Аркадний спосіб резекції тонкої кишки

Реферат: Аркадний спосіб резекції тонкої кишки включає мобілізацію сегмента кишки шляхом перетину брижі та кишки, відновлення безперервності травного каналу анастомозом. Додатково визначають перші крайні магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, які відповідають патологічно незміненим сегментам тонкої кишки в оральному та аборальному напрямку, відповідно до стану васкуляризації кишки, визначають в оральному та аборальному напрямку наступні за першими другі або треті магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, через які проводять проекційні радіальні обмежувальні лінії до кишкової трубки. Визначають перше аркадне з'єднання між позначеними магістральними судинами, над яким проводять поперечну обмежувальну лінію, визначають зону резекції в межах обмежувальних ліній, виконують мобілізацію визначеного сегмента брижі, мобілізують кишкову стінку на 2-3 см оральніше та на 2-3 см аборальніше від обмежувальних радіальних ліній та виконують резекцію тонкої кишки в блоці з мобілізованим сегментом брижі. UA 93453 U (12) UA 93453 U UA 93453 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана у хворих, яким виконується резекція тонкої кишки. Відомий спосіб резекції тонкої кишки, у якому мобілізація сегмента тонкої кишки виконується зі збереженням палісадних судин брижі, з метою максимального збереження кровопостачання кишки [див. Симич П. Хирургия кишечника // Бухарест. - 1979. - С. 98-100]. Однак визначення судин у тканині брижі при несприятливих умовах (значна кількість жирової клітковини, набряк та інфільтрація при патологічному ураженні брижі) може бути технічно складним та ускладнюватись пошкодженням судин, геморагічною імбібіцією брижі тонкої кишки, у зв'язку з чим є реальний ризик компресійного порушення кровоплину та ішемії анастомозу. Найбільш близьким до пропонованого є спосіб резекції тонкої кишки, який включає мобілізацію сегмента кишки шляхом перетину брижі та кишки, відновлення безперервності травного каналу анастомозом, із забезпеченням судин брижі шляхом пристінкової мобілізації судин сегмента кишки, що підлягає видаленню [Патент України № 21536 А, МПК (2006), А61В 17/32, А61В 17/02, публ. 16.12.1997]. Однак, при вирішенні задачі збереження судин не враховуються збільшені васкуляризаційно-перфузійні потреби сегмента тонкої кишки в ділянці операційного втручання у зв'язку з основним патологічним та рановим процесом (порушена васкуляризація чи ішемія внаслідок перитоніту, кишкової непрохідності, операційної травми). В основу корисної моделі поставлена задача забезпечення адекватного кровопостачання в ділянці анастомозу тонкої кишки після її резекції. Поставлена задача вирішується тим, що в аркадному способі резекції тонкої кишки, що включає мобілізацію сегмента кишки шляхом перетину брижі та кишки, відновлення безперервності травного каналу анастомозом, згідно з корисною моделлю, додатково визначають перші крайні магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, які відповідають патологічно незміненим сегментам тонкої кишки в оральному та аборальному напрямку, відповідно до стану васкуляризації кишки, визначають в оральному та аборальному напрямку наступні за першими другі або треті магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, через які проводять проекційні радіальні обмежувальні лінії до кишкової трубки, визначають перше аркадне з'єднання між позначеними магістральними судинами, над яким проводять поперечну обмежувальну лінію, визначають зону резекції в межах обмежувальних ліній, виконують мобілізацію визначеного сегмента брижі, мобілізують кишкову стінку на 2-3 см оральніше та на 2-3 см аборальніше від обмежувальних радіальних ліній та виконують резекцію тонкої кишки в блоці з мобілізованим сегментом брижі. Резекція сегмента брижі та кишкової трубки в границях обмежувальних радіальних ліній, яку проводять відповідно до стану васкуляризації кишки через другі або треті магістральні відгалуження і які є наступними за першими крайніми магістральними відгалуження верхньої брижової артерії, що відповідають патологічно незміненим сегментам тонкої кишки в оральному та аборальному напрямку та збереження першого аркадного з'єднання між позначеними магістральними судинами верхньої брижової артерії з подальшою мобілізацією кишкової стінки на 2-3 см оральніше та на 2-3 см аборальніше від обмежувальних радіальних ліній, забезпечує (при функціонуючих міжмагістральних комунікаціях та зменшенні об'єму ємнісного судинного русла) створення зони гіперваскуляризації в ділянці мішкишкового з'єднання. Це, в свою чергу, забезпечує відтік лімфи та покращення кровопостачання в ділянці анастомозу тонкої кишки після її резекції. Зокрема збереження аркади із паралельним видаленням ємнісного нагромаджувального судинного депо, у якому даремно циркулює кров (даремно, бо частини органу, до якої підходить цей кровотік, уже нема - він видалений), досягається збільшення на цю ж кількість кровотоку в збереженій аркаді, що забезпечує вирішення задачі адекватного кровопостачання в ділянці анастомозу тонкої кишки після її резекції. Спосіб пояснюється кресленнями, де фіг. 1. ілюструє визначення магістральних відгалужень верхньої брижової артерії та першого аркадного з'єднання між магістральними судинами. Фіг. 2 ілюструє межі резекції тонкої кишки в блоці з мобілізованим сегментом брижі. Спосіб здійснюють наступним чином. Початкові етапи операції - здійснюють доступ до черевної порожнини, ревізію та ліберизацію тонкої кишки виконують згідно з загальноприйнятими методиками. Визначають границі патологічних змін у відповідному сегменті тонкої кишки, згідно з загальноприйнятими принципами хірургічної діагностики та технології операційного лікування. Далі визначають перші крайні магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, які відповідають патологічно незміненим сегментам тонкої кишки в оральному та аборальному напрямку (фіг. 1). 1 UA 93453 U 5 10 15 20 25 30 35 Відповідно до стану васкуляризації кишки, визначають в оральному та аборальному напрямку наступні за першими другі або треті магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, через які проводять проекційні радіальні обмежувальні лінії до кишкової трубки. Визначають перше аркадне з'єднання між позначеними магістральними судинами, над яким проводять поперечну обмежувальну лінію та визначають зону резекції. У межах обмежувальних ліній, виконують мобілізацію визначеного сегмента брижі, при цьому мобілізують кишкову стінку на 2-3 см оральніше та на 2-3 см аборальніше від обмежувальних радіальних ліній. Виконують резекцію тонкої кишки в блоці з мобілізованим сегментом брижі (фіг. 2). Приклад. Хворий П., 67 р, історія хвороби № 1467/10, госпіталізований у хірургічне відділення Жовківської ЦРЛ 09.10.10 p., з діагнозом: ІХС, дифузний кардіосклероз, постійна форма фібриляції передсердь, нормоформа, СН ІІ-А ст., II ф.к., дистальна тромбоемболія верхньої брижової артерії, сегментарний інфаркт клубової кишки (до 60 см), загальний серозногнійний перитоніт. Оперований 09.10.10 p., - резекція клубової кишки, санація та дренування черевної порожнини. Середньо-нижня серединна лапаротомія. У черевній порожнині до 800 мл геморагічно-гнійного вмісту з "кишковим" запахом. Сановано черевну порожнину. Петлі тонкої кишки роздуті, наповнені рідким вмістом, діаметр кишки сягає 6 см. На віддалі 50 см від сліпої кишки виявлено зону інфаркту тонкої кишки на протязі до 60 см. Стінка кишки вишневочервоного кольору, тьмяна, стінка різко набрякла, пристінкові судини не пульсують, зона демаркації чітка. Пульсація, як в основному стовбурі верхньої брижової артерії, так і в решті периферійних артерійних гілок тонкої кишки збережена. Трансгастрально інтубовано тонку кишку. Аспіровано кишковий вміст. Визначено перші крайні магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, які відповідали патологічно незміненим сегментам тонкої кишки в оральному та аборальному напрямку. Візуалізовувано, наступні за першими, магістральні відгалуження верхньої брижової артерії в оральному та аборальному напрямку, через які проведено проекційні радіальні обмежувальні лінії до кишкової трубки, визначено перше аркадне з'єднання між позначеними магістральними судинами, над яким проведено поперечну обмежувальну лінію, визначено зону резекції в межах обмежувальних ліній, виконано мобілізацію визначеного сегмента брижі, мобілізовано кишкову стінку на 3 см оральніше й на 2 см аборальніше від обмежувальних радіальних ліній та виконано резекцію тонкої кишки в блоці з мобілізованим сегментом брижі. Кишкову неперервність відновлено анастомозом кінець-у-кінець двохрядними вузловими швами (відповідно монокрил та пролен 4/0). Сановано та дреновано черевну порожнину, зашито лапаротомну рану. Післяопераційний перебіг без ускладнень. Хворого обстежено через 2 роки. Почувається добре, моторно-евакуаторна функція клубової кишки добра, проявів вісцеральної абдомінальної ішемії нема. Перевага запропонованого способуполягає в технічній простоті й технологічній доступності операційного втручання, патофізіологічній обґрунтованості способу гіперваскуляризації ділянки міжкишкового з'єднання, завдяки чому зменшується ризик життєво небезпечних ускладнень у післяопераційному періоді, підвищується надійність втручання. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Аркадний спосіб резекції тонкої кишки, що включає мобілізацію сегмента кишки шляхом перетину брижі та кишки, відновлення безперервності травного каналу анастомозом, який відрізняється тим, що додатково визначають перші крайні магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, які відповідають патологічно незміненим сегментам тонкої кишки в оральному та аборальному напрямку, відповідно до стану васкуляризації кишки, визначають в оральному та аборальному напрямку наступні за першими другі або треті магістральні відгалуження верхньої брижової артерії, через які проводять проекційні радіальні обмежувальні лінії до кишкової трубки, визначають перше аркадне з'єднання між позначеними магістральними судинами, над яким проводять поперечну обмежувальну лінію, визначають зону резекції в межах обмежувальних ліній, виконують мобілізацію визначеного сегмента брижі, мобілізують кишкову стінку на 2-3 см оральніше та на 2-3 см аборальніше від обмежувальних радіальних ліній та виконують резекцію тонкої кишки в блоці з мобілізованим сегментом брижі. 2 UA 93453 U 3 UA 93453 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4