Процес оцінки розвитку атерогенних ускладнень при метаболічному синдромі

Процес оцінки розвитку атерогенних ускладнень при метаболічному синдромі, який полягає у тому, що проводять біохімічні дослідження плазми венозної крові натще, визначають показники ліпідного обміну, оцінюють вираженість атерогенності метаболічної дисліпідемії, який відрізняється тим, що для її оцінки визначають та сумісно оцінюють коефіцієнти метаболічної дисліпідемії (К1, К2) у вигляді співвідношень тригліцеридів і загального холестерину (К1 = ТГ/ЗХС) та тригліцеридів і холестерину ліпопротеїдів високої щільності (К2 = ТГ/ ХС ЛПВЩ), при значенні цих коефіцієнтів вище або нижче 0,34 і 1,5 відповідно судять про розвиток серцево-судинних ускладнень метаболічного синдрому та несприятливий перебіг захворювання. (19) (21) u200710804 (22) 01.10.2007 (24) 25.02.2008 (72) ЧЕРНИШОВ ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ, UA, ЄРМАКОВИЧ ІРИНА ІВАНІВНА, UA, БОГУН ЛАРИСА В'ЯЧЕСЛАВІВНА, UA, БЕЛОЗЬОРОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА, UA, МИСНИЧЕНКО ОЛЬГА ВЛАДИСЛАВІВНА, UA (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ТЕРАПІЇ ІМ.Л.Т.МАЛОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ", UA, МИСНИЧЕНКО ОЛЬГА ВЛАДИСЛАВІВНА, UA, БЕЛОЗЬОРОВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА, UA, БОГУН ЛАРИСА В'ЯЧЕСЛАВІВНА, UA, ЄРМАКОВИЧ ІРИНА ІВАНІВНА, UA, ЧЕРНИШОВ ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ, UA (56) 3 тригліцеридемії. А це знижує ефективність оцінки внеску патогенетичних чинників у розвиток СС порушень при МС. Відомий також спосіб прогнозування перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнтів з метаболічними факторами її ризику, [див. статтю В.А. Чернишов, С.О. Лазарєва, О.В. Ткаченко, С.В. Белозьорова Метаболічні фактори, що впливають на віддалений прогноз у хворих з ішемічною хворобою серця // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - №1. - С.105-110], який полягає у проведенні біохімічного дослідження сироватки крові натще та визначенні показників ліпідного обміну (ТГ, ЗХС, холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), співвідношення ТГ/ЗХС). При зменшенні значення співвідношення ТГ/ЗХС переважно за рахунок вираженості гіперхолестеринемії судять про несприятливий перебіг ІХС (підвищення функціонального класу (ФК) стенокардії, поява аритмій, розвиток серцевої недостатності (СН), летальні наслідки, розвиток гострих СС подій). У відомому способі прогнозування за рахунок визначення співвідношення ТГ/ЗХС враховується внесок ступеня вираженості метаболічної дисліпідемії у перебіг ІХС, яка уявляє собою можливе атерогенне ускладнення МС. Але недоліком є недостатня інформативність прогнозу, що обумовлено відсутністю урахування інших, окрім ІХС, атерогенних ускладнень, етіологічними чинниками яких є метаболічні фактори ризику (ФР). Відомий також "Способ прогнозирования развития сахарного диабета 2 типа у больных метаболическим синдромом" [див. патент №2264170 Рос. федерація: МПК 7 А61В 10/00, G01N 33/92 / Кузин А.И., Чередникова М.А. та ін.; заявник Уральська державна медична академія з. №2003137274; заявлено. 24.12.2003; опубл. 20.11.2005. Бюл. №32], обраний за прототип. Суть прототипу. Проводять біохімічні дослідження плазми венозної крові натще, визначають показники ліпідного обміну та розраховують коефіцієнт метаболічної дисліпідемії у вигляді співвідношення (ТГ+ХС ЛПНЩ) /ХС ЛПВЩ (де ХС ЛПВЩ - холестерин ліпопротеїдів високої щільності). Виконують антропометричні вимірювання (визначення росту, маси тіла, окружності талії (ОТ) та стегон (ОС)). Розраховують індекс маси тіла (ІМТ) та антропометричний коефіцієнт у вигляді ІМТ/ОТ/ОС. При значенні антропометричного коефіцієнту менш, ніж 37,9кг/м2, та коефіцієнту метаболічної дисліпідемії більш, ніж 9,2 у. О., прогнозують максимальний ризик розвитку захворювання. У способі-прототипі більш ефективно здійснюється прогнозування цукрового діабету (ЦД) 2-го типу як еквіваленту атерогенного серцево-судинного захворювання (ССЗ) з урахуванням оцінки наявності таких компонентів МС як ДЛП та абдомінальне ожиріння (АО). Але недоліком прототипу є те, що у якості прогностичних критеріїв використовують ліпідні та антропометричні коефіцієнти, які потребують 30304 4 додаткових обчислень з використанням відповідних відомих формул, що робить цей спосіб не зовсім зручним у практичній діяльності. Задача корисної моделі - вибір об'єктивних біохімічних критеріїв для оцінки ступеня вираженості метаболічної дисліпідемії, що дозволить підвищити ефективність прогнозування асоційованих з нею атерогенних ускладнень та несприятливого перебігу МС. А це, в свою чергу, сприятиме можливості здійснення первинної і вторинної профілактики захворювання. Задача вирішується у процесі оцінки розвитку атерогенних ускладнень при метаболічному синдромі, який полягає у тому, що проводять біохімічні дослідження плазми венозної крові натще, визначають показники ліпідного обміну та оцінюють вираженість атерогенності метаболічної дисліпідемії. Ознаки, що відрізняють корисну модель від прототипу, є такі: для оцінки ступеня вираженості атерогенності метаболічної дисліпідемії визначають та сумісно оцінюють коефіцієнти метаболічної дисліпідемії (К1, К2) У вигляді співвідношень тригліцеридів до загального холестерину (К1 = ТГ/ЗХС) та тригліцеридів до холестерину ліпопротеїдів високої щільності (К2 = ТГ/ ХС ЛПВЩ); - при значенні цих коефіцієнтів вище або нижче 0,34 і 1,5 відповідно судять про розвиток серцево-судинних ускладнень метаболічного синдрому та несприятливий перебіг захворювання. Вибір вищенаведених коефіцієнтів метаболічної дисліпідемії (К1, К2) обумовлений наступним: В останній час значна увага приділяється ліпідним коефіцієнтам, які володіють більшою прогностичною цінністю для розвитку атеросклерозу і його ускладнень, ніж визначення кожного ліпіда окремо [Коблянская А.В., Смирнова И.П. Роль дислипопротеидемий в развитии и прогрессировании ишемической болезни сердца // Укр. кардіол. журн. - 1995. - №1. - С.75-79]. Відзначено, що МС супроводжують характерні прояви ДЛП, які виражаються в гіпертригліцеридемії, гіперпродукції ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зниженні рівня ЛПВЩ, підвищенні вмісту ЛПНЩ, аполіпопротеїду В і дрібних щільних частинок ЛПНЩ. Це призводить до формування і прогресування атеросклеротичного процесу, появи таких СС ускладнень, як інфаркт міокарда (ІМ), мозковий інсульт (МІ) і СН [Мітченко О.І. Метаболічний синдром та дисліпідемії // Нова медицина. - 2003. №4(9). - С.42-44]. Перелічені ознаки метаболічної ДЛП свідчать про прямий вплив ТГ-містних ЛПДНЩ на структуру, функцію і метаболізм ЛПНЩ і ЛПВЩ. Причому чим вище вміст в сироватці крові ТГ, тим частинки ЛПНЩ більш атерогенні, а ЛПВЩ менш кардіопротекторні [Братусь В.В., Лутай М.И., Талаева Т.В., Ломаковский А.Н. Актуальные аспекты патогенеза атеросклероза: холестерин, триглицериды, модифицированные липопротеиды // Укр. кардіол. журн. - 2000. - №4. - С.5-13]. Оскільки всі частинки ліпопротеїдів, які 5 залучаються у патогенез ДЛП при МС, містять певну кількість ефірів ХС, котра сумарно складає ЗХС, то у якості інформативного показника вираженості метаболічної ДЛП використано саме коефіцієнт К1. Коефіцієнт К2 обрано тому, що він безпосередньо причетний до атерогенності і вираженості ДЛП при МС і містить дві складові (ТГ і ХС ЛПВЩ), що належать до міжнародних діагностичних критеріїв синдрому. Цей коефіцієнт є показником внеску ліпопротеїдліполізу збагачених на ТГ частинок ЛПДНЩ в утворення частинок ЛПВЩ [Бубнова М.Г., Аронов Д.М., Перова Н.В. и др. Правастатин в коррекции атерогенной экзогенно-индуцированной постпрандиальной гиперлипидемии // Кардиология. - 2002. - №1. - С.27-32]. При МС спостерігається порушення ліпопротеїдліполізу ТГЛПДНЩ, що сповільнює елімінацію останніх із кровоплину і обмежує кількість необхідного субстрату (ЛПДНЩ) для утворення ЛПВЩ. Більш того, компенсаторна гіперінсулінемія, яка існує при МС, сприяє розпаду частинок ЛПВЩ [Чазова И.В., Мычка М.В. Метаболический синдром. - М.: Медиа Медика, 2004. - 168с.] Звідси зрозуміло, що коефіцієнт К2 є більш інтегральним при МС. При обчисленні коефіцієнту К1 для ЗХС обрано рівень менш 5ммоль/л [Перова Н.В. Новые Европейские рекомендации по профилактике сердечнососудистых заболеваний, обусловленных атеросклерозом // Кардиология. - 2004. - №1. С.76-82], при розрахуванні коефіцієнтів К1 і К2 для ТГ обрано рівень, більший за 1,7ммоль/л, для ХС ЛПВЩ у чоловіків - рівень, менший за 0,9ммоль/л, у жінок - менший за 1,1ммоль/л [Alberti K.G., Zimmet P., Shaw J. The metabolic syndrome - a new worldwide definition // Lancet. - 2005. - Vol. 366. P.1059-1062]. ДЛП вважали вираженою, якщо рівні ЗХС і ТГ перебільшували обрані критерії не менш, ніж на 30%, а рівень ХС ЛПВЩ був зниженим не менш, ніж на 15%. Ступінь відтворюванності корисної моделі - 9598%. Дослідження за запропонованою корисною моделлю були проведені у відділі популяційних досліджень Інституту терапії ім. Л.Т. Малої АМН України на 89 хворих (66 чоловіках і 23 жінках у віці від 25 до 74 років (середній вік 48,3±1,8 років) у яких виявлено повну чи неповну форму МС. Математичну обробку даних здійснено на персональному комп'ютері з використанням статичної програми "Statistica". Вірогідність різниць оцінювали за критерієм t-Ст'юдента. Взаємозв'язок між показниками встановлювали за коефіцієнтом кореляції Пірсона. Як свідчить кореляційний аналіз (за власними даними оригінальних досліджень), підвищення коефіцієнтів К1 і К2 в більшій мірі корелює з вираженістю гіпертригліцеридемії (r1 = +0,64; р