Ранозагоювальний, протизапальний й антиінфекційний лікарський препарат

Винахід стосується медицини і ветеринарії, зокрема, лікарських препаратів для Зовнішнього застосування і може використовуватися для лікування інфікованих поверхневих і глибоких ран, опіків, а також запальних захворювань шкіри і слизових оболонок. На сьогоднішній день як ранозагоювальні, протизапальні й антиінфекційні препарати застосовуються препарати в різноманітних лікарських формах для зовнішнього і внутрішнього застосування. Відомі ранозагоювальні і протизапальні препарати внутрішнього застосування у твердій дозованій формі для перорального вживання, такі як трибензоїд, ескузан [Машковский М.Д., Лекарственные средства, Москва, Новая волна, 2000, 14 изд., т. 1, стр.442-443]. Недоліками препаратів внутрішнього застосування є обмеженість їхнього застосування, зв'язана з наявністю широкого кола протипоказань, а також з їхньою недостатньою ефективністю через низьку біодоступність, що дозволяє застосовувати їх лише у складі комплексної терапії. Відомі ранозагоювальні і протизапальні препарати зовнішнього застосування у вигляді серветок і пов'язок [Патент РФ №2107518, пріоритет від 27.03.33р., A61L15/00 «Повязка для лечения ран и способ ее получения»], які застосовуються у формі аплікацій на поверхні ран. До недоліків таких препаратів належать: тривалі терміни лікування, велика витрата медикаментів, обмеженість застосування для складних патологій, ускладнених гнійними виділеннями. Відомі ранозагоювальні, протизапальні препарати у вигляді кремів і мазей, які містять активну речовину, жирову основу і добавки. Так, у патенті [РФ №2114611, пріоритет від 21.12.95р., А61К9/06] описаний лікарський препарат, який містить генно-інженерний людський інтерферон альфа-2, вітаміни Ε і С, суміш ланоліну і вазеліну як мазеву основу. Проте вазеліно-ланолінова основа в цих лікарських препаратах перешкоджає нормальному газообміну, що знижує ранозагоювальну активність препарату і особливо при в'ялоплинних процесах. Відомий ранозагоювальний лікарський препарат «Лінімент метилурацилу» [Патент РФ №2007997, пріоритет від 08.07.92р., А61К9/06], який містить як активну речовину β-форму метилурацилу, а як основу касторову олію. Препарат має підвищену ранозагоювальну активність за рахунок високої біодоступності лікарської форми. Проте у цьому лікарському препараті активна речовина не має антиінфекційних й інтерфероногенних властивостей, що не дозволяє лікувати з його допомогою інфіковані рани. Відомий патент [РФ №2135474, пріоритет від 19.08.98р.], в якому описана готова лікарська форма для зовнішнього застосування у вигляді 5% мазі, яка містить як активну речовину сіль акридоноцтової кислоти з 1дезокси-1-метиламіно-Д-галактитолом, а як основу - гліцерин, касторову олію і ланолін при такому співвідношенні компонентів, % (мас): сіль акридоноцтової кислоти з 1дезокси-1-метиламіно-Д-галактитолом 5,0 гліцерин 10,0 касторова олія 5,0 ланолін 80,0 Дана мазь вибрана як прототип. Мазь вищезазначеного складу чинить ранозагоювальну, протизапальну й антиінфекційну дію при лікуванні інфекційних захворювань шкіри і слизових оболонок. Проте низька біодоступність активної речовини і невисока адгезійна спроможність мазі призводять до недостатньої ефективності лікування поверхневих і глибоких ран. Крім того, ця мазь не може використовуватися у важкодоступних порожнинах організму через густу консистенцію її основи, що обмежує сферу її застосування. Крім того, при зберіганні такої мазі спостерігається розвинення сторонньої мікрофлори і прогірклення жирової основи у зв'язку з відсутністю в її складі консервантів, що знижує стабільність лікарського препарату при його зберіганні. Завданням даного винаходу є створення високоефективного ранозагоювального, протизапального й антиінфекційного препарату для зовнішнього застосування, який би характеризувався високою біодоступністю, стабільністю лікарської форми при зберіганні і дозволяв ефективно лікувати інфіковані поверхневі і глибокі рани, опіки, а також запальні захворювання шкіри і слизових оболонок, у важкодоступних порожнинах організму включно. Поставлене завдання вирішується тим, що ранозагоювальний, протизапальний й антиінфекційний лікарський препарат, який містить активну речовину й основу, Згідно з винаходом включає у себе як активну речовину 1-дезокси-1-N-[метил-(2-акридон-9-он-10-іл-ацетат)]-амоній-Д-глюцитол, як основу 1,2пропіленгліколь, і додатково, як консервант, - катапол, при такому співвідношенні компонентів, % (мас.): 1-дезокси-1-N-[метил-(2акридон-9-он-10-т-ацетат)]амоній-Д-глюцитол 8,0-15,0 катапол 0,001-0,10 1,2-пропіленгліколь до 100 Препарат, що заявляється, містить як активну речовину 1-дезокси-1-N-[метил-|2-акридон-9-он-10-ілацетат)]-амоній-Д-глюцитол, відомий як біологічно активна речовина, яка має пролонговану інтерфероногенну активність [патент ЕА №000382, пріоритет від 22.01.98р., С07Н5/06] і застосовується у твердій лікарській формі для перорального вживання [Патент РФ №2115415, пріоритет від 15.03.95р., А61К9/20]. Авторами даного винаходу вперше показана ранозагоювальна і протизапальна дія 1-дезокси-1-N-[метил(2-акридон-9-он-10-іл-ацетат)]-амоній-Д-глюцитолу, яка є властивою лише лікарській формі препарату, що заявляється, а саме, лініменту, що разом із антиінфекційними властивостями активної речовини дозволяє ефективно лікувати як інфіковані рани й опіки, так і запальні захворювання шкіри і слизових оболонок. Як основу, препарат, що заявляється, містить 1,2-пропіленгліколь - неводний гідрофільний розчинник, який має добру проникну здатність, що забезпечує високу біодоступність активної речовини в ураженій тканині, а отже підвищує ефективність лікувальної дії і скорочує терміни лікування поверхневих і глибоких ран. 1,2-пропіленгліколь характеризується доброю адгезійною спроможністю і добрим змочуванням ураженої поверхні, завдяки чому препарат не утворює Поверхневої плівки, яка перешкоджає нормальному газообміну, що разом із високою біодоступністю активної речовини підвищує ефективність загоювання ран і опіків. Крім того, 1,2-пропіленгліколь забезпечує достатню плинність і швидку усмоктуваність препарату в слизові оболонки, що дозволяє уводити його у важкодоступні порожнини організму і підвищує ефективність лікування запальних захворювань верхнього відділу уретри, середнього вуха, гайморової пазухи, тощо. Все вищеперелічене дозволяє розширити сферу застосування лікарського Препарату, що заявляється, і підвищує ефективність лікування інфікованих поверхневих і глибоких ран і опіків, а також запальних захворювань шкіри і слизових оболонок. Як консервант, препарат містить катапол. Катапол відомий як антисептик [Фармакопейная Статья 42-312695], але його консервувальні властивості раніше не були описані. Таким чином, ранозагоювальний, протизапальний й антиінфекційний лікарський препарат, що заявляється, при експериментально встановленому оптимальному співвідношенні компонентів дозволяє підвищити ефективність і скоротити терміни лікування інфікованих ран і опіків, а також запальних захворювань шкіри і слизових оболонок, розширити сферу застосування препарату і забезпечити стабільність його при зберіганні. Винахід здійснюють таким чином. Для приготування 100л ранозагоювального, протизапального й антиінфекційного лікарського препарату беруть 50,0л 1,2-пропіленгліколю, 8кг 1-дезокси-1-N-[метил-(2-акридон-9-он-10-т-ацетат)]-амоній-Д-глюцитолу і 0,1кг катаполу і все це перемішують до повного розчинення компонентів. Після цього додають 1,2пропіленгліколь до одержання об'єму 100л. Отриманий розчин фільтрують через стерилізувальний фільтр типу «Палл», розливають у стерильні флакони об'ємом 5, 10 і 100мл. Вихід готового препарату складає 98%. Флакон об'ємом 100мл містить 8% (мас.) 1-дезокси-1-N-[метил-(2-акридон-9-он-10-іл-ацетат)]-амоній-Дглюцитолу, 0,1% (мас.) катаполу і решту 1,2-пропіленгліколю. У Таблицях 1-6 подані результати експериментальних і клінічних досліджень ранозагоювального, протизапального й антиінфекційного лікарського препарату. У Таблицях 1, 2 наведені дані з добору оптимального складу лікарського препарату, що заявляється. У Таблицях 3-6 подані результати лікувальної ефективності лікарського препарату, що заявляється. Добір оптимального співвідношення компонентів, що складають препарат за даним винаходом, здійснювали експериментальним шляхом. Дослід 1. Добір вмісту активної речовини здійснювали за показниками біодоступності активної речовини. Дослід проводили на кроликах породи Шиншила, розділених на 9 груп по 9 тварин в кожній. На попередньо зневолошену і скарифіковану ділянку шкіри площею 5см2 на спині кролика наносили склади з різним вмістом активної речовини із розрахунку 0,2мл на 1см2. На шию кролику вдягали спеціальний комірець, який запобігав злизуванню препарату. Через 30 хвилин оброблену ділянку ретельно протирали дистильованою водою, і під наркозом вирізали ділянку шкіри з епідермальним шаром площею 1см2, яку гомогенізували ультразвуком для екстрагування активної речовини зі 100мл дистильованої води протягом 30 хвилин. Одержаний розчин фільтрували через стерилізаційний фільтр типу «Сарториус», і спектрофотометричним шляхом визначали концентрацію активної речовини на довжині хвилі 408нм. Отримані результати експерименту, подані в Таблиці 1, показують, що біодоступність більше 50% була одержана при концентрації активної речовини у препараті, що заявляється, в інтервалі від 8,0 до 15,0% (мас). При концентрації активної речовини менше 8,0% (мас.) біодоступність складає менше 50% і не є достатньою для ефективного лікування глибоких ран і опіків. При концентрації більше 15,0% (мас.) активна речовина не повністю розчиняється в 1,2-пропіленгліколі і утворює осад. При спробі подальшого розчинення активної речовини при нагріванні, після охолодження до кімнатної температури відбувається її часткова кристалізація під час зберігання, і даний склад стає непридатним для застосування. Дослід 2. Добір вмісту катаполу у препараті, що заявляється, виконували tкспериментальним шляхом. Досліджувалися різні концентрації катаполу в інтервалі від 0 до 1,0% (мас). Дослідження лікарського препарату з концентраціями катаполу більше 1,0% (мас.) не проводилися, оскільки такі концентрації викликають опіки шкіри слизових оболонок [РЛС-АПТЕКАРЬ, Издание второе, переработанное и дополненное, Μ., РЛС-2000, стр,540]. Досліди проводили на кроликах породи Шиншила, розділених на 7 груп по 5 тварин у кожній. На попередньо зневолошену і скарифіковану ділянку шкіри площею 5см2 на спині кролика наносили препарат, який містив 8% (мас.) активної речовини з різним вмістом катаполу із розрахунку 0,2мл на 1см2. На шию кролику вдягали спеціальний комірець, який запобігав злизуванню препарату. Через 30 хвилин проводили огляд ділянки шкіри для визначення наявності місцевоподразнювального ефекту (свербіж, почервоніння, опік). Наступний огляд проводили за 24 години. Результати досліджень подані в Таблиці 2. Проведені дослідження показали, що при концентрації катаполу в межах 0,001-0,10% (мас.) препарат не подразнює шкіру і добре переноситься тваринами. При Збільшенні концентрації вище 0,10% (мас.) препарат викликає подразнення і сенсибілізує шкіру; отже такий склад не є підходящим для зовнішнього застосування. Таким чином, оптимальною є концентрація катаполу в межах 0,001-0,10% (мас). Дослідження стабільності даного препарату при зберіганні проводилось при концентрації катаполу в межах 0,001-0,10% (мас). Наявність або відсутність мікробної контамінації відкритих флаконів з препаратом визначали протягом 7 днів зберігання при кімнатній температурі за методом мембранної фільтрації відповідно до вимог Державної фармакопеї [Государственная фармакопея, XI издание, выпуск 2, стр.187]. Дослідження показало збереження біологічної активності і цілковиту відсутність контамінації лікарського препарату гнилісними бактеріями і грибами при зберіганні. Таким чином, для вирішення поставленого завдання компоненти складу ранозагоювального, протизапального й антиінфекційного препарату, що заявляється, фвинні знаходитися у такому оптимальному співвідношенні, % (мас): 1гдезокси-1-N-[метил(2акридон-9-он-10-іл-ацетат)]амоній-Д-глюцитол 8,0-15,0 катапол 0,001-0,10 1,2-пропіленгліколь, як основа до 100 Ранозагоювальну, протизапальну й антиінфекційну ефективність даного препарату оцінювали в експериментальних дослідженнях при лікуванні опікової рани (Дослід 3) і генітального герпеса (Дослід 4). Дослід 3. Дослід проводили на 13 кроликах породи Шиншила вагою 2,3-2,8кг. Для моделювання термічного опіку використовували стандартний метод [Кочетыгов Н.И., О способах воспроизведения термических ожогов, Л.: Медицина, 1964, стр.86]. Опіки наносилися на бічну поверхню стегна. З ділянки бічної поверхні стегна тварини видаляли волосяний покрив і до шкіри прикладали керамічний тигель діаметром 1,5см, нагрітий у муфельній печі до 600°С протягом 5 с Після цього проводили дослідження в трьох групах тварин. У першій (контрольній) групі лікування не проводили. У другій (дослідній) групі лікування проводили маззю, виготовленою за прототипом. У третій (дослідній) групі лікування проводили препаратом, що заявляється, з концентрацією активної речовини 8,0% (мас). Тварин щоденно оглядали, визначали стан і розміри опікової рани. На 7, 14 і 28 дні опікові рани цілком вирізали разом з ділянкою здорової шкіри і піддавали гістологічним дослідженням. Результати досліду подані в Таблиці 3. У контрольній групі на місці термічного опіку одразу ж після його нанесення формувалася ділянка сухого коагуляційного некрозу, чітко обмеженого від навколишньої здорової тканини. Через 1 добу навколо цієї зони утворилася демаркаційна лінія ураженого епідермісу розміром 3-4мм. Починаючи з другого дня, на поверхні опікової рани утворилася фібринова плівка, яка стовщувалася і ставала темнішою протягом першого тижня. У наступні 7 днів по периферії опіку спостерігалася гіперемія й утворився запальний валик. При цьому розміри осередку ураження значно зменшувалися. До 14 дня з початку досліду осередок ураження зменшився за рахунок вростання в нього з периферії епідермісу у вигляді язиків. До 28 дня опікова рана повністю загоїлася. У другій групі кроликів загоювання опікової рани відбувалося у коротші терміни, ніж у першій групі, проте протягом усього терміну лікування було дуже вираженим місцеве запалення. Форма опікової рани мінялася за рахунок нерівномірного вростання епідермісу. До 21 дня рана повністю епітелізувалася з країв, а до 28 дня цілком загоїлася. У третій групі спостерігалися кращі результати. Протягом перших 7 днів спостерігалася інтенсивна місцева запальна реакція, проте вже на 14 добу запалення Ділком зникло, і опікова рана епітелізувалася за рахунок наповзання регенеруючого епітелію з країв. Повне зрощування епітелію загоювання рани настало на 21 день Лікування, що було на 7 днів раніше, ніж у другій групі (прототип) і на 2 тижні раніше, між у контрольній групі. Дослід 4. Дослід проводили на 36 самцях морських свинок вагою 250-300г, котрих заражали вірусом простого герпеса другого типу у вигляді вірусовмісної суспензії з інфекційним титром 5-6 Lg ЦПД 50/мл на скарифіковану поверхню пеніса за методом Маренікової С.С. [Маренникова С.С. Вопросы вирусологии, 1986, №1, стр.50-65]. Дослідження проводили на трьох групах по 12 тварин в кожній: перша (контрольна) - без лікування, друга (дослідна) - лікування прототипом, третя (дослідна) - лікування препаратом, що заявляється, з концентрацією активної речовини 8,0% (мас). Лікування проводили через 48 годин після зараження шляхом застосування препаратів, втираючи їх в уражену поверхню три рази на день протягом 8 днів. У тварин контрольної групи через 24-48 годин на місці ураження з'явилося почервоніння, набряклість і пухирці-везикули. Через 72 години після інфікування клінічна картина генітальної герпетичної інфекції була яскраво вираженою: спостерігалося злиття окремих пустул, виникнення болісних виразок, кровоточивих поверхонь і орхіт. У частини тварин інфекція прийняла генералізований характер, який виражався у вигляді парезів і паралічів задніх кінцівок і, нарешті, загибелі, яка наставала на 9-10 день. Динаміку розвитку інфекційного процесу оцінювали за ступенем виразності основних ознак захворювання. Ступінь виразності визначали за умовною чотирибальною шкалою, враховуючи чотири головних ознаки: гіперемію слизової оболонки, набряк, специфічні вірусіндуковані елементи (везикули, пустули, виразки), орхіт і, надаючи кожній з них бал від 0 до 4 [Маренникова С.С, Вопросы вирусологии, 1986, №1, стр.59-65]. Наприклад, відсутність гіперемії оцінювали в 0 балів, слабке почервоніння - 1 бал, виразне почервоніння на невеликій ділянці шкіри - 2 бали, виразне почервоніння на значній ділянці шкіри - 3 бали, яскраво виражене почервоніння на широкій ділянці шкіри - 4 бали. Таку оцінку по всіх вищеперелічених ознаках проводили протягом 15 днів для всіх груп тварин і обчислювали середнє значення балів у кожній групі із розрахунку на одну тварину. Результати обчислювань подані в Таблиці 4. Як можна бачити із даних в Таблиці 4, що відображають динаміку виразності інфекційного процесу, пік захворюваності по всіх групах тварин припадає на третій день після зараження. Середнє значення балів, що характеризує найбільш виражений розвиток клінічної симптоматики в контрольній групі, складало 11,6 (максимально можливе значення 16 балів - усі 4 ознаки захворювання яскраво виражені й оцінюються в 4 бали; мінімально можливе значення 0 балів - усі 4 ознаки захворювання відсутні). Виразність проявлення інфекції в контрольній групі морських свинок, що не отримували лікування, була вищою протягом усього терміну спостереження порівняно з тваринами дослідних груп. Лікувальний ефект препарату, що заявляється, і прототипу спостерігався, починаючи з другого дня лікування, і на 3-4 день курсу лікування, згідно з візуальною оцінкою клінічної картини, перевищував прототип. Ефективність лікувальної дії препарату, що заявляється, порівняно з прототипом, визначали за кількістю цілком здорових тварин на 6 день лікування і кількістю загиблих тварин на 10 день після зараження внаслідок генералізації процесу. Отримані результати подані в Таблиці 5. Як видно з даних у Таблиці 5, препарат, що заявляється, перевершував прототип за максимальним лікувальним ефектом на 16,7%, а також на 100% запобігав генералізації герпетичної інфекції, що було зумовлено більшою біодоступністю препарату порівняно з прототипом. Таким чином, препарат складу, що заявляється, виказує високу ранозагоювальну, протизапальну й антиінфекційну ефективність і скорочує терміни лікування інфікованих ран і опіків. Ранозагоювальну і протизапальну ефективність препарату, що заявляється, оцінювали при лікуванні хворих на гострий риносинусит і гнійний уретрит. Лікування гострого риносинуситу проводили на 30 хворих у віці від 30 до 60 років. В усіх спостерігалася яскраво виражена гіперемія слизової оболонки носа, набряклість носових раковин, звуження загальних носових ходів. Препарат з концентрацією активної речовини 8,0% (мас.) наносили шляхом аплікації на слизову оболонку носа двічі на день. Оцінку лікувальної ефективності проводили на основі суб'єктивних відчуттів хворих і результатів риноскопії. Після першої обробки була відзначена позитивна динаміка у перебігу хвороби: полегшення дихання, зменшення виділень із носа, припинення печіння і сухості в носі. На 3 день лікування у більшості хворих зникла гіперемія слизової оболонки носа, повне видужання настало у 80% випадків, що свідчить про високу лікувальну ефективність препарату, що заявляється, і дозволяє скоротити терміни лікування гострого риносинуситу. Лікування гнійного уретриту проводили у 55 хворих у віці від 17 до 46 років у двох групах хворих дослідній і контрольній. В усіх хворих спостерігалися сильні гнійно-слизові виділення із уретри, свербіж і печіння при сечовипусканні, загальна недуга. Уретроскопія показала гіперемію слизової уретри, її набряклість і наявність ерозій. Діагностика збудника за методом якісної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у виділеннях із уретри показала наявність хламідій (Chlamydia trahomatis) й уреплазм (Ureaplasma urealiticym). У контрольній групі (20 хворих) проводили лише базове етіотропне лікування макролідним антибіотиком, азитроміцином, перорально по 200мг двічі на день протягом 10 днів. У дослідній групі (35 хворих) на фоні базової антибіотикотерапії застосовували лікарський препарат, що заявляється, який містив 8,0% (мас.) активної речовини, шляхом внутрішньоуретральних інстиляцій через канюлю по 5мл 1 раз на день протягом 10 днів. Ефективність лікування оцінювали за сукупністю клінічних ознак і елімінації збудника за методом ПЛР. Результати лікування наведені в Таблиці 6. Подані результати показують, що у хворих контрольної групи припинялися гнійно-слизові виділення, у більшості хворих були відсутніми болі при сечовипусканні, зменшився свербіж на ділянці уретри. Проте дослідження на наявність збудника показали, що у більшості випадків повного вилікування не наставало: у 70% хворих метод ПЛР показав наявність збудника. У другій групі у хворих припинилися гнійно-слизові виділення з уретри, свербіж, печіння і болі при сечовипусканні. Уретроскопія показала суттєве зменшення ерозії слизової оболонки. Аналіз присутності збудника за методом ПЛР показав наявність хламідій й уреплазм лише в 4 хворих. Таким чином, результати лікування хворих дослідної групи були набагато кращими, ніж в контрольній групі. Застосування препарату, що заявляється, на фоні базової антибіотикотерапії знижує інфікованість уретри, що зменшує імовірність рецидиву захворювання. Раназагоювальний, протизапальний й антиінфекційний лікарський препарат складу, що заявляється, є високоефективним препаратом, який характеризується високою біодоступністю, стабільністю лікарської форми при зберіганні і дозволяє ефективно лікувати інфіковані поверхневі і глибокі рани, опіки, а також запальні захворювання шкіри і слизових оболонок, у важкодоступних порожнинах організму включно. Таблиця 1 Концентрація Концентрація Концентрація активної Біодоступність, активної речовини у активної речовини у речовини в епідермісі % препараті, % (мас.) препараті, мг через 30 хвилин, мг 5,0 1,0 0,36±0,01 36,0 (низька) 8,0 1,6 0,82±0,01 51,2 (висока) 10,0 2,0 1,05±0,01 52,6 (висока) 12,0 2,4 1,89±0,02 78,6 (висока) 15,0 3,0 2,64±0,03 88,4 (висока) 20,0 4,0 2,60±0,03 65,3 (висока) Показники якості лікарської форми однорідний, прозорий, в'язкий розчин (придатний) однорідний, прозорий, в'язкий розчин (придатний) однорідний, прозорий, в'язкий розчин (придатний) однорідний, прозорий, в'язкий розчин (придатний) однорідний, прозорий, в'язкий розчин (придатний) осад (неприданий до застосування) Таблиця 2 Концентрація катаполу в препараті, %(мас.) 0 0,001 0,05 0,10 0,15 0,50 0,75 1,0 Характер дії на шкіру кроликів Шкіра після обробки розчином без видимих змін протягом 24год. Шкіра після обробки розчином без видимих змін протягом 24год. Шкіра після обробки розчином без видимих змін протягом 24год. Шкіра після обробки розчином без видимих змін протягом 24год. Підвищена чутливість до зовнішньої дії за 1год. після обробки. Лущення шкіри в місці обробки через 24год. Сильне почервоніння за 1год. після обробки. Кролики непокояться і намагаються лизати місце обробки протягом 10-15хв. Сильне лущення шкіри через 24год. Сильне почервоніння і подразнення шкіри за 1год. після обробки. Кролики непокояться і намагаються лизати місце обробки протягом 20-30хв. Сильне лущення шкіри через 24год. Збереження стерильності протягом 7 днів не витримує стерильності стерильний стерильний стерильний стерильний Примітка Розчин придатний для лікування Препарат придатний для лікування Препарат придатний для лікування Препарат придатний для лікування Препарат не придатний для лікування Препарат не придатний для лікування стерильний Препарат не придатний для лікування стерильний Сильне подразнення шкіри з наступним набряком і гіперемією. стерильний Препарат протипоказаний для лікування Таблиця 3 Група тварин 1 група контрольна (без лікування) 2 група дослідна (лікування прототипом) 3 група дослідна (лікування препаратом, що заявляється) Середній розмір опікової рани, см2 1 доба 7 доба 14 доба 21 доба 28 доба 12,5±0,2 7,6±0,2 3,1±0,1 1,7±0,2 0,48±0,1 12,3±0,1 5,4±0,3 3,79±0,2 0,9±0,1 0 12,8+0,1 6,2±0,2 1,3±0,1 0 0 Таблиця 4 Динаміка виразності інфекційного процесу, у балах на 1 тварину Дні після зараження 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 1 група контрольна (без лікування) 2,6 6,2 11,6 6,4 6,1 6,0 5,3 3,0 2,0 0 2 група дослідна (лікування прототипом) 3 група дослідна (лікування препаратом, що заявляється) 2,6 5,0 9,8 6,2 5,6 5,8 4,7 1,3 0,7 0 2,6 5,0 8,0 5,8 4,7 4,2 3,7 1,0 0,5 0 Таблиця 5 Група тварин 1 група контрольна (без лікування) 2 група дослідна (лікування прототипом) 3 група дослідна (лікування препаратом, що заявляється) Кількість повністю здорових тварин на 6 день, % 8,33 33,3 Кількість загиблих тварин на 10 день, % 25,0 16,6 50,0 0 Таблиця 6 Показники Наявність хламідій й уреплазм у виділеннях Контрольна група, люди (%) Дослідна група, люди (%) після лікування до лікування після лікування до лікування 20 (100) 14 (70) 35 (100) 4 (11,4) Свербіж і печіння на ділянці уретри Запалення уретри Болі при сечовипусканні Наявність ерозії слизової уретри Наявність гнійно-слизових виділень 20 (100) 12 (60) 20 (100) 7 (35) 20 (100) 11(55) 11 (55) 5 (25) 5 (25) 0 (0) 35 (100) 19 (54,3) 35 (100) 12 (34,2) 35 (100) 2 (5,7) 2 (5,7) 5 (14,2) 3 (8,5) 0 (0)