Спосіб лікування дорослих хворих з цитолітичним варіантом перебігу гострого вірусного гепатиту а

1. Спосіб лікування дорослих хворих з цитолітичним варіантом гострого вірусного гепатиту А, який включає призначення постільного режиму, дієти відповідно столу 5 або 5а, глюкозо-вітамінної терапії, комплексу антиоксидантів, антралю й глутаргіну, який відрізняється тим, що додатково вводять фітозасіб бонджигар з гепатопротекторними властивостями. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що бонджигар вводять усередину по 2 капсули 2-3 рази на добу протягом 15-20 днів поспіль, у залежності від досягнутого е фекту. (19) (21) u200803146 (22) 12.03.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ЛУГОВСЬКОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ, UA, ГАРНИК КИРИЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ЛУГОВСЬКОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ, UA, ГАРНИК КИРИЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A 3 34816 амінокислот, що входять до складу високобілкової дієти, а нераціональне співвідношення амінокислот може лише погіршити функціональний стан печінкової паренхіми. Відомий також спосіб лікування ЦВ ВГА в дорослих хворих шля хом введення в гострому періоді гепатиту протизапального препарату амізону [Амизон: применение в лечении и профилактике инфекционных болезней: Методич. рекомендации. -Киев, 2002. -С.28-31]. Це досить ефективний спосіб лікування дорослих хворих з ЦВ ВГА, оскільки амізон, крім протизапальної дії, володіє також інтерфероногенним та імунокорегуючим ефектом. Однак у частини хворих з ЦВ ВГА введення амізону викликає або посилює диспептичні прояви, які досить характерні для хворих з ЦВ ВГА, що постійно мешкають в умовах екологічно несприятливих регіонів, із забрудненням довкілля ксенобіотиками. Крім того, оскільки до складу амізону входить йод, лікування амізоном протипоказане тим хворим, в яких відмічається підвищена чутливість до йоду. Існує також спосіб лікування хворих з ЦВ ВГА в дорослих, при якому поряд з ліжковим режимом, відповідною дієтою (стіл 5 або 5а), глюкозовітамінною терапією, хворим на ЦВ ВГА вводять комплекс антиоксидантів (аскорутин, аевіт), що в патогенетичному плані зменшує вираженість пероксидації ліпідів, а в клінічному - сприяє прискоренню одужання хворих на ВГА [Фролов В.М. Досвід лікування гострого вірусного гепатиту А при спалаховому характеру інфекції //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. -Київ; Луганськ; Харків, 1998. -Вип. 6 (20). -С.116-128]. Цей спосіб позитивно себе зарекомендував при лікуванні дорослих хворих з ЦВ ВГА в період спалахової захворюваності на ВГА в умовах екологічно несприятливих регіонів. До недоліків способу відноситься те, що в частини хворих на ЦВ ВГА все ж таки відмічається так званий "хвилеподібний" варіант перебігу ВГА, при якому в періоді покращання клініко-лабораторних показників знову виникають загострення патологічного процесу в паренхімі печінки й погіршення клініко-біохімічних показників (функціональних проб печінки). Тому цей спосіб лікування ЦВ ВГА в дорослих потребує подальшого удосконалення. У зв'язку з цим був розроблений спосіб лікування дорослих хворих на ЦВ ВГА, при якому додатково до ліжкового режиму, дієти відповідно столу 5 або 5а, глюкозо-вітамінної терапії й комплексу антиоксидантів вводять гепатопротекторний препарат антраль по 0,2г 3-4 рази на добу усередину протягом 10-15 діб поспіль [Деклараційний патент України на винахід №57365А. -МПК7 А61К33/06. -Спосіб лікування цитолітичного варіанту гострого вірусного гепатиту А у дорослих. Опубл. 15.06 2003. -Бюл. №6]. Але в частини хворих, які лікуються за допомогою даного способу, досить тривало зберігаються порушення біохімічних показників (гіпертрансфераземія, підвищення фракції прямого білірубіну, тимолової проби), що пов'язано з порушеннями 4 метаболічного гомеостазу. У зв'язку з цим, потрібне подальше удосконалення цього способу. Тому було запропоновано спосіб лікування дорослих хворих на ЦВ ВГА, при якому додатково до ліжкового режиму, дієти відповідно столу 5 або 5а, глюкозо-вітамінної терапії, комплексу антиоксидантів та антралю вводять гепатозахисний препарат глутаргін, який активно включається до регуляції метаболічних процесів у печінці, виявляє детоксикуючий ефект, знижує активність пероксидації ліпідів біомембран, виявляє антигіпоксичну дію й покращує процеси енергозабезпечення гепатоцитів [Деклараційний патент України на винахід №69008А. -МПК7 А61К31/06. -Спосіб лікування дорослих хворих з цтолітичним варіантом гострого вірусного гепатиту А. -Опубл. 16.08 2004. -Бюл. №8]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що в деяких хворих на ЦВ ВГА ще зберігаються зсуви біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, що свідчить про незавершеність патологічного процесу в паренхімі цього органу. Тому потрібне подальше удосконалення відомого способу-прототипу. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності лікування дорослих хворих на ЦВ ВГА, скороченню його терміну й прискорення одужання хворих, нормалізація в них показників функціональних проб печінки й перекисного окислення ліпідів. Вказана задача досягається тим, що дорослим хворим на ЦВ ВГА додатково до ліжкового режиму, дієти відповідно столу 5 або 5а, глюкозовітамінної терапії, комплексу антиоксидантів, антралю й глутаргіну вводять новий комбінований фітопрепарат бонджигар. Бонджигар являє собою суміш із екстракту вербезини білої (Eclipta alba), пікоризи курроа (Picrorrhiza kurroa), пасльону чорного (Solanum nigrum), цикорію звичайного (Cichorium intybus), солодки голої (Glycyrrhiza glabra), тамарикса гребенщика (Таmагіх gallica), редьки посівної (Raphanus sativus), барбарису остистого (Berberis aristata), сферантуса індійського (Sphaeranthus indicu), берхавії розлогої (Boerhavia diffusa). Бонджигар - це фітозасіб, до складу якого входить добре збалансоване по фармакологічній дії сполучення лікарських рослин, внаслідок чого цей фітопрепарат володіє гепатопротекторними й антиоксидантними властивостями, протизапальною дією, покращує функціональний стан печінки й відтік жовчі, сприяє знешкодженню хімічних токсинів, захищає клітини печінки від дії токсичних речовин. Бонджигар вважається ефективним при гострих і хронічних ураженнях печінки різного генезу, жировій інфільтрації паренхіми печінки, при ураженнях печінки внаслідок використання гепатотоксичних препаратів, а також при наявності системних інфекцій, які сприяють формуванню неспецифічної патології печінки й жовчовивідних шляхів. Препарат бонджигар зареєстрований в Україні [№ реєстрації UA/1061/01/01] та може використовуватися в клінічній практиці без обмежень. 5 34816 Наша пропозиція щодо включення фітопрепарату бонджигару в лікувальний комплекс у дорослих хворих на ЦВ ВГА базується на вперше встановленій при проведенні власних досліджень закономірності, що бонджигар, глутаргін та антраль володіють взаємопотенціюючою дією щодо наявності запального процесу в печінці й пригнічення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і тому забезпечують нормалізацію біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, й зниження вмісту продуктів ПОЛ у крові - як проміжних, тобто дієнових кон'югат (ДК), так і кінцевого - малинового діальдегіду (МДА) суттєво швидше, ніж може дати проста сумація антиоксидантних ефектів трьох препаратів. Отже, нами було вперше обґрунтована доцільність і перспективність використання при лікуванні ЦВ ВГА бонджигару додатково до відповідної дієти (стіл 5 або 5а), ліжкового режиму, глюкозовітамінної терапії, комплексу антиоксидантів, антралю й глутаргіну. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Дорослому хворому із встановленим діагнозом ЦВ ВГА призначають ліжковий режим (до зникнення або суттєвого зменшення жовтяниці), відповідну дієту (стіл 5 або 5а), глюкозо-вітамінну терапію, антиоксиданти (аевіт, аскорутин) у середньотерапевтичних дозах, антраль усередину після їжі по 0,2г 3-4 рази на добу протягом 10-15 діб поспіль, глутаргін усередину у вигляді таблеток по 0,5г 3-4 рази на добу протягом 7-10 діб поспіль і потім по 0,25г 3 рази на день ще протягом 10-14 днів поспіль і додатково фітопрепарат бонджигар усередину по 2 капсули 2-3 рази на добу протягом 15-20 днів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці заявленого способу лікування дорослих хворих з ЦВ ВГА нами було обстежено дві групи пацієнтів у віці від 18 до 50 років з цим діагнозом - основна (77 хворих, з них 36 чоловіків і 41 жінка), що отримувала лікування згідно до за 6 явленого способу, і група зіставлення (69 хворих, з них 33 чоловіка і 36 жінок), що лікувалася згідно з відомим способом-прототипом. У всіх обстежених хворих діагноз ВГА був підтверджений серологічне на підставі виявлення анти-HAV класу IgM. Усі хворі, що були під наглядом, спостерігалися нами в період великого епідемічного спалаху ВГА, що обумовило одночасне проведення досліджень. У всіх обстежених пацієнтів був виставлений діагноз гострого ВГА, жовтяничної форми, цитолітичного варіанту, при середньотяжкому перебізі хвороби. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю хворих, терміном госпіталізації, рівнем вихідної гіпербілірубінемії. Проведення клінічних досліджень і лабораторних обстежень хворих на ЦВ ВГ А, які були під наглядом, дозволило встановити, що до початку лікування в обох група х - основній та зіставлення клінічна симптоматика й зсуви біохімічних показників з боку так званих функціональних проб печінки були однотиповими. Клінічна картина захворювання характеризувалася наявністю переджовтяничного періоду протягом 3-4 діб за диспептичним, астено-вегетативним або змішаним варіантом, появою загальнотоксичного синдрому, що характеризувався загальною слабістю, нездужанням, дифузним головним болем, зниженням або повною відсутністю апетиту, нудотою й в частини хворих також блюванням, підвищеною стомленістю; печінковим синдромом, а саме збільшенням печінки, чутливістю при пальпації печінкового краю, потемнінням сечі, обкладеністю язика жовтим нальотом, жовтяничністю склер, шкіри й слизових оболонок. Проведення клінічного обстеження в динаміці дозволило встановити, що заявлений спосіб лікування ЦВ ВГА має суттєві переваги в плані впливу на клінічні показники (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів лікування на динаміку клінічних показників в обстежених хвори х на ЦВ ВГА (М±m) Клінічні показники в обстежених хворих загальної слабості нездужання підвищеної стомленості жовтяниці субіктеричності склер потемніння сечі обкладеності язика гепатомегалії чутливості печінкового краю при пальпації Спосіб лікування заявлений(n=77) відомий (прототип) (n=69) Тривалість збереження (діб): 4,1±0,2 7,2±0,4 4,2±0,3 7,4±0,5 4,3±0,4 7,6±0,5 8,7±0,5 11,9±0,7 10,4±0,6 14,1±0,8 3,9±0,1 7,9±0,6 15,7±0,8 19,8±0,9 13,1±0,7 16,7±0,8 4,0±0,1 7,3±0,4 Дійсно, при використанні заявленого способу лікування суттєво скорочувалася тривалість збереження загальнотоксичного синдрому відносно групи зіставлення, яка отримувала лікування згідно з відомим способом-прототипом, а саме зага Р