Спосіб діагностики викривлення хребта

Винахід має відношення до медицини, зокрема, антропометрії та може бути використаний скрізь, де виникає необхідність діагностики викривлення хребта - ортопедії, шкільній гігієні, гігієні праці, контролюванні фізичного розвитку та ін. Відомий спосіб Кобба (И.А. Мовшович и И.А. Риц, Рентгенодиагностика и принципы лечения сколиоза, изд. Медицина, М., 1969, с.67), що заснований на визначенні кута, створеного двома кінцевими хребцями. З цією метою на рентгенограмі наносять дві лінії, що є паралельні площині нейтральних хребців та міжхребетній широкій щілині. У точці перетину цих ліній вимірюють кут сколіозу. Якщо викривлення малі, до ліній, що були нанесені, будують перпендикуляри до їх перетину та вимірюють додатковий кут. Недоліком цього способу є його недостатня точність та необхідність одержання рентгенограми. Найбільш близьким до способу, що пропонується, є спосіб Фергюсона (И.А. Мовшович и И.А. Риц, Рентгенодиагностика и принципы лечения сколиоза, изд. Медицина, M., 1969, с.66), що заснований на виявленні трьох точок дуги викривлення двох точок, що відповідні центрам нейтральних хребців та третьої, що відноситься до центру вершинного хребця. Перегин прямих ліній, що з’єднують нейтральні хребці з вершинним, створює кут, який відображає величину скривлення хребта. До недоліків цього способу також треба віднести недостатню точність та необхідність виконання рентгенологічного обстеження, а також високу трудомісткість обробки рентгенограм. Треба підкреслити, що шкідливий вплив рентгенологічних обстежень, на яких базується більшість поширених способів, особливо на дитячий організм, робить неможливим поточний контроль як за станом хворого, так і за ходом лікування та оцінкою вибраної лікувальної тактики. Виходячи з вищевикладеного, автор поставив перед собою задачу створити спосіб первинного медичного огляду, що забезпечує виключення шкідливого впливу рентгенівських променів, особливо на пацієнтів дитячого віку, та водночас високу інформативність одержаних даних для діагностики викривлення хребта. Рішення задачі виконано таким чином. У способі, що базується на вимірюванні віддалень між опорними точками, для одержання числових значень, що характеризують взаємне розміщення опорних точок опорнорухового апарату (ОРА), як опорні точки вибрані для виду спереду правий та лівий акромеони, яремна ямка, мечовидний відросток, а також права та ліва передні ості тазу, для виду ззаду - сьомий шийний та дванадцятий грудний хребці, правий та лівий акромеони, права та ліва точки ромба Міхаеліса, виконують лінійні вимірювання між вказаними точками у послідовності для виду спереду; яремна ямка - правий акромеон, яремна ямка - лівий акромеон, яремна ямка - мечовидний відросток, правий акромеон - мечовидний відросток, лівий акромеон - мечовидний відросток, яремна ямка - права передня ость тазу, яремна ямка - ліва передня ость тазу, мечовидний відросток - права передня ость тазу, мечовидний відросток - ліва передня ость тазу, та для виду ззаду: сьомий шийний хребець - правий акромеон, сьомий шийний хребець - лівий акромеон, сьомий шийний - дванадцятий грудний хребці, правий акромеон - дванадцятий грудний хребець, лівий акромеон - дванадцятий грудний хребець, сьомий шийний хребець - права точка ромба Міхаеліса сьомий шийний хребець - ліва точка ромба Міхаеліса, дванадцятий грудний хребець - права точка ромба Міхаеліса, дванадцятий грудний хребець - ліва точка ромба Міхаеліса, після чого, використовуючи метод засічок, будують схему взаємного розміщення опорних точок (тріангуляційну модель ОРА), на якій вимірюють між ними відстані, а також кути між лініями, що з’єднують опорні точки, після чого одержані значення порівнюють з відповідними значеннями, що характеризують тріангуляційну модель ОРА у нормі. З метою реалізації способу, що пропонується, на тілі обстежуваної людини вибирають наступні опорні точки: для виду спереду - правий та лівий акромеони, яремну ямку, мечовидний відросток, праву та ліву передні ості тазу; для виду ззаду - сьомий шийний та дванадцятий грудний хребці, правий та лівий акромеони, праву та ліву точки ромба Міхаеліса. За запропонованим способом виконують лінійні вимірювання між опорними точками у такій послідовності: яремна ямка - правий акромеон, яремна ямка - лівий акромеон, яремна ямка - мечовидний відросток, правий акромеон - мечовидний відросток, лівий акромеон - мечовидний відросток, яремна ямка - права передня ость тазу, яремна ямка - ліва передня ость тазу, мечовидний відросток - права передня ость тазу, мечовидний відросток - ліва передня ость тазу, для одержання даних для побудови тріангуляційної моделі ОРА - вид спереду та: сьомий шийний хребець - правий акромеон, сьомий шийний хребець - лівий акромеон, сьомий шийний - дванадцятий грудний хребці, правий акромеон - дванадцятий грудний хребець, лівий акромеон - дванадцятий грудний хребець, сьомий шийний хребець - права точка ромба Міхаеліса, сьомий шийний хребець - ліва точка ромба Міхаеліса, дванадцятий грудний хребець - права точка ромба Міхаеліса, дванадцятий грудний хребець - ліва точка ромба Міхаеліса, для одержання даних для побудови тріангуляційної моделі ОРА - вид ззаду. За одержаними даними методом засічок будують тріангуляційну модель ОРА вид спереду та вид ззаду. На фіг.1 наведене зображення моделі ОРА на вигляді спереду у нормі, на фіг.2 - зображення моделі ОРА на вигляді ззаду у нормі. На фіг.1а наведено модель ОРА на виді спереду для пацієнта Ш., 13 років, учня спеціальної школиінтернату для дітей, хворих на сколіоз, на фіг.2а - модель ОРА на виді ззаду для нього ж. На одержаних зображеннях вимірюють відстані a, b, с, d, е, а1, b1, с1, d1, e1, а також кути a°, b°, a1°, b1°. Результати вимірювань порівнюють з відповідними значеннями, що характеризують модель ОРА у нормі, одержуючи тим самим кількісні відбиття ступеню скривлення хребта Так, для вказаного пацієнта були одержані слідуючі дані: Норма а b с d e a1 b1 c1 d1 e1 a° b° a1° b1° відсутнє дорівнює с дорівнює b дорівнює е дорівнює d відсутнє дорівнює с1 дорівнює b1 дорівнює e1 дорівнює d1 дорівнює b° дорівнює a° дорівнює b1° дорівнює a1° Вид спереду 1,5 1 2,5 21 27,5 6 7 13 13 16,5 84 87 55 70 Вид ззаду 1,5 10,5 11,5 19 15 0,5 6 6,5 3,5 9 86 40 29 58 Таким чином, винахід, що пропонується, порівняно з існуючими рентгенологічними способами, має значну перевагу в зв’язку з тим, що він є нешкідливим для пацієнта та не поступається точністю діагностики викривлення хребта.