовнішнього додавання Avicel PH 102 та розпушувача Explotab , як показано у Таблиці 11, до PLF-10, який приготовляли згідно з таким самим протоколом, як для виготовлення PLF-2, ® як описано у Прикладі 2. Усі ці композиції містили мінімальну кількість Avicel , з розпушувачем ® Explotab та без нього. Композиції з Таблиці 11 поміщали у капсули з гіпромелози (HPMC) Vcaps® Plus (Capsugel Belgium NV). In vitro дослідження розчинення здійснювали, застосовуючи пристрій II типу при 75 об/хв. Застосовували такі середовища розчинення: a) PBS з 1 % (маса/об’єм) SLS; b) PBS з 2 % (маса/об’єм) SLS; c) PBS з 0,5 % (маса/об’єм) SLS; та d) PBS з 1 % (маса/об’єм) SLS. Середовища, які містили 1 % та 2 % (маса/об’єм) SLS, демонстрували повне вивільнення медикаменту за 2 години. In vitro профілі розчинення композицій (a-d) показано на Фіг. 16. Таблиця 11 Інгредієнти PLF-10 Avicel® PH 102 Explotab® 20 25 30 PLF-11 (a) Vcaps® Plus розміру ‘0’ 240 мг 40 мг PLF-11 (b) Vcaps® Plus розміру ‘0’ 240 мг 40 мг PLF-12 © PLF-12 (d) Vcaps® Plus Vcaps® Plus розміру ‘0’ розміру ‘0’ 240 мг 240 мг 40 мг 40 мг 8,5 мг 8,5 мг Приклад 11: Характер розчинення проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину ® та DSPC з Avicel PH 102 у капсулах розміру ‘0’ Композиції PLF-14 (a) та PLF-15 (b), представлені у Таблиці 12, приготовляли для визначення часу розпаду композицій, поміщених у капсули Vcaps (HPMC) розміру ‘0’ та Vcaps® Plus (HPMC) розміру ‘0’ (Capsugel Belgium NV). Композицію PLF-14 також приготовляли для порівняння розпаду інкапсульованих композицій Vcaps® та Vcaps® Plus. Капсули розміру ‘0’ застосовували для визначення типу кожної капсули. Для здійснення порівняльного дослідження Vcaps® та Vcaps Plus® у капсули поміщали лише Avicel®. Композиції PLF-15, які містили основний тестостероновий, DSPC та холестериновий компоненти PLF-13, Avicel® та Explotab® у кількості, вказаній у Таблиці 12, застосовували для порівняння часу диспергування у присутності та за відсутності тягаря. Тягар являє собою пристрій у формі кошика, виконаний з кілька витків платинового дроту, який застосовують для запобігання спливанню капсул. Ці дослідження виявили, що диспергування капсул було повнішим, коли тягар не застосовували, оскільки капсули не обмежувалися кліткою тягаря, була відкритою більша площа поверхні композиції. Див. Таблицю 12. Таблиця 12 (a) PLF-14 Інгредієнти PLF-13 Містить тестостерон, Vcaps розміру ‘0’ Vcaps Plus розміру ‘0’ 27 (b) PLF-15 Vcaps розміру ‘0’ Vcaps розміру ‘0’ Для розчинення Розчиняли з тягар не застосуванням застосовували тягаря 240 мг 240 мг UA 115058 C2 DSPC та холестерин у співвідношенні 1 : 9 : 0,1 Avicel® PH 102 Explotab® Розпад 5 10 15 288 мг 40 мг 8,5 мг 40 мг 8,5 мг 90% капсули 10% капсули диспергується за 30 Розпад за 8 - Розпад за 11 диспергується за 30 хв. Розпад та 11 хв - 13 хв хв. диспергування є швидкими Приклад 12: Розчинення проліпосомальних композицій тестостерону / холестерину та DSPC ® ® ® з Avicel PH 102, Prosolv SMCC 90, DCP та розпушувачем Explotab . Основну композицію, PLF-13, піддавали подальшому рецептуванню для одержання PLF-16 (a), PLF-17 (b), PLF-18 (c), PLF-19 (d), PLF-20 (e), PLF-21 (f) та PLF (g) шляхом зовнішнього ® ® додавання різної кількості різних розріджувачів Avicel PH 102, Prosolv SMCC 90 (Silicified Micro Crystalline Cellulose) та двоосновного фосфату кальцію (DCP) у комбінації з розпушувачами. Композиції приготовляли, застосовуючи інгредієнти, описані у Таблиці 13. Композиція PLF-13 містила тестостерон, DSPC та холестерин у співвідношенні 1 : 0,9 : 0.1, що корелювало з 60 мг, 54 мг та 6 мг, відповідно, на капсулу. PLF-13 приготовляли, як описано у Прикладі 2 для PLF-2, за винятком того, що приготування PLF-13 було розраховане на розмір порції 10 г. Композиції у Таблиці 13 поміщали ® у капсули HPMC Vcaps розміру ‘0’ (Capsugel Belgium NV). In vitro розчинення здійснювали, застосовуючи пристрій II типу при 75 об/хв у 1000 мл PBS, pH 6,80, з 0,5% SLS. Для цих досліджень тягар не застосовували. Композиції, які містять більшу кількість Avicel® PH 102 та DCP, демонстрували кращі профілі вивільнення (Фігура 17). Таблиця 13 Інгредієнти PLF-13 DCP Avicel® PH 102 Prosolv® SMCC 90 Explotab® PLF-16 (a) PLF-17 (b) PLF-18 (c) PLF-19 (d) PLF-20 (e) PLF-21 (f) PLF-22 (g) 120 мг 120 мг 120 мг 120 мг 120 мг 120 мг 120 мг 75 мг 30 мг 75 мг 50 мг 93,40 75 мг 25 30 35 4,25 мг 4,25 мг 30 мг 4,65 мг Vcaps Тип та розмір Vcaps Vcaps Vcaps Vcaps Vcaps розміру капсули розміру ‘0’ розміру ‘0’ розміру ‘0’ розміру ‘0’ розміру ‘0’ ‘0’ 20 4,25 мг 4,25 мг 6,6 мг 4,65 мг Vcaps розміру ‘0’ Приклад 13: Розчинення проліпосомальних композицій у капсулах з кишковорозчинними покриттями, які містять тестостерон/холестерин DSPC з Avicel® PH 102 та розпушувач ® Explotab Основну проліпосомальну композицію приготовляли згідно з описом приготування PLF-2 за Прикладом 2, за винятком того, що розмір порції було розраховано на 15 г. Основну композицію PLF-2 піддавали подальшому рецептуванню у PLF-25 шляхом зовнішнього додавання допоміжних речовин, як показано у Таблиці 14, і поміщали у капсули HPMC Vcap® розміру ‘00’ (Capusulate Belgium NV). Композиція PLF-24, яка також описується у Таблиці 14, служила як плацебо-контроль, який не містив тестостерону. PLF-24 та PLF-25 приготовляли у рамках заходів з оптимізації процесу нанесення покриття відстроченого вивільнення (наприклад, кишковорозчинного покриття) для капсул згідно з винаходом. Після поміщення композицій PLF-24 та PLF-25 у капсули капсули вкривали композицією ® кишковорозчинного покриття на основі полімеру Eudragit L 30D-55. Вкривання капсул ® здійснювали, застосовуючи пристрій для дражування ProCepT (Zelzate, Бельгія) та міні® пристрій для вкривання у повітряній суспензії Caleva (Dorset, Великобританія). Композицію ® покриття Eudragit L 30D-55 застосовували згідно інструкціями виробника, і параметри процесу вкривання представлено у Таблицях 15 та 16. Капсули композицією тестостерону вкривали до збільшення маси капсул на 10,16%. Композицію плацебо вкривали до збільшення маси капсул на 11,06%. На основі цих результатів експериментів з вкриванням відсоток збільшення маси для капсул з кишковорозчинним покриттям встановлювали на рівні 12%, що забезпечувало 28