Спосіб зовнішнього дренування біліодигестивних анастомозів

Реферат: Спосіб зовнішнього дренування біліодигестивних анастомозів шляхом використання дренажної трубки, вільний кінець якої проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці, причому дефект у кишці і черевній стінці після видалення трубки загоюється самостійно; можливості створення каркасного ефекту. Одночасно забезпечують можливість відведення жовчі, декомпресії зони анастомозу і створюють надійний каркасний ефект за допомогою використання дводіаметральної дренажної трубки, яка складається з робочої частини більшого діаметра та вільної частини меншого діаметра; робочу частину розташовують у просвіті анастомозу, а вільну частину проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці; та попереджують виникнення зовнішніх кишкових нориць шляхом того, що після дренування трубку підтягують за вільний кінець до впирання робочої частини у стінку кишки, а вільну частину відсікають і вилучають; робоча частина трубки мігрує з кишковим умістом і відходить назовні з каловими масами; малий за діаметром дефект у кишці і черевній стінці швидко загоюється самостійно. UA 109757 U (54) СПОСІБ ЗОВНІШНЬОГО ДРЕНУВАННЯ БІЛІОДИГЕСТИВНИХ АНАСТОМОЗІВ UA 109757 U UA 109757 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до хірургії, і може бути використана в лікуванні хворих на різні захворювання позапечінкових жовчних проток, які потребують проведення оперативних втручань, під час яких накладаються анастомози між жовчовивідними протоками та різними відділами тонкої кишки. Серед тяжких післяопераційних ускладнень у таких випадках є розвиток неспроможності анастомозу або стриктури анастомозу. Це спричиняється низкою факторів: незначною товщиною стінок жовчовивідних проток, яка не відповідає товщині стінок кишки, що анастомозується; малим діаметром жовчовивідних проток, який обумовлює незначний діаметр анастомозу; запальними змінами стінок жовчовивідних проток або їх рубцевою трансформацією; збільшенням тиску в просвіті анастомозу, який погіршує кровообіг в тканинах органів; негативним впливом жовчі, яка має фібринолітичну дію на процеси формування сполучної тканини, основою яких є відкладання фібрину по лінії дотику тканин органів, що анастомозуються. Для профілактики таких ускладнень використовують зовнішнє та внутрішнє дренування біліодигестивних анастомозів, метою якого є відведення жовчі; декомпресія зони з'єднання органів, яка покращує кровообіг; створення каркасу, який запобігає звуженню анастомозу. Однак, внутрішнє дренування дає каркасний ефект, але не забезпечує інші, натомість зовнішнє дренування сприяє відведенню жовчі та зниженню тиску в просвіті анастомозу, але при створенні надійного каркасного ефекту призводить до виникнення ускладнень після видалення дренажу. Прототипом корисної моделі є спосіб Saypol для зовнішнього дренування біліодигестивних анастомозів (Шалимов А.А., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Доманский Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих путей. - К.: Здоров'я, 1993. - С. 474-477), в якому в просвіт анастомозу заводять трубку певного діаметра, що залежить від низки факторів. Застосування трубки малого діаметра сприяє прискореному відтоку жовчі, що ефективно знижує тиск у просвіті. Трубка більшого діаметра створює каркасний ефект, але менш ефективно дренує просвіт. Вільний кінець трубки проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці. Після того, як потреба у дренуванні відпадає, трубку видаляють. Дефект у кишці і черевній стінці загоюється самостійно. Недоліками прототипу-способу є: 1. при використанні трубки малого діаметра не забезпечується каркасний ефект, що створює передумови для виникнення стриктури анастомозу; 2. при застосуванні трубки більшого діаметра з метою створення каркасного ефекту, недостатньо ефективно дренується просвіт анастомозу за рахунок повільнішого відтікання жовчі, а після її видалення виникає загроза утворення зовнішньої тонкокишкової нориці, що пов'язано з розмірами отвору у тонкій кишці та передній черевній стінці, через який дренажна трубка виводиться назовні. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб зовнішнього дренування біліодигестивних анастомозів шляхом одночасного відведення жовчі, декомпресії зони анастомозу, створення каркасного ефекту та попередження виникнення зовнішніх кишкових нориць за допомогою використання дводіаметральної дренажної трубки. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є те, що використовують дренажну трубку, вільний кінець якої проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці; дефект у кишці і черевній стінці після видалення трубки загоюється самостійно; можливість створення каркасного ефекту. Відмінними ознаками корисної моделі від прототипу є те, що: 1. одночасно забезпечується можливість відведення жовчі, декомпресії зони анастомозу і створюється надійний каркасний ефект шляхом використання дводіаметральної дренажної трубки, яка складається з робочої частини більшого діаметра та вільної частини меншого діаметра; робочу частину розташовують у просвіті анастомозу, а вільну частину проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці; 2. попереджається виникнення зовнішніх кишкових нориць шляхом того, що після дренування трубку підтягують за вільний кінець до впирання робочої частини у стінку кишки, а вільну частину відсікають і вилучають; робоча частина трубки мігрує з кишковим умістом і відходить назовні з каловими масами; малий за діаметром дефект у кишці і черевній стінці швидко загоюється самостійно. Визначення термінів, які використовуються в описі корисної моделі: зовнішнє дренування, біліодигестивний анастомоз, каркасний ефект, дводіаметральна дренажна трубка. Корисна модель здійснюється таким чином. 1 UA 109757 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Під час операції в просвіт біліодигестивного анастомозу заводять дводіаметральну дренажну трубку, діаметр робочої частини якої більший і коливається залежно від індивідуальних потреб для забезпечення відведення жовчі, декомпресії зони анастомозу і створення надійного каркасного ефекту; діаметр вільної частини становить 2-3 мм. На Фіг. 1 представлена схема будови дводіаметральної дренажної трубки, де 1 - розширена робоча частина трубки, 2 - вузька вільна частина трубки. Робочу частину дренажної трубки розташовують у просвіті анастомозу, а вільну частину проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці. На Фіг. 2 представлена схема розташування дводіаметральної дренажної трубки, де 1 - жовчні протоки, 2 - біліодигестивний анастомоз, 3 - кишка, 4 - передня черевна стінка. Після того, як потреба у дренуванні анастомозу відпадає, трубку підтягують за вільний кінець до впирання робочої частини у стінку кишки (Фіг. 3), після чого вільну частину відсікають і вилучають (Фіг. 4). На Фіг. 3 представлена схема підтягування дренажної трубки. На Фіг. 4 представлена схема відсічення дренажної трубки. Залишена у просвіті кишки робоча частина трубки мігрує з кишковим умістом і відходить назовні з каловими масами (Фіг. 5). На Фіг. 5 представлена схема міграції робочої частини дренажної трубки. Невеликий діаметр залишкового дефекту в стінці кишки і передній черевній стінці, через який назовні виводять вільну частину дренажної трубки, сприяє швидкому загоєнню і попереджає утворення кишкової нориці. Приклад використання корисної моделі. Експериментальна апробація. Кролю під загальним внутрішньовенним знеболенням виконано серединну лапаротомію. Пересічена супрадуоденальна частина холедоха. Кукса відвідної ділянки перев'язана. Кукса привідної ділянки анастомозована в бік початкової частини тонкої кишки. Анастомоз дренований трубкою, ширина робочої частини 4 мм, вільної - 2 мм. Дренаж фіксований до стінки анастомозу кетгутовою лігатурою. Вільна частина дренажу виведена назовні через прокол черевної стінки. Кишка фіксована до парієтальної очеревини навколо трубки окремими вузловим капроновими швами. Операційна рана зашита наглухо. На 14 добу після операції дренажна трубка підтягнута і відсічена. Відходження робочої частини з каловими масами відмічено через 3 доби. Якихось ускладнень після операції не спостерігалось. Апробація в клінічних умовах. Хворому К., 52 роки, медична карта № 1274 після обстеження виставлено діагноз: гострий калькульозний холецистит, з приводу чого виконана лапароскопічна холецистектомія. Через добу після операції у хворого почалось наростаюче надходження жовчі через дренаж черевної порожнини, виникли явища гострого перитоніту, з приводу чого виконана операція. Під час операції виявлено: у підпечінковому просторі локальне скупчення жовчі у кількості до 20 мл; гепатодуоденальна зв'язка помірно набрякла; кліпси, накладені під час попередньої операції утримують добре; з ділянки воріт печінки спостерігається незначне поступлення жовчі; у передній стінці спільної печінкової протоки має місце дефект, в якому вклинений конкремент, останній вилучений. Встановлено, що дефект займає більше 2/3 окружності стінки спільної жовчної протоки, ширина залишку задньої стінки до 3 мм. Відстань незміненої стінки від місця злиття печінкових проток до 7 мм. Діаметр просвіту протоки до 6 мм. З просвіту без тиску надходить жовч. У зв'язку з характером виявлених змін вирішено вимушено пересікти спільну печінкову протоку і накласти гепатикоєюноанастомоз. Протока пересічена на рівні незміненої привідної частини. Кукса холедоха перев'язана. Виділені стінки привідної частини спільної печінкової протоки. Стінки її інфільтровані, помірно набряклі. Порожня кишки пересічена на відстані до 25 см від зв'язки Трейца. Кукса відвідної петлі оброблена за Мойнігеном. Через отвір у брижі печінкового кута ободової кишки відвідна кишка підведена до воріт печінки. Між привідної частиною спільної печінкової протоки і порожньою кишкою з технічними труднощами, зумовленими прорізанням швів з стінки протоки, накладений анастомоз двома рядами окремих вузлових капронових швів. У просвіт анастомозу і кишки заведена розширена частина трубки діаметром 6 мм. Кінець вільної частини (діаметр 3 мм) виведений через прокол у стінці кишки. Трубка фіксована у зоні анастомозу кетгутовою лігатурою. Кінець привідної петлі порожньої кишки анастомозований в бік відвідної двома рядами швів - безперервним кетгутом та окремими вузловим капроновими швами. Трубка, що дренує анастомоз, виведена назовні через прокол передньої черевної стінки. Кишка фіксована до парієтальної очеревини навколо трубки окремими вузловим капроновими швами. Черевна порожнина промита розчинами антисептиків. До зони гепатикоєюноанастомозу через контарпертуру підведена дренажна трубка. У малу миску через окрему контрапертуру підведена дренажна трубка. Операційна рана пошарово 2 UA 109757 U 5 10 зашита наглухо. На 4 добу у хворого з'явились забарвлені у жовтий колір випорожнення. Дренаж підтягнули і видалили на 14 добу. Ускладнень після операції не спостерігали. Хворий переведений в гастроентерологічне відділення для реабілітаційного лікування. Під час контрольного огляду через півроку після oпeрації скарг з боку жовчовивідної системи, клінічних та сонографічних ознак непрохідності анастомозу не виявлено. Технічний результат. Спосіб, що заявляється, дозволяє одночасно забезпечити відведення жовчі, декомпресію зони анастомозу, створити надійний каркасний ефект та попередити виникнення зовнішніх кишкових нориць, що знижує ризик розвитку ранніх та віддалених післяопераційних ускладнень - неспроможності швів анастомозу, зовнішньої тонкокишкової нориці, рубцевої стриктури анастомозу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб зовнішнього дренування біліодигестивних анастомозів шляхом використання дренажної трубки, вільний кінець якої проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці, причому дефект у кишці і черевній стінці після видалення трубки загоюється самостійно; можливості створення каркасного ефекту, який відрізняється тим, що одночасно забезпечують можливість відведення жовчі, декомпресії зони анастомозу і створюють надійний каркасний ефект за допомогою використання дводіаметральної дренажної трубки, яка складається з робочої частини більшого діаметра та вільної частини меншого діаметра; робочу частину розташовують у просвіті анастомозу, а вільну частину проводять через просвіт кишки і виводять назовні через прокол у стінці кишки і передній черевній стінці; та попереджують виникнення зовнішніх кишкових нориць шляхом того, що після дренування трубку підтягують за вільний кінець до впирання робочої частини у стінку кишки, а вільну частину відсікають і вилучають; робоча частина трубки мігрує з кишковим умістом і відходить назовні з каловими масами; малий за діаметром дефект у кишці і черевній стінці швидко загоюється самостійно. 3 UA 109757 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4