Спосіб лікування гнійних ран

Спосіб лікування гнійних ран, що включає в себе використання антисептичних пов'язок, який відрізняється тим, що як антибактеріальна і протизапальна основи пов'язок служить 30-50% розчин бішофіту Винахід відноситься до медицини і, зокрема, до хірурги і може використовуватися при лікуванні гострих гнійно-запальних захворювань шкіри і м'яких тканин Гнійно-запальні захворювання - дуже широко поширена патологія, що приводить до тривалої втрати працездатності За останні роки відзначається тенденція до їхнього неухильного росту Існує безліч способів, що використовуються для місцевого лікування гнійних ран До них відносяться пов'язки з різними лікарськими засобами антибактеріальними препаратами [8, 13, 22, 23, 24], ферментами [3, 19], сорбентами [5, 12, 17, 20], фізичні методи впливу на раневу поверхню - лазеротерапія [7, 9, 10, 32], ультразвук [4, 19], створення керованого абактеріального середовища [1, 6] і ІНШІ Ці методи лікування спрямовані на якнайшвидше очищення ран від гнійно-некротичних мас за рахунок їхнього лізису, елімінацію мікробних тіл шляхом спрямованого хіміотерапевтичного впливу Поряд із наявністю у прототипу антибактеріального, некролітичного і ранозаживляючого властивостей [14], можна відзначити відсутність - протинабрякового ефекту, - протизапального ефекту, - імуностимулюючого ефекту Крім того, лікування з використанням натрію ппохлоріту вимагає перев'язок кожні 6 годин до повного очищення ран від гнійно-некротичних мас із наступним накладенням мазевих пов'язок, що робить процес лікування більш трудомістким [14] Метою винаходу є скорочення термінів загоєння гнійних ран шляхом впливу на збудник, стимуляції процесів очищення ран від гнійно-некротичних мас, зменшення запальних реакцій у рані, стимуляції раневого фагоцитозу і репаративних процесів у рані Для цього пропонується використання пов'язок із розчином бішофіту Бішофіт - природний мінерал, що добувається у виді розсолу, його родовища є в країнах Ази, Південної Америки, Західної Європи На території країн - колишніх республік СРСР - родовища бішофіту знаходяться в Дніпровсько-донецькій западині (Україна), у Прип'ятському прогині (Білорусія), у Прикаспійській западині (Росія, Казахстан), у Приволзькій монокліналі (Нижнє Поволжя), (Дєрєвяпн В С та ін , 1989) У поданих табл 1, 2, 3 викладені результати вимірів утримування компонентів розсолу бішофіту[2] З поданих таблиць видно, що основним компонентом бішофіту є МдСЬ-бНгО У результаті експериментальних досліджень установлено 1 Бішофіт в експерименті in vitro здатний придушувати ріст і розмноження мікроорганізмів, найпростіших і грибів В основі бактерицидної, фунгіцидної дії бішофіту (на умовно-патогенні і на їхню ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ Прототипом винаходу є спосіб лікування гнійних ран, що включає в себе використання перев'язних засобів з антисептиками, котрий відрізняється тим, що в якості антибактеріальної основи служить розчин натрію ппохлоріту [14] Виходячи з патогенезу раневого процесу, в його І фазу для місцевого лікування доцільно використання лікарських засобів, що мають антимікробну, депдратуючу, некролітичну дію, тобто сприяють придушенню мікрофлори і якнайшвидшому очищенню рани від гнійно-некротичних мас, створюючи тим самим умови для наступної репарації, у II фазі повинні застосовуватися антибактеріальні препарати і препарати, що мають ранозаживляючу дію, і в III фазі - тільки препарати, що мають ранозаживляючу дію [16] ю CO ГО 42335 патогенні мікроорганізми, найпростіші і гриби) лежить пря-ме виборче витиснення кальцію з плазматичних мембран мікроорганізмів під впливом юна магнію-антагоніста юна кальцію-за рахунок утримування у своєму складі 36,2 вага % МдСЬ-бНгО, що приводить до порушення проникності мембран мікроорганізмів, процесів росту і розмноження, результатом чого є їхня загибель [2] Протимікробний спектр бішофіту включає більшість умовно-пато-генних і патогенних збудників (мікробів, найпростіших і грибів), що зустрічаються в зовнішньому середовищі й організмі людини і викликають гнійно-запальні захворювання Установлено, що in vitro бішофіт має бактеріостатичну дію у відношенні Streptococcus pyogenes і Clostndium perfrmges в розбавленні 1/32, Pseudo-monas aerugmosa і Proteus vulgans - 1/16, Esc he-пс hi a coh - 1/8, Bacillus subtihs і Streptococcus au-reus - 1/2 Бактерицидна дія бишофіта у відношенні Streptococcus pyogenes виявляється в розбавленні 1/8, Pseudomonas aerugmosa, Proteus vulga-ns і Eschenchia coh - не більш, ніж 1/2 Особо слід зазначити високу активність мінералу у відношенні анаеробної інфекції - Clostndium perfrmges, мінімальна концентрація бішофіту, яка має бактеріостатичну дію, складає 1,25% У 25%-й концентрації бішофіт має сильну фунпстатичну, а в 50%-й - фунгіцидну дію на штамп дріжджів (в експерименті досліджувалися два штаму Saccharomyce cervisiae і Candida albicans) [15] 2 Бішофіт має протизапальні властивості, що доведено в експерименті на тваринах [2] Протизапальні властивості бішофіту зв'язані зі створенням підвищеного осмотичного тиску в рані, стимуляцією фагоцитозу [2], зниженням активності циклооксігенази і зменшенням утворення простагландшу Еі [25], придушенням дії медіаторів запалення (серотонін, гістамін) (Спасов А та ш , 1956), стабілізацією енергетичного обміну (Dyclmer, Wester, 1984) 3 Бішофіт має імуностимулюючі властивості, що доведено в експерименті шляхом інкубації людських нейтрофілів і моноцитів із водяними роз-чинами бішофіту in vitro і в експерименті на тваринах [2] Стимуляція раневого фагоцитозу досягається створенням високої концентрації в рані ІОНІВ магнію, що приводить до посилення утворення в нейтрофілах і моноцитах/макрофагах НАДФ*Н-оксідази, наступного збільшення продук-цм активних форм кисню з посиленням процесів фагоцитозу й ушкодженням клітинних мембран мікроорганізмів, кінцевим ефектом чого є придушення їхнього росту і розмноження Парентеральне введення бішофіту збільшує фагоцитарний індекс нейтрофілів у 1,51,8 разу тривалістю більш 3 діб, показник Нсттесту зростає максимально в 3 рази, що свідчить про збільшення утримування у фагоцитах мієлопероксідази, появі вільного кисню і завершеності фагоцитозу Водночас вплив бішофіту на клітинний склад лімфоцитів селезінки і їхню проліферативну активність є незначним, утримування Т-1 В-лімфоцитів у селезінці залишається в межах контрольних розмірів, проліферативна активність лімфоцитів практично не змінюється, що свід чить про відсутність імунодепресивного впливу препарату [18] 4 Бішофіт і бішофіт-утримуючі препарати, (полікатан, бішолін) здатні стимулювати репаративні процеси, що доведено досвідами на тваринах в експериментальних роботах «Влияние поликатана на термические язвы слизистых полости носа и рта» [18], «Влияние раствора бишофита на экспериментальные язвы желудка» (Тюрєнков І Н та співавтори, 1993), «Влияние раствора бишофита на процесс рубцевания роговицы глаза» (Фокш В П , Райхлш Н Т , Посильних І А , 1993), «Лечение гнойных ран кожи поликатаном» (Гусева Т Н , 1999), «Лечение гнойных ран кожи бишолином» (Повєрєнний А М , Будагов Р С 1991) [18] Таким чином, використання бішофіту в комплексному лікуванні гнійних ран дозволить 1) скоротити терміни загоєння гнійних ран, 2) знизити імовірність розвитку ускладнень, 3) одержати економічний ефект шляхом зниження витрат на лікування і скорочення термінів знаходження хворого в стаціонарі Сутність методу полягає у використанні для лікування гнійних ран пов'язок із 30-50%-м розчином бішофіту Спосіб лікування здійснюється таким шляхом При надходженні хворому проводять загально-клінічне обстеження При наявності гнійного процесу шкірних покривів або м'яких тканин виконується хірургічне втручання, що включає до себе розкриття гнійнику, санацію і дренування рани, при наявності гнійної рани виконується її первинна хірургічна обробка з дренуванням Згодом робляться щоденні перев'язки із санацією рани, обробки її порожнини розчинами антисептиків і накладенням пов'язок із розчином бішофіту Нами проведене порівняльне дослідження плину раневого процесу у хворих із гнійно-запальними захворюваннями шкіри і м'яких тканин під впливом лікування бішофітом (основна група) і комбінованим (сполучення гіпертонічного (10%) розчину хлориду натрію, антибактеріальних препаратів, хімотріпсіну) способом (контрольна група) Метою дослідження було вивчення ефективності використання розчину бішофіту у виді пов'язок для лікування гнійних ран і вибір оптимального утримування бішофіту в розчині, використовуваному для пов'язок Під нашим спостереженням знаходилися 196 хворих гнійно-септичного відділення у ВІЦІ від 16 до 70 років - 129 ЧОЛОВІКІВ і 67 жінок із гнійнозапальними захворюваннями і гнійними ранами м'яких тканин (фурункули шкіри, карбункули шкіри, флегмони м'яких тканин, гострі ГНІЙНІ парапроктити, гострі ГНІЙНІ мастити, ПОСТІН'ЄКЦІЙНІ абсцеси, ГНІЙНІ лімфаденіти, аденофлегмони, гематоми, що нагноїлись, післяопераційні рани та ш ), що знаходилися на лікуванні у відділенні гнійно-септичної хірурги Дорожньої клінічної лікарні м Дніпропетровська Вивчено мікрофлору гнійних ран Стафілокок було виділено з ран у (60,28+3,4)% обстежених хворих, кишкову паличку - у (13,9+1,1)%, синєгнійну паличку - у (12,4+1,2)%, протей - у (5,9+0,3)%, стрептокок - у (2,1+0,05)% У (6,42+0,7)% ріст мікрофлори не виявлений 42335 У поданій табл 4 дана порівняльна оцінка показників плину раневого процесу під впливом лікування бішофітом (основна група) і комбінованим способом (контрольна група) На підставі поданих у таблиці результатах можна зробити наступні висновки 1 При лікуванні пов'язками з бішофітом у більш короткі терміни відзначається зникнення симптомів інтоксикації, нормалізуються температура тіла (показник 1), розмір лейкоцитарного індексу інфільтрації (ЛІІ) (показник 2) Розрахунок останнього робиться по формулі Кальф-Каліфа „тт (4 Мі + ЗЮ + 2п + с)(Пл +1) е ЛІІ = л ? у А .Д (Л + МОХЕ+1) МІ - мієлоцити, Ю - юні нейтрофіли, п - палочкоядерні нейтрофіли, С - сегментоядерні нейтрофіли, Пл - плазматичні клітки, Л - лімфоцити, Мо - моноцити, Е - еозшофіли ЛІІ в нормі складає 0,5-1,0 (по Кальф-Каліфу) або 0,5+0,07 (по С Верніку) Ріст ЙОГО значення відзначається при запальних процесах унаслідок підвищення утримування в периферичній крові МІЄЛОЦИТІВ, нейтрофілів (аж до появи плазматичних кліток) і зниження утримування лімфоцитів, моноцитів, еозінофілів 2 При лікуванні бішофітом відзначене скорочення термінів плину фаз раневого процесу - поява в більш ранні терміни грануляцій і процесів епітелізації, скорочення термінів очищення ран від мікроорганізмів, збільшення швидкості контракції країв рани, визначення в більш ранні терміни регенераторно-запального типу цитограми (показники 3, 4, 5, 6, 7) Швидкість контракції країв рани (показник 7) відбиває швидкість загоєння рани, її розрахунок робиться по формулі v _(So-St)-100% | f l c So - початкова площа рани, St - площа рани в день t Терміни визначення регенераторного-запального типу цитограми (показник 4) указують на завершення очищення рани від гнійно-некротичних мас і мікроорганізмів (показник 5) і початок репаративних процесів у рані 3 Перераховані ефекти при лікуванні бішофітом дозволяють у більш ранні терміни виконувати (за показниками) накладення вторинних швів (показник 8) і скорочувати терміни закриття рани (показник 9) 4 Установлено, що при утримуванні бішофіту в розчині менше 30% знижується як бактерицидний ефект in vitro (що виявляється зменшенням зони затримки росту збудника на середовищах), так і КЛІНІЧНИЙ ефект (що виявляється збільшенням термінів загоєння ран) (стовпець 1) При утримуванні бішофіту більше 50% вищевказані показники не поліпшуються, з'являються побічні ефекти у виді болів у рані після накладенні пов'язок, подразнення місцевих тканин (стовпець 4) На підставі цих даних зроблений висновок про ДОЦІЛЬНІСТЬ використання для лікування гнійних ран розчину бішофіту з утримуванням останнього у розчині у межах 30-50 вагових% Приклад конкретного виконання № 1 Хворий Г, 42 років надійшов у стаціонар із скаргами на наявність інфільтрату лівої сідничної області, болі в ньому, фебрильну температуру тіла до 39°С, озноби На момент надходження хворіє четверо діб, коли в ЛІВІЙ СІДНИЧНІЙ області почало з'являтися хворобливе ущільнення При обстеженні - стан середньої ваги, температура тіла 38,2°С, пересування через болі утруднене, - у ЛІВІЙ СІДНИЧНІЙ області є ділянка гіперемії шкірних покривів 15 см на 17 см, пальпаторно визначається інфільтрат м'яких тканин 10 см на 12 см, у його центрі - ділянка пом'якшення з флуктуацією 5 см на 6 см, різка хворобливість, - в аналізі крові лейкоцити - 12-109/л, нейтрофіли юні - 2%, нейтрофіли палочкоядерні - 11%, нейтрофіли сегментоядерні - 63%, лімфоцити 7%, моноцити -16%, еозинофіли - 1 % , ЛІІ -1,97 Виставлено КЛІНІЧНИЙ діагноз флегмона лівої сідничної області, стадія абсцедування Під загальним знеболюванням виконане хірургічне втручання - розкриття, дренування флегмони Після санації порожнини рани зроблена пухка тампонада марлевою серветкою, просоченою 30%-м розчином бішофіту Надалі робилися щоденні перев'язки із санацією порожнини рани і накладенням пов'язок із 30%-м розчином бішофіту Результати бактеріологічного дослідження із рани виділений збудник - Staph aureus, дошкульний до ампіцілліну, лінкоміціну, цефазоліну, діаметр затримки росту на диску з бішофітом - 16 мм (дошкульний) Відзначено нормалізацію температури тіла з першої доби післяопераційного періоду, аналіз крові на третю добу лейкоцити - 8-109/л, нейтрофіли юні - 0%, нейтрофіли палочкоядерні - 6%, нейтрофіли сегментоядерні - 53%, лімфоцити 17%, моноцити - 23%, еозинофіли - 1 % , ЛІІ - 0,8 Площа рани в першу добу (So) складала 19 см 2 на сьому добу (S7) площа рани складала 5,2 см , ВІДПОВІДНО швидкість контракції (V) склала 11,2%/добу Цитологічно репаративні процеси в рані визначалися з третьої доби післяопераційного періоду, мікрофлора в посівах із рани не визначалася Побічних ефектів при використанні пов'язок із 30%-м розчином бішофіту не відзначено На дев'яту добу рана закрилася, хворий виписаний додому в гарному становищі Приклад конкретного виконання № 2 Хворий Д , 35 років надійшов у стаціонар із скаргами на наявність пухлиноподібного утворення правого передпліччя з гнійним відокремленням, болі в ньому, субфебрильну температуру тіла до 38°С На момент надходження хворіє п'ять діб, коли в області правого передпліччя з'явилося хворобливе ущільнення У плині трьох діб утворення збільшувалося в розмірах, у центрі його почала формуватися порожнина абсцесу, що за добу до госпіталізації розкрилася на поверхні шкіри декількома отворами з гнійним відокремленням При обстеженні - стан відносно задовільний, температура тіла 37,7°С, активний, - на тильній поверхні правого передпліччя є пухлиноподібне утворення діаметром 4 см, шкірні покриви над ним синюшно-багряного кольору, у центрі утворення-ділянка некрозу діаметром до 42335 2 см, є дві рани з гнійним відокремленням, навколо-ділянка інфільтрації м'яких тканин 5*5 см і гіперемії шкірних покривів 7*8 см, пальпація утворення різко хвороблива, - в аналізі крові лейкоцити - 11-109/л, нейтрофіли юні - 1%, нейтрофіли палочкоядерні - 13%, нейтрофіли сегментоядерні - 62%, лімфоцитти - 8%, моноцити - 15%, еозинофіли - 1%, ЛІІ - 1,98 Виставлено КЛІНІЧНИЙ діагноз карбункул правого передпліччя Під загальним знеболюванням виконане хірургічне втручання-розкриття карбункулу, некректомія Після санації порожнини рани зроблена пухка тампонада марлевою серветкою, просоченою 10%-м розчином бішофіту Падалі робилися щоденні перев'язки із санацією порожнини рани і накладенням пов'язок із 10%-м розчином бішофіту Результати бактеріологічного дослідження із рани виділений збудник - Staph aureus, дошкульний до ампіцілліну, лінкоміціну, цефазоліну, діаметр затримки росту на диску з бішофітом - 7 мм (малочутливий) Відзначено нормалізацію температури тіла з першої доби післяопераційного періоду, аналіз крові на третю добу лейкоцити - 9-109/л, нейтрофіли юні - 0%, нейтрофіли палочкоядерні - 8%, нейтрофіли сегментоядерні - 57%, лімфоцитти - 15%, моноцити - 19%, еозинофіли - 1%, ЛІІ -1,8 Площа рани в першу добу (So) складала 3,5 см2, на сьому добу (S7) площа рани складала 1,0 см 2 , ВІДПОВІДНО швидкість контракції (V) склала 10,2%/добу Цитологічно репаративні процеси в рані визначалися з третьої доби післяопераційного періоду, на четверту добу мікрофлора в посівах із рани не визначалася Побічних ефектів при використанні пов'язок із 10%-м розчином бішофіту не відзначено На десяту добу рана закрилася, хворий виписаний додому в гарному становищі Приклад конкретного виконання № 3 Хворий Г, 40 років надійшов у стаціонар із скаргами на наявність пухлиноподібного утворення лівої гомілки, болі в ній, фебрильну температуру тіла до 39°С, озноби Два тижні тому-травма лівої гомілки з утворенням гематоми За три доби до надходження в стаціонар почала підвищуватися температура, з'явилися болі При обстеженні - стан відносно задовільний, температура тіла - 38,5°С, пересування через болі утруднене, - по передній поверхні лівої гомілки в середній третині є пухлиноподібне утворення 10*7 см із ділянкою гіперемії шкірних покривів 15*10 см, різка хворобливість, - в аналізі крові лейкоцити - 12-109/л, нейтрофіли юні - 2%, нейтрофіли палочкоядерні - 12%, нейтрофіли сегментоядерні - 61%, лімфоцитти - 7%, моноцити - 17%, еозинофіли - 1%, ЛІІ - 1,9 Виставлено КЛІНІЧНИЙ діагноз гематома лівої гомілки, що нагноїлась Під загальним знеболюванням виконане хірургічне втручання - розкриття, дренування порожнини гематоми Після санації порожнини рани проведена пухка тампонада марлевою серветкою, про соченою 60%-м розчином бішофіту Надалі робилися щоденні перев'язки із санацією порожнини рани і накладенням пов'язок із 60%-м розчином бішофіту Результати бактеріологічного дослідження із рани виділений збудник - Staph aureus, дошкульний до ампіцілліну, лінкоміціну, цефазоліну, діаметр затримки росту на диску з бішофітом - 16 мм (дошкульний) Відзначено нормалізацію температури тіла з першої доби післяопераційного періоду, аналіз крові на третю добу лейкоцити - 8-10/л, нейтрофіли юні - 0%, нейтрофіли палочкоядерні - 5%, нейтрофіли сегментоядерні - 54%, лімфоцитти - 18%, моноцити - 22%, еозинофіли - 1%, ЛІІ -0,8 Площа рани в першу добу (So) складала 14 см 2 на сьому добу (S7) площа рани складала 3,2 см , ВІДПОВІДНО швидкість контракції (V) склала 11,0%/добу Цитологічно репаративні процеси в рані визначалися з третьої доби післяопераційного періоду, мікрофлора в посівах із рани не визначалася Після накладення пов'язок із 60%-м розчином бішофіту хворий пред'являв скарги на болі в рані пекучого характеру, що зберігалися від ЗО до 60 хвилин із моменту накладення пов'язки На дев'яту добу рана закрилася, хворий виписаний додому в гарному стані Приведені КЛІНІЧНІ приклади вказують на недостатню ефективність 10%-го розчину бішофіту при його використанні для місцевого лікування гнійних ран, 30%-й, 50%-й і 60%-й розчини бішофіту опинилися ефективними для використання в комплексному лікуванні гнійних ран, але при використанні 60%-го розчину часто відзначалися побічні ефекти у виді болів у рані і подразненні місцевих тканин Загальних побічних реакцій на місцеве використання пов'язок із розчинами бішофіту не зафіксовано Таким чином, використання 30-50%-го розчину бішофіту у виді пов'язок для лікування гнійних ран приводить до скорочення термінів загоєння ран, знижує імовірність розвитку ускладнень, скорочує терміни знаходження хворого на лікуванні в стаціонарі, що, з обліком невисокої вартості препарату, дає можливість знизити витрати на лікування хворих і, через відсутність побічних ефектів, дозволяє використовувати препарат для лікування і профілактики гнійно-запальних захворювань шкіри і м'яких тканин у виді пов'язок Джерела інформації 1 Амирасланов Ю А , Матасов В Н , Хотинян В Ф Лечение ран в управляемой абактериальной бреде Научный обзор / Под ред Костюченк а Б М -М ВНИИМИ, 1981 -48 с 2 Дзяк Г В , Зорин А Н , Мунтян С А , Кременчуцкий Г М и др Свойство бишофита подавлять рост и размножение патогенных и условно-патогенных микроорганизмов Открытие № 75 Заявл 27 12 1997 -Опубл бил гос ВАКРФ, 1998 -С 11 3 Диксон М , Уэбб Э Ферменты Пер с англ М Мир, 1966 -С 318-393 4 Дубров Э Я Ультразвук в лечении хирургических ран//Фельдшер и акушерка -1990 - № 8 С 27-28 42335 5 Кассин В Ю , Мищенко Б П , Мещерякова С А и др К вопросу о механизме противовоспалительного эффекта полимерных сорбентов медицинского назначения // Актуальные вопросы экспериментальной и клинической медицины - М , 1990 -С 70-72 6 Кузин М И , Костюченок Б М , Сологуб В К и др Лечение ран и ожогов в управляемой абактериальной среде Метод рекомендации - М , 1985 -24 с 7 Кулешов С Е , Каем Р И , Самыкина Т Д Использование угле кислоти о го лазера при острой хирургической инфекции мягких тканей // Хирургия -1992 - № 2 -С 94-101 8 Ланчини Д , Паретти Ф Антибиотики Пер с англ - М Мир, 1985 -272 с 9 Лупальцев В И , Кутафин Ю Н , Хаджиев О И Эффективность сочетания СВЧ- и лазеротерапии в комплексном лечении гнойных ран // Клиническая хирургия -1991 - № 3 -С 25-27 10 Лупальцев В И , Лях А В , Бончуков В Р Применение крио- и лазеротерапии в комплексном лечении гнойных ран в условиях поликлиники Применение лазеров в клинической медицине Харьков, 1988 -С 54-55 11 Любинецкий А Л , Томашук Н П , Соломко Н 3 Экспериментально-клиническое обоснование использования сорбционных материалов в лечении инфицированных ран // Военно-медицинский журнал -1992 - № 8 -С 50-52 12 Медведенко А Ф , Фриденталь М А , Вороной А Л Применение лазерного излучения в лечении гнойных ран//Клиническая хирургия -1990 № 1 - С 32-33 13 Навашин С М , Фомина И П Рациональная антибиотикотерапия -М Медицина, 1982 -495 с 14 Петросян Э А , Сергиенко В И , Кулаев Г К и др Гиполорит натрия в лечении гнойных ран // Вестник хирургии им ИИ Грекова -1991 - № 1 С 40-43 15 Повереннный А М , Шепелев А П , Мартыненко Л Д Отчет по договору № 4/91 Теоретичес кое обоснование расширения показаний к медицинскому применению раствора волгоградского бишофита в различных концентрациях и «бишолина» - Фирма «Профит» -Дубна, 1991 -36 с 16 Раны и раневая инфекция Руководство для врачей / Под ред М И Кузина, Б М Костюченок - 2-е изд , перераб и доп - М Медицина, 1990 -592 с 17 Руцкий В В, Гудзь Ю В Применение аппликационных сорбентов при хирургической обработке ран конечностей // Военно-медицинский журнал -1992 - № 8 -С 18-20 18 Спасов А А Магний в медицинской практике - Волгоград ООО "Отрок", 2000 - 272 с 19 Сторожук В Г , Имангазинов С Б Иммобилизированный химотрипсин в сочетании с ультразвуковой терапией в лечении гнойных ран // Здравоохранение Казахстана - 1992 - № 1 С 35-37 20 Толстых П И , Эфендиев А И , Дадашев А И , Титов А И Эффективность лечения гнойных ран углекислотным лазером и перевязочными средствами с ферментативной активностью // Военно-медицинский журнал - 1990 - № 10 С 30 21 Ходос В А , Даниленко А И Клинико-морфологическая оценка течения раневого процесса после обработки гнойных ран с помощью СО2лазера // Клиническая хирургия - 1990 - № 1 С 4-6 22 Beam A Antibiotics in the management of infections Outlook for 1980 s - New York Acad Press, 1983 -258 p 23 Jepahani P Skin, soft-tissue and skeletal mfectiones // Antimicrobial chemotherapy - London, 1983 -P 227-240 24 Kagan В Antimicrobial therapy - Philadelphia, 1980 -542 p 25 Nigam S, Averdunk R .Gunther F // Prostaglandms, Leukotnens and Medicine - 1986 №23 -P 1-Ю Таблиця 1 Результати виміру утримування основних компонентів у пробах розчину бішофіту № п/п 1 2 3 Сполуки МдСІ2-6Н2О CaSO4 КСІ г/дм 478,6-478,8 0,587-0,642 3,89-4,04 Мас ч % 36,2 0,04-0,05 0,29-0,31 Таблиця 2 Результати виміру утримування мікроелементів у масових частках, % № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Мікроелементи КІЛЬКІСТЬ Li менше 0,1 0,3-0,42-10D 0,3-0,4-104 0,012-0,013 0,0012 менше 0,5-0,6-104 0,15-0,31-10° 0,1-0,2-10' 0,3-10' менше 0,5-10' 0,22-0,59-104 Си Mn Fe В Rb Cd Ni Al Cs Zn 42335 Продовження табл 2 № п/п Мікроелементи КІЛЬКІСТЬ 12 13 Cz 0,5-0,6-10' менше 0,1 -10 ь Hg БІОЛОГІЧНО активні мікроелементи, мг/л бром - 3160,0, йод - 52,94, метакремнева кислота - 2,79, ортоборна кислота - 3,53 Таблиця З Макроюнний склад бішофіту Катіони Калій Магній г/л 9,4372 77,8240 Є KB % 6,03 93,97 Аніони Хлор Сульфат Гідрокарбонат г/л Є KB % 234,036 9,8407 0,3416 96,91 3,01 0,08 Таблиця 4 Порівняльна оцінка плину раневого процесу при лікуванні пов'язками з бішофітом і при комбінованому методі лікування (М+т) № Показник 1 2 3 Терміни нормалізації температури тіла, доба р