Застосування 1-(адамантил-1-алкокси)-3-діалкіламіно-2-пропанолів як засобів, які мають церебропротекторну активність

Застосування 1-(адамантил-1-алкокси)-3діалкіламіно-2-пропанолів формули: Ad(CH2)nOCH2CHCH2R . HCl чи 2HCl 3 51684 дей, які пережили інсульт є інвалідами. Наслідком цього є великі економічні втрати, які за деякими оцінками складають 4% бюджету охорони здоров'я країни [1, 2]. Патологічні стани головного мозку, такі як інсульт, хронічна цереброваскулярна недостатність, постгіпоксична енцефалопатія, нейроінфекції, ураження мозку дегенеративного характеру призводять до порушення когнітивних функцій (пам'яті, здатності до навчання, аналізу та прийняття рішень) і зниження соціальної активності людей [1]. Дослідження останніх десятиріч вказують на багатофакторність патогенезу та гетерогенність ішемічного інсульту і кардинально змінюють погляди про поняття гострої ішемії та гіпоксії головного мозку [3, 4]. Це створило підґрунтя для визнання потенційної зворотності наслідків церебральної ішемії та її динамічний характер. Визнано, що головним в терапії цереброваскулярних розладів є: 1) відновлення гемоперфузії та нормалізація кровопостачання мозку за допомогою вазоактивних препаратів і ліків, що покращують реологічні властивості крові; 2) нейропротекція за допомогою препаратів, які впливають на метаболізм мозку [5]. Нові підходи до лікування ішемічного інсульту включають рекомендації щодо проведення тромболізису на ранньому етапі, застосування антикоагулянтів (гепарин, фраксипарин, еноксипарин та ін.), антиагрегантів (аспірин, плавікс, трентал та ін.) та засобів, які покращують мозковий кровотік (вінпоцетин, серміон, цинаризин, антагоністи кальцію та ін.). Однак їх повноцінне використання у ході інтенсивної терапії не завжди є можливим внаслідок недостатньої ефективності, протипоказів та небажаних побічних ефектів [6, 7, 8, 9]. Все це створює необхідність для інтенсивного використання церебропротективної терапії на самих ранніх етапах розвитку церебральної ішемії. Не дивлячись на розширення арсеналу церебропротекторів за рахунок нових препаратів (мексидол, цитофлавін, цереброкраст, тіоцетам, кортексин, семакс та ін.), які здатні впливати на різні етапи розвитку ішемічного каскаду, сьогодні 4 ще не має достатнього клінічного досвіду відносно їхньої ефективності [10]. Наведені дані вказують на актуальність пошуку хімічних речовин, перспективних для створення більш ефективних та безпечних вітчизняних церебропротекторів. В цьому плані привертають увагу похідні адамантанвмісні алкоксиамінопропаноли, які володіють широким діапазоном фармакологічної дії (утеростимулююча, ноотропна, актопротекторна) [11, 12, 13]. Даний факт і став підставою для вивчення наявності у сполук цього ряду захисного впливу на головний мозок в умовах ГПМК. Задачею винаходу є пошук хімічних сполук з вираженою церебропротекторною активністю з метою розширення арсеналу сучасних лікарських засобів зазначеної дії. Поставлена задача була вирішена застосуванням ряду сполук загальної формули Ad(CH2)nOCH2CHCH2R . HCl чи 2HCl OH де n = 1: R N NCH2CH2OH (I); , N O (II); , N(C2H5)2 де n = 2: R N (III) O (адемол) (IV); , N(C2H5)2 (V) Чотири з них (сполуки II - V) описані як речовини що володіють утеростимулюючою, ноотропною, актопротекторною діями [11, 12, 13]. Зазначені речовини одержують наступним шляхом: OH Ad(CH2)nO + HR Ad(CH2)nO O HCl NR OH Ad(CH2)nO NR . HCl чи 2HCl де n = 1: R N R N NCH2CH2OH (I); , N O (II); , N(C2H5)2 де n = 2: (III) O (адемол) (IV); , N(C2H5)2 (V) 1-Адамантилгліцидилові етери реагують в спиртовому середовищі з відповідними амінами з утворенням адамантанвмісних похідних алкоксидіалкіламінопропанолу, які далі обробляють насиченим спиртовим розчином НСl, даючи кінцеві сполуки (І - V). Сполука І одержана у вигляді дигід 5 рохлориду. Фізико-хімічні властивості сполук (II - V) були описані нами раніше [12, 13]. Для сполуки І - Т.топл. 232-233°С. Вираховано %: С - 56,46; Н - 9,00; Сl - 16,66; N - 6,58. Знайдено %: С - 56,33; Н - 9,01; Сl - 16,59; N - 6,57. C20H38C12N2O3. ПМР спектр (ДМСО-d6, ТМС, м.ч.) 1,49 (6Н, с, 3хСН2, ад.); 1,49 (6Н, кв, 3хСН2, ад.); 1,91 (3Н, с, 3хСН, ад.); 3,01 (2Н, с, СН2Ad); 3,27-3,77 (14 Н, м, C6H12N2, СН2ОН); 3,81 (2Н, м, ОСН2); 4,21 (1H, с, СН); 5,12 (1Н, с, ОН); 11,30 (2Н, с, 2НСl). Винахід ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. Вивчення церебропротекторної активності проведено на нелінійних щурах обох статей масою тіла 160-180г, розбитих на групи по 10 тварин в кожній. Кількість щурів у контрольній групі складала 30. Експериментальну модель ГПМК створювали шляхом двобічної перев'язки загальних сонних артерій (СА) до біфуркації. Для відтворення даної моделі, лігатури під судини підводили під пропофоловим наркозом (60мг/кг внутрішньоочеревинно (в/о)). Затягування лігатур здійснювали в момент виходу тварин з наркозу. Досліджувані похідні адамантану та референт-препарати вводили одноразово за 1год., до моделювання патологічного стану у дозі 5мг/кг в/о. Ефективність сполуки IV (адемол) досліджували в дозах 1; 2 та 5мг/кг в/о. Для оцінки величини захисної дії похідних адамант„ану в умовах ішемії головного мозку в якості референт-препаратів використовували мексидол 100мг/кг в/о [14] та пірацетам 400мг/кг в/о в терапевтично ефективних дозах, запозиченних із літератури [15]. Контрольній групі тварин вводили фізіологічний розчин NaCl 0,9% (контрольна група). Статистичну обробку цифрових даних проводили за методом 2 [16], а при нульовому та 100% значеннях показників - за методом Стрелкова [17]. Вірогідними вважали зміни при 0,05 (Табл. 1). Приклад 2. Вплив на кровопостачання головного мозку. Експерименти виконано на 70 нелінійних щурах обох статей масою тіла 160-180г, розбитих на 7 груп: 1 група - інтактні тварини, яким після визначення фонового показника об'ємної швидкості мозкового кровотоку (ОШМК) у вену вводили 0,9% розчин NaCl (2мл на 1кг маси), 2 група - тварини, яким аналогічно вводили вінпоцетин в дозі 5мг/кг, яка за даними літератури [18] викликає достатньо виразну стимулюючу дію на мозковий кровотік в умовах ГПМК, 3 група - отримувала сполуку IV (адемол) (2мг/кг), 4-7-й групам вводили сполуки І-ІII, V в дозах 5мг/кг. Досліджувані речовини вводили внутрішньовенно в умовах пропофолового наркозу (60мг/кг в/о). Показник ОШМК вимірювали за допомогою флоуметра Transonik Animal Research Flowprobe # 1RB1854, накладений на загальну сонну артерію, фіксував швидкість кровотоку в мл/хв. Ефективність похідних адамантану та вінпоцетину оцінювали за динамікою (в%) ОШМК відносно початкового рівня, прийнятого за 100%, а також в порівнянні з інтактною (контрольною) групою тварин. Статистичну обробку отриманих даних проводили за методом варіаційної статистики з визначенням t-критерію Ст'юдента ( 0,05) (Табл. 2). 51684 6 Приклад 3. Вплив сполуки IV (адемол) на кровопостачання головного мозку щурів в умовах ГПМК. Експерименти виконано на 30 нелінійних щурах обох статей масою тіла 160-180г, розбитих на 3 групи: 1 група - інтактні тварини, яким в організм вводили 0,9% розчин NaCl (2мл в/в на 1кг маси), 2 група - щури, котрим проводилась терапія вінпоцетином (5мг/кг в/в), 3 група - отримувала сполуку IV (адемол) (2мг/кг в/в). Досліджувані речовини вводили через 1год після моделювання патології, тобто, в межах терапевтичного вікна [19]. ГПМК моделювали шляхом однобічного лікування СА в умовах пропофолового наркозу (60мг/кг в/о). ОШМК вимірювали за вищеописаною методикою. Результати та їх обговорення Проведене дослідження показало, що при двосторонній перев'язці СА у нелікованих щурів у контрольній групі має місце прогресуюче зростання показника летальності. Більша частина (60%) тварин загинула через 12год. Після моделювання ГПМК, що можна вважати критичним періодом у розвитку даного патологічного стану. Через добу спостереження загинуло 80% нелікованих щурів з ГПМК (табл. 1). Як видно із даних, представлених в табл. 1, похідні адамантану сполуки IV (адемол), І-ІІІ, V (5мг/кг в/о), так само, як і мексидол (100мг/кг в/о) є носіями церебропротекторної активності, на що вказує зниження на тлі їх превентивного введення показника летальності щурів з ГПМК відносно контролю, як в критичний період експерименту, так і протягом усього терміну спостереження. Найбільша за величиною захисна дія на тварин з ГПМК відмічена під впливом сполуки IV (адемол) в дозі 2мг/кг в/о: у критичний період експерименту (12 год.) спостерігався стовідсотковий нейропротекторний захист, що проявлялось повним запобіганням загибелі тварин. На 24-ту год. спостереження летальність становила 20% проти 80% у контролі. За величиною захисної дії IV (адемол) (2мг/кг в/о) співставлялась з мексидолом (100мг/кг в/о) та перевищувала пірацетам (400мг/кг в/о) в критичний період експерименту. На відміну від цього під впливом решти досліджуваних похідних адамантану суттєві зміни показника летальності відносно контролю не відмічались. Це може бути ознакою відсутності у них захисної дії на ішемізований головний мозок в дозі 5мг/кг в/о. Наявність церебропротекторної дії у похідних адамантану, на нашу думку, в певній мірі пов'язана із їх здатністю стимулювати кровопостачання головного мозку у наркотизованих щурів. В найбільшій мірі стимулюючий вплив на мозкову геодинаміку проявився у сполуки IV (адемол). Із даних, представлених в табл. 2, видно, що у інтактних наркотизованих щурів після внутрішньовенного введення фізіологічного розчину NaCl має місце прогресуюче зниження ОШМК, що проявилось вже на 5хв. дослідження. В кінці досліду (60хв. спостереження) рівень ОШМК у контрольних тварин знизився в середньому на 35% від початкової величини. Під впливом сполуки IV (адемол) максимальний приріст ОШМК мав місце на 7 51684 30хв. спостереження: рівень мозкового кровотоку вірогідно збільшився відносно початкового рівня в середньому на 60% (табл. 2). За здатністю стимулювати кровопостачання головного мозку у наркотизованих щурів сполука IV (адемол) не поступалась вінпоцетину (5мг/кг в/в). Стимулюючий вплив на кровопостачання головного мозку на тлі введення сполуки IV (адемол) (2мг/кг в/в) та вінпоцетину (5мг/кг в/в) проявився і в умовах ГПМК, викликаного однобічною перев'язкою СА у щурів (табл.. 3). У групі контрольних тварин через 30хв. після моделювання ГПМК рівень мозкового кровотоку знизився в середньому на 40% відносно початкового рівня. Лікувальне вве 8 дення сполуки IV (адемол), як і вінпоцетину, вірогідно збільшило даний показник у цей період спостереження на 30% в середньому відносно контролю. Таким чином, отримані результати вказують на те, що заявлені сполуки І - V в дозі 2-5мг/кг мають виражену церебропротекторну активність і перевищують тест препарати мексидол (100мг/кг) та пірацетам (400мг/кг) в 50-200 разів. За здатністю стимулювати кровопостачання головного мозку в умовах наркозу при ГПМК адемол (IV) (2мг/кг) перевищує тест препарат вінпоцетин (5мг/кг) в 2,5 рази. Таблиця 1 Вплив внутрішньо очеревинного введення похідних адамантану, мексидолу та пірацетаму на перебіг ГПМК у наркотизованих щурів (пропофол 60мг/кг в/о) Термін, год. Умови досліду ГПМК + NaCl (2мл/кг в/о) n=30 ГПМК + Мексидол (100мг/кг) n=10 ГПМК + Пірацетам (400мг/кг) n=10 IV (адемол) ГПМК + (1мг/кг) n=10 IV (адемол) ГПМК + (2мг/кг) n=10 IV (адемол) ГПМК + (5мг/кг) n=10 II ГПМК + (5мг/кг) n= 10 І ГПМК + (5мг/кг) n=10 III ГПМК + (5мг/кг) n=10 V ГПМК + (5мг/кг) n=10 1 3 6 12 18 24 36 48 60 72 10 20 30 60 70 80 80 80 80 80 0 0 0* 20* 20* 30* 50* 60 60 60 0 10 40 40 50 60 60 70 70 70 0 0 10# 20* 30* 30*# 50* 60 70 70 0 0 0*# 0*# 10*# 20*# 30*# 40*# 60 60 0 0 20 20* 30* 40* 60 60 80 80 0 0 0 0 10 10 10 0 20 10# 10# 0*# 30* 20* 30* 10*# 40* 30* 30* 30* 40* 40* 50* 30*# 50* 40* 50* 50* 70 70 70 70 80 80 80 70 80 80 80 70 Примітки: 1. * - 0,05 відносно контролю; 2. # - 0,05 відносно пірацетаму (400мг/кг в/о). Таблиця 2 Вплив внутрішньовенного введення похідних адамантану, вінпоцетину та 0,9% NaCl на динаміку показника ОШМК у наркотизованих щурів (пропофол 60мг/кг в/о) Термін спостережен-ня, хв. 5' 10' 15' 20' 25' 30' 35' 40' 0,9% NaCl (2мл/кг) -20,45±1,66 -20,45±1,66 -23,09±1,66 -24,0±1,81 -25,14±1,96 -25,89±2,14 -26,40±1,66 -27,20±2,72 Динаміка (%) ОШМК відносно початкового рівня, прийнятого за 100% вінпоцетин IV (адемол) V І II III (5мг/кг) (2мг/кг) (5мг/кг) (5мг/кг) (5мг/кг) (5мг/кг) +5,20±1,96* +15,40±2,41*#• +8,52±1,66* +2,61±2,41* -7,44±2,57* -12,61±1,81* +9,49±3,02* +22,15±3,78*#• +10,51±2,87* +2,99±2,41* -5,13±1,36* -11,64±1,20* +16,58±2,72* +34,65±3,78*#• +17,82±3,93* +4,49±1.05* -4,24±1,20* -9,79±1,05* +26,00±3,47* +39,29±5,44*#• +24,84±2,26* +5,37±0,75* +4,85±1,51* -9,79±1,05* +43,30±3,17*• +51,24±4,08*• +23,85±5,74* +6,72±1,05* +7,64±1,96* -6,30±1,66* +49,50±3,17*• +59,22±3,40*• +13,09±4,23* +8,07±1,96* +10,72±2,41* -5,98±1,36* +54,58±4,66*• +54,37±3,32*• +3,57±1,81* +7,17±1,05* +10,41±1,81* -6,97±2,72* +60,76±2,87*• +25,29±1,05• +4,12±2,26* +6,83±2,11* +3,81±2,57* -9,98±1,20* 9 51684 10 Продовження таблиці 2 50' 60' -28,43±2,57 +64,93±2,26*• -35,35±1,36 +67,69±2,26*• +9,56±1,36* +4,60±3,72* +6,04±1,66* +5,56±3,02* -1,15±2,41* -12,88±1,20* +6,52±2,26* +3,65±1,05* -6,36±2,41* -13,37±2,72* Примітки: 1. * - 0,05 відносно контролю; 2. # - 0,05 відносно вінпоцетину (5мг/кг в/в); 3. • - 0,05 відносно V (5мг/кг в/в). Таблиця 3 Вплив внутрішньовенного введення сполуки IV (адемол), вінпоцетину та 0,9% NaCl на динаміку показника ОШМК в умовах ГПМК, викликаного однобічною перев'язкою сонної артерії у наркотизованих щурів (пропофол 60мг/кг в/о) Термін спостереження, хв. 5' 10' 15' 20' 25' 30' 35' 40' 50' 60' Динаміка (%) ОШМК відносно початкового рівня, прийнятого за 100% 0,9% NaCl (2мл/кг) вінпоцетин (5мг/кг) IV (адемол) (2мг/кг) -30,63±2,72 -5,60±0,81* -7,47±0,75* -32,74±1,96 -5,92±0,98* -10,14±0,71* -34,68±2,26 -7,58±1,04* -13,11±1,28* -38,10±1,96 -9.75±1,20* -12,75±5,44* -37,99±1,51 -11,69±0,62* -11,57±1,28* -39,85±1,20 -10,55±0,98 -9,80±1,66* -44,03±0,60 -10,57±0,90* -10,70±1,66* -45,02±1,20 -11,49±0,60* -14,89±1,51* -49,34±2,26 -11,54±1,02* -16,23±1,52* -48,55±5,44 -16,76±1,96* -18,45±1,17* Примітка: 1. * - 0,05 відносно контролю. Джерела інформації: 1. Гусев Е. И. Ишемия головного мозга / Е. И. Гусев, В. И. Скворцова. - М.: Медицина, 2001. - 328 с. 2. Бучакчийская Н. М. Особенности диагностики и лечения сосудистых когнитивных нарушений / Н. М. Бучакчийская, Н. В. Томах // Здоров'я України. - Квітень 2007. - № 8 (165). - С. 51. 3. Жаріков О. И. Як попередити інсульт при фібриляції передсердь / О. Й. Жаріков // Здоров'я України. - Червень 2006. - № 24/1. – С. 63. 4. Зозуля Ю. П. Проблема цереброваскулярної патології:погляд нейрохірурга / Ю. П. Зозуля // Здоров'я України. - Грудень 2006. - № 23/1 (додатковий). - С. 20. 5. Трошин В. Д. Острые нарушения мозгового кровообращения: руководство / В. Д. Трошин, А. В. Густов. - [3-е узд., перераб. и доп.]. - М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. - 432 с. 6. Защита мозга в острый период инсульта: новая перспектива / В. А. Яворская, В. В. Хвистюк, Ю. В. Фломин [та ін.] // Мистецтво лікування. 2006. - Вип.. 9. - С. 22-28. 7. Іщенко М. М. Вплив вазоактивних препаратів на системну та церебральну геодинаміку і реологічні властивості крові хворих з цереброваскулярною недостатністю на фоні атеросклеротичного ураження пре церебральних артерій / М. М. Іщенко, С. І. Шкробот, О. С. Островська // Лікарська справа. - 1994. - № 7-8. – С. 133-135. 8. Гара И. И. Влияние пентоксифиллина и ницерголина на системноцеребральную гемодинамику и реологические свойства крови у больных инсультом на фоне атеросклеротического поражения магистральных артерий головы / И. И. Гара // Журнал неврологии и психиатрии. - 1993. - № 3. - С. 28-32. 9. Машковский М. Д. Лекарственные средства / Машковский М. Д. - М.: Новая волна, 2006. - 1206 с. 10. Черний В. И. острая церебральная недостаточность / Черный В. И., Ельский В. Н., Колесников А. Н. - Донецк: ООО «ИПП Промынь», 2007. - 514с. 11. Донська О. П. Експериментальне дослідження актопротекторної активності нових похідних адамант ану: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.05. «Фармакологія». / О. П. Донська; Одес. держ. мед. ун-т. Одеса, 2008. - 19 с. 12. Короткий Ю. В. Синтез і утеростимулююча активність похідних 1-алкокси-3-діалкіламіно-2пропанолу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фармац. наук. - Харків, 2005, 20 с. 13. Патент України № 58841 А. Бюл. 8, 2003 р. Короткий Ю. В., Лозинський М. О., Степанюк Г. І. та інші. 1-Адамантилетилокси-3-діалкіламіно-2пропанол гідро хлориди які виявляють ноотропну дію. 11 51684 14. Ходаківський О. А. Порівняльний вплив похідних хіназоліну з лабораторними шифрами Х-1, Н-1, ПК-66 та кавінтону на мозковий кровотік у наркотизованих котів / Г. І. Степанюк, О. А. Ходаківський, Н. Г. Степанюк, І. Ф. Белєннічев, Н. В. Бухтіярова, С. І. Коваленко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - № 11 (2/1). – С. 576-579. 15. Терапевтична ефективність вінборону при гострому порушенні мозкового кровообігу в експерименті / Г. І. Степанюк, О В. Дякова, Н. І. Волошук [та ін.] // Ліки. - 2002. - № 5-6. – С. 59-62. 16. Беленький М. Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта / Беленький М. Л. -Л.: Госмедиздат, 1963. - 152 с. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 12 17. Стрелков Р. Б. Статистические таблицы для экспресс - расчетов стандартной ошибки и доверительных границ при нулевом и 100% значении показателей экспериментальных и клинических данных / Стрелков Р. Б. - Обнинск, 1982. - 14. 18. Ходаківський О. А. Скринінг церебропротекторної дії серед нових похідних хіназолону-4 при експериментальній ішемії головного мозку / Г. І. Степанюк, О. А. Ходаківський, І. Ф. Белєнічев, С. І. Коваленко, Н. В. Бухтіярова // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2008. - № 1. - С. 115-117. 19. Трещинская М. А. Базисная терапия церебрального инсульта как основа его лечения / М. А. Трещинская, Ю. Г. Головченко // Медицина неотложных состояний. - 2007. - № 3(10). - С. 75-78. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601