Спосіб формування ремонтно-маточного стада пеляді в індустріальних умовах

Реферат: Спосіб формування ремонтно-маточного стада пеляді в індустріальних умовах, що включає в себе вирощування різновікових груп пеляді та проведення відбору та бонітування в кінці кожного чергового вегетаційного періоду, причому підрощування личинок проводять в пластикових лотках до віку 40-45 діб за досягнення маси 0,3-0,4 г, після чого подальше вирощування різновікових груп пеляді проводять у басейнах в умовах постійного температурного режиму, причому годівлю штучними кормами застосовують у продовж всього періоду вирощування. UA 106752 U (12) UA 106752 U UA 106752 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі промислового рибництва, зокрема до способів відтворення рідкісних та зникаючих видів риб з метою поповнення природного ареалу та збільшення видового різноманіття на ринку аквакультури за рахунок введення нових об'єктів лососівництва (Salmonidae) та може бути використана для отримання повноцінного стада плідників пеляді, вирощених на штучних комбікормах. Розширення делікатесної та дієтичної продукції за рахунок введення в аквакультуру нових видів риб на сучасному етапі розвитку рибного господарства в Україні є необхідною складовою споживчого ринку. В умовах сьогодення це можливо зробити за рахунок введення в аквакультуру представників сигових риб, зокрема пеляді, яка характеризується високими дієтичними та смаковими якостями і невибагливістю до умов утримання. Пелядь, або сирок - Coregonus Peled (Gmelin), є ендемічним видом сигових риб, які розповсюджені від р. Мезені на заході до р. Колими на сході. Північна межа розповсюдження сибірської озерно-річкової пеляді співпадає з морським узбережжям, а південна опускається до 70° і навіть 60° півн. ш. [1, 2]. За останні роки ареал пеляді значно розширився за рахунок акліматизаційних робіт. На даний момент пелядь культивують в Німеччині, Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Фінляндії, Монголії, Китаї [2, 3]. Найбільш розвинене сигівництво на батьківщині даного виду - Росії, де вирощування різновікових груп та маточного поголів'я пеляді проводять в садках з застосування штучник кормів та природних водоймах - озерах та ріках. Основним розробником садкової технології вирощування є ГосНИОРХ (Державний науководослідний інститут озерного та річкового рибного господарства м. Санкт-Петербург) [4, 5]. На сьогоднішній день в садковому господарстві "Форват" (дослідне господарство ГосНИОРХ) створено 5 стад сигових риб, два з яких - пеляді і муксуна - промислового, решта - чира та ладозького сигів - дослідно-промислового значення. Ремонтно-маточні стада включають всі вікові групи до 8-9 років, за якістю нащадків не поступаються сиговим з природних водойм. Для годівлі молоді та товарної риби використовують гранульовані спеціалізовані корми провідних європейських виробників. Основним недоліком даної технології є відсутність повноцінної годівлі за суворих умов зимівлі (лише 0,1 % від маси). На базі Держрибцентру (м. Тюмень) функціонують три основні сигові заводи, які відповідають за забезпечення посадковим матеріалом та відлов статевозрілих особин з природних водойм східного регіону [6]. Основним недоліком даного способу є неконтрольованість умов вирощування та високі показники, як економічних, так і трудових, затрат на відлов плідників. В обох вищезазначених способах відсутній етап підрощування личинок в пластикових лотках, що впливає на зниження відсотка виживаності молоді. В Україні наукові дослідження з вирощування сигових риб в умовах ставів проводили в 50-х роках минулого століття [7, 8], а вирощування в умовах індустріальної аквакультури (з застосуванням бетонованих басейнів) не проводились зовсім. Однією з переваг культивування пеляді в Україні полягає в тому, що в районах південніше від місця розповсюдження її нативного ареалу, особини мають прискорений темп росту, що, в свою чергу, сприяє ранньому статевому дозріванню. Так результати досліджень минулих років показали, що пелядь в водоймах України дозріває на рік раніше, ніж в материнських [9, 10, 11]. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб формування ремонтноматочного стада пеляді в індустріальних умовах, який би підходив для умов заводського відтворення та сприяв підвищенню ефективності ведення рибницького господарювання та розширення біорізноманіття у природних водоймах України. Індустріальний спосіб формування та утримування маточного стада пеляді має ряд суттєвих переваг перед традиційним вирощуванням в озерах та ставах: не потребує великої кількості посадкового матеріалу; дозволяє здійснювати постійний рибницький контроль за вирощуванням; повністю покриває витрати на корми та утримання риб за рахунок товарної продукції та отримання прибутку від реалізації зібраної ікри; виключає витрати на вилов плідників. Зокрема риби не травмуються за відбору ікри, що сприяє їх багаторазовому використанню. При цьому плідники за своїми екстер'єрними показниками, фізіолого-біологічними і репродуктивними характеристиками, не відрізняються від представників природних водойм. Роботи з формування маточного стада було розпочато в 2011 році на базі форелевого господарства "Ішхан". Ікру на стадії вічка було завезено з господарства "Форват", м. СанктПетербург. Доінкубацію проводили в інкубаційному цеху ДГ ІРГ НААНУ "Нивка", м. Київ. За досягнення личинками маси тіла 20 мг, посадковий матеріал було транспортовано до господарства "Ішхан". У експерименті та виробничих умовах використовувались різноманітні рибницькі місткості, зокрема пластикові лотки, залізобетонні басейни різної конструкції. В результаті проведених 1 UA 106752 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 робіт вперше в Україні були вирощені різновікові групи пеляді за вирощування в басейнах. В 2014 році від сформованого маточного стада отримано потомство. Спосіб здійснюється наступним чином. 1. Вирощування личинок та підрощування малька. Вирощування личинок проводять в пластикових лотках. З метою упередження виходу личинки, водовипуск облаштовують фільтром із капронового сита. Товщина шару води має становити не більше 25 см. Щільність 3 посадки на початковому етапі становить 25 тис. екз./м . У віці 40-45 діб за досягнення маси 0,30,4 г настає стадія малька, після чого вирощування пеляді відбувається в бетонованих 3 басейнах зі щільністю посадки - 3,5 тис. екз./м . Оптимальною температурою води для росту молоді пеляді в індустріальних умовах з використанням штучних кормів є 8-18 °С. Добову потребу в кормах розраховують за спеціальною формулою з урахуванням наявної кількості молоді та добового приросту. 2. Вирощування цьоголіток та однорічок в умовах постійного температурного режиму з застосуванням годівлі штучними кормами у продовж всього періоду вирощування проводять. 3 Щільність посадки складає 1,5 тис. екз./м . Відбір особин у ремонтно-маточне стадо проводять в кінці вегетаційного періоду. Для подальшого формування ремонтно-маточного стада відбирають риб, які відповідають рибницьким вимогам за фенотипом. Напруженість складає 50 3 %. На зимівлю щільність посадки зменшують до 100 екз./м . 3. Вирощування дволіток в умовах постійного температурного режиму з застосуванням годівлі штучними кормами у продовж всього періоду вирощування поводять в басейнах за 3 щільності посадки 30-50 екз./м . Відбір проводять в кінці вегетаційного періоду. В ремонтне стадо для вирощування дворічок відбирають риб, які відповідають рибницьким вимогам за фенотипом. В разі наявних статевозрілих особин проводять відбір статевих продуктів. Однак інкубування ікри не проводять. Досвід показує, що ікра від вперше нерестуючих самиць має низький відсоток запліднення та високий показник смертності під час інкубації. Ембріони, що виклюнулися не є життєстійкими, тому вихід з підрощування є низьким. 4. Вирощування триліток в умовах постійного температурного режиму з застосуванням годівлі штучними кормами у продовж всього періоду вирощування проводять в басейнах за 3 щільності посадки 8-10 екз./м . В плідники переводять тільки тих риб, які досягли статевої зрілості. Бонітування та відбір плідників проводять за 2-3 тижні до нересту. Оцінку плідників здійснюють на основі фенотипових ознак, що передбачає використання тільки здорових повноцінних особин без ушкоджень, вад розвитку та добре вгодованих. За тим проводиться екстер'єрна оцінка плідників за основними рибницько-іхтіологічними параметрами: масою тіла (М), довжиною тіла за Смітом (Ls), яка вимірюється від початку рила до кінця середніх променів хвостового плавця, довжиною тіла без хвостового плавця (l) довжиною тулуба (It), довжиною голови (lg), найбільшою висотою тіла (Н) та найменшою висотою тіла (h) найбільшим обхватом (О) та найменшим обхватом тіла (о). Значення вимірів заносяться в робочий журнал. Цей журнал дозволяє вести постійний контроль та моніторинг стадом плідників. За результатами вимірювань проводиться аналіз та визначення продуктивних 3 характеристик риб: коефіцієнтів вгодованості - М(г)100/LS (см), високоспинності - l t (см)/Н(см), прогонистості - LS(см)/Н(см), обхвату - О(см)100/LS(см). Наступним етапом є оцінка репродуктивних ознак, яка включає визначення робочої плодючості самиць та самців, відносної робочої плодючості, для самиць - визначення параметрів ікринок (маса, діаметр), для самців - концентрація та тривалість рухливості сперміїв. Для узагальненої оцінки репродуктивної якості плідників у нересті визначають: індекс репродуктивності, % запліднення, % виживання ікринок за термін інкубації, тривалість викльову ембріонів (діб) та % аномально розвинутих личинок. Упродовж вирощування ремонтно-маточного стада пеляді в індустріальних умовах необхідно дотримуватись загальних правил проведення рибницьких робіт та санітарнопрофілактичних заходів. Рибницько-оглядові роботи з плідниками та ремонтом потребують анестезії. Приклад. Запропонований спосіб перевірено у виробничих умовах господарства "Ішхан" Чернівецької області. Розмірно-вагові показники, вгодованість, плодючість триліток пеляді вирощених за басейнових умов практично не відрізняються від озерних та садкових [12, 13]. Так, згідно з умовною градацією лінійного та вагового росту пеляді в водоймах природного ареалу [2], показники маси та росту самиць пеляді займають положення між високим та дуже високим. Однак показник отриманого результату в нашому досліді є нижчим за нормативний + показник маси тіла, для самиць у віці 2 за у мов вирощування в садках, складає 450 г [14]. Характеристика плідників, вирощених в індустріальних умовах, показана в таблицях 1, 2. 2 UA 106752 U Таблиця 1 + Рибницько-біологічна характеристика плідників пеляді у віці 2 вирощених в басейнових умовах з застосуванням штучних кормів (М±m). № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Показник Маса тіла, г Довжина тіла за Смітом, см Довжина тіла без с, см Довжина голови, см Довжина тулубу, см Обхват тіла найбільший, см Обхват тіла найменший, см Висота тіла найбільша, см Висота тіла найменша, см Індекс вгодованості Індекс прогонистості Самиці n=26 370,62±82,03 31,61 ±2,03 29,45±2,11 5,67±0,41 24,14±1,62 18,10±1,74 5,75±0,48 8,71±0,78 2,57±0,33 1,16±0,14 3,64±0,26 Самці n=40 303,20±90,53 30,82±2,80 28,85±2,75 5,62±0,62 23,19±2,53 15,97±1,58 5,90±0,44 7,67±0,81 2,39±0,28 1,04±0,16 4,03±0,28 Таблиця 2 + Репродуктивна характеристика самиць пеляді у віці 2 вирощених в басейнових умовах з застосуванням штучних кормів. № 1 2 3 4 5 6 7 5 10 15 20 25 Показник Маса ікри, г Плодючість робоча, тис. ікринок Плодючість відносна, тис. ікринок Маса однієї ікринки, мг Діаметр однієї ікринки, мм Гонадосоматичний індекс, % Індекс репродуктивності М±m 68,44±34,25 27,1±13,7 69,5±24,2 2,28±0,34 1,56±0,11 15,82±5,59 158,18±55,92 Отже, застосування заявленого способу в умовах рибних господарств України дає змогу формувати ремонтно-маточні стада пеляді в індустріальних умовах та сприятиме підвищенню ефективності рибогосподарського освоєння цінних видів риб. ЛІТЕРАТУРА 1. Берг Л. С. Рыбы пресноводных вод СССР и сопредельных стран, Τ 1. - М-Л; изд-во АН СССР ,1948. - 468 с. 2. Решетников А. И., Мухачев И. С. Пелядь. Систематика, морфология, экология, продуктивность. - М.: Наука, 1989. - 304 с. 3. Атлас пресноводных рыб России /[ред. Ю. С. Решетников]. - М.: Наука, 2003. - Т. 1. - 379 с. 4. Костюничев В. В. Перспективы развития индустриального сиговодства на северо-западе России. Пресноводная аквакультура: состояние, тенденции и перспективы развития. Научнопрактическая конференция, Тюмень 18-20 ноября 2008. - С. 58-60. 5. Костюничев В. В., Князева Л. М., Шумилина А. К. Формирование ремонтно-маточных стад сиговых в индустриальных условиях. //Рыбоводство и рыболовство. - № 4. - М. - 2002. 6. Литвиненко А. И., Семенченко С. М. Современное состояние запасов и искусственного воспроизводства ценных видов рыб Сибири и Урала. Аквакультура Европы и Азии: реалии и перспективы развития и сотрудничества. Материалы международной научно-практической конференции. Улан-Удэ, оз. Байкал, 1-7 августа 2011 г. - Тюмень, Госрыбцентр, 2011. - С. 107110. 7. Носаль А. Д. Сиговое хозяйство на Украине. //Рыбное хозяйство, 1955. - № 5. 8. Носаль А. Д., Менюк Н. С. Опыт выращивания пеляди в прудах хозяйства "Пуща-Водица" Труды ННИРХ. - К. - 1985. - № 8. - С. 251-268. 3 UA 106752 U 5 10 15 20 9. Вайнштейн А. С. Научный отчет за 1966-1968 гг. по подразделу "Рыбное население оз. Лиман и влияние на него сточной подогретой воды Змиевской ГРЭС" Киев, 1968. - 54 с. 10. Шкорбатов Г. Л. Акклиматизация сиговых рыб в водоемах Харьковской области. Труды Всесоюзного гидробиологического общества, т XIII, 1963. - С. 242-254. 11. Фауна України Том 8. Випуск 1. - К: Наукова думка, 1980. - 352 с. 12. Костюничев В. В., Князева Л. М., Шумилина А. К. Формирование ремонтно-маточных стад сиговых в индустриальных условиях. //Рыбоводство и рыболовство. - № 4. - М. - 2002. 13. Временные рекомендации по организации сиговых садковых питомников на водохранилищах и озерах. Сост. П. В. Михеев, Е. В. Мейснер, В. П. Михеев. ВНИИПРХ. - М., 1974. - 51 с. 14. Методические рекомендации по выращиванию и формированию ремонтно-маточных стад сиговых рыб (пелядь, чир, муксун) в индустриальных условиях на искусственных кормах. ГосНИОРХ. - Санкт-Петербург, 2001. - 27 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб формування ремонтно-маточного стада пеляді в індустріальних умовах, що включає в себе вирощування різновікових груп пеляді та проведення відбору та бонітування в кінці кожного чергового вегетаційного періоду, який відрізняється тим, що підрощування личинок проводять в пластикових лотках до віку 40-45 діб за досягнення маси 0,3-0,4 г, після чого подальше вирощування різновікових груп пеляді проводять у басейнах в умовах постійного температурного режиму, причому годівлю штучними кормами застосовують у продовж всього періоду вирощування. 25 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4