Застосування листя вітексу священного (vitex agnus-casrua l.) як седативного засобу

Реферат: Застосування листя вітексу священного (Vitex agnus-castus L.) як седативного засобу. UA 94853 U (54) ЗАСТОСУВАННЯ ЛИСТЯ ВІТЕКСУ СВЯЩЕННОГО (VITEX AGNUS-CASRUA L.) ЯК СЕДАТИВНОГО ЗАСОБУ UA 94853 U UA 94853 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до фармації та фармакології, зокрема до засобів з седативною активністю. Відомий аналог є засіб, що виконаний у вигляді настойки на 70 % спирті етиловому і зі співвідношенням сировина-екстрагент 1:10, виявляє седативні властивості, що є перспективним для використання у медичній практиці. Спосіб отримання седативного засобу включає наступні стадії - листя вітексу священного, зібране у фазу цвітіння, висушують, подрібнюють до розміру часток, що проходять крізь сито з отворами діаметром 1 мм, і протягом 24 годин проводять екстрагування спиртово-водним розчином з концентрацією етанолу 70 %, при співвідношенні сировина-екстрагент 1:10. Виражена фармакологічна активність засобу обумовлена наявністю в ньому комплексу біологічно активних речовин фенольної природи, вітамінів, мікроелементів, терпеноїдів та інших природних сполук. В медичній практиці застосовуються снодійні та седативні засоби як синтетичного (барбітурати, броміди, похідні бензодіазепіну, агоністи рецепторів мелатоніну, дексмедетомідин та інші) так і рослинного походження (препарати кореню валеріани, півонії, пустирника). Оскільки сильно діючі синтетичні препарати відпускаються лише за рецептом лікаря та застосовуються при психоемоційних порушеннях середнього та важкого ступеня тяжкості, актуальним залишається пошук нових заспокійливих засобів рослинного походження, що є безпечними в застосуванні та можуть відпускатись без рецепта [1]. Асортимент седативних засобів рослинного походження (СЗРП) на фармацевтичному ринку України представлено 42 позиціями, 52 фірмами-виробниками з 16 країн. Переважну позицію обіймають вітчизняні підприємства - 69,2 %, зарубіжні виробники складають 30,8 %. Основними країнами, що експортують на український фармацевтичний ринок СЗРП є Словенія 14,5 % та Німеччина 9,5 %. Найбільшим попитом користуються екстракт валеріани, настоянка кропиви собачої, нотта, персен, фітосед. Для 48,0 % СЗРП (валокордин, адоніс-бром, седавіт, ново-пассит, фітосед та ін.) попит перевищує пропозицію, 76,2 % досліджуваних засобів є перспективними до застосування. Результати маркетингових досліджень свідчать про найкращу та стабільну позицію на ринку України вітчизняних засобів. Серед них фітосед, екстракт валеріани та настойка пустирника (собачої кропиви). Це дозволяє зробити висновок про те, що седативні засоби українського виробництва більш популярні та сприймаються групою цільових споживачів як такі, що мають високу репутацію, а отже створення нових вітчизняних засобів рослинного походження є затребуваним [3]. Також значно підвищує конкурентоспроможність препаратів, виконаних у формі рослинних настойок, їхня низька вартість. Застосування листя вітексу священного (Vitex agnus-castus L.) - виявляє специфічну седативну активність, проявляється у пригніченні у піддослідних тварин поведінкових реакцій, таких як горизонтальна, вертикальна та дослідницька активності і грумінг, у тесті "відкритого поля". Відомостей про дослідження седативної активності витягів з листя вітексу священного у доступній літературі немає, проте відвар з плодів вітексу священного здавна використовується у народній медицині Індії, в тому числі і як заспокійливий засіб [7-9]. В основу корисної моделі поставлена задача визначення седативної активності листя вітексу священного (Vitex agnus-castus L.) в експерименті на щурах. Як найближчий аналог вибраний заспокійливий препарат пустирника (собачої кропиви) настойка, що входить у трійку седативних препаратів з найвищим попитом на вітчизняному ринку. Результати дослідження гострої токсичності настойки листя вітексу священного за методом Прозоровського дозволяють віднести цей препарат до практично нетоксичних [5]. Приклади конкретного використання. Приклад 1. Для дослідження седативної активності настойки вітексу священного досліджували її вплив на поведінкові реакції щурів в умовах "відкритого поля" [6]. Експерименти виконували на 18 щурах-самицях лінії Вістар. Тварин розподілили на 3 групи: перша група - інтактні щури (контроль), тварини другої групи отримували настойку листя вітексу священного (1:10) щоденно двічі на день внутрішньошлунково за допомогою спеціального зонда протягом місяця в дозі 100 мг/кг маси тіла, тварини третьої групи отримували препарат порівняння пустирника настойку (1:5) в дозі 50 мг/кг маси тіла за тією ж схемою. Поведінку тварин досліджували за допомогою тесту "відкрите поле". Спостереження за тваринами у "відкритому полі" відбувалось в один і той же час доби за однакових умов. Час експозиції кожної тварини у "відкритому полі" становив 3 хвилини. 1 UA 94853 U 5 10 15 В індивідуальній поведінці тварин реєстрували наступні поведінкові акти: горизонтальну активність (поступове переміщення тварин в горизонтальній площині), вертикальну активність (вертикальна стійка на задніх лапах), дослідницьку активність (за кількістю обстежень піддослідними тваринами отворів, які знаходяться в підлозі), грумінг (умивання). Дані піддавали і статистичній обробці з використанням t-критерію Стьюдента [2]. Різницю між досліджуваними показниками вважали статистично вірогідною при значенні р < 0,05. Розрахунки проводили на персональному комп'ютері за допомогою програми Excel. Аналіз горизонтальної активності щурів показав, що однократне застосування (спостереження через 1 рік) настойки листя вітексу священного (1:10) призвело до вірогідного зниження даного показника порівняно з контролем починаючи з першого тижня з початку введення (таблиця 1). При тестуванні піддослідних тварин, які отримували досліджувану настойку щодня протягом місяця, було відзначено зменшення горизонтальної активності у щурів на всіх термінах з 27,6 % у перший день введення до 65,8 % через 4 тижні. Слід зазначити, що за даним показником настойка листя вітексу священного не поступається настойці пустирника у відповідні терміни спостереження. Зменшення величини багатьох показників поведінки у інтактних щурів (контроль) протягом дослідження в порівнянні з вихідним рівнем свідчить про природне згасання орієнтувальнодослідницької поведінки і вказує на адаптацію тварин до нового середовища. Таблиця 1 Вплив настойок на горизонтальну рухову активність у щурів, (Μ ± m) Термін спостереження До експерименту Через годину Через тиждень Через 2 тижні Через 3 тижні Через 4 тижні Експериментальні групи Вітексу священного Пустирника настойка настойка 96,4±4,530784 99,2±1,11907 67,4±11,05115 59±0,896981* 27,2±2,406657* 20,6±0,681085* 24,4±6,135797* 23±0,552608* 17,6±2,47548* 19,4±0,7234146* 14,4±3,69432* 17±0,538879* Інтактні (контроль) 84,8±5,574226 93,2±6,314428 55±6,026608 44,6±7,539761 43,8±6,77879 42,2±3,892557 Примітка: * - вірогідні зміни порівняно з інтактними тваринами Р