Спосіб моніторингу променевого лікування недрібноклітинного раку легені

Реферат: Спосіб моніторингу променевого лікування недрібноклітинного раку легені шляхом опромінювання в режимі стандартного фракціонування на первинний осередок та зони реґіонарного метастазування з визначенням рівня онкомаркера в крові хворого. Використовують онкомаркер VEGF, визначають його рівень у крові хворого до (VEGF)1 і через місяць після променевої терапії (VEGF)2, обчислюють коефіцієнт співвідношення K = (VEGF)1/(VEGF)2 та за його значенням вибирають режим другого етапу променевої терапії. UA 103261 U (12) UA 103261 U UA 103261 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, а саме радіаційної онкології, і може бути використана для променевого лікування недрібноклітинного раку легені (НДРЛ). Злоякісні пухлини легені займають перше місце у структурі онкологічних захворювань і є провідною причиною онкологічної смертності практично в усіх країнах світу. Променева терапія (ПТ) використовується як основний метод лікування раку легені у 5080 % хворих на місцево-поширені форми НДРЛ та неоперабельних хворих через низькі функціональні показники органів і систем. З упровадженням в клінічну практику сучасного обладнання для підготовки та проведення ПТ, а також комп'ютерних систем її планування, спостерігається деяке покращення результатів лікування хворих на НДРЛ [1]. У процесі діагностики та підготовки до ПТ важливе максимально точне визначення поширеності пухлинного процесу: локалізації, розмірів і конфігурації пухлинних вогнищ та оцінка стану навколишніх критичних органів. Для оцінки ефективності проведення ПТ найчастіше використовують різні радіологічні методи діагностики. Відомий спосіб моніторингу процесу лікування хворих на НДРЛ шляхом визначення регресії пухлини за допомогою комп'ютерної томографії (КТ) [2]. За допомогою КТ визначити ступінь регресії пухлини можливо тільки в динаміці, завдяки отриманню кількох рентгенограм грудної клітки, що збільшує променеве навантаження на організм хворого. При цьому немає можливості визначити потенціал пухлини до рецидування та метастазування. Одним із перспективних напрямків підвищення ефективності протипухлинної терапії є використання онкомаркерів для контролю променевого лікування та своєчасного прогнозування виникнення рецидивів та метастазів. Найближчим до способу за технічною суттю і досягнутим ефектом визнано спосіб моніторингу променевої терапії НДРЛ з використанням онкомаркера CYFRA 21-1. Його суть полягає у зміні режиму проведення ПТ залежно від значення коефіцієнта співвідношення рівня онкомаркера CYFRA 21-1 у крові хворого до та після ПТ. При коефіцієнті менше 0,5 ПТ продовжують проводити у режимі стандартного фракціонування, а при понад 0,5 - в режимі прискореного фракціонування з ескалацією дози протягом 5 днів до СОД 70 Гр [3]. Однак цей спосіб не дозволяє індивідуалізувати тактику лікування у зв'язку з гетерогенністю морфологічної та гістологічної структури пухлини. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб моніторингу променевого лікування НДРЛ, в якому визначення коефіцієнта співвідношення K = (VEGF)1/(VEGF)2 під час проведення курсу ПТ дозволяє індивідуалізувати тактику ПТ, що підвищує тривалість безрецидивного періоду. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб моніторингу променевого лікування НДРЛ здійснюють шляхом опромінювання в режимі стандартного фракціонування на первинний осередок та зони реґіонарного метастазування з визначенням рівня онкомаркера у крові хворого, згідно з корисною моделлю, використовують онкомаркер VEGF, визначають його рівень у крові хворого до (VEGF)1 і через місяць після ПТ (VEGF)2, потім обчислюють коефіцієнт співвідношення K = (VEGF)1/(VEGF)2, Згідно з корисною моделлю, при значенні якого K > 2 другий етап курсу ПТ продовжують проводити у режимі стандартного фракціонування до СОД 60 Гр по 2 Гр 5 фракцій на тиждень, при 2,0 > K > 1,0 другий етап курсу ПТ проводять у прискореному режимі: 2 фракції по 1,6 Гр з інтервалом 5 годин протягом 5 днів до СОД 70 Гр, а при K K > 1,0 та регресії пухлини менше 50 % проведення другого етапу ПТ здійснювали в прискореному режимі: 2 фракції по 1,6 Гр з інтервалом 5 годин протягом 5 днів до СОД 70 Гр. При значенні K > 2,0 та регресії пухлини більше 50 % ПТ продовжували проводити у режимі стандартного фракціонування. Спосіб моніторингу ПТ НДРЛ, що заявляється, здійснювали таким чином. Спочатку проводили КТ обстеження хворого на НДРЛ (морфологічно підтверджений діагноз) із визначенням локалізації, розмірів і конфігурації пухлинних вогнищ. До ПТ визначали рівень (VEGF)1 у хворого в сироватці крові методом твердофазового імуноферментного аналізу зі стандартними наборами реактивів ЗАО "Вектор-Бест", Росія. Дистанційну ПТ проводили на апараті Clinac 600 С. У зону опромінення входили первинний осередок та зони реґіонарного метастазування. Режим фракціонування - стандартний до СОД 60 Гр (по 2 Гр 5 фракцій на тиждень) для першого етапу курса ПТ. Через місяць після опромінення визначали рівень (VEGF)2 у сироватці крові. Потім обчислювали коефіцієнт K = (VEGF)1/(VEGF)2, проводили чергове контрольне КТ обстеження хворого з визначенням розмірів пухлинних вогнищ. Після чого обирали тактику подальшої ПТ. При значенні K > 2,0 другий етап курсу ПТ продовжували проводити у режимі стандартного фракціонування; при 2,0 > K > 1,0 другий етап курсу ПТ проводили у прискореному режимі: 2 фракції по 1,6 Гр з інтервалом 5 годин протягом 5 днів до СОД 70 Гр; при значенні K K > 1,0. Чергове КТ обстеження показало в корені 3 правої легені утворення об'ємом 4,03 см . Це свідчить про регресію пухлини на 5 %, тобто менше 50 %, що вимагає заміни режиму другого етапу курсу ПТ на прискорений: дві фракції по 1,6 Гр з інтервалом 5 годин протягом 5 днів до СОД 70 Гр. Тобто другий етап курсу ПТ було виконано у прискореному режимі. Через 6 місяців після закінчення курсу лікування контрольне обстеження визначило відсутність у хворого рецидивів та віддалених метастазів. Приклад 2. Хвора Л., 1974 р.н., іст. хв. № 76353, госпіталізована 10.06.2014 р. у відділення дистанційної, поєднаної променевої та комплексної терапії ДУ IMP НАМН. Хворій встановлено діагноз: центральний рак правої легені T3N2M0, стадія IIIВ, 2-га клінічна група. Гістологічно (№ 24888-90 від 27.05.2014 р.) плоскоклітинний рак легені. При проведенні первинного КТ 3 обстеження у прикореневих відділах правої легені було визначено утворення об'ємом 111 см . Згідно зі способом, що заявляється, у хворої перед ПТ визначали рівень онкомаркера (VEGF)1 у 2 UA 103261 U 5 10 15 20 25 сироватці крові, який дорівнював 1410 пг/мл. Після чого хворій було проведено перший етап курсу ПТ на зону декольте, середостіння та корінь правої легені на апараті Clinac 600C. Режим фракціонування - стандартний до СОД 60 Гр по 2 Гр 5 фракцій на тиждень. Через місяць після опромінення у хворої визначали рівень (VEGF)2, який дорівнював 1600 пг/мл. Коефіцієнт співвідношення K = (VEGF)1/(VEGF)2=1410/1600=0,88, тобто K 2,0 регресія пухлини більше 50 %. За допомогою КТ обстеження після ПТ визначено в зоні S6 правої легені утворення об'ємом 4,2 см, що підтверджує зменшення розміру пухлини на 63,8 %, тобто її регресію понад 50 %. Це свідчить про можливість продовження другого етапу курсу ПТ у режимі стандартного фракціонування. Після закінчення курсу лікування контрольне обстеження не визначило рецидивів та віддалених метастазів у хворої. Згідно зі способом, що заявляється, пройшли лікування 27 хворих, з них у 21 після контрольного обстеження через 6 місяців рецидивів в реґіонарні лімфовузли не виявлено, у 6 знайдено рецидиви або метастази. Загальну характеристику результатів моніторингу лікування наведено у табл. 2. 30 Таблиця 2 Характеристика результатів лікування хворих на НДРЛ Значення коефіцієнта K = (VEGF)1/(VEGF)2 K > 2,0 Група хворих, n (%) 7 (26 %) 2,0 > K > 1,0 K 2,0 другий етап курсу променевої терапії продовжують проводити у режимі стандартного фракціонування до СОД 60 Гр по 2 Fp 5 фракцій на тиждень, при значенні 2,0 > K > 1,0 другий етап курсу променевої терапії проводять у прискореному режимі: 2 фракції по 1,6 Гр з інтервалом 5 годин протягом 5 днів до СОД 70 Гр, при значенні K < 1,0 другий етап курсу променевої терапії замінюють на поліхіміотерапію, схему проведення якої вибирають згідно зі станом хворого. 25 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4