Спосіб хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених нагноєнням

Реферат: Спосіб хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози включає попереднє виконання пункції кісти під контролем УЗД, визначають характер рідини та вид збудника, стабілізують стан хворого та виконують лапаротомію. Порожнину псевдокісти пунктують, кісту розсікають та проводять її санацію з врахуванням виду збудника. Пасмо великого сальника заводять у порожнину псевдокісти, виконуючи її тампонування. Додатково у порожнину кісти заводять дренаж у вигляді U-подібної дренажної гумової трубки та над ним - гумову рукавицю, розсічені стінки псевдокісти підшивають до парієтальної очеревини, трубку та рукавицю виводять через окрему контрапертуру та фіксують. Рукавицю та трубку видаляють після припинення виділень з трубки. UA 95264 U (12) UA 95264 U UA 95264 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до абдомінальної хірургії і може бути використаною для лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених нагноєнням. На сьогодні розроблений та впроваджений в клінічну практику широкий арсенал способів хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, одним із визначаючих етапів яких є етап дренування. Так, наприклад, відомий спосіб лікування псевдокіст підшлункової залози, який включає внутрішнє дренування - накладання анастомозу між кістою та порожньою кишкою [А.А. Шалимов, В.В. Грубник, Джоэл Горвиц, А.И. Зайчук, А.И. Ткаченко. Хронический панкреатит, современные концепции патогенеза, диагностики и лечения. - Киев: Здоровье, 2000. - С. 215; С.Ф. Багненко, А.А. Курыгин, Н.В. Рухляда, А.Д. Смирнов Хронический панкреатит. - СанктПетербург, 2000. - С. 305-306]. Відомий спосіб лікування псевдокіст підшлункової залози, який включає зовнішнє дренування кісти за типом марсупіалізація, коли кісту розтинають, спорожнюють і стінку її підшивають до шкіри. Зовнішнє дренування виконують під контролем УЗД. Кісту пунктують, облітерують, розтинають, обробляють її порожнини антисептиками з подальшим тампонуванням марлевими тампонами та дренуванням гумовими трубками та гумовими стрічками [А.А. Шалимов, В.В. Грубник, Джоэл Горвиц, А.И. Зайчук, А.И. Ткаченко Хронический панкреатит, современные концепции патогенеза, диагностики и лечения. - Киев: Здоровье, 2000. - 256 с]. Відомий також спосіб хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози, що включає попереднє пункційне дренування кісти під контролем УЗД, подальшу лапаротомію, розтин кісти, її спорожнення з подальшим тампонуванням пасмом великого сальника та дренуванням гумовою трубкою [Пат. №8176 U Україна, МПК А61В 17/00. Спосіб хірургічного лікування несправжніх кіст підшлункової залози / Криворучко І.А., Шелдуга В.М., Шевченко Р.С., Шелдуга О.В., Балака С.М.; ХДМУ. - З. № u200500931; заявл. 02.02.2005; опубл. 15.07.2005, Бюл. № 7]. Спосіб є достатньо ефективним та широко використовується в практиці хірургів. Ефективність хірургічного лікування псевдокіст обумовлена біологічною облітерацією несправжньої кісти часткою великого сальника. Даний спосіб хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано як найближчий аналог. Головним недоліком відомих способів хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, в тому числі і прототипу, є недостатня ефективність дренування, що особливо важливо у випадку лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених нагноєнням. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених нагноєнням. Поставлена задачу вирішують тим, що спосіб хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози включає попереднє пункційне дренування псевдокісти під контролем УЗД, подальшу лапаротомію, розтин псевдокісти, її спорожнення, тампонаду кісти пасмом великого сальника та дренування гумовою трубкою з наступним виведенням трубки через окрему контрапертуру, фіксацію стінок кісти та зашивання черевної порожнини, згідно з корисною моделлю, при наявності нагноєння, при попередньому виконанні пункції кісти під контролем УЗД визначають характер рідини та вид збудника, стабілізують стан хворого та виконують лапаротомію, порожнину псевдокісти пунктують, кісту розсікають та проводять її санацію з врахуванням виду збудника, пасмо великого сальника заводять у порожнину псевдокісти, виконуючи її тампонування, додатково у порожнину кісти заводять дренаж у вигляді U-подібної дренажної гумової трубки та над ним - гумову рукавицю, розсічені стінки псевдокісти підшивають до парієнтальної очеревини, трубку та рукавицю виводять через окрему контрапертуру та фіксують, рукавицю та трубку видаляють після припинення виділень з трубки. Технічний результат корисної моделі є підвищення ефективності хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених нагноєнням, досягають за рахунок підвищення ефективності дренування, що досягають конструкцією дренажу та розташуванням дренажної трубки та гумових стрічок, а також способом фіксації стінки псевдокісти та засобів дренування. Спосіб технічно простий у виконанні, зменшує термін видужання хворих, знижує післяопераційну летальність даної категорії хворих. Спосіб виконують наступним чином. При наявності у хворого псевдокісти ПЗ при підозрі на її нагноєння попередньо виконують пункцію псевдокісти під контролем УЗД. При цьому визначають характер рідини, рівень амілази рідини та вид збудника. Спостерігають за станом хворого та після стабілізації його стану виконують верхньо-серединну лапаротомію. Після ревізії органів черевної порожнини мобілізують дванадцятипалу кишку за Кохером. Розкривають сумку 1 UA 95264 U 5 10 15 20 25 30 35 сальника. Порожнину псевдокісти пунктують, розсікають упродовж голки, проводять її санацію та експрес-біопсію ділянки псевдокісти. При відсутності ознак злоякісного новоутворення пасмо великого сальника заводили у порожнину псевдокісти з її тампонуванням. Додатково до порожнини підводять дренаж у вигляді U-подібної дренажної трубки та над ним - гумову рукавицю, а розсічені стінки псевдокісти підшивають до парієнтальної очеревини. Трубку та рукавицю виводять через окрему контрапертуру і фіксують до шкіри, черевну порожнину зашивають наглухо. Рукавицю та трубку видаляють після припинення виділень із трубки. Приклад конкретного виконання. Приклад. Хворий Н., 38 р, був прийнятий до хірургічного відділення у тяжкому стані зі скаргами на загальну слабкість, біль у епігастрії, лівому підребер'ї, підвищення температури до 38,5 °C, нудоту, блювоту після вживання їжі, зниження ваги до 7 кг за 4 місяці. У анамнезі закрита травма живота, забій підшлункової залози. При пальпації - у епігастральній ділянці пухлиноподібне новоутворення, розмірами 6×8 см, яке поширюється під ліве підребер'я. При УЗД та СКТ - ознаки гострого деструктивного панкреатиту, псевдокіста голівки-тіла підшлункової залози, розмірами 65×85 мм, заповнена негомогенною рідиною. При клінічному аналізі крові 9 лейкоцитоз (19,2×10 /л) зі зсувом лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ до 42 мм/час. В біохімічних аналізах крові - амілаза - 106 г*г/л. Концентрація прокальцитоніну сироватки крові експрес-методом < 0,6 нг/мл. Виконана пункція псевдокісти під контролем УЗД. Отримано до 650 мл світло-зеленої рідини з різким запахом з гноєм, амілаза рідини - 240 г*г/л. Хворому проведено консервативне лікування: антибіотики, знеболюючі, антисекреторні засоби, інфузійна терапія. Стан хворого покращився. Через 3 доби проведено контрольне УЗД. Порожнина псевдокісти розмірами до 6 см у діаметрі, заповнена негомогенною рідиною. Виконано верхньо-серединну лапаротомію, дванадцятипала кишка мобілізована за Кохером. Розкрита сумка сальника. До порожнини псевдокісти введено пункційну голку. Виконано розсічення порожнини кісти упродовж голки. Евакуйовано до 300 мл світлої серозної рідини з домішкою гною (амілаза рідини 140 г*г/л), після чого висічена частина стінки псевдокісти для експрес-морфологічного дослідження (біопсія - грануляційна тканина з лімфогістіоцитарною інфільтрацією). Порожнина утворення санована, тампонована пасмом великого сальника. Додатково до порожнини підвели дренаж у вигляді U-подібної дренажної трубки та над ним гумову рукавицю. Стінки псевдокісти підшили до парієтальної очеревини. Трубку та рукавицю вивели через окрему контрапертуру і фіксували до шкіри, черевну порожнину зашили наглухо. У післяопераційному періоді через дренажі виділялося кожнодобово до 30-50 мл серозної рідини. Дренажі додатково санували розчином Декасан. Рукавицю та трубку видалили через 6 діб. При контрольному огляді через 6 місяців, 1 та 1,5 роки скарг не було, хворий дотримується дієти та замісної терапії. При контрольному УЗД та СКТ псевдокіст та нориць у ділянці підшлункової залози не виявлено. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози, що включає попереднє пункційне дренування псевдокісти під контролем УЗД, подальшу лапаротомію, розтин псевдокісти, її спорожнення, тампонаду кісти пасмом великого сальника та дренування гумовою трубкою з наступним виведенням трубки через окрему контрапертуру, фіксацію стінок кісти та зашивання черевної порожнини, який відрізняється тим, що при наявності нагноєння, при попередньому виконанні пункції кісти під контролем УЗД, визначають характер рідини та вид збудника, стабілізують стан хворого та виконують лапаротомію, порожнину псевдокісти пунктують, кісту розсікають та проводять її санацію з врахуванням виду збудника, пасмо великого сальника заводять у порожнину псевдокісти, виконуючи її тампонування, додатково у порожнину кісти заводять дренаж у вигляді U-подібної дренажної гумової трубки та над ним - гумову рукавицю, розсічені стінки псевдокісти підшивають до парієтальної очеревини, трубку та рукавицю виводять через окрему контрапертуру та фіксують, рукавицю та трубку видаляють після припинення виділень з трубки. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2