Спосіб прогнозування запальних захворювань кишечнику

Реферат: UA 96747 U UA 96747 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до гастроентерології, і може бути використана для прогнозування ризику виникнення запальних захворювань кишечнику у пацієнтів, що дозволить оптимізувати методи профілактики та ранньої діагностики розвитку цих захворювань та їх ускладнень. Хронічні запальні захворювання кишечнику (ХЗЗК), до яких належить хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт, є захворюваннями невідомої етіології, широко розповсюджені серед людей працездатного віку, мають рецидивуючий перебіг і поганий прогноз в аспекті працездатності і виживання [1]. Згідно з даними Всесвітньої гастроентерологічної організації (WOG) щодо тяжкості протікання, частоти ускладнень та випадків летальності, ця патологія у більшості країн світу займає одне з перших місць серед захворювань шлунково-кишкового тракту [2]. Діагностика ХЗЗК до теперішнього часу пов'язана з певними труднощами, зумовленими не тільки зі зміною клініки захворювань, високою частотою позакишкових проявів, але і з недостатньою обізнаністю лікарів амбулаторної ланки практичної медицини про сучасний перебіг таких захворювань [3]. У більшості випадків діагноз ХЗЗК важко встановити через неспецифічність скарг, спричинену залежністю широких меж симптоматики від локалізації уражень травного каналу, вираженості запалення, наявності ускладнень [4]. Труднощі ранньої діагностики призводять до несвоєчасного початку лікування, а, отже, розпізнаються в клінічнорозгорнутій стадії, коли лікування менш ефективне. Відомий, як найближчий аналог, спосіб прогнозування перебігу ХЗЗК, у якому прогностичними параметрами є дослідження функції судинного ендотелію за допомогою ультразвукової проби з реактивною гіперемією. При збільшенні діаметра плечової артерії менш, ніж на 10 % від початкового рівня, прогнозують несприятливий перебіг захворювання, а при збільшенні діаметра плечової артерії більше, ніж на 20 % - сприятливий перебіг хронічних неспецифічних запальних захворювань кишечнику [5]. Недоліками цього способу є складність розробленого процесу, необхідність застосування важкодоступних методів дослідження; метод є інвазивним, що ускладнює визначення показників у хворих з іншою важкою супутньою патологією. Спосіб важко використовувати на поліклінічному етапі як метод ранньої діагностики з огляду на його складність. Спосіб важко застосовувати в практиці з огляду на його складність. Ці недоліки суттєво обмежують можливість раннього прогнозування перебігу ХЗЗК, а критерії не відображають рівень ризику розвитку цієї патології, що не визначає методи запобігання та попередження розвитку патології як такої. В основу корисної моделі поставлено задачу створити високочутливий та доступний у виконанні спосіб прогнозування ХЗЗК, що дозволить визначити ризик розвитку такої патології серед здорового населення, поміж пацієнтів, в анамнезі котрих встановлені фактори ризику розвитку ХЗЗК, та, відповідно, оптимізувати методи профілактики і ранньої діагностики цих захворювань. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування ХЗЗК, що включає прогностичне дослідження, згідно з корисною моделлю, у пацієнтів встановлюють фактори ризику розвитку запальних захворювань кишечнику (захворюваність вітрянкою у віці до 10 років або дизентерією протягом останніх 10 років, або на бешиху протягом останніх 5 років, або на апендицит, перенесені операції на органах черевної порожнини, термінові позови до дефекації протягом останнього року, нічний стілець протягом останніх 3-6 місяців) і за виявлення методом логістичної регресії поєднання ознак вище 50 % проводять аналіз калу на кальпротектин, за вмістом якого 50-120 мкг/г визначають високий ризик розвитку запальних захворювань кишечнику. У запропонованому способі прогнозування запальних захворювань кишечнику визначальним є поєднання дослідження впливу факторів ризику на розвиток цих захворювань та аналізу калу на кальпротектин, що визначає рівень ризику захворюваності за допомогою достовірно доведених факторів ризику з-поміж пропонованої сукупності чинників впливу на розвиток захворювання. Разом із оцінкою результатів аналізу на кальпротектин та факторів ризику, визначених за допомогою методу логістичної регресії, досягається найбільш точний та індивідуальний прогноз ризику захворюваності на ХЗЗК. У випадку найменшої сукупності виявлених прогностичних ознак рівень ризику вказаного захворювання буде низьким, а при сукупності виявлених прогностичних ознак більше 50 % - ризик розвитку захворювання буде високим та будуть використані методи первинної діагностики захворювання, а саме, аналізу калу на кальпротектин. Спосіб здійснюють таким чином. На момент звернення пацієнта за допомогою опитувальника визначають фактори ризику розвитку запальних захворювань кишечнику, 1 UA 96747 U 5 10 15 20 проводять детальний аналіз скарг, анамнезу та клінічних даних для використання при розрахунку ризику запальних захворювань кишечнику. Використовуючи метод логістичної регресії, за отриманими даними обраховують значення Z для прогнозу розвитку запальних захворювань кишечнику: Z = -6,845+1,891*A1+2,012*A2+2,521*A3+2,333*A4+4,405* *A5+3,481*A6+3,635*A7+3,442*A8, де A1 - захворюваність вітрянкою у віці до 10 років; А2 - захворюваність дизентерією протягом останніх 10 років; А3 - захворюваність на бешиху протягом останніх 5 років; А4 - захворюваність на апендицит; A5 - перенесені операції на органах черевної порожнини; А6 - термінові позови до дефекації протягом останнього року; А7 - нічний стілець протягом останніх 3-6 місяців; A8 - періодичні домішки слизу у калі протягом останніх 3-6 місяців. За виявлення поєднання факторів ризику 50 % проводять дослідження калу на кальпротектин, за вмістом якого 50-120 мкг/г прогнозують високий ризик розвитку ХЗЗК. Для детального дослідження розвитку запальних захворювань кишечнику та виокремлення факторів, які мають достовірний вплив на їх розвиток, застосовано метод логістичної регресії. Достовірність пошуку даних визначалась на порівнянні результатів впливу сукупності факторів ризику у досліджуваній групі пацієнтів з підтвердженим діагнозом 100 осіб запальних захворювань кишечнику та відповідністю впливу цих факторів ризику в контрольній групі 100 осіб, тотожній за статтю та віком. Результати аналізу з використанням методу логістичної регресії представлені у Таблиці. Таблиця Достовірно доведені фактори ризику розвитку запальних захворювань кишечнику (за методом логістичної регресії) Умовне позначення № з/п Фактори ризику 1. Захворюваність вітрянкою у віці до 10 років Захворюваність дизентерією протягом останніх 10 років Захворюваність на бешиху протягом останніх 5 років Захворюваність на апендицит Перенесені операції на органах черевної порожнини протягом останніх 10 років Термінові позови до дефекації протягом останнього року Нічний стілець протягом останніх 3-6 місяців Періодичні домішки слизу у калі протягом останніх 3-6 місяців Константа 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 25 30 35 А1 1,891 Достовірність коефіцієнта 0,020 А2 2,012 0,009 А3 2,521 0,008 А4 2,333 0,001 А5 4,405 0,020 А6 3,481 0,014 А7 3,635 0,014 А8 3,442 0,013 -6,845 0,023 β-коефіцієнт За допомогою статистичних методів дослідження дані фактори розраховані як такі, які мають достовірний вплив на розвиток запальних захворювань кишечнику. Адекватність та достовірність отриманої моделі досліджена з використанням критеріїв Вальда та кси-квадрата. Отримане значення кси-квадрат, яке становить 260,689, вказує на те, що отримана модель є достовірною з вірогідністю помилки менше 0,1 % (р