Спосіб визначення середнього тиску в легеневій артерії у хворих із серцевою недостатністю на тлі іхс з неускладненим гіпотиреозом

Реферат: UA 93358 U UA 93358 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до терапії і може бути використана для визначення середнього тиску в легеневій артерії у хворих із серцевою недостатністю на тлі ІХС з неускладненим гіпотиреозом. Хронічна серцева недостатність (ХСН) є провідною проблемою сучасної кардіології, яка характеризується короткочасним чи тривалим зниженням, а в її термінальній стадії виснаженням резервних можливостей міокарда і системних компенсаторних механізмів. У хворих старшої вікової групи розвиток ХСН найбільш часто розвивається в умовах комбінованої патології. Одним із варіантів є поєднання гіпотиреозу, що розвинувся на тлі аутоімунного тиреоїдиту (АІТ), та ішемічної хвороби серця і артеріальної гіпертензії (АГ). За останні 10 років кількість випадків гіпотиреозу зросла на 38,9 %, а в розрахунку на 100 тис. населення - майже на 50 випадків на 100 тис. На даний час ХСН розглядається як синдром, що розвивається в результаті різних патологічних змін серця, порушень нейроендокринної регуляції і являє собою комплекс циркуляторних реакцій внаслідок систолічної та/або діастолічної кардіальних дисфункцій. Доведено, що порушення систолічної функції лівого шлуночка серця завжди виникають після розвитку діастолічної дисфункції, при цьому остання може тривало існувати без видимих систолічних розладів. Більш того, діастолічна функція ЛШ серця вважається найбільш чутливим маркером ішемії міокарда, толерантності до фізичних навантажень і має велике значення у визначенні клінічного статусу і прогнозу при ХСН. Найбільш частим і серйозним ускладненням гіпотиреозу є ураження серцево-судинної системи, тому дана проблема є не тільки ендокринологічною, але й не меншою мірою, кардіологічною. Деякі дослідження показують, що навіть субклінічний гіпотиреоз є фактором ризику коронарної смерті у хворих із ХСН. Також доведено, що тиреоїдна дисфункція може стати причиною кардіоваскулярних зрушень, до більш ранніх серед яких відносять зміни діастолічної функції серця. Навіть на початкових стадіях дисфункції ЩЗ вираженість порушень релаксації міокарда може залежить від ступеня тиреоїдної недостатності. Оскільки дослідження діастолічної функції серця залишається трудомісткою процедурою, досить важливим є пошук способів оцінки типу і тяжкості ДД серця за параметрами, визначення яких є доступним і входить в стандарт надання медичної допомоги пацієнтам на ХСН та гіпотиреоз. Одним з найважливіших інтегральних параметрів типу ДД серця, що відображає ступінь діастолічної дисфункції є рівень середнього тиску в легеневій артерії (СТЛА, мм.рт.ст.). У нормі й при 1 -й стадії ДД він менше 20 мм.рт.ст., при 2-й і 3-й стадії ДД - більше 20 мм.рт.ст. Розрахунок СТЛА в протоколі ультразвукового дослідження (УЗД) проводиться за методом Kitabatake (за даними часових параметрів кровотоку в легеневій артерії) (Biondi В. Cardiovascular effects of mild hypothyroidism // Thyroid. - 2007. - Vol. 17, № 7. - P. 625-630). Цей спосіб обраний за прототип. Недоліки способу пов'язані з необхідністю проведення УЗД, що не завжди може бути технічно здійснено. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу визначення середнього тиску в легеневій артерії у хворих із серцевою недостатністю на тлі ІХС з неускладненим гіпотиреозом, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників, досягається спрощення проведення дослідження. Поставлена задача вирішується в способі визначення середнього тиску в легеневій артерії у хворих із серцевою недостатністю на тлі ІХС з неускладненим гіпотиреозом, який здійснюють шляхом дослідження показників крові та математичної обробки цих показників, згідно з корисною моделлю, в крові визначають тиреотропний гормон (ТТГ), С-реактивний протеїн (СРП), тригліцериди (Тригл.) та коефіцієнт атерогенності (КА), середній тиск в легеневій артерії розраховують за формулою: СТЛА=4,9+0,44▪ТТГ+0,38▪СРП+ 2,27▪Тригл.+0,52▪КА, де СТЛА - середній тиск в легеневій артерії, ТТГ - тиреотропний гормон, СРП - С-реактивний протеїн, Тригл - ригліцериди, ΚΑ - коефіцієнт атерогенності. Для пошуку менш трудомісткого способу визначення СТЛА було проведено УЗД дослідження діастолічної функції ЛШ серця у 40 хворих із початковою ХСН, що обумовлена ІХС в поєднанні з АІТ і неускладненим гіпотиреозом. Всі обстежені належали до групи професіоналів, що контактують з джерелами іонізуючого випромінення в малих дозах. Доза зовнішнього опромінення за весь період роботи не перевищувала 50 мЗв. Для прогнозування 1 UA 93358 U 5 10 значення СТЛА нами було використано модель множинної регресії. Взагалі, регресійний аналіз розуміє під собою вирішення двох задач. Першою задачею є вибір змінних, що суттєво впливають на змінну, що прогнозується. Друга задача - оцінювання параметрів рівняння регресії на основі даних спостереження. В дослідженні ми використовували лінійну модель множинної регресії. Ретельний аналіз взаємозв'язків СТЛА із показниками, що вивчалися в дослідженні, дозволив відібрати такі показники для побудови моделі множинної регресії: тиреотропний гормон (ТТГ), С-реактивний протеїн (СРП), тригліцериди (Тригл.) та коефіцієнта атерогенності (КА). Для створення математичної моделі використовували статистичний пакет загального призначення STATISTICA 6. Результати регресії наведені в таблиці 1. Звідна таблиця моделі лінійної регресії при розрахунках у статистичному середовищі STATISTICA Таблиця 1 Вільн. член ТТГ СРП Тригл КА Підсумки регресії для залежної змінної:СТЛА (regressionx3) R=,88380898 R2=,78111832 Скорект. R2=,77350505 F(4,115)= 102,60 p