Спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з гіпертонічною хворобою іі стадії

Реферат: Спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з гіпертонічною хворобою II стадії, шляхом призначення комплексного етіопатогенетичного лікування. Додатково призначають гепадиф по 1 капсулі 3 рази на день, езетрол по 10 мг 1 раз на день та фозиноприл по 10 мг на день упродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту. UA 116800 U (12) UA 116800 U UA 116800 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішньої медицини, та може бути використана для комплексного лікування неалкогольного стеатогепатиту із коморбідною гіпертонічною хворобою II стадії. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є надзвичайно поширеним захворюванням печінки. НАЖХП об'єднує спектр клініко-морфологічних змін печінки, що представлені неалкогольним стеатозом печінки, неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ), фіброзом, цирозом печінки (ЦП) та, можлива трансформація на їх тлі у гепатоцелюлярну карциному (ГЦК), що розвиваються у пацієнтів, які не вживають алкоголь у гепатотоксичних дозах (О.Я. Бабак, 2012; Н.П. Козак, 2014). Згідно з епідеміологічними дослідженнями поширеність НАЖХП у популяції становить 10-40 % та встановлено, що кількість хворих зростає з віком. Актуальність оптимізації лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у осіб з метаболічним синдромом (МС), компонентом якої є артеріальна гіпертензія (АГ), визначається істотним збільшенням у останній час захворюваності на МС, високого рівня інвалідизації та смертності внаслідок розвитку широкого спектру ускладнень, які часто бувають фатальними. Синдром взаємного обтяження за коморбідного перебігу МС, АГ та НАЖХП вимагає істотної корекції лікування як у відношенні усунення гіперліпідемії - при тривалому вживанні статинів зростає активність амінотрансфераз, що не бажано при супровідній НАЖХП, так і у відношенні контролю артеріального тиску (AT) при АГ: метаболізм більшості базових антигіпертензивних препаратів з проліків до активної діючої речовини проходить у печінці, а за умов її дисфункції - контролю AT можна не досягти. У зв'язку з цим потрібна розробка ефективних способів лікування хворих з неалкогольним стеатогепатитом із коморбідною гіпертонічною хворобою II стадії, що має суттєве значення для внутрішньої медицини. Аналогом корисної моделі є спосіб лікування неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет типу 2 (Патент України № 80978, МПК А61В 8/00, А61К 35/00. Спосіб лікування неалкогольної жирової хвороби печінки у хворих на цукровий діабет типу 2 / Боднар П.М., Янковський Д.С., Михальчишин Г.П., Берегова Т.В., Фалалєєва Т.М., Димент Г.С., Кобиляк Н.М.; Заявник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. - заяв. № u201301169 від 31.01.2013; опубл. 10.06.2013, бюл. № 11), в якому до початку лікування оцінюють функціональний стан печінки, визначають рівень загального холестерину і тригліцеридів та призначають мультипробіотик симбітер (ацидофільний, концентрований) по 1 пакетику (маса 10 г) 1 раз на добу під час або після їжі впродовж 30 діб. Недоліками цього способу є те, що зберігаються суттєві патологічні зрушення таких біохімічних показників, як загальний білірубін, аланінамінотрансфераза (АлАт), аспартатамінотрансфераза (АсАт), С-реактивний білок (СРБ), і таких імунологічних показників, як фактор некрозу пухлини альфа (ФНП) у переважного числа хворих з неалкогольною жировою хворобою печінки, які вказують на наявність порушень функціонального стану печінки і можливість подальшого прогресування патологічного процесу в печінці у осіб з даною патологією, що в свою чергу може спричинити підвищення ризику ускладнення. Найближчим аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з цукровим діабетом 2-го типу (Патент України № 58755, МПК А61Р 37/02. Спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з цукровим діабетом 2-го типу / Гришко Л.Ю., Фролов В.М., Андросов Є.Д.; Заявник Гришко Л.Ю., Фролов В.М., Андросов Є.Д. - заяв. № u201011372 від 24.09.2010; опубл. 26.04.2011, бюл. № 8), в якому проводять комплексне етіопатогенетичне лікування, яке включає додаткове введення таким пацієнтам антигомотоксичних препаратів гепар композитум, лімфоміозот, коензим композитум, убіхінон композитум, які мають метаболічну, гепатопротекторну й дезінтоксикаційну дію. Недоліками найближчого аналога є те, що не враховують поєднану коморбідну патологію та те, що при використанні даних лікарських засобів в окремих хворих на НАСГ на тлі ЦД 2-го типу зберігаються зміни з боку показників цитокінового профілю крові (ЦПК), що обумовлює тривалий перебіг загострення захворювання. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит поєднаний з гіпертонічною хворобою II стадії шляхом додаткового до комплексного етіопатогенетичного лікування призначення гепадифу, езетролу та фозиноприлу. Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є комплексне етіопатогенетичне лікування неалкогольного стеатогепатиту. Відмінними ознаками корисної моделі від найближчого аналога є те, що додатково до комплексного етіопатогенетичного лікування призначають гепадиф по 1 капсулі 3 рази на день, 1 UA 116800 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 езетрол по 10 мг 1 раз на день та фозиноприл по 10 мг на день упродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Гепадиф - комбінований препарат, ефекти якого зумовлені комплексною дією компонентів, що входять до його складу. Стимулює метаболізм жирів - компонентів β-окисного перетворення вільних жирних кислот у мітохондріях гепатоцитів, біосинтетичні процеси, запобігає некрозу гепатоцитів, нормалізує процес проліферації гепатоцитів, систему печінкових ферментів і відновлює нормальну функцію печінки. Наявність аденозину, що є компонентом коензимів, нуклеїнових кислот, забезпечує регуляцію процесів кровотворення. Вітаміни групи В (ціанокобаламін, рибофлавін, піридоксин) регулюють окисно-відновні процеси, беруть участь у білковому, жировому і вуглеводному обміні, в обміні триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової кислоти й інших амін окислот. Піридоксин сприяє нормалізації ліпідного обміну. Ціанокобаламін бере участь у процесі трансметилювання, переносі водню, утворенні метіоніну, нуклеїнових кислот, холіну, креатину. Карнітин сприяє розщепленню жирних довголанцюгових кислот і заміщенню жирно-кислотного метаболічного шунта вуглеводним, поліпшує засвоєння їжі. Антитоксична фракція екстракту печінки є очищеною антитоксичною витяжкою із печінки і спричиняє антитоксичний ефект. Гепадиф покращує травлення, поліпшує жовчовиділення, полегшує всмоктування вуглеводів у тонкому кишечнику, необхідний для підтримання нормальної мікрофлори кишечнику. Сприяє поліпшенню глікогенофіксуючої, синтетичної, анти токсичної функції печінки, підвищує чутливість клітин печінки до дії інсуліну, сприяє інкреції інсуліну. Езетрол селективно інгібує абсорбцію холестерину (в т.ч. фітохолестеріна) в кишечнику (на кордоні щіткової облямівки тонкого кишечнику). Механізм дії відрізняється від механізму дії інших класів гіполіпідемічних засобів (в т.ч. статинів, секвестрантов жовчних кислот, фібратів). На відміну від секвестрантов жовчних кислот езетрол не підвищує екскрецію жовчних кислот і на відміну від статинів не пригнічує синтез холестерину в печінці. При надходженні в тонкий кишечник уповільнює всмоктування холестерину, що призводить до зменшення надходження його з кишечника в печінку. Після 2 тижнів застосування знижує абсорбцію холестерину в кишечнику на 54 % в порівнянні з плацебо. Фозиноприл має гіпотензивну, діуретичну, вазодилятаторну і калійзберігаючу дії. Перешкоджає трансформації ангіотензину І в ангіотензин II, завдяки чому знижується системний артеріальний тиск. Пригнічує тканинні АПФ і гальмує реплікацію альдостерону. Інший механізм гіпотензивної ефективності препарату пов'язаний з пригніченням метаболізму брадикініну, що має потужну судинорозширювальну дію. Зниження AT, унаслідок прийому фозиноприлу, проходить без супутнього зміни об'єму циркулюючої крові, ниркового і мозкового кровообігу, кровопостачання скелетних м'язів, внутрішніх органів, шкірних покривів, а також рефлекторного скорочення міокарда. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі. Неалкогольна жирова хвороба печінки, або стеатогепатоз - це синдромокомплекс взаємопов'язаних нозологій, складовими якого є стеатоз печінки, тобто накопичення триацилгліцеридів та жирових включень у печінці понад 5 % її маси. Стеатогепатит - запальна інфільтрація печінки на фоні жирової дистрофії гепатоцитів та фіброз, що можуть сприяти розвитку стеатогенного цирозу печінки. На даний момент залишається актуальним розподіл на стадії розвитку жирового ураження печінки. Гіпертонічна хвороба - захворювання серцево-судинної системи, яке розвивається як наслідок первинної дисфункції вищих судиннорегулюючих центрів, нейрогуморальних та ниркових механізмів характеризується артеріальною гіпертензією, а при виражених стадіях органічними змінами серця, нирок та ЦНС. Есенціальна гіпертензія (первинна гіпертензія, або гіпертонічна хвороба) - це підвищений артеріальний тиск за відсутності очевидної причини його підвищення. Вторинна гіпертензія (або симптоматична) - це гіпертензія, причина якої може бути виявлена. Гепадиф - гепатопротекторний засіб. Езетрол - гіполіпідемічний засіб. Фозиноприл - інгібітором ангіотензин перетворюючого ферменту. Корисна модель здійснюється наступним чином. Хворому на неалкогольний стеатогепатит поєднаний з гіпертонічною хворобою II ст. призначають комплексне етіопатогенетичне лікування, додатково до якого призначають гепадиф по 1 капсулі 3 рази на день, езетрол по 10 мг 1 раз на день та фозиноприл по 10 мг на день упродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту. Приклад використання корисної моделі. 2 UA 116800 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Хворий В., 46 років. Діагноз: Неалкогольний стеатогепатит, помірна активність, стадія загострення. Гіпертонічна хвороба II ст. Гіпертензивне серце. СН І ст., ФК II. Звернувся зі скаргами на головний біль після пробудження та в кінці робочого дня, локалізацією в ділянці потилиці, тім'яній ділянці, дискомфорт та періодичний ниючий біль у правій підреберній ділянці, нудоту, зниження апетиту, здуття живота, гіркоту в роті, неможливість виконання звичного фізичного навантаження, поганий сон. Хворіє упродовж 8-10 років. Періодично лікувався за місцем проживання. Хворому було проведено ряд обстежень, що включало загальні клінічні аналізи крові та сечі, біохімічні дослідження крові вміст загального холестеролу (ХС), ХС ліпопротеїдів високої густини (ЛПВГ) та триацилгліцеролів (ТГ). Комплексне ультрасонографічне дослідження (УСД) виконували на ультразвуковому сканері "AU-4 Idea" (Biomedica, Італія). Стадію фіброзування печінкової тканини вивчали за допомогою ФіброТесту, ступінь жирової дистрофії печінки вивчали за допомогою СтеатоТесту (BioPredictive, Франція). Після 3-денного перебування в стаціонарі хворим проводилось одноразове 24-годинне моніторування AT за допомогою апарата „ВРМ OSC Compact 550" фірми "МВО IEG" (Німеччина). Обчислювали наступні показники: середній систолічний (CAT), діастолічний (ДАТ), пульсовий (ПАТ) та середній гемодинамічний (Сер. AT) AT, частоту серцевих скорочень (ЧСС) впродовж доби і окремо за денний та нічний періоди. Оцінювали варіабельність систолічного, діастолічного AT та ЧСС за добу, день та ніч за величиною стандартного відхилення. Патологічними показниками AT вважали цифри AT, що перевищували 140/90 мм рт. ст. вдень та 120/80 мм рт. ст. вночі. Дані об'єктивного обстеження: Загальний стан умовно задовільний. Свідомість ясна. Положення в ліжку активне. Будова тіла правильна. Конституція астенічна. Ріст - 169 см. Вага 78 кг. Шкіра бліда, нееластична, без висипань, суха. Доступні огляду слизові блідо-рожевого кольору, без висипань і крововиливів. Підшкірно-жирова клітковина зниженого відживлення і недостатньо розвинена. М'язи розвинуті слабо, тонус їх понижений. Набряки на правій і лівій гомілці помірно виражені. Обидві половини грудної клітки приймають однакову участь в акті дихання. Тип дихання змішаний, з перевагою грудного. Частота дихальних рухів 18 за хвилину. Над легенями вислуховується везикулярне дихання, побічні дихальні шуми не прослуховуються. Ділянка серця не змінена, пульсація судин шиї помітна, яремні вени не набухлі в сидячому положенні. Тони серця чисті, ритмічні. Судинний пучок не виходить за краї грудини. Талія серця у вигляді прямого кута. Ослаблення І тону на верхівці серця й акцент II тону над аортою. Систолічний шум над аортою і верхівкою серця. Частота серцевих скорочень (ЧСС) - 88 уд./хв, пульс ритмічний, AT-170/90 мм рт. ст. Живіт при пальпації м'який, чутливий в правому підребер'ї. Печінка - +4 см з-під краю реберної дуги. Край щільний, заокруглений, болючий при пальпації. За даними лабораторного та інструментального обстеження, що вказані у наступній таблиці, спостерігається: (тільки патологічні зміни): глюкоза крові - 5,6 ммоль/л; АлАТ - 110 од. (N до 41 од.); AcAT-64 од. (N до 37 од.); загальний холестерин - 7,33 ммоль/л; тригліцериди - 2,7 ммоль/л (N до 2,3 ммоль/л); ЛПВЩ - 0,97 ммоль/л (N від 1,45 ммоль/л); ЛПНЩ - 5,37 ммоль/л (N до 2,59 мМоль/л); ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ) -0,99 ммоль/л (N до 1,0 ммоль/л); коефіцієнт атерогенності - 6,56 (N до 3,0). Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Печінка оглянута повністю з правого підребер'я, у положенні на спині. Розміри: лівої частки: передньо-задній - 82 мм (збільшена); хвостова частка: товщина - 33 мм (збільшена); права частка: передньо-задній - 132 мм (збільшена). Контур печінки рівний, нечіткий, нижній край заокруглений, капсула не змінена. Ехоструктура паренхіми підвищеної ехогенності з нечітким зернистим малюнком, однорідна. Звукопровідність тканини суттєво знижена. Судинний "малюнок збіднений. Для дообстеження печінки було виконано наступні дослідження: глікозильований Нв (Hb Alс) - 7,8 %; індекс НОМА 2,92 (індекс визначення інсулінорезистентності, N до 2,5); маркери вірусних гепатитів В та С негативні; ступінь насичення трансферину залізом (діагностика гемохроматозу) - 28 %. На ЕКГ відзначаються дифузні зміни міокарда, гіпертрофія лівого шлуночка. 3 UA 116800 U Таблиця Показники фіброзування та жирової дистрофії печінкової тканини, стану печінкового кровообігу у хворих із поєднаним перебігом неалкогольного стеатогепатиту, гіпертонічної хвороби у динаміці лікування гепадифом, езетролом та фозиноприлом Показники FibroTest, y.o. SteatoTest, y.o. D в.в., мм. KI КЛА, мкМУлхгод БЗОП, мкмоль/л ВОП, мкмоль/л 9 К-ть тромбоцитів х10 /л Непрямий білірубін, мкмоль/л Загальний білірубін, мкмоль/л Прямий білірубін, мкмоль/л 5 10 15 ПЗО, n=30 0,18+0,01 0,19±0,02 9,4±0,51 0,023±0,0019 0,84±0,016 41,48±3,709 12,39±0,030 297,3±15,34 14,7±0,43 19,2+1,15 4,5±0,27 Основна група, n=30 до після 0,31±0,02 0,29±0,01 0,42±0,03 0,29±0,02 11,5±0,34 8,7±0,15 0,036±0,0031 0,028±0,0018 0,56±0,029 0,76±0,017 76,53±6,132 46,05±4,053 10,5±0,312* 11,3±0,437 145,2±25,38 208,5±19,15 34,9±3,74* 24,1±2,08*/# 72,3±10,31* 49,7±3,74*/# 37,4±6,42* 27,3±3,18*/**/# З приводу цього було призначене лікування згідно з запропонованим способом. Хворий обстежувався комплексно після лікування та через 12 тижнів, оглядався кожні 2 тижні. Після проведеного лікування стан хворого покращився: артеріальний тиск знизився до 140/80 мм рт. ст., перестали турбувати головний біль, купований диспептичний синдром, абдомінальнобольовий синдром в правому підребер’ї, відновлення апетиту, зникла гіркота в роті. Отже, запропонований спосіб дозволяє зменшити інтенсивність прогресування неалкогольного стеатогепатиту та гіпертонічної хвороби II стадії шляхом усунення ознак загострення клінічних синдромів комор бідних патологій: контроль артеріального тиску у відношенні корекції основних клінічних та біохімічних синдромів основного та супровідного захворювань, швидке зниження ступеня стеатозу гепатоцитів, гальмування фіброзування печінкової тканини, покращення печінкового кровообігу: зниження гемодинамічних показників, що вказують на тиск у системі ворітної вени, відновлення кількісних показників тромбоцитарної ланки гемостазу. У порівнянні з прототипом, спосіб, що заявляється, призводить до вірогідного усунення чинників ризику розвитку неалкогольного стеатогепатиту, ГХ II ст. та усуває загрозу ускладнення даної терапії. Запропонований спосіб дозволяє ефективно лікувати хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з гіпертонічною хворобою II стадії, шляхом усунення ознак загострення їх клінічних синдромів. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з гіпертонічною хворобою II стадії, шляхом призначення комплексного етіопатогенетичного лікування, який відрізняється тим, що додатково призначають гепадиф по 1 капсулі 3 рази на день, езетрол по 10 мг 1 раз на день та фозиноприл по 10 мг на день упродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту. Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4