Біостимулятор “кріохор” і спосіб його одержання

1. Біостимулятор на основі екстракту тканини людини, який відрізняється тим, що являє собою 38604 безпечують інтенсивні синтези і транспорт білків, гормонів і ліпідів і, як було зазначено вище, всупереч закону біологічної несумісності, виключають можливість розвитку імунного конфлікту. Тканина хоріону містить також унікальний набір мікроелементів і вітамінів. Виходячи з цього, препарат Кріохор містить унікальний за своєю кількістю і якістю набір білків, гормонів, ліпідів, що обумовлюють його високу біологічну активність. Застосовується Кріохор таким чином: безпосередньо перед застосуванням препарат розморожують на водяній бані при +37°С і вводять внутрішньом’язово чи підшкірно. Спосіб одержання препарату Кріохор. Хоріон, отриманий у результаті вакуумекстракції плоду людини 10 тижнів гестації, промивають декілька разів у фізрозчині, роздрібнюють ножицями, розводять у фізрозчині, переносять у 50,0 мл контейнер і запаюють. Контейнер швидко занурюють у рідкий азот, залишаючи при температурі -196°С протягом 30 хв. Потім контейнер витягають з азоту і відігрівають на водяній бані при +37°С, обертаючи контейнер. Потім контейнер знову занурюють у рідкий азот на 30 хв і знову відігрівають. Відігрітий біоматеріал витягають із контейнера, гомогенізують у фізрозчині у співвідношенні тканина:середовище 1:1, центрифугують при 2000 об./хв протягом 15 хв. Отриманий після центрифугування супернатант зливають у хімічну склянку і розфасовують у пластмасові контейнери по 1,0 мол. Контейнери маркірують відповідно до вимог, кріоконсервують при -196°С і переносять у стаціонарний бункер із рідким азотом (-196°С) для збереження ''до запитання''. Такий спосіб одержання препарату забезпечує вилучення із тканини хоріону максимальної кількості біологічно активних сполук, а також стабілізацію їх біоактивних властивостей протягом необмеженого часу. У табл. 1 подано дані щодо сумарного вмісту білків і гормонів, а на рисунку - якісний склад ліпідів порівняно з прототипом (ЕП). Як випливає з табл. 1, лише за показниками естрадіолу препарати ЕП і КРІОХОР були порівнянні. Вміст прогестерону в ЕП у 64 рази менший, ніж у препараті КРІОХОР, показники хоріонічного гонадотропіну в ЕП були в 1,5 раза вищими, ніж у препараті з хоріону, а пролактину - у 1,2 раза нижчими. З табл. 1 видно, що у препараті ЕП білки відсутні, склад пептидних і стероїдних гормонів у порівнюваних препаратах різний, а це значить, що такі важливі функції, виконувані ними, як індукція ферментативної активності, біосинтез білків, регуляція жирового обміну, вплив на акумуляцію та функціональну активність "клітин запалення" (лейкоцитів, тканинних макрофагів, фібробластів, тощо), контроль вмісту ліпідів і гальмування лімфопоезу, інгибуючого у такий спосіб мультиплікацію імунологічно компетентних клітин, у препараті КРІОХОР будуть виражені більшою мірою, ніж у препараті ЕП. Рисунок наочно доводить якісні відмінності вмісту ліпідів порівнюваних препаратів. У препараті КРІОХОР (фіг. 1 ) ідентифікуються основні класи нейтральних ліпідів, що виявляються звичайно в тканинних екстрактах і мембранах клітин: фосфо ліпіди (ФЛ)+моногліцериди (МГ), не чітко виражені плями дігліцеридів (ДГ), холестерин (ХЛ), вільні жирні кислоти (ЖК), тригліцериди (ТГ) й ефіри холестерину (ЕХЛ). Спектр фосфоліпідів у КРІОХОРі при двомірній хроматографії поданий такими основними фракціями як фосфотиділхолін (ФХ), фосфотиділетаноламін (ФЕА), сфінгомієлін (CM) і фосфатиділсерін (ФС). Виявляються також невеликі плями лізофосфатиділхоліну (ЛФХ) і цереброзидів (ЦБ), що у препараті КРІОХОР подані двома класами цих видів молекул із нормальними жирними оксикислотами, а також деякі неідентифіковані фракції (НІ). Вміст нейтральних ліпідів у препараті ЕП дуже низький, що не дозволило їх ідентифікувати. Те саме відноситься і до показників вмісту фосфоліпідів - у ЕП внаслідок їх низького вмісту при двомірній хроматографії вони зовсім не ідентифікувались. Дію препаратів КРІОХОР і ЕП перевіряли в експерименті на пацюках з асептичним перитонітом (табл. 2). Як випливає з табл. 2 і 3, за рядом поданих показників, у випадку лікування запального процесу використання КРІОХОРУ має ряд переваг перед препаратом ЕП: кількість нейтрофілів у запальній тканині брижі на 3-ю і 7-у доби нижче, а кількість макрофагів - більше через 6 год і менше на 3ю добу. Вміст незрілих фібробластів більше на 3-ю і менше на 7-у добу, зрілих - менше на 7-у добу. Фібробластів на цей час більше, що вказує на більш раннє завершення нейтрофільної реакції, вищу стимуляцію макрофагальної реакції, більш швидке повернення до вихідної кількості незрілих фібробластів, що випереджає відновлення вмісту фіброцитів. Таким чином, КРІОХОР має більш виражену протизапальну дію, ніж ЕП. У табл. 4 показаний порівняльний вплив КРІОХОРУ і ЕП на біосинтетичні процеси в печінці пацюків з гострою печінковою недостатністю (ГПН), спричиненою отруєнням ССl4. Як випливає з табл. 4, використання обох препаратів у лікуванні ГПН є ефективним, однак у випадку використання КРІОХОРУ через 6 год рівень біосинтетичних процесів був вищим. Через добу вимірюваний показник був у 3 рази вищим, а при лікуванні ЕП - у 2 рази, ніж при отруєнні, тобто протекторний ефект ЕП, порівнянні з КРІОХОРОМ, "запізнюється" на 1 добу. Через 168 год спостережень біосинтетична активність препаратів при їхньому введені тваринам з ГПН практично не відрізнялася. Антиоксидантну дію препаратів подано в табл. 5. Показано, що при введенні здоровим тваринам КРІОХОРУ і ЕП активність супероксиддисмутази (СОД) порівняно з контрольними показниками збільшується. При цьому введення КРІОХОРУ активує дію ферменту більшою мірою, ніж при застосуванні ЕП. При розвитку запального процесу без введення препарату, через добу спостережень активність ферменту знижувалася на 44%, а через 2 доби - на 69%.Через 5 діб спостережень активність СОД була знижена на 40% порівняно з контрольними показниками Як випливає з табл. 5, введення препарату КРІОХОР дозволяє нормалізувати динаміку актив 2 38604 ності ферменту на більш ранніх стадіях розвитку процесу. Препарат КРІОХОР був застосований у клініці в комплексному лікуванні захворювань, що протікають із зниженням імунного статусу організму. У табл. 6 наведено показники імунного статусу жінок із підгострим сальпінгоофоритом за даними дослідження плазми крові при лікуванні з використанням препаратів КРІОХОР і ЕП. Із наведеної табл. 6 видно, що у хворих з лікуванням ЕП залишилися на одному рівні абсолютні і відносні показники Т-лімфоцитів і достовірно підвищилася відносна і абсолютна кількість тимусзалежних лімфоцитів у хворих, яких лікували з застосуванням КРІОХОРу. Необхідно відзначити, що відносна і абсолютна кількість Т-лімфоцитів у хворих, які отримували ЕП, після лікування була достовірно меншою, ніж у пацієнток, яких лікували КРІОХОРом. Загальна кількість В-лімфоцитів недостовірно змінювалась, як після отримування ЕП, так і КРІОХОРу. Після комплексного лікування хворих ЕП рівень імуноглобуліна G не змінювався, а після лікування з КРІОХОРом відбувалася достовірна нормалізація цього показника. Рівень ЦІК у хворих після проведення лікування з ЕП знижувався, але був вищим, ніж у групі хворих, які лікувались з застосуванням терапії з КРІОХОРом. Застосування ЕП не допомагало досягти нормалізації переварюючої здатності нейтрофілів пе риферичної крові, а у групі з лікуванням КРІОХОРом цей показник нормалізувався. Таким чином, застосування ЕП у комплексному лікуванні хворих потребувало призначення імунокоригуючої терапії, тоді як лікування з КРІОХОРом цього не потребувало, тому що препарат КРІОХОР має більш виражену нормалізуючу дію на імунологічні показники, ніж препарат ЕП. Джерела інформації 1. Хамадьянова А.У. Клинико-иммунологические особенности хронических неспецифических сальпингоофоритов в стадии обострения и комплексное его лечение с применением a-интерферона // Вестник Рос. ассоциации акуш.-гинек. – 1999. - № 1. - С. 29-32. 2. Ляхова Т.Д., Ксенофонтова М.К., Чернобель Т.П. и др. Исследование маркера вируса гепатита В в сырье для производства препаратов плацентарного и абортного альбумина и иммуноглобулина // Акт. вопросы производства медицинских и иммунологических препаратов. – Томск, 1986. - С. 127-128. 3. Чикало И.И. Квахадзе Н.А. Гликозаминогликаны экстракта и взвеси плаценты тканевых препаратов по В.П. Филатову // Профилактика и лечение заболеваний сельскохозяйственных животных. – Одеса, 1972. - С. 52. 4. Амниоцен для инъекций. Фарм статья. ФС 42-3053-94. 5. Суббота Н.П. Проблемы современной биологической медицины. - 1997. - № 4. - С. 3-14. Таблиця 1 Вміст гормонів і білків у препаратах КРІОХОР і ЕП (n=7) Вид препарату ЕП КРІОХОР Хоріонічний гонадотропін, Пролактин, МЕ/л МЕ/л 85,0±3,96 100±7,0 57±3,2* 120,9±6,0* Прогестерон, нмоль/л Естрадіол, нмоль/л Сумарний вміст білків, мг/мл 1,3±0,07 83,5±4,0* 6,8±0,32 6,5±0,30 1,2±0,08 Примітка: * - р