Спосіб діагностики пошкодження паренхіми нирок у вагітних з пієлонефритом

Реферат: Спосіб діагностики стану нирок у вагітної з пієлонефритом включає вимірювання активності трансамідинази в крові вагітної спектрофотометричним методом. Спочатку визначають наявність або відсутність трансамідинази, і при виявленні наявності цього ферменту моніторують його активність. Пошкодження паренхіми нирок діагностують при підвищенні активності трансамідинази у порівнянні до норми або попередніх вимірів. UA 108796 U (12) UA 108796 U UA 108796 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства, та може бути використана для діагностики пошкодження паренхіми нирок у вагітних з пієлонефритом. Паренхіма нирки - це специфічна тканина нирки, яка виконує її основну функцію. Пошкодження паренхіми призводить до порушення функції нирок та може впливати на тяжкість перебігу пієлонефриту у вагітних. Основними способами діагностики функції нирок є лабораторні та інструментальні методи дослідження. Останнього часу в арсеналі способів діагностики стану нирок, в тому числі і паренхіми, з'явились імунологічні та біохімічні методи діагностики, які є більш чутливими та за допомогою яких можливо діагностувати пошкодження паренхіми нирок на ранніх стадіях, що особливо важливо для вагітних, які страждають на пієлонефрит. Так, наприклад, відомий спосіб визначення сечових біомаркерів при гострому пієлонефриті. В сироватці крові та сечі хворих на пієлонефрит визначають концентрацію цитокінів: інтерлейкінів, фактора некрозу пухлин та С-реактивного білка і за їх відхиленням від норми або попередніх значень вимірів оцінюють тяжкість запальних змін паренхіми нирки. Аналіз змін рівня цитокінів та С-реактивного білка в сироватці крові та сечі показав, що дані біомаркери при гострому пієлонефриті можуть бути використані як показники активності запального процесу [Мочевые биомаркеры при остром пиелонефрите / В.М. Попков, А.Б. Долгов, Н.Б. Захарова и др. // Саратовский научно-медицинский журнал. - 2013. - Т. 9, № 1. - С. 110-115]. При вивченні біохімічних особливостей крові вагітних при пієлонефриті в частині випадків як гестаційного пієлонефриту (ГП), так і хронічного пієлонефриту (ХП), був виявлений фермент трансамідиназа, який є специфічним для деструктивного процесу в тканині нирок [Тимошенко О.П. Клінічна біохімія. Навчальний посібник за ред. О.П. Тимошенко. - Київ: "Професіонал", 2005. - 285 с]. Даний спосіб діагностики стану нирок у вагітних з пієлонефритом є найбільш близьким аналогом до запропонованого, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів діагностики стану нирок у вагітних з пієлонефритом шляхом діагностики пошкодження паренхіми нирок за показником активності трансамідинази. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у способі діагностики стану нирок у вагітної з пієлонефритом, який включає вимірювання активності трансамідинази в крові вагітної, згідно з корисною моделлю, в крові вагітної спектрофотометричним методом спочатку визначають наявність або відсутність трансамідинази, затим при виявленні наявності цього ферменту моніторують його активність, при цьому пошкодження паренхіми нирок діагностують при підвищенні активності трансамідинази у порівнянні до норми або попередніх вимірів. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів діагностики стану нирок у вагітних з пієлонефритом шляхом діагностики пошкодження паренхіми нирок за показником активності трансамідинази, обумовлений синергізмом заходів та засобів, які заявляються. Спосіб виконують наступним чином. В крові вагітної спочатку визначають наявність або відсутність трансамідинази, затим при виявленні наявності цього ферменту моніторують його активність, при цьому пошкодження паренхіми нирок діагностують при підвищенні активності трансамідинази у порівнянні до норми або попередніх вимірів. Ефективність способу доведена клініко-лабораторними дослідженнями. Було обстежено 86 вагітних з пієлонефритом. Групу порівняння (ГП) склали 20 здорових вагітних. Для оцінки активності запального процесу в нирках визначали активність органоспецифічного "ниркового" ферменту - трансамідинази - в сироватці крові вагітних спектрофотометричним методом. Випадки з відсутністю цього ферменту в сироватці крові увійшли в підгрупи ГП-0 і ХП-0 (клінічно це часто відповідає періоду ремісії), а при наявності активності трансамідинази - в підгрупи ГП-1 і ХП-1 (клінічно - часто спостерігається в період загострення ХП або гострий ГП) (табл. 1). 1 UA 108796 U Таблиця 1 Результати визначення рівня трансамідинази в крові обстежених жінок Групи Гр. П Гр. ГП-0 Гр. ГП-1 Гр. ХП-0 Гр. ХП-1 5 10 Кількість обстежених Строк гестації при пологах жінок (тиж.) 20 39,5±0,2 9 38,3±0,6 19 37,6±1,0 29 38,1±0,5 29 37,3±0,8 Активність трансамідинази нМ/сек л 1,68±0,09 2,33±0,12 У гр. ГП-1 виявилося 19 випадків, тобто 67,9 % від усіх випадків з ГП, а в гр. ХП-1 виявилося 29 випадків, тобто 50 % від усіх випадків з ХП. Аналіз значень клінічних показників з виділенням гр. ГП-0 і гр. ГП-1, гр. ХП-0 і гр. ХП-1 показав, що наявність або відсутність ознак ушкодження паренхіми нирок узгоджується зі зміною цих показників. При аналізі рівня лейкоцитів за основними підгрупами було виявлено, що в підгрупі ГП-0 лейкоцитоз відсутній, в гр. ГП-1 в порівнянні з гр. ГП-0 відзначається тенденція збільшення рівня лейкоцитозу (табл. 2). У гр. ХП-0 рівень лейкоцитів вже достовірно вище, ніж в гр. П, проте в гр. ХП-1 спостерігається тенденція зниження рівня лейкоцитозу. Таблиця 2 Вміст лейкоцитів і формула крові породіль Група Гр. П Гр. ГП-0 Гр. ГП-1 Гр. ХП-0 Гр. ХП-1 Лейкоцити 9 10 /л 8,78±0,57 8,7±0,72 p1>0,05 10,16±0,6 p1>0,05 р2>0,05 11,1±0,56 p10,05 р2>0,05 Паличкоядерні 3,07±0,11 2,16±0,10 p10,05 p20,05 2,86±0,08 p1>0,05 р2>0,05 Сегментоядерні 67,88±0,30 75,07±0,31 p1