Спосіб ендохіругічного трансмурального дренування псевдокіст підшлункової залози

Реферат: Спосіб хірургічного лікування псевдокісти підшлункової залози включає введення дуоденоскопа і виконання цистогастростомії або цистодуоденостомії. Спочатку псевдокісту через стінку шлунка або дванадцятипалої кишки одномоментно пунктують трипросвітним голковим ультратомом, аспірують вміст псевдокісти, а потім під тиском вводять в її просвіт контрастну рідину та виконують достатній розтин в найбільш щільно зіткнених з порожнинним органом зонах кістозної стінки. UA 112653 U (12) UA 112653 U UA 112653 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути використана у відділеннях загальної хірургії, ендоскопічної хірургії та мініінвазивної хірургії для внутрішнього трансмурального дренування псевдокіст підшлункової залози (ПЗ) при хронічному панкреатиті. Відомо багато способів хірургічного дренування псевдокіст підшлункової залози. Найбільш близьким та вибраним за прототип є спосіб лікування псевдокіст підшлункової залози (Пат. 54985 А Україна, МПК7 А 61В 17/00. Хірургічний спосіб лікування псевдокісти підшлункової залози /Ярешко В.Г., Рязанов Д.Ю., Бамбізов Л.М., Живиця С.Г. - заявл. 07.06.2002; опубл. 17.03.2003, Бюл. № 3). Спосіб полягає в тому, що в залежності від локалізації псевдокісти ПЗ дуоденоскоп проводять в шлунок або в дванадцятипалу кишку (ДПК). Після виявлення вибухаючої стінки шлунка або ДПК через інструментальний канал дуоденоскопа вводять голчатий папілотом. Виконується цистогастро- або цистодуоденостомія шляхом розтину задньої стінки шлунка або медіальної стінки ДПК через найбільш виступаючу частину стінки з розсіченням прилягаючої частини псевдокісти ПЗ на довжину 1,5-2,5 см. Довжина розтину обумовлена тим, що у термін 6-12 міс. після операції відбувається звуження співустя приблизно не третину від початкової довжини. Виконання розтину довжиною більше ніж 2,5 см є недоцільним, тому що немає функціональних переваг перед розтином, який виконується у межах 1,5-2,5 см. Контролем адекватного виконання ендоскопічного дренування є надходження секрету ПЗ у шлунок або ДПК. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача удосконалення ендохірургічного лікування зрілих псевдокіст підшлункової залози за рахунок того, що псевдокісту через стінку шлунка або дванадцятипалої кишки одномоментно пунктують трипросвітним голковим ультратомом, аспірують вміст кісти, під тиском вводять в її просвіт 0,9 % розчин NaCl та виконують достатній розтин стінки кісти в напрямку виступаючої і найбільш щільно зіткненої з порожнинним органом зони кістозної стінки. Недоліками прототипу є: 1) методика не передбачає одночасного отримання кістозного вмісту для проведення лабораторної диференційної діагностики кістозних утворень ПЗ за пухлинним або запальним походженням; 2) методика не дозволяє визначити конфігурацію кісти та її сполучення з головною панкреатичною протокою (ГПП); 3) при використанні голчатого папілотому кістозний вміст виливається в порожнинний орган, що робить неможливим визначити найбільш щільно зіткнену з порожнинним органом зону кістозної стінки. 4) розтин проводиться в найбільш виступаючій частині стінки шлунку або дванадцятипалої кишки, а не в зоні з найбільш щільно зіткненої з порожнинним органом зоні кістозної стінки. Порівняльний аналіз заявленого способу та прототипу дозволяє установити, що вони мають ряд загальних ознак: 1) введення дуоденоскопа в просвіт шлунка або дванадцятипалої кишки; 2) виконання цистогастро- або цистодуоденостомії через найбільш виступаючу в просвіт шлунка або дванадцятипалої кишки зону кістозної стінки кісти. Заявлений спосіб має наступні відмінності від прототипу: 1) отримання кістозного вмісту для проведення лабораторної диференційної діагностики кістозних утворень ПЗ за пухлинним або запальним походженням; 2) введення під тиском розчину контрастної рідини в порожнину кісти з визначенням її конфігурації, спілкування з ГПП та найбільш щільно зіткненої з порожнинним органом зони кістозної стінки; 3) застосування трипросвітного голчатого Ultratome для одномоментного виконання цистогастро- або цистодуоденостомії достатнім розтином стінки кісти в найбільш щільно зіткненій з порожнинним органом зоні кістозної стінки. Таким чином, заявлений спосіб має суттєві відмінні ознаки у порівнянні з прототипом, які разом із вже відомими дозволять досягнути технічний результат: отримати інформацію про походження кістозного утворення, про особливості конфігурації псевдокісти ПЗ, її сполучення з ГПП та визначенням найбільш щільнозіткненої з порожнинним органом зони кістозної стінки і виконати одномоментно цистогастро- або цистодуоденостомію достатнім розтином стінки кісти в напрямку найбільш щільно зіткненої з порожнинним органом зони кістозної стінки, що дозволяє зменшити інтра- та післяопераційні ускладнення, підвищити лікувальне значення отриманих результатів, як наслідок, вирішити задачу корисної моделі. Відсутність вказаних вище відмінних ознак у відомій техніці дозволяє зробити висновок про те, що запропонований спосіб має новизну. Заявлений спосіб не витікає із відомої техніки, як наслідок, відповідає вимогам патентоспроможності. 1 UA 112653 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Ендоскопічні трансмуральні дренування, як основний і заключний етап лікування, виконані у 7 хворих з сформованими псевдокістами ПЗ. Спосіб, що заявляється, здійснюють наступним чином. Спосіб здійснюється таким чином. В залежності від анатомічного розташування псевдокісти в ПЗ дуоденоскоп проводиться у шлунок або ДПК. Після виявлення вибухаючої стінки шлунка або ДПК в просвіт органу трипросвітним голчатим Ultratome пунктують кісту та отримують кістозний вміст, який віддають на цитодіагностику для диференційного визначення псевдокісти або кістозної пухлини. Не виймаючи Ultratome під тиском вводять в просвіт кісти контрастну рідину і визначають конфігурацію кісти, її сполучення з ГПП та найбільш щільно зіткнену з порожнинним органом зону кістозної стінки, одномоментно виконують цистогастро- або цистодуоденостомію достатнім розтином і найбільш щільно зіткненій з порожнинним органом зони кістозної стінки. Приклад 1. Хвора Т., 49 років, історія хвороби № 1766, була прийнята у клініку інституту 30.06.2015р. з основним діагнозом: Хронічний рецидивуючий фіброзно-дегенеративний панкреатит, стадія загострення, з больовим та диспепсичним синдромом, з зовнішньо-секреторною недостатністю, компенсацією травлення, ускладнений кальцинозом паренхіми та утворенням ПК голівки ПЗ. Стан після операції - поздовжня панкреатоєюностомія на петлі за Шалімовим (03.08.2011 р.). За даними КТ, МРТ, УЗД відмічаються ознаки фіброзно-дегенеративного ХП, інтрапанкреатичної псевдокісти в ділянці голівки ПЗ з компресією ДІЖ. За даними ЕРПХГ нормальна холангіограма, зв'язку ГПП з кістою не виявлено (фіг. 1). Враховуючи виявлені зміни, значне випинання стінки кісти в просвіт ДПК, хворій показано ендоскопічне дренування псевдокісти ПЗ. Виконана 06.06.2015 р. операція (Тарабаров C.O.) ендохірургічна цистодуоденостомія, як основний і заключний етап лікування (фіг. 2). Для виконання ендохірургічної цистодуоденостомії (ендоЦДС) використовувався Ultratome (трьохпросвітний голковий ультратом). На відміну від відомих способів з використанням цистотому, де необхідно часто змінювати інструменти, та немає можливості одночасно наповнити порожнину кісти рідиною й одночасно виконати розсічення її зрілої стінки, застосування трипросвітного голкового Ultratome дає змогу: 1) не змінювати інструменти під час операції; 2) зменшити об'єм операційної травми; 3) одночасно виконати пункцію з взяттям вмісту кісти на дослідження та контрастування порожнини кісти; 4) зменшити майже вдвічі загальний час ендохірургічного втручання, що покращує якість даної методики. Через 3 міс. після виконання ендоЦДС при УЗ-моніторингу відмічена повна облітерація порожнини псевдокісти ПЗ (фіг. 3). Клінічно больовий синдром купований. Отже, було удосконалено спосіб лікування псевдокісти ПЗ, який включав ендохірургічне формування співустя між просвітом полого органу та кістозною порожниною. Даний спосіб відрізняється тим, що з метою зменшення інтраопераційних ускладнень, після пункції в порожнину кісти під тиском вводять рідину і виконують адекватну стомію в напрямку до частини стінки кісти, яка найбільш випинає. Удосконалено спосіб лікування псевдокісти ПЗ, який включає ендохірургічне формування трансмурального співустя між просвітом порожнинного органу та порожниною кісти, з використанням інструмента Ultratome (трипросвітний голковий ультратом), що дозволило: 1) значно рідше змінювати інструменти під час операції; 2) зменшити об'єм операційної травми; 3) одночасно виконати пункцію з взяттям вмісту на дослідження та контрастування кістозної порожнини ПЗ; 4) вдвічі скоротити загальний час ендохірургічного втручання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб хірургічного лікування псевдокісти підшлункової залози, що включає введення дуоденоскопа і виконання цистогастростомії або цистодуоденостомії, який відрізняється тим, що спочатку псевдокісту через стінку шлунка або дванадцятипалої кишки одномоментно пунктують трипросвітним голковим ультратомом, аспірують вміст псевдокісти, а потім під тиском вводять в її просвіт контрастну рідину та виконують достатній розтин в найбільш щільно зіткнених з порожнинним органом зонах кістозної стінки. 2 UA 112653 U 3 UA 112653 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4