2-(4,5-дифеніл-4н-[1,2,4]триазол-3-їлсульфаніл)-n-арилацетаміди, що мають протипухлинну активність

Реферат: 2-(4,5-Дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3-їлсульфаніл)-N-арилацетаміди: R N H N N N R1 S O де R, R1=H, Cl, OC2H5, -ОСН2СН2О-, що мають протипухлинну активність. ЩО МАЮТЬ UA 83239 U (12) UA 83239 U UA 83239 U Корисна модель належить до органічної, фармацевтичної хімії та медицини, а саме до одержання біологічно активних похідних 4,5-дифеніл-4H-[1,2,4]триазолів загальної формули: R N H N N R1 S N O де R, R1=H, Cl, OC2H5, -ОСН2СН2О5 10 15 20 що проявляє протипухлинну активність, та може бути використана при лікуванні пухлини молочної залози. На сьогодні для лікування пухлинної хвороби та досягнення паліативного ефекту, що призводить до зменшення пухлини і, відповідно, до клінічної ремісії, застосовують понад 40 протипухлинних препаратів, активних при різних формах злоякісних утворень. Протипухлинні препарати з різними механізмами дії, що відомі, застосовують в схемах лікування. При цьому виражений клінічний ефект складає від 20 % до 80 %, в окремих випадках ремісія - до 2 років, понад 10 % хворих мають ремісію понад 3 роки. Широке застосування набули циклофосфан, метатрексат, вінкристин, адріабластин. Зазначені лікарські засоби мають необхідні лікувальні властивості, але проявляють значні побічні ефекти на систему кровотворення (лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія), ЦНС (почуття втоми, головокружіння, головна біль, афазія, сонливість, судоми), репродуктивної системи (порушення оогенезу та сперматогенезу, олігоспермія, порушення менструального циклу, зниження лібідо, імпотенція), сечовидільної системи (гематурія, цистит, виражені порушення функції нирок), алергічні та дерматологічні реакції, тощо. Відома також сполука - похідне 1,2,4-триазолу (лікарський засіб анастрозол) формули: N N N 25 30 35 N N . Анастрозол [1] проявляє активність проти естрогензалежних пухлин молочної залози у жінок. Він є селективним нестероїдним інгібітором ферменту ароматази, який призводить до зниження рівня естрадіолу в периферичних тканинах. Відомо [2], що захворювання на пухлини молочної залози в світі становлять 22.9 % від загальної кількості онкологічних захворювань. При застосуванні анастрозолу може розвиватися анемія, тромбофлебіт та лейкопенія, що є показаннями для відміни препарату. Підвищення ефективності хіміотерапії пухлинної хвороби в першу чергу пов'язано із створенням нових, ефективних протипухлинних препаратів. В основу корисної моделі поставлена задача пошуку нових речовин, що проявляють протипухлинну активність - здатність пригнічувати ріст клітин раку молочної залози, зокрема клітин T-47D. Поставлена задача вирішується тим, що як нові хімічні речовини синтезовані 2-(4,5-дифеніл4Н-[1,2,4]триазол-3-їлсульфаніл)-N-арилацетаміди. Заявлені 2-(4,5-дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3-їлсульфаніл)-N-арилацетаміди одержують з високими виходами при використанні відомих синтетичних підходів у декілька стадій (схема 1). 1 UA 83239 U Схема 1. Синтез 2-(4,5-дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3-їлсульфаніл)-N-арилацетамідів. O O NHNH2 PhNCS N H H N H N NaOH N N HCl S 1 N 2 SH 3 ArNHCOCH2Cl K2CO3 R N H N N N R1 S O 4 a-c де a) R=H, R1=Cl, b) R=H, R1=OC2H5) с) R, R1=-ОСН2СН2О 5 Дослідження мітотичної активності проведено методом флуоресцентного зафарбування (барвник - сульфородамін Б) (табл.). Таблиця Протипухлинна активність сполук 4 а-с in vitro на лініях клітин раку при дії речовин в концентрації -5 10 моль/л Лінії ракових клітин MDA-MB-231/ATCC HS 578T Рак молочної ВТ-549 залози T-47D MDA-MB-468 А549/АТСС НОР-62 НОР-92 Дрібноклітинний NCI-H226 рак легень NCI-H23 NCI-H322M NCI-H522 NCI-H460 786-0 А498 ACHN САКІ-1 Рак нирок RFX 393 SN12C ТК-10 UO-31 COLO 205 НСС-2998 Рак товстого НСТ-116 кишківника НТ29 КМ12 Сполука 4 а 27,08 27.93 49,77 -54,15 44,05 25,31 -55,69 -44,27 21,36 -1,72 26,22 27,69 -50,71 -19,06 -34,83 69,09 27,88 43,84 -28,13 -29,76 37,44 55,30 -7,74 40,37 43,75 2 Сполука 4 b 51,45 10,81 36,63 23,35 49,78 20,41 31,89 44,40 43,76 36,99 -9,85 42,78 26,34 8,43 31,68 58,18 74,72 -13,07 56,28 68,07 82,09 26,43 17,52 54,66 Сполука 4 с 90,48 78,81 61,99 47,42 93,73 82,35 5,58 73,35 37,06 66,45 98,06 34,77 87,22 86,52 102,3 75,25 95,10 60,60 85,28 90,57 90,05 98,44 87,73 57,23 92,68 85,56 UA 83239 U Продовження таблиці Лінії ракових клітин IGROV1 OVCAR-4 Рак яєчників OVCAR-5 NCI/ADR-RES SK-OV-3 SF-268 Рак кори SF-539 головного мозку SNB-75 LOX IMVI MALME-3M Меланома М14 MDA-MB-435 SK-MEL-2 5 10 15 20 25 30 35 40 Сполука 4 а 20,85 -16,31 30,01 15,57 -43,54 70,20 -17,54 -36,81 23,36 -27,98 47,49 48,30 60,69 Сполука 4 b 56,65 11,58 93,70 48,19 34,92 50,79 2,48 -36,54 30,94 28,24 29,82 29,31 51,07 Сполука 4 с 96,60 70,11 79,63 67,64 42,57 48,85 40,82 13,67 81,20 63,11 94,46 90,77 77,94 Для визначення протипухлинної активності похідних 2-(4,5-дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3їлсульфаніл)-N-арилацетамідів 4 а-с проведено in vitro дослідження на 60 лініях ракових клітин (лейкемії, легень, товстого кишечнику, ЦНС, меланоми, яєчників, нирок, простати, молочної -5 залози) при дії речовини в концентрації 10 моль/л за стандартною процедурою оцінки мітотичної активності нових потенційних біологічно активних сполук, виконаних в Національному інституті раку США (National Cancer Institute of Health, USA) в рамках Development Therapeutic Program. Результат проведених досліджень виражали у відсотках росту клітин раку порівняно з контролем. Як еталон для порівняння використовували 5фторурацил та адріаміцин. -5 В умовах експерименту заявлені сполуки в концентрації 10 моль/л виявили здатність пригнічувати ріст клітин раку, що охоплюють практично весь спектр онкологічних захворювань людини (табл.). Приклади конкретного виконання. 4,5-Дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3-тіол 3 був одержаний за методом [3] взаємодією гідразиду бензойної кислоти 1 з фенілізотіоціанатом в спиртовому розчині та подальшою циклізацією проміжної тіосечовини 2 в лужному середовищі. 1 Приклад 1. Синтез N-(4 -хлорфеніл)-2-(4,5-дифеніл-4H-[1,2,4]три-азол-3-їлсульфаніл)ацетаміду 4 а. До розчину 2,53 г (0,01 моль) 4,5-дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3-тіолу 3 в 40 мл сухого ДМФА додавали 2,76 г (0,02 моля) калій карбонату. Потім додавали 2,04 г (0,01 моль) 21 хлор-N-(4 -хлорфеніл)-ацетаміду. Нагрівали при перемішуванні на водяній бані 2 години. Охолоджували і виливали в 100 мл води. Осад, що утворився, відфільтровували, промивали водою. Перекристалізовували з етанолу. Вихід - 3,65 г (87 %), Тпл=242-3 °C. Знайдено, %: N 1 13,0, Сl 8,66, C22H17ClN4OS. Обчислено, %: N 13,3, Сl 8,43. ЯМР Н (, м.ч.): 4,14 (с, 2Н, СН2), 7,21 та 7,60 (д-д, 4Н, С6Н4-пара), 7,25-7,53 (м, 10Н, 2Рh), 10.4 (c, 1H, NH). 1 Приклад 2. N-(4 -Етоксифеніл)-2-(4,5-дифеніл-4H-[1,2,4]триазол-3-їлсульфаніл)-ацетамід 4 b був одержаний аналогічно прикладу 1 із 2,53 г. (0,01 моль) 4,5-дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3тіолу 3 та 2,14 г (0,01 моль) 2-хлор-N-(4'-етоксифенш)-ацетаміду. Вихід - 3,65 г (87 %), Тпл=2271 8 °C. Знайдено, %: N 13,2, S 7,27, C24H22N4O2S. Обчислено, %: N 13,0, S 7,43. ЯМР Н (, м.ч.): 1,38 (т, 3Н, СН3), 3,97 (кв., 2Н, ОСН2), 4,11 (с, 2Н, СН2), 6,74 та 7,47 (д-д, 4Н, С6Н4-пара), 7,267,54 (м, 10Н, 2Рh), 10,1 (c, 1H, NH). Приклад 3. N-(2,3-Дигідробензо[1,4]діоксан-6-їл)-2-(4,5-дифеніл-4H-[1,2,4]триазол-3їлсульфаніл)- арилацетамід 4 с був одержаний аналогічно прикладу 1 із 2,53 г. (0,01 моль) 4,5дифеніл-4Н-[1,2,4]триазол-3-тіолу 3 та 2,28 г (0,01 моль) 2-хлор-N-(2,3-дигідробензо[1,4]діоксан6-їл)-ацетаміду. Вихід - 3,65 г (87 %), Тпл=238-9 °C. Знайдено, %: N 12,8, S 7,07, C24H20N4O3S. 1 Обчислено, %: N 12,6, S 7,20. ЯМР Н (, м.ч.): 4,09 (с, 2Н, СН2), 4,21 (м, 4Н, -ОСН2СН2О-), 6,667,53 (м, 13Н, 2Рh+С6Н3), 10,0 (c, 1H, NH). Визначення цитотоксичного ефекту in vitro. Основною метою досліджень in vitro є оцінка прямого цитотоксичного ефекту потенційних протипухлинних сполук та виявлення можливої диференційної чутливості пухлинних клітин людини різного ґенезу до сполук, що вивчаються. Експеримент in vitro проводили на 60 лініях ракових клітин (лейкемії, легень, товстого кишечнику, ЦНС, меланоми, яєчників, нирок, простати, молочної залози), при цьому сполуки -5 використовували в концентрації 10 моль/л та визначали мітотичну активність сполук за 3 UA 83239 U 5 10 15 20 25 30 стандартною процедурою оцінки мітотичної активності нових потенційних біологічно активних сполук [4]. Визначення проводили високочутливим флюорометричним методом, кількісно оцінюючи інтенсивність кольору флуоресцентного випромінювання (барвник - сульфородамін Б) через 48 год. опромінення клітини зі сполукою, що тестується. Результат проведених досліджень виражали у відсотках росту клітин раку, порівняно до контролю. Використана система відбору та вивчення сполук з потенційною протипухлинною активністю in vitro основана на визначенні відсотку росту клітин пухлини (PG) під впливом сполуки, що тестується, який обчислюється за однією із наступних формул: Якщо (середня ODтecт - середняя ODtzero)>0, тоді PG=100 х (середнє ODtest - середнє ODtzero)/(середнє ODctrl – середнє ODtzero); Якщо (середнє ODtest - середнє ODlzero)