Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з дисбіозом кишечника

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з дисбіозом кишечника включає введення метаболічно активних препаратів. Як метаболічно активний препарат вводять нуклеїнат. UA 69684 U (12) UA 69684 U UA 69684 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб і гастроентерології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з поширеною захворюваністю в сучасних умовах на хронічну патологію гепатобіліарної системи, зокрема на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Відомо, що в значної частини хворих на НАСГ спостерігається наявність порушень мікробіологічного пейзажу, тобто дисбіоз кишечника (ДбК). Встановлено, що в патогенезі коморбідної патології у вигляді НАСГ, поєднаного з ДбК, суттєву роль мають порушення з боку метаболічного гомеостазу, зокрема активація процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Це дозволяє вважати важливим при медичній реабілітації хворих на НАСГ, поєднаному з ДбК забезпечувати корекцію порушень з боку біохімічних показників, які характеризують активність ПОЛ. Існує спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, що передбачає призначення хворим раціональної дієти, полівітамінів, гепатопротекторних препаратів і пробіотиків [Харченко Н.В., Анохина Γ.Α., Опанасик Н.Д. // Клиническая гастроэнтерология. - К.: Здоров'я, 2000. - 448 с]. Цей спосіб до теперішнього часу найбільш часто використовують при медичній реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК. Але клінічний досвід показує, що він може вважатися вже недостатньо ефективним у сучасних умовах, коли пацієнти нерідко підлягають дії різноманітних зовнішніх екологічно небезпечних факторів. Тому цей спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, потребує подальшого удосконалення. Відомий також спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, шляхом введення фітозборів [Фалевский Н.М. Проблемы дисбиоза кишечника и его коррекции // Гастроэнтерология: Республ. межвед. сборник. - Вып. 33. - Днепропетровск, 2003. - С. 432-435]. Однак цей спосіб недостатньо ефективний, оскільки в низки хворих при його використанні відмічається недостатня ефективність гепатозахисного ефекту, особливо при наявності холестатичного компоненту. Тому був розроблений спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, шляхом призначення метаболічно активного препарату глутаргіну [Фролов В.М., Берсенева О.В. Оценка эффективности современных гепатопротекторов в лечении и медицинской реабилитации больных с хроническими невирусными заболеваниями печени на фоне дисбиоза кишечника // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук, праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2006. - Вип. 1 (70). - С. 73-79]. Цей спосіб є більш ефективним, ніж попередні, але й при його використанні не в усіх хворих забезпечується нормалізація біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки й показників метаболічного гомеостазу. У зв'язку з цим був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, який включає використання як метаболічно активного препарату еукарбону [Патент на корисну модель № 61960 МПК (2011.01) А61К36/00. Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з дисбіозом кишечника. - Опубл. 10.08.2011, Бюл. № 15]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що в частини хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, ще залишаються зсуви деяких біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, і показників метаболічного гомеостазу. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання, нормалізація функціонального стану печінки й мікрофлори кишечника, а також нормалізація показників метаболічного гомеостазу. Указана задача реалізується шляхом використання як сучасного метаболічно активного препарату нуклеїнату. Нуклеїнат - це фізіологічно активна сполука, природного походження, яка є біологічно активним екстрактом дріжджової РНК, що виявляє виражену імунотропну активність. Нуклеїнат чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, тобто є істинним імуномодулятором. Мішенями для фармакологічної дії нуклеїнату є поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кілери. Він стимулює продукцію клітинами макрофагальномоноцитарного ряду цитокінів: IL-Ι, IL-6, TNF й -інтерферону. Отже, важливою властивістю нуклеїнату є його здатність підсилювати активність системи фагоцитуючих макрофагів. При пригніченні гуморального імунітету нуклеїнат суттєво посилює антитілоутворення. Крім імуномодулюючого ефекту, нуклеїнат характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить його незамінним препаратом у 1 UA 69684 U 5 10 15 20 25 30 35 40 комплексному лікуванні гострих і хронічних інфекцій будь-якої етіології, у тому числі хламідійних. Наша пропозиція щодо введення як метаболічно активного препарату нуклеїнату базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах закономірності, яка в подальшому була підтверджена в клінічних умовах, що при введенні нуклеїнату відмічається нормалізація показників метаболічного гомеостазу, а саме ПОЛ і нормалізації концентрації "середніх молекул" (СМ). У клінічному плані це обумовлює зниження ймовірності розвитку чергового загострення НАСГ у хворих і подальшого прогресування ДбК. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим на НАСГ з супутнім ДбК призначають введення як метаболічно активного препарату нуклеїнату всередину по 0,5 г (2 капсули) 2 рази на добу протягом 20-25 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При проведенні розробки заявленого способу медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, нами було обстежено 2 групи пацієнтів. Основна група містила 73 особи, в яких медична реабілітація була проведена за допомогою заявленого способу; зіставлення - 68 осіб, в яких медична реабілітація проводилася відповідно до існуючого способу-прототипу. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю й частотою загострень НАСГ, ступенем ДбК. До початку проведення лікування скарги в обстежених хворих обох груп були однотиповими й відповідали клінічному діагнозу НАСГ, поєднаного з ДбК. Дійсно, більшість обстежених скаржилася на тупий ниючий біль або тяжкість у правому підребер'ї, біль по ходу товстої кишки, здуття живота, бурчання в животі, гіркоту в роті, відрижку, нудоту, нестійкі випорожнення. При об'єктивному обстеженні встановлена наявність помірної гепатомегалії (печінка виступала на 24 см з-під краю реберної дуги), чутливості печінкового краю при пальпації, болісність по ходу товстої кишки при пальпації. При бактеріологічному обстеженні калу встановлено переважання лактозонегативних штамів кишкової палички, наявність у калі деяких патогенних або умовно патогенних мікроорганізмів (золотистий плазмокоагулюючий стафілокок, вульгарний протей та 56 інші, переважно в кількості 10 10 /г фекалій). До початку медичної реабілітації біохімічні зсуви в обстежених хворих обох груп були однотиповими. Вони характеризувалися помірним підвищенням рівня загального й прямого білірубіну, активності амінотрансфераз сироватки крові - АлАТ та АсАТ, показника тимолової проби. Повторне біохімічне обстеження дозволило встановити, що в основній групі хворих, яка отримувала медичну реабілітацію згідно з заявленим способом відмічена чітко виражена позитивна динаміка біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки (таблиця 1). Дійсно, в основній групі хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, протягом двох тижнів знизився рівень загального й прямого білірубіну, активність АлАТ та АсАТ суттєво зменшилася, зменшився показник тимолової проби майже до верхньої межі норми. У групі зіставлення, яка отримувала медичну реабілітацію згідно зі способом-прототипом, позитивна динаміка біохімічних показників була менш вираженою. У цих хворих рівень загального й прямого білірубіну, активність АлАТ та АсАТ, показник тимолової проби були вище за норму (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого й існуючого способів медичної реабілітації хворих на НАСГ, поєднаний з ДбК, на функціональні проби печінки (М±m) Біохімічні показники Білірубін (мкмоль/л) загальний прямий АлАТ (ммоль/г-л) Групи обстежених хворих основна (n=73) зіставлення (n=68) 40,2  0,7 19,7  0,3 39,6  0,6 28,1  0,4 26,0  0,5 4,5  0,1 25,6  0,4 19,3  0,3 2,79  0,16 0,68  0,04 2,85  0,21 1,58  0,05 2 Ρ >0,1 0,1 0,1 0,1 0,1