Спосіб фармакоекономічного аналізу технологій лікування при метаболічному синдромі

1. Спосіб фармакоекономічного аналізу технологій лікування при метаболічному синдромі, який включає вибір критеріїв терапевтичної ефективності лікування, оцінку їх змін в динаміці вибраного періоду спостереження у порівнянні з вихідними значеннями та фармакоекономічний аналіз двох і більше альтернативних технологій лікування з врахуванням витрат за певний період на лікарські засоби, які призначають пацієнтам з метаболічним синдромом, який відрізняється тим, що фармакоекономічний аналіз технологій лікування, що порівнюють, здійснюють за формулою: Кфа=(Вл/Епр - Вл/Ет)×n, де: Кфа - це коефіцієнт фармакоекономічного аналізу технологій лікування, які порівнюють для n-ої кількості хворих; Вл - витрати за певний період на ЛЗ, які призначають пацієнтам з МС; U 2 (19) 1 3 аторвастатин (аторіс, KRKA, Словенія) 10 мг/добу терміном 5 міс на тлі рекомендацій щодо дотримання дієти і підвищення фізичної активності, у 2ій групі (контрольній) - проводять стандартну терапію, дають рекомендації з дієтичного режиму та підвищення фізичної активності. Стандартна цукрознижуюча терапія у цьому способі налічує глібенкламід + метформін, а антигіпертензивна - фозиноприл + індапамід ретард. На період спостереження терапію у пацієнтів обох груп залишають незмінною. Ураховують прямі витрати на антигіпертензивні, цукрознижуючі та гіполіпідемічні засоби за період лікування тривалістю 5 міс. Витрати на лікарські засоби розраховують за прайс-листом. За критерії терапевтичної ефективності лікування обирають: 1) відсоток зниження рівнів загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності; 2) динаміку показника 10-річного фатального ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) за шкалою SCORE. Розраховують витрати на одиницю досягнутого ефекту від застосованого лікування (коефіцієнт "витрати/ефективність") та здійснюють розрахунок витрат на одиницю корисності від проведеної терапії з точки зору пацієнта (коефіцієнт „витрати/утилітарність’’). При обчисленні коефіцієнту "витрати/утилітарність" ураховують відсоток підвищення якості життя пацієнтів основної і контрольної груп, яку оцінюють за SF-36 та 100 мм шкалами. Оптимальним вважають лікування з мінімальною величиною зазначених коефіцієнтів „витрати/ефективність’’ і „витрати/утилітарність’’. Відомий також спосіб фармакоекономічної оцінки ефективності гіпотензивної та гіполіпідемічної терапії при МС (див. статтю В.А. Чернишов, О.В. Мисниченко, Л.В. Богун. Фармакоекономічні аспекти гіпотензивної та гіполіпідемічної терапії при метаболічному синдромі //Укр. терапевт, журн. - 2008. - №4. - С.51-59.), обраний за прототип. Суть прототипу. Після інформованої згоди пацієнтів рандомізують на дві групи: 1-ій групі (107 (50,2 %) пацієнтів) - призначають гіпотензивні (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, кардіоселективні бета-адреноблокатори, діуретик з вазодилатуючою дією індапамід) й гіполіпідемічні (статини) ЛЗ вітчизняного виробництва, а 2-ій групі (106(49,8) пацієнтів) - призначають такі ж класи гіпотензивних й гіполіпідемічних ЛЗ закордонного виробництва. Спостереження за хворими здійснюють протягом 1 року із обстеженням до початку лікування і через 6 та 12 міс гіпотензивної та гіполіпідемічної терапії. Для здійснення порівняльної оцінки клінікоекономічної ефективності гіпотензивних і гіполіпідемічних засобів вітчизняного та імпортного виробництва у пацієнтів з МС розраховують витрати на одиницю досягнутого ефекту від застосованого лікування (коефіцієнт "витрати/ефективність"), а також витрати на одиницю корисності застосованої терапії з точки зору пацієнта (коефіцієнт "витрати/утилітарність"). 44184 4 Враховують безпосередні витрати на антигіпертензивні та гіполіпідемічні ЛЗ за період лікування і спостереження тривалістю 1 рік. Витрати на лікарські засоби розраховують за прайслистами фірм-виробників, які містять інформацію про зміни цін на препарати. У якості критеріїв терапевтичної ефективності лікування обирають: - відсоток зниження рівнів ЗХС, ТГ, ХС ЛГШЩ та підвищення вмісту ХС у складі ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ); - відсоток зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску; - динаміку (у відсотках) показника 10-річного фатального ризику ССЗ за шкалою SCORE. При обчисленні коефіцієнта "витрати/утилітарність" ураховують відсоток підвищення якості життя пацієнтів обох груп за динамікою показника QALY, який відображає тривалість життя, співвіднесену з його якістю (quality adjusted life years - QALY). Припускають, що один рік життя з абсолютною його якістю має значення показника QALY, що дорівнює 1,0, а один рік життя з меншою якістю має показник QALY, менший за 1,0. У фармакоекономічному дослідженні оцінюють показники якості життя до і після лікування порівняно зі значенням показника QALY. Показники якості життя враховують при обчисленні коефіцієнта "витрати/утилітарність". Оптимальним вважають лікування з мінімальною величиною коефіцієнтів "витрати/ефективність" і "витрати/утилітарність". Загальним недоліком відомих способів є відсутність зручності у практичному використанні фармакоекономічного аналізу, що зумовлено: - тривалим терміном спостереження хворих, за який може неодноразово змінюватись ціна на препарат; - оцінкою якості життя за суб'єктивними відчуттями хворих за допомогою маловідомих у практичній діяльності шкал та показника QALY; - великою кількістю критеріїв терапевтичної ефективності лікування; - відсутністю системного підходу до порівняння альтернативних медичних технологій лікування (у співвідношенні до витрат розглядається лише досягнутий ефект без урахування теоретичного, який очікується на підставі відомого досвіду застосування медичної технології лікування); - недостатньою обґрунтованістю відбору більш припустимих з економічної точки зору ЛЗ. Задача корисної моделі - розробити системний підхід до порівняння альтернативних медичних технологій лікування при МС, який би дозволив на науковій основі та зручно на практиці проводити обґрунтований відбір доступних ЛЗ та визначати терапевтичну ефективність ліків у співвідношенні до витрат. Задача вирішується у способі фармакоекономічного аналізу технологій лікування при МС, який включає вибір критеріїв терапевтичної ефективності лікування, оцінку їх змін в динаміці обраного періоду спостереження у порівнянні з вихідними значеннями та фармакоекономічний аналіз двох і більше альтернативних технологій лікування з 5 врахуванням витрат за певний період на ЛЗ, які призначають пацієнтам з МС. Ознаки, що відрізняють корисну модель від прототипу, є такі: - фармакоекономічний аналіз технологій лікування, що порівнюють, здійснюють за формулою: Кфа=(Вл/Епр - Вл/Ет)×n, де: Кфа - коефіцієнт фармакоекономічного аналізу технологій лікування, які порівнюють для n-ої кількості хворих; Вл - витрати за певний період на ЛЗ, які призначають пацієнтам з МС; Епр - досягнутий ефект змін обраних терапевтичних критеріїв, який отримують на практиці (який отримують від застосованої на практиці технології лікування), у відсотках (%) від вихідних значень; Ет - теоретичний ефект змін обраних терапевтичних критеріїв, яку очікують на підставі відомого досвіду лікування , у відсотках (%) від вихідних значень; n - кількість хворих, яким призначають певну технологію лікування з приводу МС; розраховують Кфа і при найменшому його значенні судять про більшу клінічну ефективність та економічну припустимість обраної технології лікування. Додатковими ознаками є те, що за запропонованою формулою з визначенням Кфа здійснюють за методом "вартість-ефективність" фармакоекономічний аналіз двох і більше альтернативних технологій лікування гіполіпідемічними лікарськими засобами (статинами) вітчизняного та іноземного виробництва, які призначають пацієнтам з МС, у якості критеріїв терапевтичної ефективності лікування обирають показники ліпідного обміну, а саме ТГ, ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ, зміни концентрацій яких у сироватці крові оцінюють через 1 та 2 місяці лікування та порівнюють з вихідними їх значеннями. Ступінь відтворюваності корисної моделі - 9598 %. Фармакоекономічне дослідження за запропонованою корисною моделлю були проведені у відділі популяційних досліджень ДУ "Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України" на 213 хворих (115 чоловіків і 98 жінок віком від 29 до 49 років (середній вік 41,3±2,1 років), у яких виявлено повну чи неповну форму МС за критеріями Міжнародної діабетичної федерації (2005) (Alberti K.G., Zimmet P., Shaw J. The metabolic syndrome - a new worldwide definition //Lancet. - 2005. - Vol. 366. P.1059-1062). Хворих рандомізовано на дві групи (гр.): 1 гр. (n=107), в якій призначено статини вітчизняного виробництва (симвастатин - 52 хворим, аторвастатин - 55 пацієнтам) і 2 гр. (n=106), в якій проводилося лікування статинами іноземного виробництва - симвастатином (n=57) і аторвастатином (n=49). Фармакоекономічний аналіз порівняння альтернативних медичних технологій лікування при МС здійснено між симвастатином вітчизняного та іноземного виробництва та аторвастатином вітчизняного та іноземного виробництва. Саме розроблений (згідно власних оригінальних досліджень) системний підхід до фармакоеко 44184 6 номічного аналізу альтернативних медичних технологій, який здійснюють методом "вартістьефективність" за новою формулою, дозволяє оптимально вирішувати проблему лікарської допомоги хворим, що отримують лікування як у госпітальних, так і в поліклінічних умовах при суттєвому обмеженні фінансових ресурсів. Це визначає безумовну практичну цінність зазначеного підходу з точки зору методичного забезпечення. Математичну обробку даних фармакоекономічного аналізу альтернативних технологій лікування здійснено на персональному комп'ютері за допомогою пакета прикладних програм "SPSS 13.0 for Windows". Перед статистичною обробкою проводили оцінку відповідності отриманих даних нормальному закону розподілу випадкових величин. У переважній більшості випадків отримані результати не відповідали закону нормального, або Гауссівського, розподілу, тому в роботі використовували непараметричні критерії. Для груп вираховували середні значення показників та їх стандартні помилки (М±m, де М - середня величина, m - її стандартна помилка). Для порівняння середніх величин використовували непараметричний критерій Манна-Уітні для незалежних вибірок. Вірогідність змін показників до та після лікування оцінювали за непараметричним критерієм Уілкоксона для зв'язаних вибірок. Вірогідними вважали результати, для яких рівень значимості (Р) не перевищував 0,05. Здійснення фармакоекономічного аналізу згідно запропонованої корисної моделі. Для здійснення фармакоекономічного аналізу технологій лікування при МС спочатку обирають критерії терапевтичної ефективності лікування. Далі оцінюють їх зміни в динаміці обраного періоду спостереження у порівнянні з вихідними значеннями. Здійснюють фармакоекономічний аналіз двох і більше альтернативних технологій лікування з врахуванням витрат за певний період на ЛЗ, які призначають пацієнтам з МС. Новим є те, що, згідно корисній моделі, фармакоекономічний аналіз альтернативних технологій лікування, що порівнюють, здійснюють за формулою: Кфа=(Вл/Епр - Вл/Ет)×n, де: Кфа - коефіцієнт фармакоекономічного аналізу технологій лікування, які порівнюють для n-ої кількості хворих; Вл - витрати за певний період на ЛЗ, які призначають пацієнтам з МС; Епр - досягнутий ефект змін обраних терапевтичних критеріїв, який отримують на практиці (який отримують від застосованої на практиці технології лікування), у відсотках (%) від вихідних значень; Ет - теоретичний ефект змін обраних терапевтичних критеріїв, яку очікують на підставі відомого досвіду лікування , у відсотках (%) від вихідних значень; n - кількість хворих, яким призначають певну технологію лікування з приводу МС; розраховують коефіцієнт фармакоекономічного аналізу технологій лікування (Кфа) і при найменшому його значенні судять про більшу терапевтичну ефективність та економічну припустимість обраної технології лікування. 7 44184 Додатковими ознаками є те, що як варіант за запропонованою формулою здійснюють фармакоекономічний аналіз методом "вартістьефективність" двох і більше альтернативних технологій лікування гіполіпідемічними лікарськими засобами (статинами) вітчизняного та іноземного виробництва, які призначають пацієнтам з МС. У якості критеріїв терапевтичної ефективності лікування обирають показники ліпідного обміну, а саме ТГ, ХС ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ, зміни концентрацій яких у сироватці крові оцінюють через 1 та 2 місяці лікування та порівнюють з вихідними їх значеннями. Вміст ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ визначають в сироватці крові натще відомим ферментативним методом на автоаналізаторі (Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. - Элиста: АПП «Джангар», 1999. - 250с.) до призначення гіполіпідемічного лікування статинами (симвастатин 20 мг/добу, аторвастатин 10 мг/добу) та через 1 і 2 місяці терапії. Розраховують рівень ХС ЛПНЩ за відомою формулою Friedewald W.T.: ХС ЛПНЩ (ммоль/л) = ЗХС - (ХС ЛПВЩ + ТГ/2,22) (Смірнова І.П. Дисліпопротеїдемії: методи діагностики та епідеміологія //Нова медицина. - 2003. - №4 (9). – С.22-25.). Порівнюють вміст ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ через 1 і 2 міс лікування з вихідними значеннями цих показників, виражають їх динаміку у відсотках (%). Обирають середні терапевтичні критерії ефективності гіполіпідемічних втручань на підставі відомого досвіду лікування: Для симвастатину (зниження ТГ на 19,5 % (1524 %), ХС ЛПНЩ - на 42,5 % (38-47 %), підвищення ХС ЛПВЩ на 11 % (8-14 %) (Ломаковский А.Н. Лечение атеросклероза немислимо без статинов, а статины - без симвастатина //Новости медицины и фармации. - 2007. - №10 (214). - С.10-11.); 8 Для аторвастатину (зниження ТГ на 23,5 % (14-33 %), ХС ЛПНЩ - на 51 % (41-61 %), підвищення ХС ЛПВЩ на 6,9 % (5,1-8,7 %) (Ищук В.А. Значение применения аторвастатина в клинической практике //Кровообіг та гемостаз. - 2008. - №3. - С.54-60. Обчислюють вартість лікування за 3 міс за середньою роздрібною ціною упаковки препарату. Розраховують коефіцієнт фармакоекономічного аналізу (Кфа) технологій лікування симвастатином і аторвастатином і при найменшому значенні Кфа судять про більшу терапевтичну ефективність та економічну припустимість обраної технології лікування. Можливість здійснення способу фармакоекономічного аналізу технологій лікування при метаболічному синдромі за запропонованою формулою методом "вартість - ефективність" підтверджується на прикладі. Приклад 1. Двом групам хворих з МС призначено з метою корекції дисліпідемії симвастатин вітчизняного (n=52) і іноземного (n=57) виробництва в добовій дозі 20 мг терміном на 3 міс. Згідно з корисною моделлю, хворим обох груп визначено вихідні рівні ліпідів сироватки крові, їхні значення в динаміці лікування симвастатином вітчизняного і іноземного виробництва через 1 і 2 міс та здійснено порівняння останніх у відсотках (%) з вихідними параметрами (таблиці 1.1 і 1.2). За середні терапевтичні критерії ефективності симвастатину обрано зниження сироваткового вмісту ТГ на 19,5 %, підвищення ХС ЛПВЩ на 11 % та зниження ХС ЛПНЩ на 42,5 %. Вартість лікування за 3 міс за середньою роздрібною ціною упаковки для вітчизняного симвастатину складала 42,5×3=127,5 грн. (на одного хворого), для симвастатину іноземного виробництва 60×3=180 грн. (на одного хворого). Таблиця 1.1. Вплив симвастатину вітчизняного виробництва на показники ліпідного обміну у хворих з МС Ліпіди сироватки крові (М±m) ЗХС, ммоль/л ТГ, ммоль/л ХС ЛПВЩ, ммоль/л ХС ЛПНЩ,ммоль/л Вихідні рівні ліпідів 7,19±0,54 1,68±0,36 1,06±0,29 5,37±0,57 Ліпіди крові через 1 міс. 5,59±0,73 1,53±0,42 1,12±0,27 3,78±0,81 Вітчизняний симвастатин (n=52) Ліпіди крові Динаміка у % Динаміка у % через 2 міс. через 1 міс через 1 міс 5,41±0,79 -22,3 -24,8 1,47±0,33 -9,2 -12,4 1,14±0,31 +5,5 +8,1 3,61±0,85 -29,6 -32,8 Таблиця 1.2. Вплив симвастатину іноземного виробництва на показники ліпідного обміну у хворих з МС Ліпіди сироватки крові (М±m) Вихідні рівні ліпідів ЗХС, ммоль/л ТГ, ммоль/л ХС ЛПВЩ, ммоль/л ХС ЛПНЩ, ммоль/л 7,34±0,91 2,31±0,78 1,02±0,25 5,28±0,86 Симвастатин іноземного виробництва (n=57) Ліпіди крові Ліпіди крові чеДинаміка у % Динаміка у % через 1 міс. рез 2 міс. через 1 міс через 1 міс 5,74±0,96 5,59±0,85 -21,8 -23,9 2,0±0,82 1,95±0,88 -13,3 -15,7 1,08±0,24 1,12±0,27 +6,4 +9,6 3,76±0,89 3,59±0,92 -28,8 -32,0 9 44184 Проведено обчислення коефіцієнта фармакоекономічного аналізу (Кфа) технологій лікування симвастатином вітчизняного і іноземного виробни 10 цтва за запропонованою формулою через 1 і 2 міс терапії препаратом (таблиця 1.3). Таблиця 1.3. Фармакоекономічний аналіз технологій лікування симвастатином вітчизняного і іноземного виробництва при МС Зміни критеріїв терапевтичної ефективності лікування Зниження рівня ТГ Підвищення рівня ХС ЛПВЩ Зниження рівня ХС ЛПНЩ Коефіцієнт фармакоекономічного аналізу (Кфа) Симвастатин вітчизняного вироб- Симвастатин іноземного виробниництва (n=52) цтва (n=57) Через 1 міс Через 2 міс Через 1 міс Через 2 міс 380,4 194,48 245,1 127,11 602,68 215,8 670,32 136,23 68,12 46,28 115,14 79,23 Висновки: наведений клінічний приклад свідчить, що технологія лікування симвастатином іноземного виробництва при МС є більш ефективною і економічно припустимою по відношенню до змін таких критеріїв терапевтичної ефективності лікування, як зниження рівня ТГ і підвищення рівня ХС ЛПВЩ, про що свідчить величина Кфа через 3 міс від початку приймання препарату. По відношенню до змін такого критерію терапевтичної ефективності лікування, як зниження рівня ХС ЛПНЩ, технологія лікування симвастатином вітчизняного виробництва не поступається технології лікування симвастатином іноземного виробництва і з економічної точки зору є більш припустимою, про що свідчить величина Кфа через 3 міс від початку лікування. Таким чином, коли при МС в більшій мірі необхідно вплинути на підвищений рівень ТГ і знижений рівень ХС ЛПВЩ, більш ефективною з боку терапевтичної і фармакоекономічної оцінки є технологія лікування симвастатином іноземного виробництва. При першочерговій необхідності впливу на підвищений рівень ХС ЛПНЩ при МС можна використовувати обидві технології лікування, однак при цьому технологія лікування симвастатином вітчизняного виробництва є більш економічно припустимою. Приклад 2. Для корекції порушень ліпідного обміну дві групи хворих з МС отримували аторвастатин вітчизняного (n=55) та іноземного (n=49) виробництва в добовій дозі 10 мг упродовж 3 міс. Згідно з корисною моделлю, пацієнтам обох груп визначено вихідні показники ліпідного обміну, їхні зміни в динаміці лікування аторвастатином 10 мг/добу вітчизняного і іноземного виробництва, в тому числі, у відсотках (%) від вихідних рівнів сироваткових ліпідів (таблиці 2.1. і 2.2). Таблиця 2.1. Вплив аторвастатину вітчизняного виробництва на ліпідний спектр крові у пацієнтів з МС Ліпіди сироватки крові (М±m) ЗХС, ммоль/л ТГ, ммоль/л ХС ЛПВЩ, ммоль/л ХС ЛПНЩ, ммоль/л Вихідні рівні ліпідів 6,53±0,65 3,32±0,92 0,92±0,24 4,12±0,67 Ліпіди крові через 1 міс. 4,91±0,87 2,45±0,46 0,97±0,21 2,84±0,92 Середніми терапевтичними критеріями ефективності технології лікування аторвастатином вважали зниження сироваткової концентрації ТГ на 23,5 %, ХС ЛПНЩ - на 51 % та підвищення вмісту ХС у складі ЛПВЩ на 6,9 % Вітчизняний аторвастатин (n=55) Ліпіди крові че- Динаміка у % Динаміка у % рез 2 міс. через 1 міс через 1 міс 4,61±0,93 -24,8 -29,4 2,33±0,67 -26,7 -30,1 0,98±0,28 +5,9 +6,5 2,58±0,84 -31,1 -37,4 Вартість лікування за 3 міс за середньою роздрібною ціною упаковки для вітчизняного аторвастатину складала 45×3=135 грн. (на одного хворого), для аторвастатину іноземного виробництва 77,5×3=232,5 грн. (на одного хворого). 11 44184 12 Таблиця 2.2. Вплив аторвастатину іноземного виробництва на ліпідний спектр крові у пацієнтів з МС Ліпіди сироватки крові (М± m) Вихідні рівні ліпідів ЗХС, ммоль/л ТГ, ммоль/л ХС ЛПВЩ, ммоль/л ХС ЛПНЩ, ммоль/л 6,78±0,98 2,75±0,76 Аторвастатин іноземного виробництва (n=49) Ліпіди крові чеЛіпіди крові чеДинаміка у % Динаміка у % рез 1 міс. рез 2 міс. через 1 міс через 1міс 5,07±1,03 4,7±0,85 -25,3 -30,7 1,98±0,83 1,88±0,66 -27,9 -31,8 0,97±0,27 1,02±0,31 1,04±0,29 +5,6 +7,3 4,57±0,95 3,26±0,83 2,81±0,89 -28,7 -38,5 За запропонованою формулою обчислено коефіцієнт фармакоекономічного аналізу (Кфа) технологій лікування аторвастатином вітчизняного і іноземного виробництва через 1 і 2 міс гіполіпідемічної терапії, результати наведено в таблиці 2.3. Таблиця 2.3. Фармакоекономічний аналіз технологій лікування аторвастатином вітчизняного і іноземного виробництва при МС Зміни критеріїв терапевтичної ефективності лікування Зниження рівня ТГ Підвищення рівня ХС ЛПВЩ Зниження рівня ХС ЛПНЩ Коефіцієнт фармакоекономічного аналізу (Кфа) Аторвастатин вітчизняного виробАторвастатин іноземного виробництва(n=55) ництва (n=49) Через 1 міс Через 2 міс Через 1 міс Через 2міс -37,5 -69,3 -76,44 -126,42 182,6 66,55 383,18 -90,16 92,95 52,25 173,46 72,52 Висновки: наведений клінічний приклад підтверджує, що технологія лікування аторвастатином іноземного виробництва при МС є більш ефективною та економічно припустимою по відношенню до змін таких критеріїв терапевтичної ефективності лікування, як зниження рівня ТГ і підвищення рівня ХС ЛПВЩ. В цьому випадку, як свідчить величина Кфа, пацієнт навіть економить кошти на досягнення мети лікування. Технологія застосування аторвастатину вітчизняного виробництва за ефективністю зниження ТГ і підвищення ХС ЛПВЩ майже не поступається технології лікування аторвастатином іноземного виробництва, але є менш економічно припустимою, про що свідчить величина Кфа через 3 міс від початку приймання препарату. Обидві технології лікування є ефективними і економічно припустимими для зниження рівня ХС ЛПНЩ з перевагою технології лікування аторвастатином вітчизняного виробництва. Отже, технологію лікування аторвастатином іноземного виробництва з точки зору терапевтич Комп’ютерна верстка І.Скворцова ної і економічної ефективності доцільно використовувати при необхідності першочергового впливу на підвищені рівні ТГ і знижений рівень ХС ЛПВЩ. У випадку більшої необхідності впливу на підвищений вміст в крові ХС ЛПНЩ з терапевтичної точки зору ефективні обидві технології лікування, проте з економічної - більш припустимим є використання технології лікування аторвастатином вітчизняного виробництва. Технічний результат. Використання корисної моделі у медичній практиці, у порівнянні з прототипом, дозволяє за допомогою простих критеріїв ефективності лікування (досягнутих і теоретичних) на науковій основі з використанням простої формули обчислення коефіцієнта фармакоекономічного аналізу двох і більше альтернативних технологій лікування зручно на практиці проводити обґрунтований відбір доступних лікарських засобів, витрати на які виправдані ефективністю лікування та визначати терапевтичну ефективність ліків у співвідношенні до витрат. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601