Спосіб медичної реабілітації хворих із синдромом підвищеної стомлюваності на тлі хронічного тонзиліту

1. Спосіб медичної реабілітації хворих із синдромом підвищеної стомленості на тлі хронічного 3 34817 синдромом підвищеної стомлюваності на тлі хронічного тонзиліту.- Оп убл. 16.10.2006. - Бюл. №10]. Але при використанні даного способу в низці хворих із СПС на тлі XT імунологічні показники не нормалізуються, у зв'язку з чим не досягається стійка клінічна ремісія й відмічається розвиток у подальшому загострень XT. Тому був запропонований також спосіб медичної реабілітації хворих із СПС на тлі XT шляхом введення їм імуномодулятора поліоксидонію, що до того ж володіє детоксикуючою, антиоксидантною й мембраностабілізуючою активністю [Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту України на корисну модель №200714307 від 19.12.2007. -МПК А61К35/00, А61К36/28. -Спосіб медичної реабілітації хворих із синдромом підвищеної стомлюваності на тлі хронічного тонзиліту]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що в низці хворих із СПС на тлі XT все ж таки ще зберігаються зсуви імунологічних показників, які свідчать про наявність вторинного імунодефіцитного стану, Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу медичної реабілітації хворих із СПС на тлі XT, а саме припинення прогресування СПС і зниження в подальшому ймовірності загострень XT, а в патогенетичному плані - відновлення імунологічного гомеостазу у хворих із СПС на тлі XT й досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання. Указана задача досягається шляхом додаткового введення хворим із СПС на тлі XT метаболічно активного препарату н уклеїнату. Нуклеїнат - це сучасний вітчизняний препарат імунокорегуючої дії, що сприяє відновленню функціонального стану імунної системи й водночас покращує метаболічні процеси в гепатоцитах, зокрема стимулює білковий та енергетичний метаболізм. Нуклеїнат має природне походження: його діючою речовиною є дріжджова рибонуклеїнова кислота. Тому нуклеїнат відноситься до «м'я ких» біологічно активних препаратів, які не спричиняють несприятливого впливу на організм, не мають побічних ефектів при застосуванні, позитивно впливають на всі показники імунної системи й стан внутрішньоклітиного обміну речовин, що робить його ефективним засобом у комплексному лікуванні патологічних процесів, які характеризуються активацією ліпопероксидації й пригніченням системи антиоксидантного захисту. Нуклеїнат зареєстрований в Україні й дозволений для використання в клінічній практиці без обмежень [дивись джерело: Нуклеїнат. Інструкція для клінічного застосування. Затверджена Наказом МОЗ України 18.08.06, №573]. Наша пропозиція базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що введення хворим комбінації густого екстракту кореня солодки, поліоксидонію й нуклеїнату виявляє чітко виражені антиоксидантний й імуномодулюючий ефекти, сприяє підвищенню активності ферментів системи антиоксидантного захисту і, при цьому 4 позитивні фармакологічні ефекти трьох препаратів взаємно потенціюються. Крім того, введення густого екстракту кореня солодки, поліоксидонію й нуклеїнату не має протипоказань і не обмежено суворими часовими рамками, тому тривалість введення в організм даних препаратів може регулюватися в значних межах, залежно від досягнутого ефекту. При створенні корисної моделі нами було вперше встановлено, що введення комбінації густого екстракту кореня солодки, поліоксидонію й нуклеїнату хворим з даною патологією забезпечує відновлення імунологічного гомеостазу, нормалізує їх загальний стан і самопочуття, ліквідує астенічні прояви, у цілому сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії СПС, а також забезпечує в подальшому суттєве зменшення частоти загострень XT і припиненню прогресування СПС. Оскільки при вживанні густого екстракту кореня солодки, поліоксидонію й нуклеїнату не відмічено яких-небудь небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, ці препарати можуть при необхідності вводитися повторними курсами. Об'єктивним критерієм ефективності комбінації густого екстракту кореня солодки, поліоксидонію й нуклеїнату є нормалізація імунологічних показників у хворих із СПС на тлі XT, а в клінічному плані - припинення подальшого прогресування СПС і загострень XT, досягнення стійкої й тривалої ремісії захворювання. Раніше з метою лікування або медичної реабілітації хворих на СПС, у тому числі з наявністю фонового XT, комбінація густого екстракту кореня солодки, поліоксидонію й нуклеїнату не використовувалася. Авторами корисної моделі ця комбінація препаратів для медичної реабілітації хворих із СПС на тлі XT використовується вперше. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю СПС на тлі XT, які потребують проведення медичної реабілітації, вводять густий екстракт кореня солодки - усередину по 0,5г 3-4 рази на добу після вживання їжі протягом 20-30 днів поспіль (при необхідності курс медичної реабілітації з використанням густого екстракту кореня солодки може бути повторено 2-3 рази протягом календарного року), поліоксидоній - внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на добу 3 дні поспіль, потім через день ще 3-6 ін'єкцій препарату, у залежності від досягнутого ефекту (при необхідності введення поліоксидонію повторюють 2-3 рази на рік з інтервалом 3-4 місяці між повторними курсами призначення цього препарату) і нуклеїнат - усередину по 2 капсули (0,5г) 3 рази на добу після вживання їжі протягом 15-20 діб поспіль, у залежності від досягнутого е фекту (при необхідності введення нуклеїнату разом з густим екстрактом кореня солодки й поліоксидонієм повторюють 2-3 рази на рік з інтервалом 3-4 місяці). При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих із СПС на тлі XT: основна (42 особи), які отримували курс медичної реабілітації за допомогою заявленого способу, і гр упа зіставлення (59 осіб), яка отримувала медичну реабілітацію відповідно до відомого способупрототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, 5 34817 стадією СПС, тривалістю захворювання на XT і частотою його загострень. На момент обстеження XT у всі х пацієнтів, що були під наглядом, був у фазі нестійкої клінічної ремісії. До початку проведення курсу медичної реабілітації стан хвори х характеризувався наявністю загальної слабості, нездужання, підвищеної стомленості, емоційної лабільності, дифузного головного болю, зниженої працездатності, болю в горлі, субфебрилітету, збільшених і чутливих підщелепних лімфовузлів, неприємного відчуття в горлі, казеозних пробок у лакунах піднебінних мигдаликів. При динамічному обстеженні й клінічному нагляді за хворими було встановлено, що трива 6 лість збереження загальнотоксичного синдрому, підвищеної стомленості, лімфаденопатії, субфебрилітету й інших патологічних проявів в основній групі, яка отримувала курс медичної реабілітації за допомогою заявленого способу, була суттєво меншою, ніж у групі зіставлення (таблиця 1). Виходячи з даних цієї таблиці, можна вважати, що заявлений спосіб медичної реабілітації хворих із СПС на тлі XT має суттєві переваги поперед усього у характері та тривалості збереження клінічної симптоматики захворювання, яка швидше ліквідується при застосуванні заявленого способу (дивись таблицю 1). Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів медичної реабілітації хворих із СПС на тлі XT на клінічні показники (М±m) Групи обстежених хворих основна (n=42) зіставлення (n=59) Тривалість збереження (діб): загальної слабості 4,7±0,2 8,0±0,3 нездужання 4,9±0,2 8,3±0,5 підвищеної стомленості 5,5±0,3 9,1±0,6 емоційної лабільності 12,7±0,5 15,5±0,7 болю в горлі 4,6±0,2 7,9±0,4 субфебрилітету 4,2±0,2 7,4±0,4 збільшення й чутливості лімфовузлів 5,4±0,3 8,9±0,6 казеозних пробок у лакунах 5,1±0,3 8,5±0,5 головного болю 3,6±0,1 6,7±0,3 зниження працездатності 5,0±0,2 8,8±0,6 Клінічні показники З таблиці 1 видно, що у хворих основної групи, яка отримувала медичну реабілітацію згідно до заявленого способу, відмічалося вірогідне прискорення ліквідації клінічних симптомів захворювання. Дійсно, тривалість збереження загальної слабості у хворих основної групи скорочувалася в середньому на 3,3±0,2 доби (в 1,28 рази), нездужання на 3,4±0,2 доби (в 1,69 рази), підвищеної стомленості - на 3,6±0,2 доби (в 1,65 рази), емоційної лабільності - на 2,8±0,1 доби (в 1,22 рази), болю в горлі - на 3,3±0,2 доби (в 1,72 рази), субфебрилітету -на 3,2±0,2 доби (в 1,76 рази), збільшення й чутливості підщелепних і заднє-шийних лімфатичних вузлів - на 3,5±0,2 доби (в 1,65 рази), наявності казеозних пробок у лакунах піднебінних мигдаликів - на 3,4±0,2 доби (в 1,67 рази), дифузного головного болю - на 3,1±0,1 доби (в 1,86 рази), зниженої розумової й фізичної працездатності - на 3,8±0,2 доби (в 1,76 рази). Проведення диспансерного обстеження протягом 1 року дозволило встановити, що в основній групі хворих із СПС на тлі XT, в якій медична реабілітація проводилася згідно до заявленого способу, відмічається суттєве зменшення в подальшому частоти розвитку загострень патологічного процесу. Дійсно, з 42 осіб протягом 1 року диспансерного нагляду в 41 обстеженого (97,6±4,3%) зберігалася стійка клінічна ремісія захворювання, рецидиви XT і подальше прогресування СПС відмічені тільки в 1 хворого (2,4±0,3%), тоді, як у групі Р