Спосіб прогнозування рецидивуючого перебігу гострої кишкової інфекції, спричиненої kl. pneumoniae, у дітей раннього віку

Реферат: Спосіб прогнозування рецидивуючого перебігу гострої кишкової інфекції у дітей раннього віку включає лабораторні дослідження спектрофотометричним методом. З першого дня захворювання на гостру кишкову інфекцію, спричинену Kl. рnеumoniae, в динаміці хвороби щоденно визначають вміст токсичних метаболітів середньої молекулярної маси в ротовій рідині і при констатації чіткого підвищення їх вмісту на тлі позитивної динаміки клінічних проявів хвороби прогнозують в найближчі 2-3 дні рецидивуючий перебіг захворювання. UA 79262 U (12) UA 79262 U UA 79262 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до дитячої інфектології, і може використовуватися в прогнозуванні перебігу гострих кишкових інфекцій (ГКІ). Проблема ГКІ у дітей раннього віку заслуговує на особливу увагу з огляду на їх поліетіологічність, у тому числі і спричинення захворювання умовно-патогенними бактеріями (УПБ), значну частоту розвитку тяжких та ускладнених форм хвороби, потенційно небезпечних навіть у плані летального наслідку. Упродовж останніх десятиріч неухильно розширюється спектр етіологічних чинників ГКІ, включаючи спричинення захворювання УПБ. З-поміж УПБ, як збудників ГКІ, вагоме місце належить бактеріям сімейства Klebsiella (Κl.), насамперед різним сероварам виду Κl. рnеumoniae [1]. Попри умовну патогенність Kl. рnеumoniae, пошкоджувальну дію цих бактерій переконливо підтверджено даними лабораторних та експериментальних досліджень [2]. Стосовно безпосереднього ураження кишечнику чільне місце належить термостабільному ентеротоксину [3], а також адгезивним властивостям Kl. рnеumoniae, що сприяють колонізації ентероцитів цими бактеріями [4]. Спричинені токсичними субстанціями Kl. рnеumoniae місцеві зміни на рівні слизової оболонки кишок та/або інших ділянок організму започатковують послідовний ланцюг розладів як локального, так і системного гомеостазу [5]. Ступінь цих змін істотно посилюється на тлі ексикозу. Закономірно, що тяжкість перебігу та наслідки ГКІ визначаються інтенсивністю інфекційного токсикозу, ступенем зневоднення, а відтак, розладами системного гомеостазу. Існуючі на сьогодні способи прогнозування перебігу ГКІ у дітей раннього віку, що базуються на бальній оцінці даних динаміки клінічних симптомів хвороби та змін показників численних лабораторних досліджень, що віддзеркалюють ступінь розладів системного гомеостазу, є трудомісткими та, здебільшого, інвазійними. Відомий спосіб прогнозування рецидивуючого перебігу ГКІ, який є найближчим аналогом пропонованого нами способу прогнозування ГКІ у дітей раннього віку, базується на оцінці стану локального мікробіоценозу за вмістом Е. соlі у 1,0 г фекалій, а також на визначенні спектрофотометричним методом рівнів вітамінів групи В (В 2, B5, В12) в сироватці крові, оскільки зміни цих показників опосередковано віддзеркалюють ступінь метаболічної інтоксикації. При реєстрації вмісту Е. соlі в 1,0 г фекалій на рівні 10 і вище, рибофлавіну - 3,22±0,8 мкг/л, нікотинової кислоти - 12,18±1,42 мкг/л, ціанокобаламіну - 190,6±11,3 мкг/л і більше прогнозують гострий циклічний перебіг захворювання без ускладнень, а при показниках вмісту Е. соlі нижче 8 10 , а рибофлавіну, нікотинової кислоти, ціанокобаламіну менше, ніж 3,22±0,8, 12,18±1,42 та 190,6±11,3 мкг/л відповідно, перебіг захворювання прогнозують як рецидивуючий з можливими ускладненнями [6]. Недоліком цього способу є його інвазійність, зумовлена необхідністю визначення численних біохімічних параметрів, а саме вмісту перелічених вище вітамінів в сироватці крові, яку отримують при венепункції, а також трудомісткістю бактеріологічних досліджень для кількісного визначення вмісту Е. соlі у 1,0 г фекалій. Вищеперелічені складові цього способу прогнозування перебігу ГКІ підтверджують, крім трудомісткості та інвазійності, також його вартісність. Оскільки визначити імовірність розвитку рецидивуючого перебігу ГКІ, спричинених УПБ, зокрема Kl. pneumoniae, за клінічними ознаками надто проблематично, суттєве значення належить пошукам інформативних параклінічних тестів їх прогнозування, що спонукає до розроблення інформативних, простих щодо виконання параклінічних критеріїв прогнозування рецидивуючого перебігу ГКІ. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу прогнозування рецидивуючого перебігу ГКІ у дітей раннього віку шляхом мінімалізації кількості лабораторних досліджень та використання маркерів, що віддзеркалюють ступінь розладів системного гомеостазу, властивого різним варіантам перебігу ГКІ, спричинених Kl. pneumoniae. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування перебігу ГКІ у дітей раннього віку, що включає лабораторні дослідження спектрофотометричним методом, згідно з корисною моделлю, з першого дня захворювання на ГКІ, спричинену Kl. Pneumoniae, в динаміці хвороби щоденно визначають вміст токсичних метаболітів середньої молекулярної маси (МСМ) в ротовій рідині і при констатації чіткого підвищення їх вмісту на тлі позитивної динаміки клінічних проявів хвороби прогнозують в найближчі 2-3 дні рецидивуючий перебіг захворювання. Поставлена задача вирішується також тим, що визначення проводять спектрофотометричним методом при довжині хвилі 254 нм. 1 UA 79262 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Запропонований спосіб стосується пацієнтів раннього віку, у яких в силу незрілості механізмів імунного захисту та неспецифічної резистентності організму спостерігається найбільший ризик реалізації інфікування не лише патогенними, але й умовно-патогенними бактеріями, значною є також ймовірність формування затяжного рецидивуючого перебігу хвороби, що визначає необхідність його прогнозування і своєчасного застосування відповідного комплексу корекційних заходів, спрямованих на відновлення системного та локального гомеостазу, сприятливе завершення хвороби. Гострі кишкові інфекції у дітей раннього віку супроводжуються нагромадженням в біологічних рідинах токсичних МСМ в концентраціях, співзвучних з тяжкістю проявів клінічної симптоматики, що свідчить про неспроможність адаптаційно-компенсаторних можливостей організму забезпечити сталість внутрішнього середовища, а у разі повторного підвищення МСМ в ротовій рідині на тлі чіткої позитивної симптоматики хвороби прогнозують рецидив захворювання протягом найближчих 2-3 днів. Суть корисної моделі пояснює креслення, де графік відображає динаміку вмісту МСМ у ротовій рідині при середньотяжкій формі ГКІ, спричиненої Kl. рnеumoniae, з рецидивом клінічної симптоматики у дитини віком 7 місяців: на осі абсцис - вміст МСМ в ротовій рідині, на осі ординат - тривалість хвороби. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. У хворих на ГКІ, спричинені Kl. рnеumoniae, в динаміці хвороби щоденно визначають вміст МСМ в ротовій рідині спектрофотометричним методом. При констатації істотного підвищення вмісту МСМ в ротовій рідині на тлі позитивної динаміки клінічних проявів ГКІ прогнозують розвиток протягом найближчих 2-3 днів клінічно маніфестного рецидиву захворювання. Лабораторні дослідження здійснені в біохімічній та бактеріологічній лабораторіях Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні. Дослідження проведено у 96 хворих дітей на ГКІ, спричинені Kl. рnеumoniae. У всіх обстежених етіологічну причетність Kl. рnеumoniae до ГКІ, тобто гострого кишкового клебсієльозу (ГКК) підтверджено виділенням збудника хвороби з 8 випорожнень в концентраціях 10 і більше мікробних тіл в 1,0 г, а також позитивною реакцією аглютинації з автоштамом збудника. У 70 хворих діагностовано середньотяжку, у 26 хворих тяжку форми ГКК. Перший етап проведених нами досліджень базувався на результатах паралельного визначення вмісту МСМ в сироватці крові та ротовій рідині при середньотяжкій та тяжкій формах ГКК (отримані дані наведені в Таблиці). Вміст МСМ в біологічних рідинах визначали за методикою Н.І. Габрієляна та ін. [7] при довжинах хвиль 254 нм (МСМ 254) та 280 нм (МСМ280) в умовних одиницях оптичної щільності (ум. од. опт. щільн.). Принципова спільність закономірностей змін показників вмісту МСМ в сироватці крові та ротовій рідині забезпечила можливість визначення ступеня тяжкості та варіанту перебігу ГКК за вмістом МСМ в ротовій рідині, не вдаючись до інвазійного методу отримання сироватки крові. Відтак, ротову рідину можна вважати альтернативним, рівнозначним щодо інформативності об'єктом дослідження для оцінки ступеня розладів системного гомеостазу при ГКК у дітей раннього віку. Вищевикладеним можна аргументувати можливість прогнозування на доклінічному етапі рецидивуючого перебігу ГКК за вмістом МСМ в ротовій рідині. Таблиця Вміст МСМ254 та МСМ280 в сироватці крові та ротовій рідині при ГКК залежно від ступеня тяжкості хвороби Клінічні форми ГКК Середньо-тяжка, n=70 Тяжка, n=26 Здорові діти, n=20 Біологічнa рідина; МСМ, ум. од. опт. щільн М±m Сироватка крові Ротова рідина МСМ254 МСМ280 МСМ254 МСМ280 0,326±0,008** 0,281±0,006* 0,632±0,02** 0,536±0,004* 0,385±0,009** 0,319±0,02*** 0,754±0,05** 0,612±0,03*** 0,197±0,007 0,169±0,006 0,358±0,009 0,301±0,02 Примітки: * - відмінності вірогідні порівняно з показниками здорових дітей; ** - відмінності вірогідні між показниками вмісту МСМ254 та МСМ280 в досліджуваних біологічних рідинах; *** - відмінності вірогідні між показниками при середньотяжкій та тяжкій формах хвороби. 2 UA 79262 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Дані Таблиці підтверджують пряму залежність між ступенем підвищення вмісту МСМ в досліджуваних біологічних рідинах та тяжкістю клінічної форми ГКК. Середні значення вмісту МСМ як в сироватці крові, так і ротовій рідині при тяжкій формі ГКК вірогідно більші від відповідних показників хворих на середньотяжку форму хвороби. Констатовано принципову спільність закономірностей підвищення вмісту МСМ при різних довжинах хвиль, а саме 254 нм та 280 нм. Водночас, при співставленні середніх значень підвищеного вмісту МСМ254 та МСМ280 як в сироватці крові, так і ротовій рідині, виявлено більш істотне підвищення вмісту МСМ при довжині хвилі 254 нм (р