Спосіб лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією

1. Спосіб лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією, що включає введення вале 3 обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відносяться збереження у частини вагітних з прегестозом на фоні судинної патології на патологічному рівні імунологічних та біохімічних показників, що має суттєве значення у збереженні синдромів імунотоксикозу та ендогенної (метаболічної) інтоксикації (СМІ), а у клінічному плані - високою частотою розвитку резистентних до терапії, з раннім початком та тривалим перебігом форм пізніх гестозів. Тому для лікування прегестозу у вагітних з супутньою судинною патологією пропонується додаткове введення артишоку, який містить екстракт артишоку польового (Cynara scolymus) зі свіжої трави, фармакологічні властивості якого обумовлено дією комплексу біологічно активних речовин (аскорбінової кислоти, каротину, вітамін групи В, інсуліну), здатних покращувати обмінні процеси, процеси мікрогемоциркуляції та мікрогемоперфузії, впливати на процеси регуляції на рівні клітини. Препарат не впливає негативно на стан плода, тому може бути використаний в акушерській практиці. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією шляхом додаткового введення артишоку екстракту-Здоров'я. Підставою для цієї пропозиції була вперше встановлена авторами корисної моделі закономірність, яка полягає в тому, що при додатковому введенні артишоку екстрактуЗдоров'я до лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією, у значної кількості пацієнток більш швидко стабілізується загальний стан і макрогемодинаміка, поліпшуються імунологічні й біохімічні показники, а також знижується у подальшому частота розвитку гестозів першої та другої половини вагітності. Поставлена задача вирішується таким чином. Вагітній з судинною патологією, у якої виявлена преклінічна стадія гестозу (прегестоз), відповідно способу-прототипу вводиться валеріана, еуфілін, аспаркам, трентал, антиоксиданти і фітозбори та додатково артишоку екстракт ”Здоров'я”. Запропонований спосіб здійснюється таким чином: вагітній жінці з ознаками прегестозу на фоні судинної патології призначають валеріану, еуфілін, аспаркам, трентал, антиоксиданти, фітозбори для покращення функції нирок та сучасних ентеросорбентів (типу ентеросгель) у середньотерапевтичних дозуваннях та додатково вводять артишоку екстракт ”Здоров'я” по 0,2г 3 рази на добу протягом 21 дня, а у разі необхідності - повторно по 0,2г 3 рази на день протягом 14 діб з інтервалом 10 днів після завершення першого курсу. 11867 4 При розробці запропонованого способу лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією нами було обстежено дві групи вагітних жінок, які були рандомізовані за екстрагенітальною патологією та проявами акушерських ускладнень, - перша (28 осіб), яка отримувала лікування відповідно до запропонованого способу, та друга група (30 осіб), які лікувалися відповідно до способупрототипу. Вагітні обох груп підлягали клінічному, імунологічному та біохімічному обстеженню 2-3 рази за період їх лікування. Клінічна картина прегестозу в обох групах була типовою та характеризувалася патологічною прибавкою маси тіла за тиждень, підвищенням рівня систолічного артеріального тиску (AT) понад 30мм рт.ст., або діастолічного - понад 15мм рт.ст. у порівнянні з вихідним (до вагітності або у І триместрі); зростанням рівня AT вище 140/90мм рт.ст. при вимірюванні його більше двох разів протягом 6 годин поспіль; збільшенням середнього AT вище 105мм рт.ст.; вегетативною асиметрією AT з різницею у 10мм рт.ст. (при нормальних цифрах); зниженням пульсового тиску (при нормі 35мм рт.ст.); підвищенням нічного (на 75мл) та зниженням добового (понад 150мл) діурезу; скороченням часу розсмоктування проби Мак-Клюра-Олдрича та часу згортання крові за методом Лі-Уайта, зсувом реакції сечі у кислий бік. Щодо судинної патології, то переважала вегетосудинна дистонія за гіпертонічним або змішаним типом, у 8 вагітних виявлена артеріальна гіпотонія, у 3-х - гіпертонічна хвороба першої стадії, у 6 хронічний пієлонефрит та у 2-х - хронічний гломерулонефрит з гіпертензивним синдромом ще до настання даної вагітності. Всім жінкам проводилось комплексне соматичне та акушерське обстеження, здійснювалася оцінка стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) за рівнем гормонів (естріолу та плацентарного лактогену), даних ультрасоно-графії, кардіографічного моніторингу. Спеціальні біохімічні методи включали визначеннярівня (CM) у крові, вмісту малонового діальдегіду (МДА) і дієнових кон'югат (ДК) у сироватці спектрофотометрично. Стан САОЗ оцінювали за активністю ферментів - каталази (КТ) та супероксиддисмутази (СОД) спектрофотометричне. Імунологічне дослідження включало визначення рівня цитокінів фактору некроза пухлини (ФНП- ) та інтерлейкіну ІЛ-4 у сироватці крові методом ELIISA комерційними тест-системами виробництва "Протеиновый контур" (СПб). Проведенні спостереження дозволили встановити, що використання запропонованого способу лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією сприяє чітко вираженій позитивній динаміці клінічних проявів (таблиця 1). 5 11867 6 Таблиця 1 Вплив запропонованого способу лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією на клінічні показники Клінічні показники Стабілізація AT Нормалізація середнього AT Відновлення пульсового тиску Нормалізація часу проби Мак-Клюра-Олдрича Нормалізація часу згортання крові за Лі-Уайтом Збільшення добового діурезу Розвиток моносимптомного гестозу Розвиток полісимптомного гестозу Прогресування гестозу Резистентність гестозу до терапії З таблиці 1 видно, що запропонований спосіб лікування прегестозу у вагітних з судинною патологією чинить позитивну дію на клінічний перебіг преклінічної стадії пізнього гестозу у переважної більшості пацієнток першої групи. Це полягає у стабілізації AT на вихідних цифрах вже на 4-5-у добу від початку лікування, що на 3-4 доби швидше, ніж у другій групі, яка лікувалася за допомогою існуючого способу. Поряд з цим покращення загального самопочуття та нормалізація настрію і сну у вагітних першої групи реєструвалися у середньому на 5,2±0,5 доби швидше (Р