Процес прогнозування та контролю ефективності лікування хронічної серцевої недостатності та гіпертонічної хвороби

Процес прогнозування та контролю ефективності лікування хронічної серцевої недостатності та гіпертонічної хвороби, який полягає у біохімічному дослідженні крові до та після лікування, визначенні показників нейрогуморальної активації, який відрізняється тим, що до лікування як прогностичний показник нейрогуморальної активації визначають активність нетрипсиноподібних проте 3 20001 Незважаючи на перевагу ХСН зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (50-60% випадків ХСН) [Senni M., Redfield M. Heart failure with preserved systolic function - a different natural history? // Journal of the American College of Cardiology. - 1 November 2001. - Vol.38. - Issue 5. P.1277-1282], в даний час відсутні достатні клінічні дані для визначення тактики ведення даної групи пацієнтів. Це пов'язано з тим, що дані пацієнти звичайно не входять до більшості клінічних іспитів з СН Тому розробка способів прогнозування та контролю ефективності лікування ХСН зі збереженням систолічної функції лівого шлуночка та гіпертонічною хворобою є актуальною. Відомий спосіб контролю ефективності лікування ХСН та супутньої артеріальної гіпертонії [див. Ушкварок Л.Б. Особенности нейрогуморальных эффектов лозартана у больных с ХСН и артериальной гипертензией. // Укр. кардіол. журн. 2003. - №6. - С.82-85], який полягає у дослідженні до/після лікування в сироватці/плазмі крові біохімічних критеріїв, що відображають активацію нейрогуморальної системи вазорегуляції, а саме таких вазоконстрикторів, як адреналін, норадреналін, ангіотензин II (AII), альдостерон, вазопресин, та оцінці ефективності антагоніста рецепторів AII лозартана в дозі 50-75мг/добу за зниженням вмісту адреналіну, норадреналіну, альдостерону, вазопресину та зростанням вмісту АII у порівнянні з вихідними значеннями показників. У відомому способі здійснюється контроль за ефективністю призначення монотерапії антагоністами рецепторів AII після лікування хворих на ХСН та ГХ, при цьому недоліками є те, що не передбачено прогнозування до лікування ефективності терапії і у якості оціночних критеріїв використовують сукупність 5-ти показників. Відомий спосіб прогнозування та контролю ефективності лікування ХСН [див. Патент України №46272А МПК G01N33/48, А61К31/00 Опубліковано: 15.05.2002 p. Бюл. №5. - 6с.] - прототип, який полягає у проведенні до та після лікування біохімічного дослідження плазми крові та визначенні в якості прогностичних критеріїв вмісту норадреналіну та АII. При значенні вмісту AII більш, ніж 25,5нг/мл та норадреналіну більш, ніж 42,1нмоль/л до лікування прогнозують ефективність призначення β-адреноблокаторів, при значенні вмісту норадреналіну на рівні норми (24,3±2,1нмоль/л) після лікування судять про ефективність лікування. Недоліками відомого способу те, що він призначений для прогнозування та контролю ефективності монотерапії β-адреноблокаторами у лікуванні ХСН, при цьому не враховується можлива суп утня ГХ. Задача корисної моделі - вибір інформативних критеріїв, які дозволять об'єктивно оцінити стан хворих з ХСН зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка при наявності ГХ та призначати адекватну терапію, що забезпечить гальмування розвитку та прогресування патологічного процесу, сприятиме зростанню виживаності хворих. 4 Ця задача вирішується тим, що проводять біохімічне дослідження крові до та після лікування, визначають показники нейрогуморальної активації. Відрізняючими ознаками корисної моделі є те, що: - до лікування в якості прогностичного показника нейрогуморальної активації визначають активність нетрипсиноподібних протеїназ (НТПП) в сироватці крові; - додатково оцінюють функціональний стан міокарду за ФВ; - при значенні ФВ більш, ніж 50%, та активності НТПП більш за контрольний рівень прогнозують ефективність призначення інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) в комбінації з βадреноблокаторами; - при значенні ФВ більш, ніж 50%, та активності НТПП менш за контрольний рівень або якщо ФВ дорівнює 40-50% та активність НТПП більш за контрольний рівень прогнозують ефективність призначення антагоністів рецепторів AII в комбінації з β-адреноблокаторами. - після курсу лікування оцінюють ефективність комбінованої терапії за визначенням активності НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторної активності α-1-інгібітора протеїназ (α-1-ІП) і при нормальних їх значеннях свідчать про ефективність лікування. Вибір в якості оціночних критеріїв активності НТПП в сироватці крові та ФВ дозволяє характеризувати стан тканинної ренін-ангіотензинової системи, вазоконстрикторні ефекти та зниження скорочувальної здатності міокарду, що забезпечує можливість прогнозування ефективності призначення адекватної терапії хворим на ХСН зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка та ГХ. Це обумовлено тим, що ХСН у поєднанні з ГХ характеризується активацією ренінангіотензинової системи (РАС), один із основних продуктів якої є вазоконстрикторний агент AІІ, який утворюється в тканинній РАС з АІ під впливом НТПП, серед яких хімаза, тонін; під впливом тоніну АІІ утворюється і з ангіотензиногену, минаючи АІ. Прогнозування ефективності призначення інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів АІІ за визначенням активності НТПП обумовлена тим, що послаблення дії АІІ є логічною метою в лікуванні ХСН та ГХ [(див. Карпов Ю.А. Блокаторы ангиотензиновых рецепторов: применение при СН. // РМЖ. - 2002. - Т. 10, №2), (Мареев В.Ю. Новый век - эра применения ингибиторов АПФ в кардиологии. // Рецензируемый журнал общества специалистов по СН «СН». - 2001. - Т. 2. - №4.), (Liu L., Zhao S.P. The changes of circulating tumor necrosis factor levels in patients with congestive heart failure influenced by therapy. // Intem. J. Cardiol. - 1999. - V. 69. - P. 77-82)]. Вибір в якості критеріїв ефективності лікування активності НТПП, кальпаїнів, трипсинінгібіторної активності α-1-ІП та кількісна їх оцінка (за власними даними оригінальних досліджень) дозволяє характеризувати утворення вазоконстрикторного пептиду AІІ в тканинах та апоптогенні зміни , а також свідчити про ефективність терапії інгібіторами АПФ в комбінації з β-адреноблокаторами та 5 20001 антагоністами рецепторів АІІ в комбінації з βадреноблокаторами у хворих на ХСН та ГХ. Це обумовлено тим, що одночасна блокада дії РАС (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів АІІ) та симпатоадреналової системи (β-адреноблокатори) забезпечує позитивний клінічний ефект [Бобров Β.Α., Волченко Г.В., Китура О.Е. Миокардиальная дисфункция и потенциальные возможности блокаторов β-адренорецепторов в лечении больных с СН. // Укр. Терапевт.журн. - 2001. - Т. 3, №1. - С. 34-40]. Необхідність оцінки активності кальпаїнів після курсу лікування обумовлена тим, що цитоплазматичні нейтральні Са-залежні цистеїнові протеїнази-кальпаїни грають важливу роль в різних клітинних функціях типу трансдукції сигналу, росту клітин, апоптозі, можуть залучатися до змін міокарду, зниження їх активності прямо корелює зі змінами скорочувальної здатності міокарду. [(Sorimachi Η., Kawabata Y. Calpain and pathology in view of structure-function relationships. // Nippon Yakurigaku Zasshi. - 2003. - 122, №1. - P. 21-29.), (Trumbeckaite S., Neuhof C., Zierz S. et al. Calpain inhibitor (BSF409425) diminishes ischemia / reperfusion-induced damage of rabbit heart mitochondria. // Biochem Pharmacol - 2003. - 65, №5. - P. 911-916.), (Целуйко В.И., Кравченко Η.Α. Био химические механизмы развития сердечной недостаточности. // Укр. терапевт. Журн. - 2004. - №4. - С. 70-76.)]. Необхідність оцінки трипсинінгібіторної активності α-1-ΙΠ обумовлена тим, що α-1-ΙΠ пригнічує активність НТПП, кальпаїнів. Саме врівноваження балансу протеїназа-інгібітор протеїназ вказує на стабільність стану пацієнту, його здатність краще переносити навантаження фізичного та психологічного характеру, що сприятиме покращенню життя. Вибір для характеристики α-1-ІП його трипсинінгібіторної активності обумовлено тим, що на долю α-1-ІП приходиться приблизно 90% трипсинінгібіторної активності сироватки крові. Дослідження згідно корисної моделі проведені в ДУ "Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України". Обстежено 25 хворих (17 чоловіків, 8 жінок, середній вік - 57,3±1,9) на ХСН зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка та ГХ і 16 здорових людей в контролі (7 чоловіків, 9 жінок, середній вік 38,6±2,1). Статистичну обробку даних проведено методом Стьюдента-Фішера з використанням програмного забезпечення Excel. Саме у власних дослідженнях визначено, що вибір у якості оціночних критеріїв активності НТПП, кальпаїнів, трипсинінгібіторної активності α1-ІП та ФВ забезпечує можливість прогнозування призначення та контролю ефективності комбінованої терапії інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів AІІ та β-адреноблокаторами у пацієнтів з ХСН зі збереженою систолічною функцією та ГХ. Відтвореність процесу, що заявляють - 95%. Запропонований процес здійснюють у такій послідовності: 1. Для здійснення прогнозування та контролю ефективності комбінованої терапії у лікуванні хворих з ХСН зі збереженою систолічною функцією та ГХ проводять біохімічне дослідженні крові до та після лікування. 6 2. Згідно корисної моделі до лікування в якості прогностичного показника нейрогуморальної активації визначають активність НТПП в сироватці крові відомим ферментативним методом, наприклад: Патент України №72656 МПК G01N33/48, А61В19/02 Набір для визначення активності нетрипсиноподібних протеїназ в біологічних рідинах. Автор і заявник: Самохіна Л.М. Оп убл. 15.03.2005. Бюл. №3. Для цього беруть кров, наприклад у кількості 5мл. Одержують сироватку крові шляхом центрифугування протягом 5 хв при 1500 об./хв на центрифузі типу ОПН-8. 3. Додатково до лікування оцінюють функціональний стан міокарду за ФВ, яку визначають, наприклад, за допомогою апарата LOGIQ-5 "General Electric" (США), мультичастотний датчик - фазована решітка 2,5-5,0МГц. 4. Проводять кількісну оцінку визначених показників до лікування: 4.1. При значенні ФВ більш, ніж 50% та активності НТПП більш за контрольний рівень прогнозують ефективність призначення інгібіторів АПФ в комбінації з β-адреноблокаторами. 4.2. При значенні ФВ більш, ніж 50% та активності НТПП менш за контрольний рівень або якщо ФВ дорівнює 40-50% та активність НТПП більш за контрольний рівень прогнозують ефективність призначення антагоністів рецепторів AІІ в комбінації з β-адреноблокаторами. 5. Після курсу лікування в якості контрольних показників ефективності комбінованої терапії визначають активність НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторну активність α-1-ΙΠ у сироватці крові відомими ферментативними методами, наприклад: Патент України №72656 МПК G01N33/48, А61В 19/02 Набір для визначення активності нетрипсиноподібних протеїназ в біологічних рідинах. Автор і заявник: Самохіна Л.М. Оп убл. 15.03.2005. Бюл. №3. Деклар. Патент України №46357 А; МПК G01N33/48, А61В19/02; Набір для визначення активності кальпаїнів в біологічних рідинах. Автори: Самохіна Л.М., Самохін А. А. Заявник: Інститут терапії АМН України. Опубл. 15.05.02 р. Бюл. №5. Патент Украины Ν 20171 МПК 12 Q 1/38. Спосіб визначення активності протеїназ або їх інгібіторів в біологічних рідинах Автори: Л.М. Самохіна, А.А. Дубінін. Заявник: Інститут терапії АМН України. Опубл. 25.12.1997; Бюл. N 6. Для цього беруть сироватку крові, яку отримують як вказано у п. 2 опису, с. 4. 6. Проводять кількісну оцінку визначених показників після лікування, оцінюють ефективність комбінованої терапії за визначенням активності НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторної активності α-1-ΙΠ і при нормальних їх значеннях свідчать про його ефективність. Можливість здійснення запропонованого процесу підтверджується клінічними прикладами. Приклад 1. Хвора С., 69 років, історія хвороби №1688. Основний діагноз: Ішемічна хвороба серця (ІХС). Стабільна стенокардія напруги і спокою, III функціональний клас. Атеросклеротичний кардіо 7 20001 склероз. Кальциноз дуги аорти. СН ІІА ст. зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, II функціональний клас. ГХ II ст. Потрапила до клініки Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України зі скаргами на біль за грудиною та в області серця, що давить при фізичному навантаженні (ходьба, підйом по сходах) і в спокої, серцебиття. Постійний головний біль, головокружіння, набряклість ніг, біль в колінних суглобах, оніміння рук. Хворіє з 1972 р., коли з'явилась тахікардія. Стенокардія хвилює з 1981 р. в 1990 р. виявлено підвищення артеріального тиску (AT), максимальні значення - 170/90мм рт. ст. Погіршення стану останні 5 років. З березня 2004 p. почастішали ангінозний біль, задуха, спостерігали стійке підвищення AT. Об'єктивно: Стан середньої тяжкості. Межі серця розширені вліво на 1см, тони приглушені, ритмічні. AT справа 120/80мм рт. ст., часто та серцевих скорочень (ЧСС) - 68 уд. за хв. Для здійснення прогнозування та контролю ефективності комбінованої терапії у лікуванні хворої з ХСН зі збереженою систолічною функцією та ГХ проводять біохімічне дослідженні крові до та після лікування. Згідно корисної моделі до лікування в якості прогностичного показника нейрогуморальної активації визначають активність НТПП в сироватці крові відомим ферментативним методом, наприклад як вказано раніше (див. п. 2 опису, с. 4). Додатково до лікування оцінюють функціональний стан міокарду за ФВ, яку визначають, наприклад, як вказано раніше (див. п. 3 опису, с. 4). Проводять кількісну оцінку визначених показників до лікування. Результати оцінки до лікування: активність НТПП - 00182г/л год (більш за контрольний рівень (0,0149±0,0023г/л год)), що свідчить про активацію тканинного утворення вазоконстрикторного пептиду AІІ. ФВ 61%, >50%, характеризує скорочувальну здатність міокарду, свідчить про те, що у хворого на ХСН має місце збереження систолічної функції міокарду в лівому шлуночку і ХСН розвивається за рахунок порушення диастолічної функції. При значенні ФВ більш, ніж 50%, та активності НТПП більш за контрольний рівень прогнозують ефективність призначення інгібіторів АПФ в комбінації з β-адреноблокаторами. Після курсу лікування в якості контрольних показників ефективності комбінованої терапії визначають активність НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторну активність α-1-ΙΠ у сироватці крові відомими ферментативними методами, наприклад, як вказано раніше (див. п. 5 опису, с. 5). Для цього беруть сироватку крові, яку отримують як вказано у п. 2 опису, с. 4. Після лікування (через 3 тижні) у хворого проводять повторне біохімічне дослідження крові. Проводять кількісну оцінку визначених показників після лікування, оцінюють ефективність комбінованої терапії за визначенням активності НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторної активності α-1-ΙΠ і 8 при нормальних їх значеннях свідчать про його ефективність. Результати дослідження: активність НТПП - 0,0063г/л год - зменшилася нижче нормального рівня 0,0149±0,0023г/л год, що вказує на зменшення утворення AІІ. активність кальпаїнів - 0,0548г/л год. - менш за контрольний рівень (0,657±0,105), що вказує на наявність апоптогенних змін. трипсинінгібіторна активність α-1-ІП - 7,945г/л год. - 7,473+0,055 - більш за контрольний рівень, α-1-ІП пригнічує активність кальпаїнів та НТПП і тим посилює у пацієнтів розвиток апоптогенних змін та зменшення утворення AІІ. Висновок: Використання корисної моделі на практиці дозволяє свідчити про ефективність призначеної терапії відносно пригнічення вазоконстрикції, але необхідно продовження курсу лікування для корекції апоптогенних механізмів патогенезу та досягнення активності НТПП, кальпаїнів та α-1ΙΠ нормальних значень. Приклад 2. Хворий К., 52 роки, історія хвороби №863. Основний діагноз: ІХС. Стабільна стенокардія напруги і спокою, III функціональний клас. Постінфарктний (1997) кардіосклероз. СН ІІА ст. зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, ІІІ функціональний клас. ГХ III ст. Потрапив до клініки Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України зі скаргами на біль в області серця, що давить і стискає, виникає при фізичному навантаженні, ходьбі звичайним шагом до 200м, підйомі на 3-й поверх, задуху. Кількість приступів до 7-8 разів да добу, витрата нітрогліцерину до 1 таблетки на добу. Вважає себе хворим з 1997р. після перенесеного інфаркту міокарда (анамнестично). Стан погіршився за 2-3 тижні до госпіталізації, почастішали приступи стенокардії, зросла інтенсивність. Об'єктивно: Загальний стан задовільний. Серце: межі - права в 4 міжреберрі по лінії parast. dex., верхня - у 3 міжреберрі по лінії parast. sin., ліва - в 5 міжреберрі на 1см назовні від лінії clav. med. sin. Тони серця приглушені, діяльність ритмічна, акцент 2-го тону над аортою. AT 170/100мм рт. ст. Для здійснення прогнозування та контролю ефективності комбінованої терапії у лікуванні хворого з ХСН зі збереженою систолічною функцією та ГХ проводять біохімічне дослідженні крові до та після лікування. Згідно корисної моделі до лікування в якості прогностичного показника нейрогуморальної активації визначають активність НТПП в сироватці крові відомим ферментативним методом, наприклад, як вказано раніше (див. п. 2 опису, с. 4). Додатково до лікування оцінюють функціональний стан міокарду за ФВ, яку визначають, наприклад, як вказано раніше (див. п. 3 опису, с. 4). Проводять кількісну оцінку визначених показників до лікування. Результати оцінки до лікування: активність НТПП - 0,0068г/л год (менш за контрольний рівень (0,0149±0,0023г/л год)), що свідчить про відсутність активації тканинного утворен 9 20001 ня AІІ, вказує на пригнічення АПФ-незалежних шляхів його утворення. ФВ - 60%, >50%, характеризує скорочувальну здатність міокарду, свідчить про те, що у хворого на ХСН має місце збереження систолічної функції міокарду в лівому шлуночку і ХСН розвивається за рахунок порушення диастолічної функції. При значенні ФВ більш, ніж 50%, та активності НТПП менш за контрольний рівень прогнозують ефективність призначення антагоністів рецепторів AІІ в комбінації з β-адреноблокаторами. Після курсу лікування в якості контрольних показників ефективності комбінованої терапії визначають активність НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторну активність α-1-ΙΠ у сироватці крові відомими ферментативними методами, наприклад, як вказано раніше (див. п. 5 опису, с. 5). Для цього беруть сироватку крові, яку отримують як вказано у п.2 опису, с.4. Після лікування (через 3 тижні) у хворого проводять повторне біохімічне дослідження крові. Проводять кількісну оцінку визначених показників після лікування, оцінюють ефективність комбінованої терапії за визначенням активності НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторної активності α-1-ІІІ і при нормальних їх значеннях свідчать про його ефективність. Результати дослідження: активність НТПП - 0,013г/л год - зростає і нормалізується, тому що в контролі 0,0149±0,0023г/л год. активність кальпаїнів - 0,082г/л год. - менш за контрольний рівень (0,6574±0,105), що свідчить про розвиток апоптогенних змін. трипсинінгібіторна активність α-1-ІП - 7,818г/л год. - 7,473±0,055 - більш за контрольний рівень, що вказує на можливість його участі у пригніченні активності кальпаїнів. Висновок: Використання корисної моделі на практиці дозволяє свідчити про ефективність призначеної терапії відносно нормалізації вазоконстрикції, але необхідно продовження курсу лікування для корекції апоптогенних механізмів патогенезу та досягнення активності кальпаїнів та α-1-ΙΠ нормальних значень. Приклад 3. Хворий М., 66 років, історія хвороби №976. Основний діагноз: ІХС. Стабільна стенокардія напруги і спокою, III функціональний клас. Постінфарктний (2003) кардіосклероз. Шлуночкова екстрасистолічна аритмія. ГХ ІІІ ст. СН ІІА ст. зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка, II функціональний клас. Потрапив до клініки Інституту терапії імені Л.Т. Малої АМН України зі скаргами на біль за грудиною, що виникає при помірному фізичному навантаженні, супроводжується серцебиттям, задухою, головним болем, головокружінням, перебоями в діяльності серця. Вважає себе хворим більш 2-х років, коли вперше відмітив підвищення AT. У 2002 p. переніс інфаркт міокарда, після якого рецедивувала стенокардія напруги. Об'єктивно: Стан середньої тяжкості. Межі відносної серцевої тупості: права в 4 міжреберрі по правій навкологрудній лінії, верхня - у 3 міжре 10 беррі по лівій навкологрудній лінії, ліва - в 5 міжреберрі на 1см назовні від лівої середньоключичної лінії. Тони серця приглушені, аритмічні (до 6 екстрасистол за хв.), систолічний шум на верхівці. AT справа 180/120мм рт. ст., ЧСС - 84 уд. захв. Для здійснення прогнозування та контролю ефективності комбінованої терапії у лікуванні хворого з ХСН зі збереженою систолічною функцією та ГХ проводять біохімічне дослідженні крові до та після лікування. Згідно корисної моделі до лікування в якості прогностичного показника нейрогуморальної активації визначають активність НТПП в сироватці крові відомим ферментативним методом, наприклад, як вказано раніше (див. п. 2 опису, с. 4). Додатково до лікування оцінюють функціональний стан міокарду за ФВ, яку визначають, наприклад, як вказано раніше (див. п. 3 опису, с. 4). Проводять кількісну оцінку визначених показників до лікування. Результати оцінки до лікування: активність НТПП - 0,48г/л год (більш за контрольний рівень (0,0149±0,0023г/л год)), що вказує на активацію вазоконстрикції. ФВ=40-50%, знижена, що сприяє активації вазоконстрикції. При значенні ФВ 40-50% та активності НТПП більш за контрольний рівень прогнозують ефективність призначення антагоністів рецепторів АІІ в комбінації з β-адреноблокаторами. Після курсу лікування в якості контрольних показників ефективності комбінованої терапії визначають активність НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторну активність α-1-ІП у сироватці крові відомими ферментативними методами, наприклад, як вказано раніше (див. п. 5 опису, с. 5). Для цього беруть сироватку крові, яку отримують як вказано у п. 2 опису, с. 4. Після лікування (через 3 тижні) у хворого проводять повторне біохімічне дослідження крові. Проводять кількісну оцінку визначених показників після лікування, оцінюють ефективність комбінованої терапії за визначенням активності НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторної активності α-1-ΙΠ і при нормальних їх значеннях свідчать про його ефективність. Результати дослідження: активність НТПП - 0,0125г/л год - зменшується, досягає нормального рівня 0,0149±0,0023г/л год, що свідчить про корекцію вазоконстрикторних змін. активність кальпаїнів - 0,121г/л год. - менш за контрольний рівень (0,657+0,105), що вказує на розвиток апоптогенних змін. трипсинінгібіторна активність α-1-ІП - 7,875г/л год. - 7,473±0,055 - більш за контрольний рівень, що свідчить про його участь у пригніченні активності кальпаїнів. Висновок: Використання корисної моделі на практиці дозволяє свідчити про ефективність призначеної терапії відносно корекції вазоконстрикції, але необхідно продовження курсу лікування для корекції апоптогенних механізмів патогенезу та досягнення активності кальпаїнів та α-1-ΙΠ нормальних значень. 11 20001 Загальний висновок У клінічних прикладах підтверджується, що визначення активності НТПП у сироватці крові та оцінка ФВ дозволяє одержати об'єктивну інформацію про необхідність призначення хворим на ХСН зі збереженою систолічною функцією та супутньою ГХ антагоністів рецепторів AІІ або інгібіторів АПФ в комбінації з β-адреноблокаторами та оцінити ефективність лікування за результатами біохімічного дослідження активності НТПП, кальпаїнів та трипсинінгібіторної активності α-1-ІП в сироватці крові. Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 12 Технічний результат Використання запропонованої корисної моделі в медичній практиці, в порівнянні з прототипом, дозволяє об'єктивно оцінити стан хворих з ХСН зі збереженою систолічною функцією при наявності ГХ та призначити адекватну комбіновану терапію, що забезпечує гальмування розвитку та прогресування патологічного процесу, сприятиме виживаності хворих. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601