Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з ожирінням

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з 3 ліпопероксидації й СМ у крові, що свідчить про незавершеність загострення ХНХ. У зв'язку з цим був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, що передбачає введення особам з даною коморбідною патологією іншого препарату природного походження з розторопші плямистої - карсилу (Бабак О.Я. Современная фитотерапия заболеваний органов пищеварения / О.Я. Бабак, Т.А. Соломенцева. - К.: Диалла комьюникейшенз, 2001. 48 с). Однак в деяких хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, при застосуванні карсилу все ж таки ще зберігається симптоматика, яка є наслідком помірного загострення або неповної ремісії хронічного патологічного процесу в ЖМ. Тому був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, який включає введення таким пацієнтам як препарату природного походження сучасного комбінованого фітозасобу бонджигару. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що в деяких хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, при застосуванні й бонджигару все ж таки ще зберігаються окремі симптоми, які вказують на неповну ремісію хронічного патологічного процесу в ЖМ. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності відомого способу медичної реабілітації хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, а саме відновлення метаболічного гомеостазу й ліквідація загострення хронічних запальних проявів у ЖМ. Поставлена задача вирішується шляхом введення хворим на ХНХ, поєднаний з Ож, як препарату природного походження 10 % спиртового екстракту підмору бджіл (ПБ). ПБ - це тіла (трупики) бджіл, що загинули природним шляхом; при цьому виділяють 3 види ПБ: зимовий, який накопичується на днищі вулика протягом зимування бджіл; весняний, який збирають біля вуликів, а також трупики померлих бджіл, які залишаються після їхнього використання апітерапевтом при проведенні сеансів прямого бджоловжалення у спеціальних кабінетах апітерапії. До складу ПБ (у сухому вигляді) входить 50-60 % білків, 10-12 % амінополісахариду хітину, 10-20 % меланіну, 14-16 % фенольних сполук, 15-18 % воску, 2-3 % мінеральних речовин та 8-10 % води [25]. Встановлено також наявність як у сировині ПБ, так і у препаратах, які з нього отримані, низки біологічно активних сполук, в тому числі гепарину та його похідних, лізоциму, ферментів та інш., які позитивно впливають на функціональний стан організму людини. Наша пропозиція базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що введення хворим на ХНХ, поєднаний з Ож, 10 % спиртового екстракту ПБ забезпечує прискорення ліквідації клінічної симптоматики захворювання, нормалізації загального стану хворих і досягнення стійкої клінічної ремісії, зниження в сироватці крові концентрації проміжних і кінцевого продуктів ПОЛ, а також CM і, таким чином, обумовлює вирішення 64821 4 задачі корисної моделі. До того ж, введення 10 % спиртового екстракту ПБ не має протипоказань і не обмежене суворими часовими рамками, тому тривалість введення в організм даного препарату може регулюватися в значних межах, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою медичної реабілітації хворих на ХНХ, сполучений з Ож, 10 % спиртовий екстракт ПБ не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю ХНХ, поєднаного з Ож, які потребують проведення медичної реабілітації, вводять 10 % спиртовий екстракт ПБ усередину по 25-30 крапель 2-3 рази на добу за 15-20 хвилин до вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль. При необхідності введення 10 % спиртового екстракту ПБ повторюють 2-3 рази на рік, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності призначення 10 % спиртового екстракту ПБ є нормалізація вмісту в сироватці крові продуктів ПОЛ - ДК і МДА, а також значення інтегрального показника перекисного гемолізу еритроцитів (ПГЕ), що свідчить зниження надмірної ліпопероксидації, а також зниження концентрації CM, що характеризує ліквідацію клініко-біохімічного синдрому «метаболічної» інтоксикації (СМІ). Саме введення 10 % спиртового екстракту ПБ сприяє патогенетично позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних показників, а в клінічному плані досягненню стійкої й тривалої ремісії ХНХ, сполученого з Ож, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень цього коморбідного захворювання, особливо при проведенні при необхідності повторних курсів введення 10% спиртового екстракту ПБ. Вищевказані дози й курси введення 10 % спиртового екстракту ПБ хворим на ХНХ, поєднаний з Ож, були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення 10 % спиртового екстракту ПБ забезпечується нормалізація вмісту в сироватці крові продуктів ліпопероксидації ДК і МДА, величини інтегрального показника ПГЕ й максимальне зниження концентрації CM. Отже, новими є як саме призначення 10 % спиртового екстракту ПБ, який нами вперше використовується в медичній реабілітації хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, так і схема застосування цього засобу природного походження при даній коморбідній патології. При розробці корисної моделі було обстежено дві групи хворих на ХНХ, поєднаний з Ож: основна (85 осіб), яка отримувала курс медичної реабілітації згідно з заявленим способом, і група зіставлення (82 особи), що отримувала медичну реабілітацію відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, тяжкістю перебігу патології гепатобіліарної системи й ступенем Ож. Діагноз ХНХ був встановлений у відповідності до Наказу МОЗ України № 271 (2005 p.), а також стандартизованих протоколів діагностики й лікування хвороб органів травлення на підставі даних анамнезу, клінічного й інструментального (ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, багатофракційне дуоденальне зондування) методів дослідження, з обов'язковим 5 64821 урахуванням даних загальноприйнятих біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. На момент обстеження ХНХ у всіх пацієнтів, що були під наглядом, був у фазі нестійкої клінічної ремісії або помірного загострення. Діагноз Ож ставився за даними анамнезу й результатами антропометричного дослідження, що включало визначення індексу маси тіла (ІМТ). Відповідно до градацій ІМТ, серед обстежених авторами корисної моделі хворих основної групи було 49 осіб (57,6 %) з Ож ІІа ступеня, 30 пацієнтів (35,3 %) з Ож ІІb ступеня й 6 хворих (7,1 %) з Ож III ступеня. Група зіставлення включала 47 осіб (57,3 %) з Ож IIа ступеня, 29 пацієнтів (35,4 %) з Ож IIb ступеня й 6 хворих (7,3 %) з Ож III ступеня. Введення 10 % спиртового екстракту ПБ починалося, як правило, безпосередньо в період чергового епізоду загострення ХНХ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах хворих на ХНХ, поєднаний з Ож. До початку проведення курсу медичної реабілітації хворих на ХНХ, поєднаний з Ож, в обох групах, які були під наглядом, - основній, в якій меди 6 чна реабілітація здійснювалася згідно з заявленим способом, і зіставлення, в якій медична реабілітація проводилася відповідно до відомого способупрототипу, була однотипова клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю загальної слабкості, нездужання, підвищеної стомленості, емоційної лабільності, зниженого апетиту й емоційного настрою, порушеного сну, помірного болю в правому підребер'ї, нерідко гіркоти в роті й позитивних симптомів Кера й Ортнера. При клінічному обстеженні в динаміці було встановлено, що після завершення основного курсу медичної реабілітації в основній групі хворих на ХНХ, поєднаний з Ож (в якій реабілітація проводилася згідно з заявленим способом), у більшості випадків відмічалося покращання загального стану пацієнтів, зникнення загальнотоксичного синдрому, астено-невротичних та інших патологічних проявів. У той же час у пацієнтів групи зіставлення (в якій медична реабілітація проводилася відповідно до відомого способу-прототипу) значно частіше зберігалися скарги, що були наслідком помірного загострення або неповної ремісії хронічного патологічного процесу в ЖМ (табл. 1). Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів медичної реабілітації хворих на ХНХ, сполучений з Ож, на клінічні показники (М±m) Клінічні показники Групи обстежених хворих основна (n=85) зіставлення (n=82) Тривалість збереження (діб): загальної слабкості нездужання підвищеної стомленості зниженого настрою емоційної лабільності порушень сну зниженого апетиту гіркоти в роті тяжкості в правому підребер'ї позитивного симптому Кера 6,5±0,3 5,1±0,2 7,6±0,4 5,3±0,2 5,9±0,3 4,5±0,1 4,6±0,2 5,1±0,1 5,2±0,2 5,5±0,3 8,5±0,5 6,9±0,4 9,8±0,5 6,9±0,4 7,6±0,4 5,9±0,3 6,5±0,4 6,1±0,4 6,8±0,4 7,0±0,5 Р