Спосіб ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу

1. Спосіб ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу, що включає очистку ділянки відновлюваного покрівельного покриття, виконання вертикальних отворів у покрівельному покритті, прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття та ущільнення відновленого покрівельного покриття, який відрізняється тим, що прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття здійснюють інфрачервоним випромінюванням у дві стадії, а після ущільнення відновленого покрівельного покриття додатково ззовні наносять теплогідроізоляційне покриття. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що перед першою стадією прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття додатково виконують розріз верхніх шарів покрівельного покриття і їх просушування. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що прогрівання шарів покрівельного покриття на другій стадії виконують протягом 6-25 хвилин до появи розплавленого бітуму. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після другої стадії прогрівання шарів покрівельного покриття додатково виявляють прогини і нерівності у покрівельному покритті. 5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що прогини і нерівності у покрівельному покритті заповнюють подрібненим бітумом і покрівельним бітумовмісним рулонним матеріалом до рівня верхнього шару покрівельного покриття та повторно прогрівають інфрачервоним випромінюванням кожний шар і подрібнений бітум. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що відновлюване покрівельне покриття на першій стадії прогрівання нагрівають до температури 100110 °С, а на другій стадії нагрівають до температури 170-180 °С. 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що прогрівання покрівельного покриття здійснюють за допомогою установки інфрачервоного відновлення. 2 (19) 1 3 28253 4 19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що кожну наступну обробку з трикратної обробки виконують після охолодження попереднього шару обробки. 20. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після затвердіння теплогідроізоляційного покриття додатково наносять захисний шар. 21. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що захисний шар наносять після охолодження теплогідроізоляційного покриття. 22. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що захисний шар наносять не пізніше 2-3 тижнів після нанесення теплогідроізоляційного покриття. 23. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що як захисний шар наносять фарбу або гравій. 24. Спосіб за п. 23, який відрізняється тим, що нанесення фарби здійснюють за допомогою валика чи щітки або шляхом напилювання апаратом безповітряного напилювання під кутом 90° щонайменше у два шари без пропусків з перекриттям проходів на 4-8 см, а гравій наносять товщиною не менше 40 мм. 25. Спосіб за п. 24, який відрізняється тим, що другий шар фарби наносять хрестоподібно до першого шару фарби після повного висихання першого шару фарби. Корисна модель належить до галузі будівництва, а саме до покрівель із бітумовмісних рулонних матеріалів, і може бути використана при здійсненні ремонту та теплогідроізоляції покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу, зокрема, із руберойду, жилих, промислових та іншого призначення будівель і споруд. У даний час для ремонту покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу широко використовують традиційні методи ремонту покрівель, що полягають у заміні дефектних місць, закладенні пробоїн, накритті дефектних місць латками, покритті мікротріщин гарячою мастикою, наклеюванні додаткових шарів рулонного матеріалу ззовні на покрівельне покриття тощо. Проте, використання зазначених методів ремонту покрівель не дозволяє усунути приховані дефекти, що виникли на покрівельному покритті під час його експлуатації, а саме: видалення води і/або вологи між шарами покрівельного покриття з подальшим просушуванням покрівельного покриття, відновленням властивостей бітумовмісних складових рулонного матеріалу та проклеюванням всіх шарів старого покрівельного покриття відновленими бітумовмісними складовими рулонного матеріалу. Це призводить до подальшого поступового руйнування покрівельного покриття та погіршення його теплогідроізоляційних властивостей. Відомий спосіб ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу [патент Російської Федерації на винахід №2240404, дата публікації - 20.11.2004р.], що включає очистку відновлюваного покрівельного покриття, нанесення пластифікучої добавки у вигляді продукту переробки нафти, виконання вертикальних отворів на глибину відновлюваного покрівельного покриття, прогрівання покрівельного покриття та ущільнення покрівельного покриття. Прогрівання та ущільнення покрівельного покриття здійснюють поетапно перед нанесенням пластифікучої добавки. Як пластифікуючу добавку використовують мастику, що додатково містить бітум, гумове кришиво та відходи органічних волокнистих матеріалів. Відомий спосіб ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу дозволяє здійснювати ремонт покрівель, які містять різну кількість шарів бітумовмісного рулонного матеріалу, і виготовляти нові покрівельні покриття високої якості з підвищеним строком експлуатації. Відомий спосіб ремонту покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу [патент Російської Федерації на винахід №2132915, дата публікації - 10.07.1999р.], що включає очистку ділянки відновлюваного покрівельного покриття, прогрівання бітумовмісних шарів рулонного матеріалу та їх ущільнення. При чому, очищену ділянку покрівельного покриття розрізають на окремі фрагменти, знімають їх з перекриття, далі поміщають у розігрітий бітумовмісний розчин і витримують у ньому до повного відновлення первісних властивостей рулонного матеріалу, після чого відновлені фрагменти повертають на перекриття і ущільнюють. Відомий спосіб ремонту покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу дозволяє підвищити якість ремонту на всіх ділянках відновлюваного покрівельного покриття, зокрема, видаляти локальні розшарування, заповнені повітрям або водою, які не можливо видалити при довгому нагріванні шарів бітумовмісного рулонного матеріалу, якщо через них не проходить вертикальний отвір для видалення повітря або води. Однак, такий спосіб ремонту досить громіздкий за рахунок розрізання відновлюваного покрівельного покриття на фрагменти, їх подальшого знімання, поміщення у бітумовмісний розчин та повернення на перекриття. Найбільш близьким до способу ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу, що заявляється, є спосіб ремонту покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу [патент Російської Федерації на винахід №2072415, дата публікації - 27.01.1997р.], що включає очистку ділянки відновлюваного покрівельного покриття, прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття та ущільнення відновленого покрівельного покриття. Після очистки ділянки відновлюваного покрівельного покриття на ньому додатково виконують вертикальні отвори, у тому числі у місцях виникнення здуття на покрівельному покритті. Прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття здійснюють через замкнутий об'єм повітря по всій поверхні 5 відновлюваного покрівельного покриття до появи із вертикальних отворів у покрівельному покритті розплавленого бітуму. При чому, відновлюване покрівельне покриття нагрівають до температури 210-220°С. Крім того, після очистки ділянки відновлюваного покрівельного покриття його додатково змочують пластифікатором. Відомий спосіб ремонту покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу забезпечує термохімічний спосіб ремонту відновлюваного покрівельного покриття та забезпечує рівномірне прогрівання бітумовмісних шарів старого покрівельного покриття, випаровування і видалення вологи потоком розплавленого бітуму, що міститься в покрівельному покритті, подальше проклеювання відновленими бітумовмісними складовими всіх бітумовмісних шарів покрівельного покриття між собою та ущільнення відновленого покрівельного покриття. При чому, рівномірне прогрівання бітумовмісних шарів старого покрівельного покриття здійснюють за один раз. Недоліком відомого способу є те, що виконання лише вертикальних отворів у відновлюваному покрівельному покритті та прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття у один етап не дозволяє повністю видалити вологу і/або воду та просушити, особливо, нижні бітумомісткі шари покрівельного покриття, які можуть містити значний об'єм вологи і/або води, оскільки, під час нагрівання такого відновлюваного покрівельного покриття потік інфрачервоного випромінювання досягає нижніх шарів відновлюваного покрівельного покриття ослабленим, а верхні шари відновлюваного покрівельного покриття досить сильно перегріваються віддзеркаленим водою теплом. Крім того, після закінчення ремонту покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу не здійснюють додаткову теплогідроізоляцію відновленого покрівельного покриття, що також може зменшити строк експлуатації відновленого покрівельного покриття. Задачею даної корисної моделі являється удосконалення способу ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу, в якому за рахунок запропонованої послідовності ремонту покрівельного покриття із бітумовмісного рулонного матеріалу та виконання прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття у два етапи, забезпечується повне видалення вологи і води та просушування усіх шарів покрівельного покриття, що призводить до повного відновлення бітумовмісних складових покрівельного покриття та міцного проклеювання всіх шарів покрівельного покриття. Крім того, додаткове нанесення на відновлене покрівельне покриття теплогідроізоляційного покриття забезпечує додатковий захист та утеплення відновленого покрівельного покриття, що сприяє подовженню строку експлуатації та покращенню теплогідроізоляційних властивостей відновленого покрівельного покриття. Поставлена задача вирішується запропонованим способом ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу, що включає 28253 6 очистку ділянки відновлюваного покрівельного покриття, виконання вертикальних отворів у покрівельному покритті, прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття та ущільнення відновленого покрівельного покриття, в якому прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття здійснюють інфрачервоним випромінюванням у дві стадії, а після ущільнення відновленого покрівельного покриття додатково ззовні наносять теплогідроізоляційне покриття. Краще, коли для відновлюваного покрівельного покриття, яке містить значну кількість вологи і/або води, перед першою стадією прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття додатково виконують розріз верхніх шарів покрівельного покриття і їх просушування. Прогрівання шарів покрівельного покриття на другій стадії виконують протягом 6-25 хвилин до появи розплавленого бітуму. Після другої стадії прогрівання шарів покрівельного покриття додатково виявляють прогини і нерівності у покрівельному покритті. Виявлені прогини і нерівності у покрівельному покритті заповнюють подрібненим бітумом і покрівельним рулонним матеріалом до рівня верхнього шару покрівельного покриття та повторно прогрівають інфрачервоним випромінюванням кожний шар і подрібнений бітум. Відновлювальне покрівельне покриття на першій стадії прогрівання нагрівають до температури 100-110°С, а на другій стадії нагрівають до температури 170-180°С. Прогрівання покрівельного покриття здійснюють за допомогою установки інфрачервоного відновлення. Ущільнення відновленого покрівельного покриття здійснюють до застигання відновленого покрівельного покриття. Ущільнення відновленого покрівельного покриття здійснюють за допомогою котка. Краще, коли додатково ущільнюють ручною трамбівкою важкодоступні місця відновленого покрівельного покриття. Перед ущільненням відновленого покрівельного покриття коток і трамбівку додатково оброблюють нафтовою олією. Теплогідроізоляційне покриття наносять напилюванням на попередньо очищене сухе відновлене покрівельне покриття, що не має здуття, розшарування і неякісного склеювання шарів між собою. Теплогідроізоляційне покриття напилюють на відновлене покрівельне покриття з відстані 0,81,5м під кутом 90°. Теплогідроізоляційне покриття напилюють на відновлене покрівельне покриття рівномірно смугами шириною 1м без пропусків по всій довжині відновленого покрівельного покриття. У місцях установки антен, башт чи анкерів теплогідроізоляційне покриття напилюють висотою 150-200мм на стійки труб. Теплогідроізоляційне покриття додатково напилюють на похилі бортики у місцях примикання покрівельного покриття до виступаючих конструкцій. 7 Як теплогідроізоляційне покриття використовують пінополіуретанові композиції. Теплогідроізоляційне покриття утворюють щонайменше трикратною обробкою з утворенням трьох шарів з товщиною кожного шару не менше 10мм і щільністю близько 50кг/м3. При чому, кожну наступну обробку з трикратної обробки виконують після охолодження попереднього шару обробки. Після затвердіння теплогідроізоляційного покриття додатково наносять захисний шар. Захисний шар наносять після охолодження теплогідроізоляційного покриття. Захисний шар наносять не пізніше 2-3 тижнів після нанесення теплоізоляційного покриття. Як захисний шар наносять фарбу або гравій. При чому, нанесення фарби здійснюють за допомогою валика чи щітки або шляхом напилювання апаратом безповітряного напилювання під кутом 90° щонайменше у два шари без пропусків з перекриттям проходів на 48см, а гравій наносять товщиною не менше 40мм. Краще, коли другий шар фарби наносять хрестоподібно до першого шару фарби після повного висихання першого шару фарби. Спосіб ремонту покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу здійснюють наступним чином. Перед початком ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу відновлюване покрівельне покриття оглядають візуально, а далі більш детально, та визначають його стан і обсяг виконуваних робіт. Далі відновлюване покрівельне покриття очищають від сміття, пилу, різноманітних сторонніх предметів, рослинності та захисного шару із сипких матеріалів у разі його наявності. На очищеній ділянці відновлюваного покрівельного покриття на всю його глибину виконують вертикальні отвори. Крім того, на очищеній ділянці відновлюваного покрівельного покриття, яке містить значний об'єм вологи і/або води, додатково виконують розріз верхніх шарів покрівельного покриття для подальшого просушування природним шляхом. Далі підготовлюють та встановлюють установку інфрачервоного відновлення на ділянку відновлюваного покрівельного покриття. Після встановлення установки інфрачервоного випромінювання прогрівають бітумомісткі шари покрівельного покриття до температури 100110°С, в результаті чого випаровується волога і/або вода через пори, мікротріщини та заздалегідь виконані вертикальні отвори у покрівельному покритті. Це призводить до того, що об'єм у покрівельному покритті, заповнений вологою і/або водою, звільняється, виникає розрідження, яке притягує шари покрівельного покриття один до одного. При цьому, бітумомісткі складові покрівельного покриття рівномірно прогріваються і плавляться під впливом інфрачервоного випромінювання, починаючи від першого шару покрівельного покриття та до основи покрівельного покриття. Перший етап прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття характеризується появою з-під корпусу установки інфрачервоного відновлення випаровувань білого кольору. Під час другого етапу прогрівання 28253 8 бітумовмісних шарів покрівельного покриття установкою інфрачервоного відновлення прогрівають покрівельне покриття інтенсивніше до температури 170-180°С протягом 6-25 хвилин до появи з-під корпусу установки інфрачервоного випромінювання розплавленого бітуму з випаровуваннями коричневого відтінку. Час прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття залежить від температури навколишнього середовища та товщини шарів відновлюваного покрівельного покриття. При необхідності нагрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття продовжують після часткового охолодження ділянки відновлюваного покрівельного покриття. При цьому, бітумомісткі складові покрівельного покриття плавляться та заново просочують шари покрівельного покриття, що призводить до міцного проклеювання всіх шарів покрівельного покриття між собою та до основи покрівельного покриття. Далі після виконання другого етапу прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття виявляють прогини та нерівності у покрівельному покритті. У випадку виявлення прогинів та нерівностей у покрівельному покритті, їх додатково заповнюють подрібненим бітумом і покрівельним бітумомістким рулонним матеріалом до рівня верхнього шару покрівельного покриття та прогрівають кожний шар покрівельного покриття і подрібнений бітум інфрачервоним випромінюванням за допомогою установки інфрачервоного випромінювання. Змішуючись, бітумомісткі складові покрівельного покриття доповнюють одна одну і утворюють якісне покрівельне покриття, просочене бітумовмісними складовими. Після заповнення нерівностей і прогинів у покрівельному покритті установку інфрачервоного відновлення переносять на наступну ділянку, а відновлене покрівельне покриття ущільнюють за допомогою катка, а у важкодоступних місцях за допомогою ручної трамбівки. Коток і трамбівку додатково оброблюють нафтовою олією. При чому, ущільнення здійснюють швидко одразу після закінчення прогрівання бітумовмісних шарів покрівельного покриття до застигання відновленого покрівельного покриття, яке становить не більше 1,5 хвилин. При ущільненні покрівельного покриття можливе виникнення здуттів, яке проколюють штирем або покрівельним пробійником і остаточно ущільнюють покрівельне покриття. Після ущільнення відновленого покрівельного покриття у ньому відбувається процес охолодження і повного відновлювання протягом 6-8 годин, під час якого бітумомісткі складові покрівельного покриття остаточно змішуються і просочують покрівельне покриття, а шари відновленого покрівельного покриття ще міцніше проклеюються між собою та до основи покрівельного покриття. У цей час на відновлених ділянках покрівельного покриття не здійснюють ніяких робіт та не дозволяють пересуванню людей і/або устаткування для запобігання утворенню різноманітних дефектів. Після завершення охолодження і повного відновлення покрівельного 9 покриття на нього додатково ззовні наносять теплогідроізоляційне покриття з пінополіуретанової композиції. Теплогідроізоляційне покриття наносять напилюванням на попередньо очищене від жиру, іржі, бруду, пилу сухе покрівельне покриття, що не має здуття, розшарування і неякісного склеювання шарів між собою. При чому, температура поверхні, на яку напилюють теплогідроізоляційне покриття, повинна бути +10 - +20°С. Теплогідроізоляційне покриття напилюють з відстані 0,8-1,5м під кутом 90° за допомогою пістолета-розпилювача рівномірними смугами шириною 1м по всій довжині покрівельного покриття. Необхідне теплогідроізоляційне покриття на покрівельному покритті утворюють щонайменше трикратною обробкою з загальною товщиною не менше 30мм. При чому, за одну обробку з трикратної обробки наносять теплогідроізоляційне покриття з товщиною шару не менше 10мм і щільністю близько 50кг/м3, а кожний наступну обробку виконують після остаточного охолодження шару попередньої обробки. Крім того, у місцях установки антен, башт чи анкерів теплогідроізоляційне покриття напилюють висотою 150-200мм на стійки труб, а у місцях примикання покрівельного покриття до виступаючих конструкцій напилюють на похилі бортики. Після того, як теплогідроізоляційне покриття затвердіє та охолоне, але не пізніше 2-3 тижнів, зверху наносять захисний шар, який призначений для захисту теплогідроізоляційного покриття від ультрафіолетового випромінювання. Покрівельне покриття з теплогідроізоляційним покриттям, на яке наносять захисний шар, повинно бути сухим, чистим, без пилу, масла, жиру та не мати розшарувань. Захисний шар виконують фарбою або засипанням гравію. Фарбу напилюють рівномірно щонайменше у два шари за допомогою апарату безповітряного напилювання під кутом 90°С до покрівельного покриття без пропусків з перекриттям проходів на 4-8см. Другий шар фарби наносять хрестоподібно до першого шару після повного висихання першого шару фарби. Якщо як захисний шар використовують гравій, його наносять товщиною не менше 40мм. Корисна модель пояснюється прикладом. Приклад. Перед початком ремонту покрівлі із бітумовмісного рулонного матеріалу відновлюване покрівельне покриття оглядають візуально, а далі більш детально, та визначають його стан і обсяг виконуваних робіт. Під час візуального огляду покрівельного покриття виявлено, зокрема, наступне: верхній шар покрівельного покриття виконаний із руберойду з захисним шаром із гравію, при чому близько 60% захисного шару із гравію відшаровано, а близько 20% верхнього шару покрівельного покриття має оголені ділянки; на всій площі верхнього шару покрівельного покриття утворилися мікротріщини і розриви, частково відклеїлися стики шарів покрівельного покриття; верхній шар покрівельного покриття деформований і повністю відклеєний від нижче розташованих шарів покрівельного покриття; при натисненні на верхній шар покрівельного покриття 28253 10 із мікротріщин, розривів і відшарованих стиків з'явилась вода на площі покрівельного покриття близько 60%. Під час детального огляду покрівельного покриття виявлено, зокрема, наступне: покрівельне покриття складається із п'яти бітумовмісних шарів, при чому, покрівельне покриття утворе із двох частин - покрівельного покриття із трьох шарів і покрівельного покриття із двох шарів; між двома частинами покрівельного покриття повністю відсутнє склеювання та утворилася гнилизна із значним вмістом води; всі п'ять шарів покрівельного покриття деформовані і мають мікротріщини. Після закінчення огляду, відновлюване покрівельне покриття очищають від сміття, пилу, знайдених різноманітних сторонніх предметів та захисного шару із гравію. На очищеній ділянці відновлюваного покрівельного покриття на всю глибину п'яти шарів виконують вертикальні отвори. Оскільки значна площа покрівельного покриття містить воду, додатково виконують розріз трьох верхніх шарів покрівельного покриття та просушують природним шляхом. Після цього підготовлюють та встановлюють установку інфрачервоного відновлення на ділянку відновлюваного покрівельного покриття і вводять її в робочий режим. Після встановлення і введення в робочий режим установки інфрачервоного випромінювання прогрівають бітумомісткі шари покрівельного покриття до температури 110°С як було описано вище. Під час нагрівання покрівельного покриття на першому етапі тиск пороповітряної суміші між шарами покрівельного покриття підвищується до 3т/м2. Під час другого етапу прогрівання шарів покрівельного покриття установкою інфрачервоного відновлення прогрівають покрівельне покриття інтенсивніше до температури 180°С протягом 20 хвилин як було описано вище. При цьому, тиск пороповітряної суміші між шарами покрівельного покриття стає ще більшим. Після виконання другого етапу прогрівання шарів покрівельного покриття були виявлені прогини та нерівності у покрівельному покритті, які додатково заповнюють подрібненим бітумом і покрівельним рулонним матеріалом РКП - 350А до рівня верхнього шару покрівельного покриття та прогрівають кожний шар покрівельного покриття і подрібнений бітум інфрачервоним випромінюванням за допомогою установки інфрачервоного випромінювання. Далі установку інфрачервоного відновлення переносять на наступну ділянку відновлюваного покрівельного покриття, а відновлене покрівельне покриття швидко ущільнюють за допомогою катка після закінчення другого етапу прогрівання шарів покрівельного покриття до застигання відновленого покрівельного покриття як було описано вище. При чому, коток попередньо оброблюють нафтовим маслом з розрахунку 0,150,20кг/м2 площі покрівельного покриття, що ущільнюється. На відновлене покрівельне додатково ззовні наносять теплогідроізоляційне покриття із пінополіуретанової композиції з відстані 1,5м під кутом 90° за допомогою пістолета-розпилювача рівномірними смугами 11 шириною 1м по всій довжині покрівельного покриття як було описано вище. Для даного відновленого покрівельного покриття виконують трикратну обробку з загальною товщиною 30мм. Після того, як теплогідроізоляційне покриття із пінополіуретанової композиції затверділо та охололо, через тиждень зверху наносять захисний шар шляхом засипання гравію товщиною 40мм. Таким чином, запропонована корисна модель дозволяє здійснювати ремонт та наступну додаткову теплогідроізоляцію покрівель із бітумовмісного рулонного матеріалу, зокрема, покрівель, містять значний об'єм вологи і/або води та дозволяє підвищити строк експлуатації такого покрівельного покриття і покращити його теплоізоляційні властивості. 28253 12