Торцевий робочий орган землерийної машини

Спосіб стабілізації і наступних приростів живої маси у новотільних корів, що включає в себе їх годівлю за загальноприйнятими нормами, який відрізняється тим, що прискорена зміна негативного енергетичного балансу організму високопродуктивних корів у позитивний досягається введенням в раціон сирого жиру рослинного походження на 40-60 % більше від існуючих норм протягом 3040 днів після отелення. Корисна модель відноситься до сільського господарства в області тваринництва щодо способів поліпшення життєдіяльності і продуктивності тварин. У високопродуктивних корів у початковий період лактації спостерігається значний негативний енергетичний баланс, що приводить до тривалих і істотних втрат живої маси (від 1,5кг до Зкг на добу). Відомі окремі роботи: (У. Хейерсайн Кондиция, удой и воспроизводительная способность крупного рогатого скота./ В кн. Новейшие достижения в исследовании питания животных. - М.: Колос, 1982. - 189с; X. Сван. Соотношения потребления корма: Молочная продуктивность у молочных коров при осеннем отеле / В кн. Новейшие достижения в исследовании питания животных. М.1 Колос, 1983. - 200с), у яких відзначається закономірний зв'язок між високими надоями й енергетичним балансом організму. часом, збільшення втрат живої маси понад 1кг на добу призводить до різних супутніх захворювань та аліментарних розладів і до вибуття високопродуктивних новотільних корів протягом 30-60 днів лактації З метою прискорення нормалізації енергетичного балансу, лактаційної та статевої функції, запобігання різноманітних захворювань, у тому числі печінки, внаслідок підвищеної ліпомобілізації і наступного жирового переродження її клітин, через відкладення в гепатоцитах недоокислених продуктів ліпопротеїдних комплексів тіла тварини, пропонуємо новотільним коровам підвищувати концентрацію жиру в раціоні у порівнянні з існуючими загальноприйнятими нормами годівлі на 40-60% Жирові речовини мають високу енергетичну і біологічну цінність, що обумовлено низьким вмістом у їх складі води. У жирах рослинного походження є незамінні жирні кислоти (лінолева, ліноленова, арахідонова), які відіграють в організмі роль попередників простогландинів і вітамінів (Практические методики исследований в животноводстве/ Под ред Козыря B.C. и Свеженцова А.И. - Днепропетровск' Арт-Пресс, 2002 -353с). Відома робота (А.А. Алиев. Липидный обмен и продуктивность жвачных животных. - М.: Колос, 1980. - 382с) про доцільність застосування жирових добавок тваринного походження для підвищення енергетичної цінності раціону. Омельяненко А.А. повідомляє про те, що повноцінність раціону залежить від вмісту в ньому жирів рослинного і тваринного походження (Справочник качества кормов. - К.: Урожай, 1985. - 191с). Недоліком відомих способів є відсутність шляхів стабілізації надлишкових втрат живої маси (від 0,5 до 5,0кг і більше) у високопродуктивних новотільних корів з високими добовими надоями. Тим Суть способу полягає у суттєвому підвищенні концентрації жиру в раціоні, у порівнянні з існуючими нормами, на 40-60%, за рахунок використання в годівлі новотільних корів з високим добовим надоєм і значною спрямованістю негативного енергетичного балансу, - рослинних жирів, на які багаті корми з підвищеним вмістом жиру (силос соняшниково-кукурудзяний, макуха олійних культур, СП ю ю УКРАЇНА (19) UA (11)5595 из) U (51)7EO2F5/OO МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) ТОРЦЕВИЙ РОБОЧИЙ ОРГАН ЗЕМЛЕРИЙНОЇ МАШИНИ 1 (21)20040705863 (22) 16.07.2004 (24)15.03.2005 (46) 15.03.2005, Бюл. № 3, 2005 р. (72) Пелевін Леонід Євгенович, Рашківський Володимир Павлович (73) НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНО-ДОРОЖНЬОЇ І ІНЖЕНЕРНОЇ ТЕХНІКИ 57) Торцевий робочий орган землерийної машини, який містить встановлений на рамі приводу торцевий різальний орган з конусним обтікачем, викона ний у вигляді колеса, зв'язаний з маточиною, діаметрально розміщеними спицями, на яких встановлені різальні елементи та розміщений за різальним органом дисковий метальний пристрій з грунтовиносними лопатками, який відрізняється тим, що привідний двигун встановлено в рамі з можливістю вільного обертання корпусу, причому до вала двигуна поєднується різальний орган, а до корпусу двигуна - метальний пристрій, крім того між рамою та корпусом двигуна встановлено гальмівний пристрій. Корисна модель відноситься до галузі землерийних машин. Процес розробки грунту землерийними машинами можна розглядати у вигляді двох окремих процесів: різання (руйнування) грунту та виносу розробленого грунту з забою. При цьому потоки потужностей, що виробляються приводним двигуном розгалужуються в залежності від міцності грунту. При міцних грунтах більший поток потужності надходить на розробку, а при слабких грунтах - на винос. В тих машинах, де є окремо робочий орган та метальний пристрій, можуть бути випадки, коли робочий орган або метальний пристрій недовантажені, що зменшує ККД. Якщо привод двигуна встановити таким чином, щоб на робочому органі була реалізована активна потужність, а на метальному пристрої - його реактивна потужність, то такий робочий орган досить просто адаптується під зміну міцності грунту. До того, існувала б можливість штучно регулювати напрями потоків потужності. У більшої кількості землерийних машинах, ці два процеси суміщаються на одному робочому органі, що призводить до непродуктивного перемішування грунту на робочому органі та зменшенню ККД. Відомий торцевий робочий орган [«Рабочий орган землеройной машины», а.с. СРСР №1362792], що включає встановлений на вертикальній стійці приводний диск з ріжучими елементами, які розміщені по периферії диску та на його боковій поверхні а також транспортуючі елементи. Недоліком цього рішення є накладання двох потоків потужностей на один робочий орган, що в свою чергу призводить до зменшення ККД. Крім цього, в зв'язку з тим що диск з ріжучими та транспортуючими елементами обертаються поперек траєкторії руху базової машини, виникає бічна сила, яка порушує курсову стійкість руху машини. Найбільш близьким за технічною суттю та сукупністю ознак до запропонованого є торцевий робочий орган [«Рабочий орган землеройной машины», а.с. СРСР №1641949], що включає в себе торцевий робочий орган у вигляді колеса, що в свою чергу складається з обода, спиць та маточини з конусним обтікачем; на ободі та на спицях встановлені різальні елементи, а за торцевим робочим органом розміщено дисковий метальний пристрій. Недоліком цього рішення є те, що швидкість обертання робочого органу та метального пристрою постійні, а значить нема адаптування до зміни міцності грунту. Задачею корисної моделі є підвищення ККД та курсової стійкості землерийної машини. Для цього в торцевий робочий орган землерийної машини, який має встановлений на рамі приводу торцевий різальний орган з конусним обтікачем, виконаний і вигляді колеса, зв'язаний з маточиною, діаметрально розміщеними спицями, на яких встановлені різальні елементи та розміщений за ріжучим органом дисковий метальний пристрій з грунтовиносними лопатками, відповідно ю О) ю ю о> 5595 до корисної моделі, приводний двигун встановлено в рамі з можливістю вільного обертання корпусу, причому до валу двигуна під'єднується ріжучий орган, а до корпусу двигуна - метальний пристрій, крім того, між рамою та корпусом двигуна встановлено гальмівний пристрій. На відміну від відомої, така конструкція дозволяє регулювати частоту обертання метальний пристрійча під час розробки грунту за рахунок реактивного моменту приводного двигуна, що направлений в протилежний бік обертання торцевого робочого органу. Як наслідок, підвищуються продуктивність машини та його курсова стійкість. Корисна модель пояснюється кресленнями, де на: фіг. 1 показано землерийну машину з торцевим робочим органом; фіг. 2 - торцевий робочий орган землерийної машини; фіг.З - вид А на фіг.2; фіг. 4 - вид Б на фіг.2. Торцевий робочий орган землерийної машини кріпиться до базової машини 1 за допомогою рами 2, причому в рамі 2 через підшипники 3 встановлено приводний двигун 4 з можливістю вільного обертання корпусу. На вихідний вал 5 двигуна 4 через маточину 6 жорстко встановлено робочий орган 7, що являє собою колесо, яке складається з ободу 8, радіальних спиць 9, на яких встановлено грунторозроблюючі зубці 10, на перетині спиць 9 встановлено конусний обтікач 11. До корпусу двигуна 4 з тильної сторони робочого органу 7 жорстко прикріплено метальний пристрій 12, що являє собою плоский диск 13 на лобовій поверхні якого радіально встановлено грунтовиносні лопатки 14, між вихідним валом 5 двигуна 4 та метальним пристрієм 12 встановлено підшипники 15. Корпус двигуна 4 зроблено таким чином, що він має хвостову частину 16, на якій встановлено гальмуючий, нормально розімкнений, пристрій 17, що жорстко прикріплено до рами 2. До рами 2 над метальним пристрієм 12 жорстко прикріплено грунтовідбійник 18. Торцевий робочий орган землерийної машини працює наступним чином. Процес розробки грунту землерийними машинами можна умовно поділити на два окремих процеси: - розробка(руйнування)грунту; - екскавація (винос) грунту з забою. При роботі торцевого робочого органу землерийної машини, що заявляється, загальний потік потужності N, що виробляє двигун 4 розгалужується на 2 потоки: - Ni - потужність, що витрачається на руйнування грунту; - N 2 . - потужність, що витрачається на винос грунту з забою. Причому обов'язковою умовою є Ni+ N2. = N (без врахування ККД). Розглянемо З випадки роботи торцевого робочого органу землерийної машини. 1) Занурення робочого органу 7 в забій. При вмиканні двигуна 4, загальний потік розподіляється випадково, хоча необхідно реалізувати найбільшу потужність на робочому органі 7. Для цього вмикається гальмівний пристрій 17, корпус двигуна 4 хвостовою частиною 16 фіксується відносно рами 2 базової машини 1, вся активна потужність реалізується на робочому органі 7, що встановлений на вихідному валу 5 двигуна 4 через маточину 6. Невеликі об'єми грунту, що при цьому розробляються, виносяться з забою за рахунок грунтонесучої спроможності зубців 9 та спиць 10. 2) Розробка робочим органом слабких грунтів. В цьому випадку гальмо 17 вимикається. Сили, що витрачаються на різання грунту невеликі, а відповідно - невеликі потужності на різання. При цьому, грунт руйнується грунторозроблюючими зубцями 10. Потім грунт надходить до робочої зони метального пристрія 12 через обод 8 в проміжках спиць 9. Далі переміщення грунту в горизонтальній площині обмежується плоским диском 13. Завдяки грунтовиносним лопаткам 14 грунт виноситься з забою. Для направленого виносу грунту з забою використовується грунтовідбійник 18. Розробка грунту виконується великими стружками, що в більшій мірі завантажує метальний пристрій 12, а значить більша потужність реалізується на метальному пристрої 12, що дозволяє інтенсифікувати процес виносу грунту з забою. При цьому робочий орган 7 та метальний пристрій 12 обертається в різні боки з мінімальним тертям завдяки підшипникам 3 та 15, що забезпечує компенсацію реактивного моменту, а значить підвищує курсову стійкість. 3) Розробка робочим органом міцних грунтів. При цьому необхідно реалізовувати більшу потужність на робочому органі 7 по відношенню до потрібної потужності метального пристрія 12. Так як різання виконується невеликими стружками, але з використанням великої потужності, продуктивність розробки значно зменшується і на метальному пристрої 12 нема потреби реалізовувати великі потужності та частоти обертання. Для цього вмикається гальмуючий пристрій 17, що пригальмовує корпус двигуна 4 і більший потік потужності реалізується на робочому органі 7. При цьому обертання робочого органу 7 та метальний пристрія 12 відбувається в різних напрямках, що підвищує курсову стійкість машини. Використання торцевого робочого органу землерийної машини дозволяє використовувати один і той же робочий орган для різних категорій грунту зі збереженням високого показника корисної енергії (ККД) та забезпеченням курсової стійкості базової машини під час копання грунту. r~L -з L і М!Ф 96SS 5595 Фіг. З Фіг. 4 Комп'ютерна верстка Г. Паяльніков Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. К и ї в - 4 2 , 01601